Проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування податком на додану вартість та іншими податками у період дії воєнного стану

КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

з питань бюджету

вул. М. Грушевського, 5, м. Київ, 01008, www.rada.gov.ua

Комітет Верховної Ради України

з питань фінансів, податкової та

митної політики

Щодо законопроекту за реєстр. № 12429-1

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на засіданні 26 травня

2025 року (протокол № 217) відповідно до статей 27 і 109 Бюджетного кодексу

України та статті 93 Регламенту Верховної Ради України розглянув проект Закону

України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей

оподаткування податком на додану вартість та іншими податками у період дії

воєнного стану» (реєстр. № 12429-1 від 03.02.2025), поданий народними

депутатами України Разумковим Д.О., Шпак Л.О. та іншими.

Законопроектом пропонується, зокрема:

запровадити визначення поняття «дистанційний продаж товарів», встановити

спеціальний порядок оподаткування податком на додану вартість /далі – ПДВ/

операцій з дистанційного продажу товарів та включити особу-нерезидента, яка

здійснює дистанційний продаж товарів, до переліку осіб, які можуть

зареєструватися платниками ПДВ;

передбачити тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану на

території Україні, введеного 24.02.2022, звільнення від оподаткування ПДВ

операцій з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту

складових безпілотних систем (матеріалів, вузлів, агрегатів, устаткування та

комплектувальних виробів), що ввозяться фізичними особами для виробництва

та/або ремонту безпілотних систем, що класифікуються у товарних позиціях 8806

згідно з УКТ ЗЕД;

виключити окремі норми Податкового кодексу України щодо: сплати

авансових внесків з податку на прибуток підприємств та з податку на доходи

фізичних осіб суб’єктами господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю

пальним; невключення до складу загального місячного (річного) оподатковуваного

доходу платника податку за 2024 та 2025 податкові (звітні) роки у вигляді державної

грошової допомоги (кешбеку), отриманого в межах реалізації експериментального

проекту щодо надання державної грошової допомоги покупцям товарів та послуг

українського виробництва у рамках Всеукраїнської економічної платформи

«Зроблено в Україні», затвердженого Кабінетом Міністрів України; підвищення

2ставки військового збору з 1,5 % до 5 % та встановлення обов’язку сплати

військового збору фізичними особами-підприємцями – платниками єдиного

податку першої, другої та четвертої групи, платниками єдиного податку третьої

групи (фізичними особами-підприємцями та юридичними особами) (крім

е- резидентів);

установити протягом дії воєнного стану, введеного 24.02.2022, та протягом

року з дня його завершення чи скасування мораторій на зміну елементів податків та

зборів, визначених Податковим кодексом України;

передбачити, що у березні 2025 року та до дня припинення/скасування

воєнного стану, введеного 24.02.2022, зарплата, грошове забезпечення працівників,

службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної

влади та інші державні органи, крім органів місцевого самоврядування)

нараховуються у розмірі не більше 10 розмірів мінімальної зарплати, встановленої

на 01.01.2025 (80 тис. грн), за винятком військовослужбовців, осіб рядового і

начальницького складу служби цивільного захисту, поліцейських, осіб рядового і

начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань

Державної кримінально-виконавчої служби.

Законопроектом також передбачається встановити, що доходи державного

бюджету, джерелом яких є військовий збір, спрямовуються до спеціального фонду

державного бюджету у порядку, передбаченому Бюджетним кодексом України, у

таких пропорціях та за такими напрямками: 40 % – на здійснення заходів із закупівлі

спеціальної техніки та обладнання, виконання державних цільових програм

реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, розроблення,

освоєння і впровадження нових технологій, нарощування наявних виробничих

потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення; 40 % – на

виплату винагороди грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил

України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України;

20 % – головним розпорядникам коштів державного бюджету, що належать до

сектору безпеки і оборони, для подальшого автоматичного спрямування військовим

частинам Збройних Сил України, інших військових формувань на матеріально-

технічне забезпечення пропорційно чисельності особового складу, у порядку,

встановленому Кабінетом Міністрів України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до

законопроекту зазначає, що:

реалізація положень законопроекту матиме вплив на показники державного

бюджету в частині ПДВ, податку на прибуток підприємств, податку на доходи

фізичних осіб та військового збору;

запровадження звільнення від оподаткування ПДВ під час ввезення на митну

територію України складових безпілотних систем за окремими кодами згідно з УКТ

ЗЕД спричинить недонадходження ПДВ до державного бюджету;

у разі прийняття запропонованих законопроектом пропозицій може бути

створено підґрунтя для використання несумлінними платниками податку механізму

для безпідставної реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в

3Єдиному реєстрі податкових накладних, що призведе до зменшення надходжень

ПДВ до державного бюджету;

зменшення надходжень до державного бюджету, а також перерозподіл доходів

між загальним та спеціальним фондами може призвести до втрат загального фонду

державного бюджету та, як наслідок, до зменшення ресурсу для фінансового

забезпечення загальнодержавних соціальних програм, які згідно із статтею 87

Бюджетного кодексу України здійснюються виключно за рахунок державного

бюджету та спрямовуються на видатки, зокрема для національної безпеки та

оборони, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту та соціального

забезпечення населення;

запропоноване обмеження зарплати значною мірою стосуватиметься

суддівської винагороди суддів усіх рівнів і, як свідчить практика, обмеження

суддівської винагороди суддям призводить до судових рішень про скасування таких

обмежень, відтак основної мети законопроекту може бути не досягнуто.

Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування

(включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету

та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості

бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша

статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у

своєму висновку до законопроекту також звертає увагу, що у супровідних

документах до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування

(включаючи відповідні розрахунки) для оцінки впливу законопроекту на показники

бюджету, зокрема: у частині пропозицій щодо: скасування сплати авансових внесків

з податку на прибуток підприємств для платників податку, які здійснюють

роздрібну торгівлю пальним; зменшення ставки військового збору з 5% до 1,5%,

звуження його бази оподаткування; обмежень нарахувань зарплати, грошового

забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ;

скасування пільги з оподаткування державної грошової допомоги (кешбеку).

Окремо слід зауважити, що положення законопроекту щодо цільового

спрямування військового збору /абзаци 13-16 підпункту 3 пункту 11 розділу I/ не

відповідають нормам Бюджетного кодексу України, про що теж зазначають

Міністерство фінансів України та Головне науково-експертне управління Апарату

Верховної Ради України, насамперед:

частині другій статті 4 /згідно з якою виключно законом про Державний

бюджет України визначаються надходження та витрати державного бюджету,

якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються

інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу/;

частині п‘ятій статті 13 /згідно з якою розподіл бюджету на загальний та

спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно цим Кодексом та

законом про Державний бюджет України/;

пункту 1-2 частині другої статті 29 /згідно з якою військовий збір належить до

доходів загального фонду державного бюджету/;

4частині третій статті 29 /якою визначено джерела формування доходів

спеціального фонду державного бюджету у частині доходів/;

частині четвертій статті 30 /якою визначено напрями використання коштів

спеціального фонду державного бюджету/.

Таким чином, порушені у таких положеннях законопроекту питання є

предметом регулювання виключно бюджетного законодавства і не можуть

унормовуватися Податковим кодексом України.

Водночас, Міністерство фінансів України зауважує, що відповідно до

Меморандуму про економічну та фінансову політику від 04.10.2024, що діє у рамках

Механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility), Україна взяла на

себе зобов’язання уникати будь-яких змін до Бюджетного кодексу України, які

призведуть до додаткового визначення цільового призначення надходжень, в тому

числі шляхом створення нових спеціальних фондів та/або передачі існуючих

доходів загального фонду до новостворених спеціальних фондів.

Корім того, законопроект є системно пов’язаним із проектом Закону України

«Про внесення змін до Митного кодексу України щодо окремих питань здійснення

міжнародного поштового обміну та оподаткування ввізним митом складових

безпілотних систем, що ввозяться фізичними особами» (реєстр. № 12430-1 від

03.02.2025), тому практика застосування положень законопроекту за

реєстр. № 12429-1 залежить від його взаємоузгодженого розгляду і прийняття із

законопроектом за реєстр. № 12430-1.

За підсумками розгляду даного питання Комітет прийняв рішення:

1)законопроект матиме вплив на показники бюджету (призведе до

зменшення доходів державного бюджету від ПДВ, військового збору, податку на

прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб). У разі прийняття

відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої

статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22

розділу VI цього Кодексу);

2)рекомендувати Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики

при доопрацюванні законопроекту виключити абзаци 13-16 підпункту 3 пункту 11

розділу I (щодо цільового спрямування військового збору), оскільки такі положення

не відповідають нормам Бюджетного кодексу України (передусім, статтям 4, 13, 29

і 30), а порушені у них питання є предметом регулювання виключно бюджетного

законодавства.

Голова Комітету Роксолана ПІДЛАСА