Тип: Звичайний
№ 12410
Дата: 14 січня 2025 р.
Статус: Знято з розгляду
Субʼєкт: Народний депутат України
1ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проєкту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про
Державний бюджет України на 2025 рік» (щодо визначення розміру
доплати за проживання на територіях радіоактивного забруднення, в
тому числі за рішеннями суду)
1. Обґрунтування необхідності прийняття Закону
Розробку проєкту Закону України «Про внесення змін до Закону України
«Про Державний бюджет України на 2025 рік» (щодо визначення розміру
доплати за проживання на територіях радіоактивного забруднення, в тому
числі за рішеннями суду)» зумовлена необхідністю привести у відповідність
нормативну базу, яка регулює питання соціальних гарантій громадян, що
постраждали від наслідків аварії на ЧАЕС. Норми статей 7, 8 та 45 Закону
України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» стосуються виплат
непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні радіоактивного
забруднення та за рішеннями суду отримують щомісячні підвищення до
пенсій у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і
соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи», відновленій рішенням Конституційного Суду України № 6-
р/2018 від 17.07.2018 року та яка чинна в такій редакції:
«Стаття 39. Доплата громадянам, які працюють на територіях
радіоактивного забруднення
Громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення,
провадиться доплата в таких розмірах:
-у зоні безумовного (обов`язкового) відселення - три мінімальні заробітні
плати;
-у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні
плати;
-у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна
заробітна плата.
Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і
стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах,
встановлених частиною першою цієї статті».
Незважаючи на рішення Конституційного Суду України, Пенсійний
фонд України не виплачує доплати до пенсій, а тому пенсіонери змушені
звертатись до суду і вже за рішеннями суду отримують доплати. Однак, через
неврегульованість законодавства, суди ухвалюють рішення двох категорій:
щодо одних пенсіонерів в рішеннях зазначається як розрахункова величина,
відповідно до території радіоактивного забруднення (зона безумовного
(обов’язкового) чи зона гарантованого добровільного відселення), дві або три
мінімальні зарплати, в інших – за розрахункову величину беруть розмір двох
2(трьох) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1
січня календарного року.
Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025
рік» передбачається встановити з 1 січня 2025 року мінімальну заробітну
плату:
у місячному розмірі - 8000 гривень;
у погодинному розмірі - 48 гривень.
Водночас, у абзаці четвертому цієї ж статті зроблено відсилку на абзац
дев’ятий статті 7 цього Закону, яким встановлюється мінімальна заробітна
плата у розмірі 1600 гривень як розрахункова величина для обчислення виплат
за рішеннями суду.
Національним законодавством не передбачено такий вид розрахункової
величини як мінімальна заробітна плата для обчислення виплат за рішенням
суду, не визначено механізм обчислення розміру цієї величини, відсутня
вказівка на її зв’язок із такими міжнародними стандартами як мінімальна
заробітна плата і прожитковий мінімум для працездатних осіб. У супровідних
документах Кабінету Міністрів України до проєкту Закону України «Про
Державний бюджет на 2025 рік» відсутнє належне обґрунтування визначення
цієї величини у розмірі 1600 гривень. Конституційний Суд України
неодноразово наголошував, що приписи статті 3 Конституції України
зобов’язують державу обґрунтовувати зміну законодавчого регулювання,
зокрема, щодо гарантій соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи (рішення Конституційного Суду України від 17
липня 2018 року № 6-р/2018, від 22 жовтня 2020 року № 12-р/2020, Рішення
Конституційного Суду України (Другий сенат) від 25 квітня 2019 року № 1-
р(II)/2019). Окрім того, правову основу для встановлення, затвердження та
врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на
достатній життєвий рівень прожиткового мінімуму визначає Закон України
«Про прожитковий мінімум». Відповідно до статті 4 цього Закону
прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься
до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку
затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет
України на відповідний рік. Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом
Міністрів України після проведення науково - громадської експертизи
сформованих набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і
набору послуг. Цим Законом не передбачено можливість встановлення
окремого показника прожиткового мінімуму для осіб, які втратили
працездатність, який застосовується для визначення розміру доплати за
проживання на територіях радіоактивного забруднення, у тому числі за
рішенням суду, окрім того, він визначений поза межами передбаченого
Законом України «Про прожитковий мінімум» порядку визначення розміру
прожиткового мінімум.
У частині другій статті 9 Закону України «Про оплату праці» закріплено,
що мінімальна заробітна плата встановлюється у розмірі не нижчому від
3розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Разом з тим,
передбачена у статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на
2025 рік» мінімальна заробітна плата (1600 гривень), яка застосовується як
розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду, майже
вдвічі нижча, ніж визначений статтею 7 цього Закону прожитковий мінімум
для працездатних осіб (3028 гривень).
Крім того, статтею 45 Закону України «Про Державний бюджет України
на 2025 рік» визначено, що у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні
доплата непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні
безумовного (обов’язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного
відселення, встановлюється доплата за проживання на зазначених територіях
у розмірі 2361 гривня. Тобто, двома статтями одного законодавчого акту
встановлено різні розміри доплат тій самій категорії громадян. У той же час,
чинною статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян,
які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено іншу
розрахункову величину для визначення розміру доплат непрацюючим
пенсіонерам. Такі різні норми законів щодо одного і того ж питання будуть
підставою для звернення громадян до суду.
У зв’язку з викладеним, виникла необхідність у розробленні
відповідного проєкту Закону, яким пропонується внести зміни до статей 7, 8
та 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та
привести їх у відповідність до вимог Конституції України, законів України.
2. Мета і завдання законопроєкту
Проєкт Закону розроблений з метою приведення положень Закону
України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» у відповідність до
вимог Конституції України, законів України.
3. Загальна характеристика та основні положення законопроєкту
Проєктом Закону пропонується виключити абзац дев’ятий статті 7, абзац
четвертий статті 8, а також викласти в новій редакції статтю 45 Закону України
«Про Державний бюджет України на 2025 рік».
4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового
регулювання
Правові відносини у вказаній сфері регулюються Конституцією України,
Законами України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», «Про статус
і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи».
5. Фінансово-економічне обґрунтування
Прийняття цього Закону прямо не вплине на видатки Державного
бюджету України на 2025 рік.
46. Очікувані правові та соціальні наслідки прийняття
законопроекту
Прийняття даного законопроекту сприятиме правовій визначеності та
відновленню справедливості в питанні соціального захисту громадян, які
проживають у зонах радіоактивного забруднення та за рішеннями суду
отримують щомісячні доплати до пенсій у розмірі, визначеному статтею 39
Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Народні депутати України