Проєкт Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо удосконалення правових засад діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проєкту Закону України «Про внесення змін до Бюджетного

кодексу України щодо удосконалення правових засад діяльності

Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини»

1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроєкту

Інституція Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини

(далі – Уповноважений) була утворена 25 років тому. За цей час вона

зарекомендувала себе як важливий елемент системи захисту прав і свобод

людини в Україні, а з початком широкомасштабного вторгнення РФ – як

високоефективна національна інституція з прав людини, яка працює в умовах

міжнародного збройного конфлікту в масштабах усієї країни та за її межами.

Інституція Уповноваженого реакредитована статусом А – найвищим

статусом відповідності Принципам ООН - у 2019 році. Цей статус надає право

голосу Уповноваженому на щорічних засіданнях Глобальної мережі інституцій з

прав людини (GANHRI) та Ради ООН з прав людини.

Натомість Підкомітетом з питань акредитації (SCA) підкреслює, що НІПЛ,

які отримали акредитацію зі статусом A, повинні вживати розумних заходів для

підвищення своєї ефективності та незалежності відповідно до Паризьких

принципів («Принципи, що стосуються статусу національних інституцій з прав

людини»), схвалених Віденською всесвітньою конференцією з прав людини та

Генеральною Асамблеєю ООН у 1993 році, і рекомендацій, наданих SCA під час

цього огляду.

Так, SCA зазначив, що для ефективного функціонування НІПЛ має бути

забезпечений відповідний рівень фінансування, щоб гарантувати його

незалежність і можливість вільно визначати свої пріоритети та діяльність.

В межах проведення двосторонніх зустрічей України та Європейської

Комісії в рамках здійснення офіційного скринінгу відповідності законодавства

України праву ЄС, Європейська Комісія наголосила на тому, що забезпечення

прав людини залишається задовільним. Відповідно до статті 4 Закону України

«Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», Уповноважений

є посадовою особою, статус якої визначається Конституцією України та

законами України. Метою парламентського контролю, який здійснює

Уповноважений, у тому числі, є захист прав і свобод людини і громадянина,

проголошених Конституцією України, законами України та міжнародними

договорами України. Уповноважений діє активно та ефективно, але відчуває

нестачу ресурсів, через що не може належним чином виконувати свій мандат у

всіх сферах своєї відповідальності.

Згідно з діючою редакцією Бюджетного кодексу України Секретаріат

Уповноваженого не належить до головних розпорядників бюджетних коштів, а

головні розпорядники коштів Державного бюджету України визначаються цим

кодексом та затверджуються законом про Державний бюджет України шляхом

встановлення їм бюджетних призначень.

2

Додатком № 3 до Закону України “Про Державний бюджет на 2025 рік”

визначено розподіл бюджетних коштів за бюджетними програмами КПКВК №№

5990000, 5991000, 5991010 та 5991020, в яких головним розпорядником є

Секретаріат Уповноваженого.

Для уникнення зменшення бюджетних призначень на утримання

Уповноваженого без погодження з останнім пропонується визначити обов’язок

погодження Кабінетом Міністрів України з Уповноваженим таке зменшення.

Зміни до Бюджетного кодексу України мають безпосередній зв’язок із

положеннями проєкту Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради

України з прав людини» (реєстраційний № 13181 від 17.04.2025) та є

необхідними для його належної реалізації. Водночас, з урахуванням вимог

частини п’ятої статті 4 Бюджетного кодексу України, яка встановлює, що зміни

до цього кодексу можуть вноситися виключно законами про внесення змін до

Бюджетного кодексу України, відповідні пропозиції подаються у вигляді

окремого законопроєкту.

2. Мета та завдання законопроєкту

Метою проєкту є удосконалення правових засад діяльності Уповноваженого

та забезпечення його фінансової незалежності відповідно до Паризьких

принципів.

3. Загальна характеристика та основні положення законопроєкту

Проєктом акта пропонується включити в перелік головних розпорядників

бюджетних коштів Секретаріат Уповноваженого.

Пропозиції про зменшення бюджетних призначень на утримання

Уповноваженого мають бути погоджені Кабінетом Міністрів України з

Уповноваженим.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Правове регулювання відповідних суспільних відносин здійснюється

положеннями Бюджетного кодексу України та Закону України «Про

Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини».

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація положень проєкту закону не потребує додаткових фінансових

витрат із Державного та місцевих бюджетів України та не призведе до

скорочення бюджетних надходжень.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття

законопроєкту

Прийняття проєкту закону сприятиме підвищенню рівня захисту прав і

свобод людини в Україні, посилить інституційну спроможність Уповноваженого

відповідно до Паризьких принципів («Принципи, що стосуються статусу

національних інституцій з прав людини»), схвалених Віденською всесвітньою

конференцією з прав людини та Генеральною Асамблеєю ООН у 1993 році,

3

Принципів захисту і сприяння інституту Омбудсмена («Венеційські принципи»),

прийнятих Венеційською комісією у 2019 році, з урахуванням Збірки висновків

Венеційської комісії щодо інституту Омбудсмена від 6 травня 2022 року, а також

передових практик НІПЛ, наближенню національного законодавства вимогам

Директиви Ради (ЄС) 2024/1499 від 7 травня 2024 р. та Директиви Європейського

Парламенту та Ради (ЄС) 2024/1500 від 14 травня 2024 р.

Народні депутати України Стефанчук Р.О.

та інші