Проєкт Закону про внесення змін до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо особливостей виконання грошових зобов’язань у період дії воєнного стану

КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

з питань бюджету

вул. М. Грушевського, 5, м. Київ, 01008, www.rada.gov.ua

Комітет Верховної Ради України

з питань правової політики

До законопроекту за реєстр. № 13206 від 21.04.2025

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на своєму засіданні

26 травня 2025 року (протокол № 217) відповідно до статей 27 і 109

Бюджетного кодексу України та статті 93 Регламенту Верховної Ради України

розглянув проект Закону України "Про внесення змін до розділу "Прикінцеві

та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо особливостей

виконання грошових зобов'язань у період дії воєнного стану" (реєстр. № 13206

від 21.04.2025), поданий народним депутатом України Гончаренком О.О.

Законопроектом пропонуються доповнити пункт 18 розділу "Прикінцеві

та перехідні положення" Цивільного кодексу України положенням, згідно з

яким на період дії воєнного стану зупиняється здійснення кредитодавцем

(позикодавцем) або кредитором, якому продано/відступлено право вимоги за

заборгованістю боржника, виробничі потужності яких станом на 24.02.2022

було розміщено на територіях активних бойових дій або тимчасово

окупованих РФ територіях України, включених до Переліку територій, на яких

ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, затвердженого у

встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, для яких не визначена

дата завершення бойових дій або тимчасової окупації, будь-яких дій,

спрямованих на стягнення заборгованості (основної суми кредиту, процентів,

комісій та інших платежів) за договорами, відповідно до яких позичальнику

було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем

(позикодавцем), з наданням державних гарантій на портфельній основі та/або

за яким надавалася державна фінансова підтримка як часткова компенсація

відсоткової ставки за кредитом (позикою), предметом забезпечення за яким є

(було) нерухоме майно або інші активи, розміщені на територіях активних

бойових дій або тимчасово окупованих РФ територіях України, включених до

Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово

окупованих РФ, для яких не визначена дата завершення бойових дій або

тимчасової окупації, за умови, що питома вага вартості такого нерухомого

майна або інших активів у загальній вартості застави за кредитом (позикою)

становить не менше 50%. При цьому передбачається заборонити звернення

кредитодавцем (позикодавцем) або кредитором, якому продано/відступлено

право вимоги за заборгованістю боржника, стягнення на кошти або інше

майно фізичних осіб, які виступили поручителями за відповідними

договорами.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

законопроект розроблено з метою захисту страхових інтересів

підприємців, в першу чергу аграріїв, які через збройну агресію РФ та пов'язану

втрату заставленого майна втратили можливість вести відповідну

господарську діяльність, внаслідок чого не можуть вчасно виконувати свої

зобов'язання перед кредиторами або позикодавцями;

законодавча пропозиція не передбачає збільшення загального обсягу

видатків державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до

законопроекту зазначає, що:

у разі впровадження положень законопроекту банківські установи

понесуть збитки під час здійснення своєї діяльності, що у свою чергу буде

впливати на зменшення розміру податкових надходжень, а також матиме

негативний вплив на подальшу можливість кредитування економіки країни;

запропоновані зміни вплинуть на здатність банків своєчасно виконувати

свої зобов'язання перед вкладниками та іншими кредиторами і в цілому

створють додаткові непередбачувані ризики стабільності фінансової системи

України в умовах війни;

оцінити вартісну величину впливу положень законопроекту на

показники бюджетів неможливо у зв'язку з відсутністю необхідних для

розрахунку даних.

Загалом Мінфін надає зауваження до законопроекту та не підтримує

його.

До законопроекту не надано фінансово-економічних розрахунків та

пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових

надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не

відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та

частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Слід також відмітити, що в умовах воєнного стану зростають ризики

щодо неповернення позичальниками отриманих під державні гарантії коштів

та відповідно збільшення навантаження на державний бюджет щодо

здійснення виплат за гарантійними зобов’язаннями у наступних бюджетних

періодах, що підтверджується динамікою виконання таких зобов’язань за

державними гарантіями на портфельній основі. Згідно із звітними даними

витрати державного бюджету з виконання державою гарантійних зобов'язань

щодо державних гарантій на портфельній основі у 2023 році здійснено у сумі

305,1 млн грн, у 2024 році – 573,6 млн грн, а прострочена заборгованість за

державними гарантіями на портфельній основі на 01.01.2025 становила

загалом 609,7 млн грн, з них найбільше: ПАТ АБ "Укргазбанк" (223,4 млн грн),

АТ "Ощадбанк" (152,9 млн грн), АТ "Укрексімбанк" (75,7 млн грн), АТ КБ

"Приватбанк" (70,6 млн грн), АТ "ПроКредит Банк" (49,6 млн грн).

За підсумками розгляду даного питання прийнято рішення, що

законопроект матиме вплив на показники бюджету (може призвести до

зменшення доходів бюджетів в частині сплати податків кредиторами та/або до

збільшення навантаження на державний бюджет в частині здійснення виплат

за гарантійними зобов’язаннями у наступних бюджетних періодах). У разі

прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм

частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

Голова Комітету Роксолана ПІДЛАСА