Проєкт Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за паркування, зупинку, стоянку транспортних засобів на місцях, призначених для транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю, водії, які перевозять осіб з інвалідністю, та водії, які перевозять дітей віком до трьох років

КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

з питань транспорту та інфраструктури

вул. М. Грушевського, 5, м. Київ, 01008, www.rada.gov.ua

В И С Н О В О К

на проект Закону України

«Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні

правопорушення щодо посилення відповідальності за паркування, зупинку,

стоянку транспортних засобів на місцях, призначених для транспортних

засобів, якими керують водії з інвалідністю, водії, які перевозять осіб з

інвалідністю, та водії, які перевозять дітей віком до трьох років»

(реєстр. № 12436 від 22.01.2025 р.)

Відповідно до статті 93 Регламенту Верховної Ради України Комітет

Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури на своєму

засіданні 08.10.2025 (протокол № 109) розглянув проект Закону України «Про

внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо

посилення відповідальності за паркування, зупинку, стоянку транспортних

засобів на місцях, призначених для транспортних засобів, якими керують водії з

інвалідністю, водії, які перевозять осіб з інвалідністю, та водії, які перевозять

дітей віком до трьох років», реєстраційний № 12436 від 22.01.2025 р., поданий

народним депутатом України Тарасенком Т. П. та іншими народними

депутатами України (далі – законопроект).

Метою законопроекту, як зазначено у пояснювальній записці до нього, є

запровадження відповідальності осіб, які порушують вимоги чинного

законодавства щодо права на паркування на місцях для паркування

транспортних засобів, якими керують водії, які перевозять дітей віком до трьох

років, а також посилення відповідальності осіб, які порушують вимоги чинного

законодавства щодо права на паркування на місцях для паркування

транспортних засобів під керуванням водіїв з інвалідністю або водіїв, які

перевозять осіб з інвалідністю.

Нормативно-правову базу в цій сфері правового регулювання становлять

Конституція України, Кодекс України про адміністративні правопорушення

(далі – КУпАП), закони України «Про основи соціальної захищеності осіб з

інвалідністю в Україні» та «Про дорожній рух», Правила дорожнього руху,

затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306.

Законопроектом пропонується внести відповідні зміни до Кодексу України

про адміністративні правопорушення (до статей 122, 1521 та викласти у новій

редакції статті 221, 222). А саме, посилити адміністративну відповідальність за:

зупинку чи стоянку транспортних засобів на місцях, що позначені

відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено

зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з

2

інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю (крім випадків

вимушеної стоянки), або водії, які перевозять дітей віком до трьох років, а так

само створення перешкод водіям з інвалідністю або водіям, які перевозять осіб з

інвалідністю, або водіям, які перевозять дітей віком до трьох років у зупинці чи

стоянці керованих ними транспортних засобів, неправомірне використання на

транспортному засобі розпізнавального знака «Водій з інвалідністю» шляхом

збільшення розмірів штрафів з шістдесяти – ста неоподатковуваних мінімумів

доходів громадян до ста – двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів

громадян (розмір штрафу може становити від 1 700 до 3 400 гривень замість

чинних від 1 020 до 1 700 гривень);

порушення правил паркування транспортних засобів та порушення правил

обладнання майданчиків для платного паркування транспортних засобів шляхом

збільшення розмірів штрафів з шістдесяти – ста неоподатковуваних мінімумів

доходів громадян до ста – двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів

громадян (розмір штрафу може становити від 1 700 до 3 400 гривень замість

чинних від 1 020 до 1 700 гривень).

Крім того, передбачається встановити адміністративну відповідальність за

паркування транспортного засобу на місцях, призначених для паркування

транспортних засобів, якими керують водії, які перевозять дітей віком до трьох

років, водієм, який не має документів, підтверджуючих право на паркування на

місцях, призначених для паркування транспортних засобів, якими керують водії,

які перевозять дітей віком до трьох років, у вигляді штрафу в розмірі від ста до

двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (розмір штрафу може

становити від 1 700 до 3 400 гривень).

При цьому, відповідно до статей 221, 222 КУпАП у редакції законопроекту

справи про такі правопорушення визначено розглядати районним, районним у

місті, міськім чи міськрайонним судам (суддям) та органам Національної поліції.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні

правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники

органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання,

відповідно до покладених на них повноважень. При цьому штраф може

стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від

розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.

Прийняття законопроекту, як зазначають автори, дозволить забезпечити

належний захист прав людей з інвалідністю та водіїв, які перевозять дітей віком

до трьох років, на паркування транспортних засобів на спеціально відведених для

цих категорій осіб місцях, а також удосконалити та наблизити до європейських

стандартів відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Цей законопроект взаємопов’язаний з проектом Закону України «Про

внесення змін до статті 25 Закону України «Про дорожній рух» щодо паркування

транспортних засобів, якими керують водії, які перевозять дітей віком до трьох

років та які мають відповідний розпізнавальний знак на транспортному засобі»,

реєстраційний № 12437 від 22.01.2025 р. (далі – законопроект № 12437).

3

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України

(далі – ГНЕУ) у висновку від 29.04.2025 висловило зауваження та пропозиції до

законопроекту.

Комітет Верховної Ради України з питань інтеграції України до

Європейського Союзу у своєму висновку (дата засідання – 21.03.2025) зазначив,

що законопроект не суперечить Угоді про асоціацію.

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету у своєму висновку

(дата засідання – 25.03.2025) зазначив рішення, що законопроект є таким, що

буде мати опосередкований вплив на показники державного бюджету (може

призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі

прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із

законодавством.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку від

06.02.2025 до законопроекту зазначило, що не має зауважень до нього,

законопроект відповідає законам, що регулюють бюджетні відносини.

Комітет Верховної Ради України з питань антикорупційної політики свій

висновок до законопроекту не надав.

Міністерство розвитку громад та територій України повідомило про

відсутність зауважень та пропозицій до законопроекту.

Міністерство юстиції України висловило зауваження та пропозиції до

законопроекту та зазначило, що в цілому законопроект потребує додаткового

перегляду та суттєвого доопрацювання.

Щодо запропонованого законопроектом викладення тексту змін Мін’юст

зауважив, що у разі внесення кількох змін до однієї і тієї ж статті КУпАП такі

зміни викладаються в одному пункті. Разом з тим, окремими пунктами 1–4

розділу І законопроекту передбачається внесення змін до статті 122 КУпАП, що

не узгоджується з правилами нормопроєктування.

Щодо пункту 3 розділу І законопроекту зазначено, що структурно частина

статті КУпАП складається з двох абзаців: диспозиції та санкції. Натомість чинну

частину шосту статті 122 КУпАП пропонується доповнити абзацом третім, який

за своїм змістом є диспозицією та санкцією. Тому у разі необхідності

встановлення адміністративної відповідальності має йтися про доповнення

КУпАП або новою статтею, або новою частиною чинної статті.

З таких же підстав потребують відповідного доопрацювання пункти 8, 9

розділу І законопроекту в частині посилання на абзац третій частини шостої

статті 122, частин шостої, сьомої статті 1521 КУпАП.

Пунктами 1, 2 викладаються в новій редакції абзаци перший і другий

частини шостої статті 122 КУпАП, а пунктом 4 розділу І законопроекту – перше

речення примітки до статті 122, які за своїм обсягом не займають більшої

частини тексту, у зв’язку з чим запропоновані положення законопроекту

4

потребують доопрацювання не у вигляді викладення у новій редакції, а в частині

заміни слів або доповнення словами.

Пунктом 7 розділу І законопроекту передбачається доповнити статтю 1521

КУпАП новою частиною сьомою такого змісту:

«Паркування транспортного засобу на місцях, призначених для

паркування транспортних засобів, якими керують водії, які перевозять дітей

віком до трьох років, водієм, який не має документів, підтверджуючих право на

паркування на місцях, призначених для паркування транспортних засобів, якими

керують водії, які перевозять дітей віком до трьох років…».

Цей законопроект взаємопов’язаний із законопроектом № 12437, аналіз

якого виявив, що він не містить положень щодо переліку документів, які

підтверджують право на паркування, зокрема про підтвердження віку дитини (до

трьох років), адже саме підтвердження цього факту дає право водію

транспортного засобу, який перевозить таку дитину, на місце для паркування.

Міністерство внутрішніх справ України вважає, що законопроект потребує

доопрацювання, а Національна поліція України не підтримує законопроект.

На думку МВС та Національної поліції, можливість притягнення осіб до

відповідальності за частиною шостою статті 122 КУпАП (в редакції

законопроекту) є сумнівною, оскільки суб’єктом цього правопорушення є,

зокрема, особа, яка неправомірно використовує на транспортному засобі

розпізнавальний знак «Водій з інвалідністю», а фіксація правопорушення в

режимі фотозйомки (відеозапису) не передбачає перевірки статусу

відповідальної особи. Для реалізації зміни до примітки до статті 122 КУпАП (в

редакції законопроекту) необхідно передбачити нормою закону створення

відповідного електронного реєстру, до якого особи будуть вносити відомості про

підстави використання на транспортному засобі розпізнавального знака «Водій

з інвалідністю», за допомогою якого посадові особи, що мають право накладати

адміністративні стягнення за частиною шостою цієї статті, перевірятимуть

правомірність використання на транспортному засобі зазначеного

розпізнавального знака.

Згідно із частиною першою статті 19 Конституції України правовий

порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути

примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до частини десятої статті 523 (Повноваження Національної

поліції у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) Закону України «Про

дорожній рух» Національна поліція здійснює контроль за правомірністю

експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі, виконанням

установлених Кабінетом Міністрів України правил паркування транспортних

засобів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху на майданчиках для

паркування, а у випадках та порядку, визначених законом, тимчасово затримує і

доставляє транспортний засіб, у тому числі з використанням спеціальних

транспортних засобів (коли розміщення затриманого транспортного засобу

суттєво перешкоджає дорожньому руху), на спеціальні майданчики чи стоянки

5

для тимчасового зберігання, згідно із законом тимчасово вилучає посвідчення

водія.

При цьому МВС та Національна поліція зазначили, що на сьогодні

відсутній законодавчий механізм, який зобов’язував би водія транспортного

засобу мати при собі та пред’являти на вимогу поліцейського документи, що

підтверджують вік його пасажирів Закону України «Про дорожній рух» (при

цьому законопроект № 12437 не передбачає запровадження відповідного

обов’язку в законах України «Про дорожній рух» та «Про основи соціальної

захищеності осіб з інвалідністю в Україні»).

Для реалізації положень законопроекту необхідно доповнити статтю 16

Закону України «Про дорожній рух» положеннями, які зобов’язуватимуть водія

на вимогу поліцейського пред’явити у спосіб, який дає можливість

поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документі, що

підтверджує статус особи та надає право на стоянку на місцях, призначених для

транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю, водії, які перевозять

осіб з інвалідністю, та водії, які перевозять дітей віком до трьох років, з

одночасним визначенням переліку таких документів.

Положення статті 32 Закону України «Про Національну поліцію» також

потребують внесення змін, які надаватимуть право поліцейському вимагати від

водіїв пред’явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та

зафіксувати дані, що містяться в документі, що підтверджує певний статус особи

та надає право на стоянку на місцях, призначених для транспортних засобів,

якими керують водії, які перевозять дітей віком до трьох років.

Як убачається, положеннями законопроекту № 12437 відповідні зміни

не передбачено.

Автори законопроекту пропонують також доповнити санкцію частини

шостої статті 122 КУпАП новим абзацом третім, який фактично є новою

частиною цієї статті, щодо встановлення відповідальності за повторне вчинення

протягом року правопорушення, передбаченого частиною шостою статті 122

КУпАП (в редакції законопроекту).

У законопроекті також запропоновано доповнити частину шосту статті

1521 (Порушення правил паркування транспортних засобів та порушення правил

обладнання майданчиків для платного паркування транспортних засобів)

КУпАП новим абзацом третім, який є фактично новою частиною, що передбачає

відповідальність за повторність учинення правопорушення, передбаченого

частиною шостою цієї статті КУпАП. Аналогічно пропонується доповнити

статтю 1521 КУпАП новою частиною сьомою, що складається з трьох абзаців,

останній з яких є фактично новою частиною, у якій встановлюється

відповідальність за повторність учинення правопорушення.

З огляду на зазначені зміни у структурі статтей 122 та 1521 КУпАП

відповідних кореспондуючих змін потребують статті 219 (Виконавчі комітети

(виконавчі органи) сільських, селищних, міських рад), 221 (Районні, районні у

місті, міські чи міськрайонні суди (судді), 222 (Органи Національної поліції), 255

6

(Особи, які мають право складати протоколи про адміністративні

правопорушення), 2652 (Тимчасове затримання транспортних засобів

працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції), 2654

(Тимчасове затримання транспортних засобів інспекторами з паркування), 277

(Строки розгляду справ про адміністративні правопорушення), 2791 (Розгляд

справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки

дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення

правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в

режимі фотозйомки (відеозапису) та 288 (Порядок оскарження постанови по

справі про адміністративне правопорушення) КУпАП.

Крім того звернуто також увагу на те, що не завжди доцільно

встановлювати відповідальність за повторне вчинення деяких правопорушень.

Так, повторність як кваліфікуюча ознака вказує на підвищену суспільну

шкідливість у тих випадках, коли неодноразове вчинення саме цього

правопорушення або є настільки поширеним явищем, що законодавець повинен

передбачити його в диспозиції статті закону, яким встановлюється

адміністративна відповідальність, або є свідченням того, що особа, яка вчиняє

правопорушення повторно, має тенденцію до накопичення протиправного

досвіду, що підвищує суспільну шкідливість саме її поведінки та вимагає

застосування до неї суворіших стягнень.

На сьогодні законодавчими актами не встановлено відповідальність за

зупинку чи стоянку транспортних засобів на місцях, що призначені для

транспортних засобів, якими керують водії, що перевозять дітей віком до трьох

років, тому статистики таких правопорушень немає.

Отже, неможливо оцінити ефективність адміністративної відповідальності

та визначити, як часто саме це правопорушення за наявності законодавчо

встановленої відповідальності буде вчинятися повторно.

На початковому етапі впровадження ініціативи збільшення розміру

штрафу може бути ефективною мірою відповідальності для виховання особи, яка

вчинила адміністративне правопорушення.

Всеукраїнська асоціація органів місцевого самоврядування «Асоціація

міст України» за результатами комплексного аналізу законопроекту підтримує

його ухвалення виключно за умови його доопрацювання з урахуванням

висловлених зауважень.

Міністерство соціальної політики України повідомило про підтримку

законопроекту.

Законопроект було розглянуто 06.10.2025 на засіданні підкомітету з питань

безпеки дорожнього руху та безпеки на транспорті, за результатами якого було

прийнято рішення рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань

транспорту та інфраструктури розглянути цей законопроект на своєму засіданні

та ухвалити рішення – рекомендувати Верховній Раді України законопроект за

наслідками його розгляду у першому читанні прийняти за основу.

7

Враховуючи зазначене, за результатами обговорення Комітет Верховної

Ради України з питань транспорту та інфраструктури ухвалив рішення:

1. Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України «Про

внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо

посилення відповідальності за паркування, зупинку, стоянку транспортних

засобів на місцях, призначених для транспортних засобів, якими керують водії з

інвалідністю, водії, які перевозять осіб з інвалідністю, та водії, які перевозять

дітей віком до трьох років» (реєстр. № 12436 від 22.01.2025) за наслідками його

розгляду у першому читанні прийняти за основу.

2. Направити висновок Комітету Верховної Ради України з питань

транспорту та інфраструктури про розгляд зазначеного законопроекту до

Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Голова Комітету Юрій КІСЄЛЬ