Тип: Звичайний
№ 13180
Дата: 17 квітня 2025 р.
Статус: Очікує розгляду
Субʼєкт: Народний депутат України
КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
з питань бюджету
вул. М. Грушевського, 5, м. Київ, 01008, www.rada.gov.ua
Комітет Верховної Ради України
з питань соціальної політики та
захисту прав ветеранів
До розгляду законопроекту
реєстр. № 13180 від 17.04.2025
Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на засіданні
07 липня 2025 року (протокол № 219) відповідно до статей 27 і 109
Бюджетного кодексу України та статті 93 Регламенту Верховної Ради України
розглянув проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо
сприяння працевлаштуванню учасників бойових дій та забезпечення їх
економічної самостійності (реєстр. № 13180 від 17.04.2025), поданий
народними депутатами України Кулінічем О.І., Кітом А.Б. та іншими, і
повідомляється наступне.
Законопроектом, зокрема, передбачено:
встановити для підприємств, установ, організацій, фізичних осіб-
підприємців, які використовують найману працю, з чисельністю штатних
працівників понад 8 осіб квоту для працевлаштування учасників бойових дій
(крім осіб з інвалідністю, які не досягли пенсійного віку, встановленого
статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне
страхування») у розмірі 5 % середньооблікової кількості штатних працівників
облікового складу за попередній календарний рік, при цьому тимчасово, на
період дії воєнного стану та протягом року після його припинення чи
скасування, така квота становитиме 2%;
зараховувати виконання зазначеної квоти робочих місць
працевлаштування роботодавцем відповідної кількості громадян вказаної
категорії за умови, якщо розмір оплати праці кожного з них перевищує розмір
мінімальної заробітної плати у розрахунку за повністю відпрацьований
календарний місяць (крім громадян, які були направлені для проходження
базової військової служби, призвані на військову службу за призовом осіб
офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на
особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в
особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, за
якими зберігається місце роботи і посада на підприємстві, в установі,
організації, у фізичних осіб-підприємців);
стягувати з роботодавців штраф у разі невиконання ними протягом року
квоти для працевлаштування учасників бойових дій за кожного
непрацевлаштованого такого громадянина у двократному розмірі мінімальної
заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення (зважаючи на
2встановлений з 1 січня 2025 року розмір мінімальної заробітної плати
8 000 грн, розмір штрафу становитиме 16 000 грн), та включати кошти,
отримані у вигляді фінансових санкцій за невиконання вказаної квоти, до
джерел формування коштів Фонду загальнообов’язкового державного
соціального страхування України на випадок безробіття із подальшим
спрямуванням їх роботодавцю, який за направленням територіальних органів
центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері
зайнятості населення та трудової міграції, працевлаштовує строком не менше
ніж на один рік учасника бойових дій у вигляді компенсації 50 % фактичних
витрат на оплату праці, але не більше подвійного розміру мінімальної
заробітної плати протягом 6 місяців;
тимчасово, до 1 січня 2028 року, для роботодавців, які протягом року
виконали квоту щодо працевлаштування учасників бойових дій, встановити
розмір єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне
страхування (далі – єдиний внесок) на рівні мінімального страхового внеску
(1 760 грн);
запровадити пріоритетне надання державної підтримки суб’єктам
малого і середнього підприємництва, заснованими учасниками бойових дій,
включаючи сільськогосподарським товаровиробникам.
Міністерство фінансів України (далі - Мінфін) у своєму експертному
висновку до даного законопроекту (копія висновку додається), зокрема,
зазначає наступне:
реалізація законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових видатків
державного та місцевих бюджетів на сплату фінансових санкцій у випадку
невиконання квоти для працевлаштування учасників бойових дій установами і
організаціями, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, при цьому
визначити обсяг таких видатків Мінфін не має можливості у зв’язку з
відсутністю вихідних даних;
законопроектом не визначено механізм реалізації відповідного Закону,
зокрема не передбачено механізму контролю за дотриманням такої квоти та
сплатою фінансових санкцій у разі її недотримання, при цьому відсутність
чіткого механізму може призвести до того, що такий Закон буде мати лише
декларативний характер;
зважаючи на те, що з 1 січня 2026 року вводиться в дію Закон України
від 15.01.2025 № 4219-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів
України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю», яким буде
змінено систему заходів зі сприяння працевлаштуванню осіб з інвалідністю,
серед яких є особи з інвалідністю внаслідок війни, реалізація запропонованих
у законопроекті підходів може спричинити задвоєння внесків, штрафів, пені,
що ускладнить проведення фінансово-економічної діяльності роботодавцями;
надання права окремим категоріям платників на сплату єдиного внеску
у розмірі мінімального страхового внеску (1 760 грн) призведе до позбавлення
права застрахованих осіб на отримання страхових виплат та соціальних послуг
в повному обсязі, зокрема через те, що під час призначення виплат за
3загальнообов’язковим державним соціальним та пенсійним страхуванням
(пенсії, допомоги по безробіттю, допомоги по тимчасовій втраті
працездатності тощо) не буде враховуватися нарахований їм розмір
заробітної плати, що вплине на розмір відповідних виплат та допомог;
зважаючи на те, що надходження від сплати єдиного внеску є основним
джерелом надходжень фондів соціального та пенсійного страхування,
запровадження сплати роботодавцями єдиного внеску у розмірі мінімального
страхового внеску за найманих працівників може призвести до зменшення
надходжень цих фондів;
за узагальнюючим висновком Мінфін не підтримує даний
законопроект.
Водночас варто відмітити, що запропонований законодавчою
ініціативою порядок сплати окремими роботодавцями єдиного внеску у
розмірі мінімального страхового стажу може поставити під загрозу вчасне
виконання вже покладених на такі фонди функцій, а тому має здійснюватися з
урахуванням фінансових можливостей фондів, при цьому розрахунки щодо
впливу законопроекту на показники бюджету фондів на відповідний рік і
пропозиції щодо джерел покриття відповідних видатків відсутні. При цьому, у
разі відсутності в бюджетах вказаних фондів реальних джерел покриття витрат
для виконання покладених на них функцій може вплинути на показники
державного бюджету в частині надання фінансової допомоги фондам.
Зважаючи на вимоги частини першої статті 27 Бюджетного кодексу
України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам
законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне
обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та
пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат
бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення
збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні у супровідних
документах до законопроекту, про що також відмічено у експертному
висновку Мінфіну до даного законопроекту.
Згідно із вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу
України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники
бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати
бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому,
вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці
Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що
передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду,
що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22
розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не
застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом
заходів із загальної мобілізації.
За підсумками розгляду Комітет прийняв рішення, що проект закону
про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння
працевлаштуванню учасників бойових дій та забезпечення їх економічної
4самостійності (реєстр. № 13180 від 17.04.2025), поданий народними
депутатами України Кулінічем О.І., Кітом А.Б. та іншими, матиме вплив на
показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного та
місцевих бюджетів для сплати бюджетними установами адміністративно-
господарських санкцій за невиконання квоти працевлаштування учасників
бойових дій, а також збільшуватиме надходження і видатки фондів
соціального та пенсійного страхування та може потребувати додаткових
витрат державного бюджету для надання фінансової допомоги цим фондам для
виконання покладених на них функцій). У разі прийняття відповідного закону
він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного
кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VІ цього
Кодексу).
Додаток: на 3 арк.
Голова Комітету Роксолана ПІДЛАСА