Проєкт Постанови про звіт Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за 2024 рік

КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

з питань гуманітарної та інформаційної політики

вул. М. Грушевського, 5, м. Київ, 01008, www.rada.gov.ua

Верховна Рада України

За дорученням Голови Верховної Ради України Стефанчука Р. О. Комітет

Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики на

засіданні 26 березня (протокол №167) відповідно до вимог частини п’ятої статті

2321 Регламенту Верховної Ради України в межах повноважень розглянув звіт

Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за 2024 рік

(далі – Національної ради).

Стаття 88 Закону України «Про медіа» (далі - Закон) зобов’язує Національну

раду щорічно готувати звіт про свою діяльність, оприлюднювати його на

офіційному вебсайті до 1 березня року, наступного за звітним. Одночасно з

оприлюдненням Національна рада надсилає звіт до Верховної Ради України та

Президенту України.

Крім цього, частина третя статті 88 встановлює перелік вимог до змістового

наповнення цього документа. Відповідно, звіт Національної ради повинен

містити наступну інформацію:

1) визначені Планом реалізації Стратегії завдання на звітний період та підсумки

їх виконання, визначені Планом реалізації Стратегії завдання на наступний

звітний період;

2) інформацію про внесені у звітному періоді зміни до Стратегії та Плану

реалізації Стратегії, пропозиції щодо внесення нових змін до Стратегії;

3) дані щодо ліцензування та реєстрації у сфері медіа за звітний період;

4) інформацію про дотримання законодавства суб’єктами у сфері медіа;

5) інформацію про результати здійснення нагляду (контролю) Національною

радою, у тому числі про порушення законодавства та/або умов ліцензії і

притягнення осіб до відповідальності;

6) інформацію про оскарження актів Національної ради в суді та узагальнення

результатів такого оскарження;

7) узагальнення скарг, що надійшли до Національної ради за звітний період;

8) інформацію про проведені консультації з фізичними та юридичними особами,

їх об’єднаннями щодо проектів нормативно-правових актів Національної ради;

9) інформацію про стан спільного регулювання у сфері медіа, результати

співпраці з органом спільного регулювання;

10) інформацію про виконання суб’єктами у сфері медіа вимог щодо розкриття

інформації про структуру власності відповідно до вимог статті 26 цього Закону;

11) аналіз стану розвитку сфери медіа, у тому числі результати проведених

досліджень;

212) відомості про використання у звітному році бюджетних коштів,

розпорядником яких є Національна рада, про кошти, що надійшли як плата за

видачу ліцензій, реєстрацію та інші послуги Національної ради, оцінку

фінансового та матеріально-технічного забезпечення діяльності Національної

ради;

13) іншу інформацію про виконання Національною радою своїх повноважень.

21 лютого ц. р. Національна рада з дотриманням строків, визначених

Законом, подала до Верховної Ради України звіт про свою діяльність за 2024 рік.

В окремому додатку до звіту (стор.163-261) регулятор надав докладну

інформацію про виконання заходів, передбачених розділом ІІ Плану реалізації у

2024 році Стратегії діяльності Національної ради на 2024-2026 роки (далі –

Стратегія), затвердженого рішенням Національної ради від 25.01.2024 року.

Проаналізувавши звіт та додатки до нього в межах повноважень, визначених

пунктом 10 частини першої статті 14 Закону України «Про комітети Верховної

Ради України», Комітет відзначає, що документ за інформаційним наповненням

загалом відповідає вимогам до змісту, передбаченим частиною третьою статті 88

Закону. Звіт структурований, складається з 15 розділів, які відображають певною

мірою весь масив завдань, над якими працювала Національна рада і дають

можливість об’єктивно оцінити ситуацію у медійної галузі України, тенденції,

проблеми, перспективи розвитку медіаринку, а також діяльність регулятора з

урахуванням покладених на нього завдань, детермінованих воєнними викликами

в сфері інформаційної безпеки держави.

Прикметою особливістю звіту Національної ради за 2024 рік є те, що в цьому

документі, серед іншого, узагальнено перші результати реформування галузі на

засадах, визначених Законом, зокрема, у частині правозастосування

імплементованих до вітчизняного законодавства положень Директиви ЄС Про

аудіовізуальні медіа послуги, які суттєво спрощують державне регулювання та

забезпечують захист прав споживачів на вільне отримання інформації.

Варто зауважити, що Стратегія є основоположним документом, дорожньою

картою, яка визначає цілі та напрямки роботи регулятора на трирічний період.

23 листопада 2023 року Національна рада затвердила Стратегію, визначивши для

себе 20 пріоритетних цілей. Зазначений вище додаток №10 містить індикативні

оцінки регулятора стану виконання 144 пунктів заходів, розроблених на

забезпечення досягнення 20 стратегічних цілей. Лише 5 із 144 заходів позначені

у додатку як не виконані. Всі вони стосуються запровадження системи спільного

регулювання медіа, яка з об’єктивних причин наразі пробуксовує. Решта заходів

виконані, або ж виконуються.

Національна рада також поінформувала парламент, що впродовж звітного

періоду зміни до Стратегії не вносилися. 23 січня 2025 року на виконання вимог

статті 8 Закону були внесені зміни до Плану реалізації Стратегії, якими визначені

на 2025 рік 66 завдань та 104 заходи, спрямовані на досягнення стратегічних

цілей.

Першою ціллю Стратегії визначено захист вітчизняного інформаційного

простору від впливу держави-агресора. Національна рада вважає, що у звітному

3році їй вдавалося успішно виконувати заплановані завдання, які стосуються

цього пункту Стратегії (див. стор. 164 -171).

Так, з метою виявлення фактів поширення ворожої антиукраїнської

пропаганди, що загрожує національній безпеці, спотворює причини і цілі

російсько - української війни та протидії агресивному проникненню в

інформаційний простір України російських пропагандистських наративів,

Національна рада впродовж року провела 970 моніторингів діяльності суб’єктів

у сфері медіа, онлайн-медіа, провайдерів аудіовізуальних медіа - сервісів та

медіа-сервісів на замовлення щодо виконання приписів статей 36, 40, 119, 123,

124 Закону (стор.166). Моніторинги в семи прикордонних областях України

фіксували факти проникнення ворожого мовлення (32 телеканалів та 21

радіостанції) із території Республіки Білорусь та з невизнаної Придністровської

Молдавської Республіки, де розміщені російські передавальні центри.

Такий стан речей, вважає регулятор, залишає актуальним питання про

продовження спеціального мовлення (глушіння) з використанням технічних

можливостей Концерну РРТ по периметру державного кордону, що

унеможливить використання російською пропагандою частотного спектра, який

належить Україні та з відомих причин наразі не задіяний українськими

мовниками.

На результатами моніторингів регулятор ініціював припинення доступу до

65 вебсайтів, які поширювали російську пропаганду, також було заблоковане

мовлення ворожого «Радіо 333» у Запорізькій області.

На виконання вимог статті 123 Закону Національна рада вживала заходів для

заборони поширення на території України медіа-сервісів держави-агресора,

оновлюючи Перелік аудіовізуальних медіа-сервісів на замовлення та сервісів

провайдерів аудіовізуальних сервісів держави-агресора. Упродовж 2024 року до

цього Переліку внесено 5 нових компаній. Наразі у Переліку налічується 27

сервісів держави-агресора. У зв'язку з появою низки доменних дзеркал вебсайтів

сервісів, що входять до Переліку, Національна рада доповнила також список

доменних імен, доступ до яких необхідно обмежити на території України

вебсайтами сервісів «HD REZKA», «Filmix» та «Baskino».

Крім цього, Національна рада відповідно до приписів ч.1 ст. 126 Закону

проводила офіційні моніторинги та аналіз вмісту каталогів медіа-сервісів на

замовлення на предмет поширення фільмів чи інформації за участю осіб, які

своїми заявами або іншими діями підтримують окупацію українських територій

державою-агресором, заперечують або ставлять під сумнів існування

українського народу (нації), української державності, української мови,

суверенітет або територіальну цілісність України. За наслідками було прийнято

17 рішень про включення до Переліку осіб, які створюють загрозу національній

безпеці.

У 2024 році проводилися моніторинги поширення фейкової інформації та

антиукраїнської пропаганди платформою Telegram. Результати та

задокументовані факти цілеспрямованого використання російською

пропагандою можливостей платформи в якості інформаційної зброї масового

4ураження направлялися до СБУ та Міністерства цифрової трансформації

України.

Фахівці Національної ради разом з операторами супутникових комунікацій

виявляли та належним чином документували атаки держави – агресора (таких

було 38) на міжнародні супутникові платформи з метою створення завад для

поширення сигналів українських мовників, або заміни оригінального

(корисного) сигналу паразитним, російським. Це дало підстави для офіційного

звернення до Міжнародного союзу електрозв’язку (спеціалізованої установи

ООН у сфері глобального електрозв'язку), а також до Європейської організації

супутникового зв’язку (EUTELSAT IGO) з вимогою зупинити злочинні дії

росіян. Аналогічні звернення були надіслані до Керівного комітету Ради Європи

з питань медіа та інформаційного суспільства (CDMSI), до ЮНЕСКО, Групи

європейських регуляторів аудіовізуальних медіапослуг (ERGA), Європейської

платформи регуляторних органів (EPRA). Реакція на ці звернення дала позитивні

результати.

Регулятор надав у звіті відомості про успішний досвід координації зусиль з

інститутами державної влади, відповідальними за інформаційну безпеку,

зокрема, про започаткований у березні 2024 року постійний обмін результатами

моніторингів онлайн-медіа та платформ спільного доступу до відео між Центром

протидії дезінформації РНБО України, Службою безпеки України,

Міністерством цифрової трансформації України та Національною радою. Такі

обміни дозволяють ефективно відстежувати інформаційні спецоперації ворожої

пропаганди, яка поширюється на глобальних платформах, насамперед через

Telegram.

У рамках співпраці з Центром протидії дезінформації при РНБО України

Національна рада реалізувала проект «Hate Speech», спрямований на протидію

російській дезінформації та інформаційній агресії. Разом Фондом «Партнерство

за сильну Україну», який фінансується урядами Великої Британії, Естонії,

Канади, Нідерландів, США, Фінляндії, Швейцарії та Швеції, вдалося

забезпечити мовлення п’яти радіостанцій на 16 частотах на територіях, які є

найбільш вразливими до інформаційної агресії. Фонд взяв на себе зобов’язання

компенсувати вартість послуг Концерну РРТ за трансляцію програм упродовж

року. Загальна сума підтримки становить майже 4 мільйони гривень.

Водночас варто зауважити, що стратегічна ціль №2 «Синхронізація

законодавчих процесів України і Європи з урахуванням особливостей

національно медіаландшафту» видається не зовсім коректною з огляду на

повноваження Національної ради, визначені Законом. Національна рада активно

долучалася до роботи над удосконаленням інформаційного законодавства в

складі робочих груп, співпрацювала з профільними комітетами парламенту,

спільно з іншими державними органами брала участь у процесі скринінгу та

підготовки звітів щодо імплементації норм права Європейського Союзу,

відповідності інформаційного законодавства України acquis ЄС.

На виконання вимог пункту 37 розділу Х «Прикінцеві та перехідні

положення» Закону продовжувалася робота над організаційно – правовим

5забезпеченням регуляторних і наглядових (контрольних) повноважень. За

минулий рік були підготовлені і затверджені три нові нормативно - правові акти,

зокрема: «Порядок визначення та затвердження максимально граничних тарифів

на послуги постачальників електронних комунікаційних послуг для потреб

мовлення з використанням радіочастотного спектра», «Типові умови договору

на постачання електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з

використанням радіочастотного спектра», передбачені п. 16 ч.1 ст. 90 Закону, та

«Порядок подання суб’єктами у сфері медіа річної фінансової звітності».

З метою ефективної реалізації положень законодавства і наближення

сфери медіарегулювання до європейських стандартів Національна рада спільно

з Європейською комісією завершила підготовку до реалізації проєкту Twinning

«Реформування сфери регулювання аудіовізуальних медіа в Україні відповідно

до стандартів ЄС та кращих міжнародних практик». Реалізація зазначеного

проєкту розпочалася 10 січня 2025 року і триватиме 18 місяців.

У розділі «Ліцензування і реєстрація» (стор. 38-51) регулятор узагальнив

інформацію щодо нових тенденцій розвитку медіаринку України, які пов’язані зі

стрімінговими технологіями. Перехід від традиційного мовлення до моделей

прямої доставки контенту користувачеві є серйозним викликом насамперед для

провайдерів традиційного кабельного та супутникового мовлення, які

втрачатимуть користувачів. Торік, наприклад, у два рази зросла кількість

зареєстрованих лінійних медіа, що здійснюють кабельне мовлення за

технологією ОТТ у багатоканальних електронних комунікаційних мережах.

Водночас, це спонукає учасників ринку шукати нові привабливі для абонентів

можливості, оскільки доступ до відео на вимогу дозволяє користувачам обирати

контент і зручний час його перегляду.

У 2024 році також було зареєстровано 4 нові нелінійні аудіовізуальні

медіа-сервіси на замовлення: «ТВ плюс», «Воля», «Ukrainske.tv» та

«MAINCAST.TV».

Загалом же торік було зареєстровано 3456 медіа, (в тому числі 1552

друкованих і 412 онлайн-медіа), що на 58% більше, ніж у 2023 році. Крім того,

Національна рада видала 195 ліцензій суб’єктам у сфері медіа та провайдерам

медіа-сервісів, які використовують у своїй діяльності радіочастотний спектр. У

звітному році було підбито підсумки 20 із 29 оголошених конкурсів. За

результатами конкурсів ліцензії на мовлення одержали 72 претенденти із 124

учасників. Сім конкурсів були скасовані, а 11 - завершуватимуться як перехідні

у 2025 році.

8 серпня 2024 року регулятор підбив підсумки конкурсу на мовлення з

використанням радіочастотного спектра державної загальнонаціональної

цифрової багатоканальної телемережі наземного ефірного телебачення МХ-7 у

смузі частот метрового діапазону174 - 230 МГц. Ліцензії одержали лише два

мовники - ТОВ «Меgоgо» (логотип: «MEGOGO Спорт) та ПрАТ «Телеканал

«ІНТЕР») логотип: «ІНТЕР Україна» Після двох конкурсів на мовлення у

держаному мультиплексі МХ-7 «вакантними» залишаються кілька каналів.

Наразі в числі ліцензіатів немає навіть Суспільного мовника (НСТУ), а відтак

6постає питання щодо забезпечення ефективності державних капіталовкладень в

інформаційну безпеку.

Причина стартових проблем МХ-7 - це не лише відсутність належного

інформаційного супроводу процесу запуску мультиплексу. Принагідно

зазначимо, що рішення Кабінету Міністрів України про побудову на базі

держаного Концерну РРТ мультиплексу МХ-7 було вимушеним, але вкрай

необхідним кроком для подолання негативних для інформаційної безпеки

України наслідків монополізації ринку цифрового ефірного телебачення

провайдером, який так і не виконав ліцензійні зобов’язання щодо забезпечення

доступу до програм вітчизняних мовників для 95 % домогосподарств на

території України.

Із введення в дію мультиплексу МХ-7 нарешті вирішена проблема

покриття цифровим ефірним телесигналом усієї території України, включаючи

північні райони Волинської, Рівненської, Чернігівської, Сумської, Харківської

областей, де до цього безальтернативно мовили російські телеканали. Для

забезпечення українського мовлення у цих регіонах Концерн РРТ пішов на

значні витрати - встановив додаткові щогли і передавачі. Їх тепер 166. Одначе

залишається питання щодо якісного «заселення» МХ -7 каналами, які б

спонукали абонентів міняти налаштування антен з російського контенту на

український. І тут мали б працювати регуляторні інструменти.

Нагадаємо, що другий відбір претендентів на мовлення у державному

мультиплексі МХ-7, як і в 2023 році, оголошувався через кілька тижнів після

оголошення конкурсу на заповнення чотирьох вільних каналів у мультиплексах

МХ-1, МХ-3 та МХ-5 ТОВ «Зеонбуд». Доцільність такої черговості не

пояснюється у звіті. Проте результати конкурсів стали цілком прогнозованими:

ТОВ «Зеонбуд», на відміну від МХ-7, успішно заповнив усі вільні місця у

загальнонаціональних мультиплексах.

У поданому звіті Національна рада не вперше зауважує на проблемі так

званого «цифрового дивіденду», яка загрожує нашій державі репутаційними

втратами та міжнародними санкціями. Підгрунтя цієї проблеми було закладене

ще у 2012 році, коли ухвалювалося рішення про перехід від аналогового до

цифрового ефірного наземного телевізійного мовлення та про побудову

цифрової мережі ТОВ «Зеонбуду» у складі чотирьох мультиплексів на базі 686

частотних присвоєнь діапазону 694 – 790 МГц.

Використання зазначеного діапазону частот суперечило підписаній

Україною Угоді Міжнародного союзу електрозв’язку, відомій як «Женева 2005».

Цей документ визначав цільове призначення звільнених від аналогового

мовлення частот діапазону 470-790 MГц та 790-862 для розгортання мереж

мобільного зв’язку 4G/5G.

З урахуванням цього, європейські держави будували синхронні

моночастотні цифрові ефірні телемережі, які забезпечили високий стандарт

покриття сигналом та достатній ресурс для переходу всіх діючих аналогових

ефірних телеканалів на цифрове мовлення. Бюджети всіх європейських держав

7від перепрофілювання частотного спектру отримали суттєві доходи, цифровий

дивіденд, який обраховується мільярдними сумами євро.

Державний бюджет України не одержав цифрових дивідендів. Вони

залишаються «замороженими» у частотному спектрі, яким користується ТОВ

«Зеонбуд», хоч Україна на вимогу європейських країн – сусідів ще до кінця 2022

року повинна була звільнити від телевізійного мовлення перший та другий

цифрові дивіденди, щонайменше на кордоні, оскільки цифрові телевізійні

передавачі мережі Т-2 створюють завади для функціонування мереж мобільного

зв’язку цих країн. Війна поставила це на паузу. Кабінет Міністрів України

Постановою від 01.11.2024 № 1253 Про внесення змін до плану розподілу і

користування радіочастотним спектром в Україні встановив кінцеву дату

припинення використання радіотехнології аналогового телевізійного мовлення

та цифрового телевізійного мовлення стандарту DVB-T у смугах частот 470-790

MГц та 790-862 МГц – 31 грудня 2026 року. І це мало б стати одним з

пріоритетних завдань медіарегулятора на найближчу перспективу.

Інформація щодо здійснення державного нагляду (контролю) представлена

у восьмому розділі звіту (стор. 80-101).

Правові інструменти для здійснення державного нагляду та контролю за

дотриманням суб’єктами у сфері медіа законодавства та/або умов ліцензій

визначені у статті 97 Закону – це моніторинг, перевірки та заходи реагування.

У звітному році регулятор провів 132 планові виїзні перевірки суб’єктів у

сфері аудіовізуальних медіа у зв`язку із закінченням строку дії ліцензій. Ще 18

позапланових безвиїзних та одну додаткову виїзну перевірку суб’єктів у сфері

аудіовізуальних медіа Національна провела відповідно до вимог ч. 2 та ч.6 ст.

103 Закону.

За результатами перевірок було ухвалено 27 рішень про застосування до

порушників з числа суб’єктів у сфері аудіовізуальних медіа «штрафів» на

загальну суму 1,5 млн. грн. Упродовж 2024 року сплачено штрафів (з

урахуванням штрафів, нарахованих у попередні роки) на загальну суму 1,61 млн.

грн .

Типовими значними порушеннями, за які Національна рада накладала

штрафи, були: відсутність мовлення лінійного медіа упродовж 14 днів поспіль,

крім випадків, коли це спричинено обставинами, що не залежать від волі

суб’єкта; відмова суб’єкта у сфері медіа у проведенні перевірки; неподання

ліцензіатом упродовж 45 робочих днів заяви про внесення змін до Реєстру у

зв’язку зі змінами, що відбулись (зміна вихідних даних (логотипа), структури

власності, технічних характеристик мовлення); порушення вимог щодо мови у

сфері аудіовізуальних медіа (частка програм державною мовою, у тому числі

фільмів, у загальному тижневому обсязі мовлення в кожному із проміжків часу

між 7 та 18 годинами і між 18 та 22 годинами).

На зафіксовані незначні порушення законодавства та/або умов ліцензій

Національна рада реагувала винесенням приписів. Щоправда припис у звітному

році застосовувався не часто, всього 33 рази, а відтак не став дієвим засобом

«профілактики» порушень.

8У звітному році Національна рада продовжувала цілеспрямовано

працювати над вирішенням низки організаційних питань розбудови інститутів

спільного регулювання, передбачених статтями 92 - 96 Закону. (Докладна

інформація про перебіг процесів створення органів спільного регулювання,

викладена в розділі 11 звіту стор.112 - 115).

Наразі, зазначається у звіті, зареєстровано чотири органи спільного

регулювання в аудіовізуальній, аудіальній та сферах онлайн-медіа і друкованих

медіа, які затвердили статути, створили та зареєстрували відповідні громадські

спілки в Міністерстві юстиції України та приступили до роботи.

Орган спільного регулювання в аудіовізуальній сфері сформував робочі

групи, які сфокусовані на розробці критеріїв і кодексів створення і поширення

інформації за напрямами: захист національних інтересів та протидії

тоталітаризму; класифікації програм та визначення вікових критеріїв;

визначення критеріїв шкідливої реклами, спонсорства та продакт - плейсменту;

мовлення у дні пам’яті.

Звітний рік став результативним для розвитку цифрових платформ та

автоматизації процесів у діяльності медіарегулятора. 11 січня 2024 року

Національна рада ухвалила рішення про введення в дослідну експлуатацію

програмного забезпечення Державної автоматизованої інформаційно-

комунікаційної системи «TERES-Реєстр у сфері медіа». Система пройшла

попередні випробування та працює в тестовому режимі. Одночасно триває

робота над удосконаленням функціоналу та конфігурацій програмного

забезпечення.

Функціонал системи у тестовій версії передбачає доступність таких опцій,

як електронна ідентифікація та автентифікація заявників, реєстрантів і

ліцензіатів з використанням електронного підпису; подача заяв в електронних

формах, що затверджені Національною радою, і документів, що до них

додаються, у тому числі з можливістю завантаження файлів; контроль за

повнотою заповнення заяв та переліку документів, що до них додаються;

повідомлення заявника про отримання Національною радою поданої ним заяви

із зазначенням реєстраційного номера і дати отримання заяви; перегляд

заявником перебігу розгляду поданих ним заяв та документів, інформування

заявника про зауваження Національної ради щодо них; подання заявником

виправлених документів відповідно до зауважень, отриманих від Національної

ради.

Наступним етапом передбачено оприлюднення публічної частини Реєстру

суб’єктів у сфері медіа на офіційному сайті Національної ради, інтеграції даних

Реєстру з державним порталом відкритих даних, що сприятиме підвищенню

прозорості і доступності інформації.

Водночас зауважимо, що у звітному році регулятору не вдалося виконати

вимоги статті 69 Закону щодо створення і запуску електронного кабінету –

комплексу програмного забезпечення, інтегрованого з офіційним веб-сайтом

Національної ради та Реєстром суб’єктів у сфері медіа для опосередкованого

9проведення ліцензійних та реєстраційних дій, комунікації між Національною

радою та суб’єктами у сфері медіа.

З огляду на зазначене, Комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній

Раді України відповідно до вимог статті 2321 Регламенту розглянути на

пленарному засіданні звіт Національної ради України з питань телебачення і

радіомовлення за 2024 рік та за результатами розгляду визнати роботу

Національної ради задовільною, звіт за 2024 рік взяти до відома.

Співдоповідатиме питання на пленарному засіданні Верховної Ради

України заступниця Голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної

політики, голова підкомітету з питань інформаційної політики та європейської

інтеграції Кравчук Євгенія Михайлівна.

Додатки: звіт Національної ради України з питань телебачення і

радіомовлення за 2024 рік на 261 аркуші;

проект Постанови Верховної Ради України.

Голова Комітету Микита ПОТУРАЄВ