Тип: Звичайний
№ 13250
Дата: 01 травня 2025 р.
Статус: Опрацьовується в комітеті
Субʼєкт: Народний депутат України
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проєкту Закону України «Про внесення змін до Кодексу України
про адміністративні правопорушення, Кримінального та Кримінального
процесуального кодексів України щодо удосконалення правових засад
діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини»
1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроєкту
Законопроєкт спрямований на посилення інституційної спроможності
Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (далі - Уповноважений)
та забезпечення ефективної реалізації його повноважень, зокрема в частині
здійснення функцій національного превентивного механізму відповідно до
Факультативного протоколу до Конвенції проти катувань та інших жорстоких,
нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання.
Аналіз чинного законодавства свідчить про наявність низки прогалин у
правовому регулюванні відповідальності за створення перешкод у діяльності
Уповноваженого та його представників, у тому числі за ненадання або надання
недостовірної інформації та ігнорування їх вимог.
Зазначені обставини ускладнюють належну реалізацію повноважень
Уповноваженого та ставлять під загрозу ефективність здійснення функцій
національного превентивного механізму.
Слід відзначити недостатню кількість законодавчо встановлених важелів
впливу на державні органи та посадових осіб, які порушують права громадян і
не виконують своїх обов’язків перед Уповноваженим.
Ігнорування запитів Уповноваженого щодо надання йому матеріалів,
документів, висновків або пояснень службовими особами носить підвищений
ступінь суспільної небезпеки та призводить до порушення прав і свобод людини
і громадянина.
Запропоновані зміни до Кримінального процесуального кодексу України
спрямовані на законодавче закріплення права Уповноваженого бути присутнім
на закритих судових засіданнях, а також доступу до матеріалів досудового
розслідування з метою належного здійснення парламентського контролю за
додержанням процесуальних прав громадян.
Діюча редакція Кодексу України про адміністративні правопорушення
(далі - КУпАП) не врегульовує належним чином особливості складення та
надіслання Уповноваженим, представниками Уповноваженого,
уповноваженими особами Секретаріату Уповноваженого протоколу про
адміністративні правопорушення та чітко не визначає суть порушення статті
188-40 КУпАП.
Крім того, після направлення протоколу про адміністративне
правопорушення до суду, зазначені вище уповноважені посадові особи не
отримують копій постанов у справах про адміністративні правопорушення, що
унеможливлює своєчасне ознайомлення з результатами їх розгляду. Така
ситуація об’єктивно створює додаткове адміністративне навантаження на
відповідних осіб та зумовлює необхідність здійснення постійного моніторингу
2
офіційних інформаційних ресурсів судової влади України з метою самостійного
відстеження стану та результатів розгляду відповідних справ.
З огляду на вищезазначене, є необхідність внесення змін до Кодексу
України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України,
та Кримінального процесуального кодексу України, які мають враховувати нові
виклики, оптимізувати роботу та посилити можливості інституції
Уповноваженого здійснювати свою діяльність та дозволить й надалі залишатися
ефективним інструментом захисту прав і свобод людини в Україні.
Зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу
України мають безпосередній зв’язок із положеннями проєкту Закону України
«Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» (реєстраційний
№ 13181 від 17.04.2025) та є необхідними для його належної реалізації.
Водночас, з урахуванням вимог частини шостої статті 3 Кримінального кодексу
України, яка передбачає, що зміни до законодавства України про кримінальну
відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до
цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України,
та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення,
відповідні пропозиції подаються у вигляді окремого законопроєкту.
2. Мета та завдання законопроєкту
Метою проєкту є удосконалення правових засад діяльності Уповноваженого
та встановлення кримінальної відповідальності за перешкоджання діяльності
Уповноваженого у межах реалізації ним національного превентивного
механізму, удосконалення механізму складення та надіслання протоколу про
адміністративні правопорушення, передбачені статтями 188-39, 188-40, 212-3
КУпАП.
3. Загальна характеристика та основні положення законопроєкту
Зміни до КУпАП стосуються збільшення строків накладення стягнення за
вчинення правопорушень, передбачених статтями 188-39, 188-40, 212-3 цього
Кодексу, уточнення положень статті 188-40 Кодексу, визначення особливостей
складення та надіслання Уповноваженим, представниками Уповноваженого,
уповноваженими особами Секретаріату Уповноваженого протоколу про
адміністративні правопорушення.
Зміни до статті 285 КУпАП стосуються встановлення обов’язку направляти
постанови у справах про адміністративні правопорушення, які розглядаються
органами, вказаними у статтях 218–221 цього Кодексу, уповноваженій посадовій
особі (уповноваженому органу), що склала протокол про адміністративне
правопорушення.
Кримінальний кодекс України пропонується доповнити новою статтею
351-3, яка встановлюватиме відповідальність за невиконання законних вимог
Уповноваженого чи представника Уповноваженого в сфері здійснення ними
функції національного превентивного механізму відповідно до Факультативного
протоколу до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або
3
таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання, створення
штучних перешкод у їх роботі, надання їм завідомо неправдивої інформації.
Законопроєктом конкретизовано право Уповноваженого на доступ як до
усної, так і до письмової інформації щодо результатів судового розгляду, право
на ознайомлення з процесуальними рішеннями й отриманням їх копій, а також
право на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до його
завершення. Відповідні уточнення пропонується внести до статей 27 та 221
Кримінального процесуального кодексу України.
4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання
Правове регулювання відповідних суспільних відносин здійснюється
положеннями Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу
України та Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав
людини».
5. Фінансово-економічне обґрунтування
Реалізація положень проєкту закону не потребує додаткових фінансових
витрат із Державного та місцевих бюджетів України та не призведе до
скорочення бюджетних надходжень.
6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття
законопроєкту
Прийняття проєкту закону сприятиме підвищенню рівня захисту прав і
свобод людини в Україні, посилить інституційну спроможність Уповноваженого
в кримінальному та адміністративному процесах.
Народні депутати України Стефанчук Р.О.
та інші