Проєкт Постанови про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих порушень законодавства України при здійсненні заходів з оборони держави

До реєстр. № 13123

від 20.03.2025

КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

з питань Регламенту, депутатської етики та

організації роботи Верховної Ради України

вул. М. Грушевського, 5, м. Київ, 01008, www.rada.gov.ua

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ВИСНОВОК

на проект Постанови Верховної Ради України «Про утворення

Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування

можливих порушень законодавства України при здійсненні заходів з

оборони держави», внесений народними депутатами України

Мотовиловцем А. В., Бакумовим О.С., Арахамією Д.Г. (реєстр. № 13123 від

20.03.2025)

Згідно з електронною резолюцією Голови Верховної Ради України

Стефанчука Р.О. від 24 березня 2025 року (електронна картка документа

(1836907) Комітет на засіданні 25 березня 2025 року (протокол № 225) розглянув

проект Постанови Верховної Ради України «Про утворення Тимчасової слідчої

комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих порушень

законодавства України при здійсненні заходів з оборони держави», внесений

народними депутатами України Мотовиловцем А. В., Бакумовим О. С.,

Арахамією Д. Г. (реєстр. № 13123 від 20.03.2025).

Відповідно до частини третьої статті 89 Конституції України,

частини першої статті 1, частини першої статті 4 Закону України «Про тимчасові

слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України» та

частини першої статті 87 Регламенту Верховної Ради України, Верховна Рада

України для проведення розслідування з питань, що становлять суспільний

інтерес, утворює тимчасові слідчі комісії, якщо за це проголосувала не менш як

одна третина від конституційного складу Верховної Ради України.

Комітет зазначив, що вимоги до складу тимчасової слідчої комісії визначені

положеннями статті 4 Закону України «Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові

спеціальні комісії Верховної Ради України» та частинами другою – п’ятою,

сьомою та восьмою статті 85, частинами другою та третьою статті 87 Регламенту

Верховної Ради України.

Так, кількісний склад тимчасової слідчої комісії формується з урахуванням

принципу пропорційного представництва депутатських фракцій (депутатських

груп). Пропозиції щодо кількісного та персонального складу тимчасової слідчої

комісії подаються депутатськими фракціями (депутатськими групами) у

п’ятиденний строк з дня направлення до них звернення ініціатора (ініціаторів)

утворення тимчасової слідчої комісії. У складі тимчасової слідчої комісії може

2

бути представлено не менш як по одному народному депутату України від

кожної депутатської фракції (депутатської групи). Якщо депутатська фракція

(депутатська група) не запропонувала у встановлений строк представників для

роботи в тимчасовій слідчій комісії, то комісія створюється без участі

представників цієї депутатської фракції (депутатської групи).

Верховна Рада України у постанові про утворення тимчасової слідчої комісії

визначає, зокрема, назву тимчасової слідчої комісії, її завдання і коло питань, що

підлягають розслідуванню, кількісний і персональний склад тимчасової слідчої

комісії, голову та заступника голови тимчасової слідчої комісії. На посаду

голови тимчасової комісії не може бути обраний голова комітету. Голова

тимчасової слідчої комісії, заступник голови та секретар комісії не можуть бути

членами однієї депутатської фракції (депутатської групи).

Секретар тимчасової слідчої комісії обирається на першому засіданні

тимчасової слідчої комісії із числа її членів шляхом таємного або відкритого

голосування більшістю народних депутатів України від складу тимчасової

слідчої комісії, затвердженого Верховною Радою України.

Положеннями частини восьмої статті 4 Закону України «Про тимчасові

слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України»,

частини першої статті 14 Закону України «Про статус народного депутата

України», частини сьомої статті 87 Регламенту Верховної Ради України

передбачено, що народний депутат України за погодженням з відповідною

депутатською фракцією може бути обраний членом не більше двох тимчасових

слідчих комісій.

1. Щодо змісту проекту Постанови (реєстр. № 13123) Комітет зазначив таке.

1.1. Згідно з назвою та пунктом 1 проекту Постанови пропонується утворити

Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради України з питань розслідування

можливих порушень законодавства України при здійсненні заходів з оборони

держави (далі – Тимчасова слідча комісія).

Своєю чергою, основним завданням Тимчасової слідчої комісії, відповідно

до пункту 2 проекту Постанови, пропонується визначити:

«розслідування можливих порушень законодавства України, зокрема фактів

корупційних та військових правопорушень при:

1) здійсненні заходів з оборони держави;

2) використанні коштів державного бюджету України, спрямованих на

здійснення заходів з оборони, у тому числі з обладнання оборонних

фортифікаційних споруд та інженерних загороджень, закупівлі та постачання

безпілотних літальних апаратів для потреб сектору безпеки і оборони».

З огляду на те, що запропонована редакція основних завдань Тимчасової

слідчої комісії передбачає проведення розслідування, зокрема: «фактів

корупційних та військових правопорушень» (пункт 2 проекту Постанови),

Комітет зазначив, що військовими кримінальними правопорушеннями

визнаються передбачені розділом XIX Кримінального кодексу України

3

кримінальні правопорушення проти встановленого законодавством порядку

несення або проходження військової служби, вчинені військовослужбовцями, а

також військовозобов’язаними та резервістами під час проходження зборів

(частина перша статті 401 Кримінального кодексу України).

Відомості про попередню правову кваліфікацію кримінального

правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про

кримінальну відповідальність вноситься до Єдиного реєстру досудових

розслідувань слідчим, дізнавачем або прокурором (частина перша, пункт 5

частини п’ятої статті 214 Кримінального процесуального кодексу України).

Своєю чергою, здійснення досудового розслідування кримінальних

правопорушень, проти встановленого порядку несення військової служби

(військові кримінальні правопорушення), крім кримінальних правопорушень,

передбачених статтею 422 Кримінального кодексу України здійснюють слідчі

органів державного бюро розслідувань (пункт 3 частини четвертої статті 216

Кримінального процесуального кодексу України).

Беручи до уваги наведене та враховуючи важливість питання здійснення

Верховною Радою України парламентського контролю, зокрема, шляхом

проведення розслідувань тимчасовими слідчими комісіями, Комітет зазначив

таке.

Відповідно до положень статті 6 Конституції України державна влада в

Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої

повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до

законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові

особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що

передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19

Конституції України).

Положеннями пункту 33 частини першої статті 85 Конституції України

передбачено, що до повноважень Верховної Ради України належить здійснення

парламентського контролю у межах, визначених Конституцією України та

законом.

Так, колегіальним тимчасовим органом Верховної Ради України, завданням

якого є здійснення парламентського контролю шляхом проведення

розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес, є тимчасова слідча

комісія (частина перша статті 1 Закону України «Про тимчасові слідчі комісії і

тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України»).

Тимчасові слідчі комісії діють на принципах верховенства права,

законності, поваги та дотримання прав людини і громадянина, колегіальності,

рівноправності членів комісії, вільного обговорення і вирішення питань,

об’єктивності, неупередженості та обґрунтованості прийнятих рішень, висновків

і пропозицій (стаття 2 Закону України «Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові

спеціальні комісії Верховної Ради України»).

4

Згідно з пунктами 2 та 4 частини першої статті 13 Закону України «Про

тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України»

тимчасова слідча комісія зобов’язана проводити збір інформації, показань,

пояснень, документів і матеріалів, здійснювати їх дослідження та на основі

всебічного аналізу досліджених обставин готувати висновки і пропозиції для

внесення їх на розгляд Верховної Ради України та пропозиції щодо проектів актів

Верховної Ради України за результатами їх розгляду.

Своєю чергою, положеннями частини першої статті 21 Закону України «Про

тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України»

передбачено, що результати розслідування тимчасова слідча комісія викладає у

письмовому звіті, який має містити висновки і пропозиції про: факти і обставини,

які стали підставами для проведення розслідування; відомості чи обставини,

встановлені слідчою комісією, і докази, якими це підтверджується; відомості чи

обставини, що не підтвердилися; факти і обставини, які не були перевірені, із

зазначенням причин, з яких перевірка не здійснювалася.

За результатами розгляду висновків і пропозицій тимчасової слідчої комісії

Верховна Рада України може прийняти такі рішення: взяти до відома висновки і

пропозиції тимчасової слідчої комісії; припинити повноваження тимчасової

слідчої комісії; продовжити роботу тимчасової слідчої комісії на визначений

Верховною Радою України строк, але не більше одного року з дня її утворення

(частина друга статті 22 Закону України «Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові

спеціальні комісії Верховної Ради України», частина третя статті 88 Регламенту

Верховної Ради України).

Таким чином, як зазначає Верховний Суд у своїй Постанові від 28 квітня

2021 року № 9901/258/20 «відомості та рекомендації», викладені у звіті

тимчасової слідчої комісії, не мають для Верховної Ради України обов’язкового

характеру, а несуть інформативну функцію. Разом з цим, пункт 1 частини третьої

статті 22 Закон України «Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні

комісії Верховної Ради України» надає Верховній Раді України при розгляді

висновків і пропозицій тимчасової слідчої комісії можливість у разі необхідності

лише вирішити питання щодо направлення матеріалів тимчасової слідчої комісії

до Генеральної прокуратури України для їх вивчення та відповідного

реагування1.

Крім цього, згідно з положеннями частини четвертої статті 22 Закону

України «Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної

Ради України», частини п’ятої статті 88 Регламенту Верховної Ради України

висновки і пропозиції тимчасової слідчої комісії не є вирішальними для органів,

які здійснюють кримінальне провадження.

Також Комітет наголосив на необхідності врахування системного

застосування положень Конституції України щодо розслідування тимчасовими

1 Постанова Верховного Суду від 28 квітня 2021 року № 9901/258/20 « Про визнання протиправним та скасування

підпункту 4 пункту 3 Постанови Верховної Ради України «Про попередній звіт Тимчасової слідчої комісії

Верховної Ради України для здійснення парламентського контролю за розслідуваннями нападів на Катерину

Гандзюк та інших громадських активістів протягом 2017-2018 років» від 17 червня 2020 року № 712-IX.

5

слідчими комісіями питань, які становлять суспільний інтерес, «компетенції

правоохоронних органів, прокуратури та судів, а також правових позицій

Конституційного Суду України щодо змісту положень, серед іншого,

статей 6, 19 Основного Закону України (рішення від 24 червня 1999 року

№ 6-рп/99, 7 травня 2002 року № 8-рп/2002, 18 листопада 2004 року № 17-рп/2004

тощо)», неодноразово наголошувало Головне юридичне управління Апарату

Верховної Ради України у довідках на Постанови Верховної Ради України про

утворення тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України2,3,4,5,6.

Враховуючи викладене Комітет зауважив, що під час визначення основних

завдань Тимчасової слідчої комісії, які передбачають, зокрема, здійснення

розслідування «фактів корупційних та військових правопорушень» ініціатором

не враховано положення статей 6, 19 та пункту 33 частини першої статті 85

Конституції України, оскільки ані Конституція України, ані закон не визначають

серед повноважень Верховної Ради України та тимчасових слідчих комісії

Верховної Ради України здійснення правової кваліфікації діянь, які можуть

містити склад кримінального правопорушення.

1.2. Крім цього, одним з основних завдань Тимчасової слідчої комісії

пропонується визначити «розслідування можливих порушень законодавства

України, зокрема фактів корупційних та військових правопорушень при

здійсненні заходів з оборони держави (абзаци перший та другий пункту 2

проекту Постанови).

З огляду на це Комітет зазначив, що відповідно до положень статті 1 Закону

України «Про оборону України» оборона України – система політичних,

економічних, соціальних, воєнних, наукових, науково-технічних,

2 Довідка Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради України до Постанови Верховної Ради

України «Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування обставин,

що призвели до смерті судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області Лободенка

Олександра Станіславовича та міського голови міста Кременчука Полтавської області Бабаєва Олега

Мейдановича» від 2 лютого 2022 року № 07/2-2022/30030 (823219).

3 Довідка Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради України до Постанови Верховної Ради

України «Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування смерті

(вбивства) народного депутата України Полякова Антона Едуардовича» від 19 листопада 2021 року

№ 07/2-2021/358988 (717016).

4 Довідка Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради України до Постанови Верховної Ради

України «Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань перевірки та оцінки стану

акціонерного товариства «Українська залізниця», розслідування фактів можливої бездіяльності, порушення

законодавства України органами управління зазначеного підприємства, що призвели до значного погіршення

технічного стану підприємства та основних виробничих показників» від 1 лютого 2022 року № 07/2-2021/27006

(367461).

5 Довідка Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради України до Постанови Верховної Ради

України «Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих

протиправних дій посадових осіб органів державної влади, інших державних органів та суб’єктів

господарювання державного сектору економіки, що могли завдати шкоди економічній безпеці України»» від

14 березня 2025 року № 07/2-2025/59421 (1832433).

6 Довідка Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради України до Постанови Верховної Ради

України «Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих

фактів порушення законодавства України у сферах культури, охорони культурної спадщини, туризму, фізичної

культури і спорту» від 14 березня 2025 року № 07/2-2025/59396 (1832440).

6

інформаційних, правових, організаційних, інших заходів держави щодо

підготовки до збройного захисту та її захист у разі збройної агресії або збройного

конфлікту.

Оборона України базується на готовності та здатності органів державної

влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого

самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної

економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі

збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і

території держави до оборони (частина перша статті 2 Закону України «Про

оборону України»).

Своєю чергою, для організації оборони держави Президент України за

поданням Кабінету Міністрів України затверджує структуру плану оборони

України, план оборони України та військово-адміністративний поділ території

України на військово-сухопутні, військово-морські та військово-повітряні зони

(райони), який є обов’язковим до врахування під час визначення меж зон

(ділянок) відповідальності регіональних (територіальних, міжрегіональних,

міжтериторіальних) органів управління інших військових формувань, утворених

відповідно до законів України та відповідних правоохоронних (спеціальних)

органів. Порядок розроблення плану оборони України визначається Кабінетом

Міністрів України (частина третя статті 2 Закону України «Про оборону

України»).

Крім цього, відповідно до положень частини четвертої статті 16 Закону

України «Про національну безпеку України» Генеральний штаб Збройних Сил

України є головним органом військового управління з планування оборони

держави, стратегічного планування застосування Збройних Сил України та

визначених сил і засобів інших складових сил оборони, координації і контролю

за виконанням завдань у сфері оборони органами виконавчої влади, органами

місцевого самоврядування та силами оборони у межах, визначених законами

України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

З огляду на це, Комітет зауважив, що запропонована редакція основних

завдань не відповідає принципу правової визначеності, як одного із елементів

конституційного принципу верховенства права, оскільки не забезпечує чіткості,

зрозумілості та однозначності відносно меж предмета розслідування

утворюваної Тимчасової слідчої комісії.

1.3. Крім цього, одним з основних завдань Тимчасової слідчої комісії

пропонується визначити «розслідування можливих порушень законодавства

України, зокрема фактів корупційних та військових правопорушень при…

використанні коштів державного бюджету України, спрямованих на здійснення

заходів з оборони, у тому числі з обладнання оборонних фортифікаційних споруд

та інженерних загороджень…» (абзаци перший та третій пункту 2 проекту

Постанови).

З огляду на наведене та зважаючи на те, що однією з вимог до висновків і

пропозицій тимчасової слідчої комісії є наявність доказів, якими

7

підтверджується відомості чи обставини, встановлені тимчасовою слідчою

комісією, Комітет зазначив таке.

29 грудня 2023 року було прийнято Постанову Кабінету Міністрів України

«Деякі питання підвищення обороноздатності держави на період воєнного стану

в Україні» № 1415 положеннями якої передбачено, що на період воєнного стану

в Україні або окремих її місцевостях будівництво фортифікаційних споруд

здійснюється з урахуванням положень Робочої документації «Будівництво

інженерних споруд з метою зміцнення обороноздатності держави», а також з

урахуванням необхідності улаштування невибухових загороджень

(залізобетонних пірамід, надовбів, протитанкових ровів тощо) для прикриття

фортифікаційних споруд, що розташовані на важливих (загрозливих) напрямках

(абзац сьомий пункту 2).

Разом з цим, Комітет звернув увагу на те, що проектна документація щодо

будівництва фортифікаційних споруд, відповідно до абзацу дев’ятого пункту 2

Постанови Кабінету Міністрів України № 1415, узгоджується з військовим

командуванням, в межах території відповідальності якого здійснюється таке

будівництво.

Також, на період правового режиму воєнного стану в Україні або окремих її

місцевостях проектна документація на будівництво військових інженерно-

технічних і фортифікаційних споруд для потреб оборони складається з

відомостей про основні конструктивні рішення, про обсяги робіт і кошторисної

документації, не підлягає експертизі та затверджується замовником.

У разі потреби за рішенням замовника може проводитися експертиза щодо

кошторисної частини проекту будівництва військових інженерно-технічних і

фортифікаційних споруд (пункт 10 Порядку затвердження проектів будівництва

і проведення їх експертизи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів

України від 11 травня 2011 року № 560, із наступними змінами).

Крім цього, відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України

«Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів,

що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає

прийняттю в експлуатацію» від 7 червня 2017 року № 406, із наступними

змінами, було затверджено відповідний перелік, до якого віднесено будівництво

військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд для потреб оборони

(пункт 17).

1.4. Враховуючи викладені зауваження пункт 2 проекту Постанови варто

викласти в такій редакції:

«2. Визначити основними завданнями Тимчасової слідчої комісії

розслідування можливих порушень законодавства України:

1) при здійсненні заходів з оборони держави;

2) під час використання коштів державного бюджету України, спрямованих

на здійснення заходів з оборони держави, у тому числі облаштування

фортифікаційних споруд та інженерних загороджень, закупівлю та постачання

безпілотних літальних апаратів для військових частин і підрозділів Збройних

8

Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових

формувань».

2. Щодо кількісного та персонального складу утворюваної Тимчасової

слідчої комісії Комітет зазначив таке.

2.1. До проекту Постанови додані копії звернень ініціатора утворення

Тимчасової слідчої комісії до всіх депутатських фракцій, депутатських груп у

Верховній Раді України.

Своєю чергою, згідно з пропозиціями депутатських фракцій, депутатських

груп та позафракційних народних депутатів України, що додані до проекту

Постанови, пропонується обрати до персонального складу Тимчасової слідчої

комісії таких народних депутатів України:

від депутатської фракції ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «СЛУГА НАРОДУ»:

Бакумова Олександра Сергійовича – головою Тимчасової слідчої комісії,

Богданця Андрія Володимировича,

Горенюка Олександра Олександровича,

Жмеренецького Олексія Сергійовича,

Костюка Дмитра Сергійовича,

Марчука Ігоря Петровича,

Мурдія Ігоря Юрійовича,

Федієнка Олександра Павловича;

від депутатської фракції ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «ЄВРОПЕЙСЬКА

СОЛІДАРНІСТЬ» – Бондаря Михайла Леонтійовича;

від депутатської фракції політичної партії Всеукраїнське об’єднання

«Батьківщина» – Цимбалюка Михайла Михайловича – заступником голови

Тимчасової слідчої комісії;

від депутатської фракції Політичної Партії «ГОЛОС» – Костенка Романа

Васильовича;

від депутатської групи «ДОВІРА» – Мінька Сергія Анатолійовича;

від депутатської групи «Партія «За майбутнє» – Рудика Сергія

Ярославовича;

від депутатської групи «Платформа за життя та мир» – Павленка Юрія

Олексійовича;

від депутатської групи «Відновлення України» – Мороза Володимира

Вікторовича;

від позафракційних:

Безуглу Мар’яну Володимирівну,

Разумкова Дмитра Олександровича.

2.2. Комітет зазначив, що від депутатської фракції ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ

«ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ» запропоновано обрати до складу

Тимчасової слідчої комісії народного депутата України Бондаря М. Л., якого

обрано до складу Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань

9

розслідування можливих фактів порушення законодавства України при

формуванні та реалізації цінової і тарифної політики у сферах енергетики та

комунальних послуг (Постанова Верховної Ради України від 30.10.2024

№ 4044-ІХ), а також запропоновано цією депутатською фракцією, і не

відкликано, обрати до складу Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України

з питань розслідування фактів можливих корупційних дій посадових осіб

Державної митної служби України, що могли призвести до зменшення

надходжень до державного бюджету (проект Постанови реєстр. № 11088 від

29.04.2024, доопрацьований). Проект Постанови реєстр. № 11088 розглянуто

Комітетом 7 травня 2024 року (протокол № 193), і на даний час очікує розгляду

Верховною Радою України.

З огляду на це Комітет зауважив, що у разі обрання народного депутата

України Бондаря М. Л. до складу однієї з наведених тимчасових слідчих комісій,

він не може бути обраними до складу іншої, оскільки, відповідно до положень

частини восьмої статті 4 Закону України «Про тимчасові слідчі комісії і

тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України», частини першої

статті 14 Закону України «Про статус народного депутата України», частини

сьомої статті 87 Регламенту Верховної Ради України передбачено, народний

депутат України за погодженням з відповідною депутатською фракцією може

бути обраний членом не більше двох тимчасових слідчих комісій.

2.3. Відносно обрання до складу Тимчасової слідчої комісії позафракційних

народних депутатів України Безуглої М. В. та Разумкова Д. О. Комітет зазначив,

що неодноразово у своїх висновках на проекти постанов Верховної Ради України

про утворення тимчасових слідчих комісій і тимчасових спеціальних комісій

Комітет привертав увагу до того, що обрання позафракційного народного

депутата України до складу тимчасових слідчих комісій і тимчасових

спеціальних комісій законодавчо не передбачено.

Водночас відповідно до положень частини першої статті 26 Закону України

«Про статус народного депутата України» народний депутат України не може

бути обмежений у своїх повноваженнях.

Разом з цим, положеннями частини шостої статті 4 Закону України «Про

тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України»,

частини другої статті 85, частини другої статті 87 Регламенту Верховної Ради

України передбачено, що кількісний склад тимчасової слідчої комісії

формується з урахуванням принципу пропорційного представництва

депутатських фракцій (депутатських груп).

Своєю чергою, Комітет у роз'ясненні від 3 червня 2024 року щодо

застосування окремих положень Закону України «Про тимчасові слідчі комісії і

тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України» та Регламенту Верховної

Ради України щодо зміни кількісного та персонального складу утворених

тимчасових слідчих комісій і тимчасових спеціальних комісій Верховної Ради

України звернув увагу на необхідність під час формування кількісного складу

тимчасових слідчих комісій і тимчасових спеціальних комісій враховувати

10

принцип пропорційного представництва депутатських фракцій (депутатських

груп) також і для позафракційних народних депутатів України.

Комітет звернув увагу на те, що до кількісного та персонального складу

Тимчасової слідчої комісії пропонується обрати 17 народних депутатів України,

з яких: вісім народних депутатів України – представники депутатської фракції

ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «СЛУГА НАРОДУ» та по одному народному депутату

України – представнику від депутатських фракцій ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ

«ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ», політичної партії Всеукраїнське

об’єднання «Батьківщина», Політичної Партії «ГОЛОС» та депутатських груп

«ДОВІРА», «Партія «За майбутнє», «Платформа за життя та мир», «Відновлення

України», а також двох позафракційних народних депутатів України –

Безуглу М. В. та Разумкова Д. О.

З огляду на це та беручи до уваги кількість позафракційних народних

депутатів України у складі Верховної Ради України дев’ятого скликання на день

подання проекту Постанови Верховної Ради України (реєстр. № 13123) –

23 народних депутатів України, Комітет зазначив, що до складу Тимчасової

слідчої комісії може бути обрано одного позафракційного народного депутата

України.

Враховуючи зазначене, Комітет ухвалив висновок на проект Постанови

Верховної Ради України «Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної

Ради України з питань розслідування можливих порушень законодавства

України при здійсненні заходів з оборони держави», внесений народними

депутатами України Мотовиловцем А. В., Бакумовим О. С., Арахамією Д. Г.

(реєстр. № 13123 від 20.03.2025), і прийняв рішення рекомендувати Верховній

Раді України, відповідно до пункту 8 частини четвертої статті 20 та частини

третьої статті 138 Регламенту Верховної Ради України, розглянути його з

урахуванням зауважень Комітету та пропозицій щодо нової редакції

пункту 2 проекту Постанови, викладених у висновку Комітету, та визначитися

шляхом голосування щодо цього проекту Постанови.

Співдоповідачем від Комітету на пленарному засіданні Верховної Ради

України з цього питання визначено голову Комітету.

Голова Комітету С.В. КАЛЬЧЕНКО