Проєкт Закону про внесення доповнень до статті 165 Податкового кодексу України (щодо включення доходів, отриманих від надання в оренду житла внутрішньо переміщеній особі, до переліку доходів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу)

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України «Про внесення доповнень до статті 165 Податкового кодексу України (щодо включення доходів, отриманих від надання в оренду житла внутрішньо переміщеній особі, до переліку доходів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу)»

1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

Для внутрішньо переміщених осіб першочергова та найболючіша проблема - знайти для себе на території України, де органи влади в повному обсязі здійснюють свої повноваження, підходяще для їхнього проживання житло та гроші на оплату цього житла.

Вирішуючи цю проблему, такі особи можуть опинитись, зокрема, у наступних обставинах:

1) гроші на оплату житла, що пропонується в оренду, наявні, але власник житла (орендодавець) не бажає надавати в оренду житло внутрішньо переміщеним особам, надаючи з різних причин суб’єктивного характеру перевагу іншим потенційним орендарям;

2) не вистачає грошей на оплату оренди житла (яке вже орендується такою особою або яке планується орендувати такою особою).

Вирішенню цих проблем може сприяти скасування покладеного зараз на орендодавця-фізичну особу обов’язку сплачувати податки з доходів, отриманих в якості орендної плати від внутрішньо переміщеної особи за надання у користування їй житла.

Так, наприклад, вбачається очевидним, що власники житла можуть з особистих мотивів побоюватись надавати в оренду житло внутрішньо переміщеним особам, надаючи перевагу іншим потенційним орендарям. Тобто у власника житла можуть бути певні особисті негативні уявлення, переконання щодо внутрішньо переміщених осіб (наприклад, власнику житла може здаватись, що такі особи є менш платоспроможними, ніж інші, мають менше сталих зв’язків з їхнім новим місцем проживання, ніж інші, а також можуть бути і якісь інші негативні суб’єктивні переконання щодо внутрішньо переміщених осіб). Але такі суб’єктивні негативні уявлення, переконання, побоювання власника житла вбачається за можливе у багатьох випадках нівелювати, якщо звільнити орендодавця-фізичну особу від необхідності сплачувати податки з орендних доходів, отриманих від внутрішньо переміщених осіб.

Внутрішньо переміщеним особам часто вкрай важко віднайти гроші на оплату оренди житла. Допомога від держави на такі цілі виплачується у вкрай малому розмірі, тому вона не покриває витрати людей на оплату оренди (при цьому така допомога ще й виплачується не всім внутрішньо переміщеним особам, а також не виплачується особам, які не отримали довідку внутрішньо переміщеної особи, але їхнє місце проживання зареєстроване на території України, де органи влади тимчасово не здійснюють в повному обсязі свої повноваження, і які при цьому бажають орендувати житло на іншій території України). Тому для них дуже важливим є питання зниження орендної плати. Власник житла – фізична особа, що сплачує податки від орендних доходів – фактично закладає у ціну оренди свої подальші витрати на сплату податків з цих коштів. Скасування оподаткування орендних доходів для випадків, коли житло орендується внутрішньо переміщеною особою, сприятиме зменшенню розміру плати за оренду житла для внутрішньо переміщених осіб.

Видається очевидним і те, що частина доходів від надання житла в оренду може перебувати «в тіні» з метою уникнення оподаткування. А з огляду на оформлення внутрішньо переміщеними особами різних документів за місцем фактичного проживання орендодавці можуть вважати це причиною зростання ймовірності того, що контролюючим органам стане відомо про такі «тіньові» орендні доходи у разі оренди житла внутрішньо переміщеною особою. Зазначені обставини також можуть бути причиною відмови власника надавати житло в оренду внутрішньо переміщеним особам. Але така причина зникне, якщо скасувати оподаткування цих доходів (що і пропонується законопроектом).

При цьому у законопроекті йдеться про необхідність передбачити деякі випадки скасування оподаткування всього лише орендних доходів (з тим, щоб полегшити становище величезної кількості людей, які опинились у вкрай важких життєвих обставинах і не мають власного житла на підконтрольній державним органам влади території України, в тому числі не можуть отримати житло безоплатно чи за доступною ціною). Але слід нагадати, що вже зараз Податковим кодексом України передбачено навіть випадки скасування оподаткування доходів, отриманих взагалі від продажу житла (а не всього лише оренди). А саме, відповідно до ст. 172 Податкового кодексу України дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Варто нагадати також і про те, що дешеві довгострокові кредити для купівлі житла майже недоступні громадянам України, в тому числі внутрішньо переміщеним особам. Наприклад, ПАТ «Державний ощадний банк України» пропонує внутрішньо переміщеним особам кредити на зазначені цілі за ставкою 18,99% річних, а на додаток до цього потрібно сплачувати ще й комісію (тобто кредит є вкрай дорогим та взагалі недоступним для більшості внутрішньо переміщених осіб з огляду на невеликі розміри заробітних плат, пенсій та інших видів доходів громадян).

Таким чином, вбачається за доцільне скасувати оподаткування доходів, отриманих фізичними особами від надання в оренду житла внутрішньо переміщеним особам.

Крім того, не всі люди, місце проживання яких зареєстровано на тимчасово окупованій території України, або на території України, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та які бажають орендувати (або вже орендують) житло на іншій території України, звертаються за оформленням довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. При цьому, наприклад, щоб отримати таку довідку, людині потрібно спочатку знайти собі житло на території України, де органи державної влади здійснюють свої повноваження (адже для отримання довідки потрібно повідомити фактичну адресу проживання на підконтрольній державній владі території України). Тобто оренда житла передує отриманню довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Тому норми законопроекту доцільно поширити як на випадки надання в оренду житла внутрішньо переміщеним особам, так і особам, місце проживання яких зареєстровано на тимчасово окупованій території України, або на території України, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, або на території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення. Слід зазначити і те, що адреса зареєстрованого місця проживання внутрішньо переміщеної особи не обов’язково може знаходитись на тимчасово окупованій території України або на території України, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (в таких випадках факт проживання на такий території може підтверджуватися трудовою книжкою із записами про трудову діяльність, документом про освіту і т.д.).

2. Цілі, завдання, загальна характеристика і основні положення законопроекту

Законопроект покликаний сприяти вирішенню житлових проблем внутрішньо переміщених осіб, а також створенню умов, за яких такі особи не стикалися би із можливим дискримінаційним (порівняно із іншими потенційними орендарями) ставленням до них з боку орендодавців.

У зв’язку з цим виникає завдання створити такі законодавчі умови, за яких орендодавці – фізичні особи не були би економічно зацікавленими надавати необґрунтовані переваги щодо укладення договору оренди придатної для проживання нерухомості іншим громадянам (порівняно із внутрішньо переміщеними особами та особами, зареєстрована адреса місця проживання яких знаходиться на тимчасово непідконтрольній органам державної влади території України).

Для цього пропонується внести доповнення до Податкового кодексу України, встановивши, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи:

доходи, отримані у вигляді плати за надання в оренду (в користування) житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці) внутрішньо переміщеній особі або/та особі, адреса зареєстрованого місця проживання якої знаходиться на тимчасово окупованій території України, або на території населеного пункту, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, або на території населеного пункту, що розташований на лінії зіткнення.

При цьому пропонується встановити, що порядок виконання цих норм буде визначатись Кабінетом Міністрів України.

3. Стан нормативно-правової бази в даній сфері державного регулювання

Питання оподаткування доходів фізичних осіб регулюються Податковим кодексом України, яким вже передбачено низку випадків, коли доходи фізичних осіб не оподатковуються (а саме, не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу). Також у Податковому кодексі України вже є приклад того, коли порядок виконання відповідних норм (норм щодо не включення до розрахунку загального оподаткованого доходу певного виду доходу) визначається Кабінетом Міністрів України (такий підхід пропонується і щодо застосування норм, передбачених законопроектом). Крім того, вже зараз Податковим кодексом України передбачено навіть деякі випадки скасування оподаткування доходів, отриманих взагалі від продажу житла (а не всього лише оренди). А саме, відповідно до ст. 172 Податкового кодексу України дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» визначено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково (для отримання довідки така особа звертається із заявою до відповідного органу з питань соціального захисту населення за місцем проживання). Також цим Законом передбачено створення та ведення Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб з метою обліку таких осіб.

Тимчасово окупованою територією є, зокрема, сухопутна територія АР Крим та м. Севастополя (відповідно до ст. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).

Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 р. № 1085-р.

В разі прийняття законопроекту реалізація його положень не потребуватиме внесення змін до інших законів.

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття законопроекту не призведе до зміни показників державного та місцевих бюджетів. Так пропонується, що законопроект у разі його прийняття набере чинності з 01 січня 2021 року. Крім того, запровадження норм законопроекту має сприяти виводу «з тіні» деяких орендних доходів, податки з яких і так не сплачуються.

5. Очікувані соціально-економічні та інші наслідки застосування положень законопроекту після його прийняття

Запровадження змін, передбачених законопроектом, посилить можливості внутрішньо переміщених осіб знайти собі в оренду житло на території України, де органи влади в повному обсязі здійснюють свої повноваження (тобто буде надана реальна допомога величезній кількості людей, які дійсно опинились у вкрай важких життєвих обставинах і не мають можливості вирішити свої житлові питання у нинішніх економічних та законодавчих умовах, що склалися в державі); сприятиме у багатьох випадках нівелюванню чинників, через які внутрішньо переміщені особи можуть опинитись у дещо дискримінаційному становищі порівняно із іншими громадянами в ході пошуку житла для оренди; сприятиме соціалізації внутрішньо переміщених осіб, зменшенню кількості правопорушень тощо.