Проєкт Закону про основні засади житлової політики

1Порівняльна таблиця до проекту Закону України Реєстраційний № 12377

про основні засади житлової політики

Автор(и): Прем'єр-міністр України Шмигаль Д. А. (Друге читання)

Автори остаточної редакції: Народні депутати України - члени Комітету Верховної Ради

України з питань організації державної влади, місцевого

самоврядування, регіонального розвитку та містобудування

Дата розгляду в комітеті: 05.12.2025

№ Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції та поправки до проекту Висновки, обґрунтування Законопроект, запропонований головним

комітетом в остаточній редакції

1 ЗАКОН УКРАЇНИ ЗАКОН УКРАЇНИ

-1- Н.д. Шуляк О. О. (р.к. №13), Н.д.

Стріхарський А. П. (р.к. №397), Н.д.

Літвінов О. М. (р.к. №379), Н.д. Іванов В. І.

(р.к. №386), Н.д. Клочко А. А. (р.к. №80),

Н.д. Качура О. А. (р.к. №48)Враховано 2 Про основні засади житлової політики

Назву, преамбулу, розділи I-III

законопроекту викласти в такій редакції:

"Про основні засади житлової політики

Цей Закон визначає основні правові,

економічні, соціальні та організаційні засади

житлової політики щодо реалізації права осіб

на житло, забезпечення сталого та

ефективного використання житлового фонду

в Україні.

Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Глава 1. Основні положення

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі наведені нижче терміни

вживаються в такому значенні:

1) державний житловий фонд – житло,

власником якого є держава;

2) доступне житло – житло, право

власності або користування (крім

користування соціальним житлом) на яке

набувається особою за підтримки держави чи

органу місцевого самоврядування, з

урахуванням рівня доходів та майнового

стану особи, шляхом використання Про основні засади житлової політики

2№ Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції та поправки до проекту Висновки, обґрунтування Законопроект, запропонований головним

комітетом в остаточній редакції

фінансово-кредитних механізмів підтримки

будівництва, придбання або оренди житла;

3) житло – житловий будинок, квартира,

кімната в гуртожитку, призначені для

постійного або тимчасового проживання,

житлове приміщення у нежитловій будівлі,

призначене для тимчасового проживання, що

відповідають вимогам до споживчої якості

житла;

4) житло для тимчасового проживання –

житло, що відповідає мінімальним вимогам до

споживчої якості житла та створюється,

утримується і надається органом державної

влади чи органом місцевого самоврядування

для задоволення потреби в тимчасовому

проживанні особам, визначеним законом, до

моменту їх повернення до покинутого місця

проживання, отримання в оренду соціального

житла, що відповідає загальним вимогам до

споживчої якості житла, відновлення

пошкодженого чи зруйнованого житла або

набуття житла у власність у спосіб,

визначений законом;

5) житлова політика – система

взаємопов’язаних послідовних заходів,

спрямованих на створення та забезпечення

державою умов, за яких особа може

реалізувати своє право на житло шляхом

будівництва житла, набуття права власності

на нього або отримання житла в

користування;

6) житловий фонд територіальної громади

– житло, власником якого є територіальна

громада;

7) житловий фонд України – сукупність

житла на території України;

8) загальні вимоги до споживчої якості

житла – вимоги до загальної площі, житлової

площі, експлуатаційних, санітарно-

гігієнічних та інших характеристик житла,

призначеного для постійного проживання;

3№ Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції та поправки до проекту Висновки, обґрунтування Законопроект, запропонований головним

комітетом в остаточній редакції

9) Єдина інформаційно-аналітична

житлова система – інформаційно-

комунікаційна система, що забезпечує

збирання, накопичення, захист, облік,

відображення, обробку та надання відомостей

про житловий фонд України, а також про осіб,

які можуть скористатися державною

підтримкою для реалізації права на житло;

10) мінімальні вимоги до споживчої якості

житла – вимоги до загальної площі, житлової

площі, експлуатаційних, санітарно-

гігієнічних та інших характеристик житла, що

забезпечують придатність для тимчасового

проживання;

11) оператор доступного житла –

юридична особа, основним видом статутної

діяльності якої є будівництво доступного

житла або здійснення управління таким

житлом, або будівництво та здійснення

управління доступним житлом;

12) оператор соціального житла –

юридична особа, установчі документи якої

визначають набуття соціального житла на

праві власності або іншій правовій підставі,

управління соціальним житлом, а також

надання такого житла в оренду як основну

мету її діяльності, та яка має статус

неприбуткової організації (установи),

відповідає іншим вимогам, встановленим

законом, і інформація про яку внесена до

Єдиної інформаційно-аналітичної житлової

системи;

13) особи, які можуть скористатися

державною підтримкою для реалізації права

на житло, – особи, які відповідають вимогам

статті 28 цього Закону та мають право на

отримання житла у користування безоплатно

чи за доступну для них плату, на участь у

фінансово-кредитних механізмах підтримки

будівництва, придбання та оренди житла, а

також військовослужбовці, поліцейські, особи

рядового і начальницького складу служби

4№ Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції та поправки до проекту Висновки, обґрунтування Законопроект, запропонований головним

комітетом в остаточній редакції

цивільного захисту та члени їхніх сімей, діти-

сироти, діти, позбавлені батьківського

піклування, та особи з їх числа, які мають

право на безоплатне отримання житла у

власність чи користування;

14) приватний житловий фонд – житло, що

перебуває у приватній власності фізичних або

юридичних осіб;

15) револьверний фонд – фонд, що

наповнюється за рахунок надходжень,

отриманих від використання житла з

державного житлового фонду та житлового

фонду територіальних громад, оренди з

правом викупу житла, платежів за оренду

соціального житла, виконання зобов’язань за

фінансово-кредитними механізмами

підтримки будівництва, придбання та оренди

житла, видатки з якого використовуються

виключно на цілі, визначені законом; 16)

службове житло – житло, що надається в

оренду особам, які у зв’язку з характером

трудових відносин, проходженням служби

повинні проживати за місцем роботи або

поблизу нього;

17) соціальне житло – житло, що надається

особам, які потребують соціального захисту,

особам, які були змушені залишити своє місце

проживання з підстав, що загрожують їхньому

життю чи здоров’ю або стану та безпеці

займаного житла, іншим категоріям осіб,

визначеним законом, на підставі договору

оренди соціального житла за доступну

орендну плату залежно від рівня доходу особи

(сім’ї), домогосподарства та з урахуванням

пільг, гарантій і субсидій, на які вони мають

право відповідно до закону;

18) споживча якість житла – сукупність

показників, що визначають комфортність,

безпечність, гігієнічність,

енергоефективність, доступність житла для

постійного або тимчасового проживання.

5№ Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції та поправки до проекту Висновки, обґрунтування Законопроект, запропонований головним

комітетом в остаточній редакції

2. Термін "домогосподарство" вживається

в цьому Законі у значенні, наведеному в

Законі України "Про Всеукраїнський перепис

населення".

3. Інші терміни вживаються в цьому

Законі у значеннях, наведених у Цивільному

кодексі України та інших законодавчих актах

України.

Стаття 2. Сфера дії Закону

1. Цей Закон визначає засади державного

управління, регулювання та нагляду

(контролю) у сфері житлових відносин з

метою реалізації права на житло громадянами

України, іноземцями, крім громадян

Російської Федерації або іншої держави,

визнаної відповідно до закону державою-

агресором, особами без громадянства, які

постійно проживають в Україні, особами,

яких визнано біженцями або які потребують

додаткового захисту (далі – особи), та

забезпечення раціонального використання

житлового фонду України.

2. Дія цього Закону поширюється на

відносини, що виникають у зв'язку з

реалізацією особами права на житло.

3. Положення цього Закону

застосовуються до відносин, що виникають у

зв’язку з реалізацією права на житло особами,

які проживають у гуртожитку, крім випадків,

визначених частиною другою статті 1 Закону

України "Про забезпечення реалізації

житлових прав мешканців гуртожитків".

4. Відносини, що виникають у зв’язку з

отриманням соціальних та інших послуг

особами, які проживають/перебувають у

приміщенні надавача соціальних послуг,

зокрема в закладах соціального захисту для

бездомних осіб і безпритульних дітей,

регулюються законодавством з питань

надання таких послуг.

5. Відносини, що виникають у зв’язку з

реалізацією права на житло

6№ Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції та поправки до проекту Висновки, обґрунтування Законопроект, запропонований головним

комітетом в остаточній редакції

військовослужбовцями, поліцейськими,

особами рядового і начальницького складу

служби цивільного захисту та членами їхніх

сімей, регулюються Кодексом цивільного

захисту України, цим Законом, законами

України "Про соціальний і правовий захист

військовослужбовців та членів їх сімей", "Про

Національну поліцію".

6. Відносини, що виникають у зв’язку з

реалізацією права на житло дітьми-сиротами,

дітьми, позбавленими батьківського

піклування, та особами з їх числа,

регулюються цим Законом, Законом України

"Про забезпечення організаційно-правових

умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей,

позбавлених батьківського піклування" та

іншими законами України.

7. Відносини щодо прийняття, набрання

чинності, оскарження в адміністративному

порядку, виконання, припинення дії

адміністративних актів у сфері житлової

політики регулюються Законом України "Про

адміністративну процедуру" з урахуванням

особливостей, визначених цим Законом.

Стаття 3. Житлове законодавство

1. Житлове законодавство ґрунтується на

Конституції України та складається з цього

Закону, інших актів законодавства України у

сфері житлових відносин та міжнародних

договорів України, згода на обов’язковість

яких надана Верховною Радою України.

Стаття 4. Принципи, пріоритети, мета і

завдання житлової політики

1. Житлова політика базується на таких

принципах:

1) принцип доступності та безбар’єрності

житла – сприяння забезпеченню осіб житлом

залежно від їхніх потреб і можливостей з

урахуванням економічної та фізичної

доступності житла в розумінні фізіологічних,

культурних та соціальних потреб особи;

7№ Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції та поправки до проекту Висновки, обґрунтування Законопроект, запропонований головним

комітетом в остаточній редакції

2) принцип непорушності права на житло

та недоторканності житла – власники та

користувачі безперешкодно реалізують свої

права щодо володіння, користування та у

встановлених законодавством випадках

розпорядження житлом, якщо інше не

встановлено законом;

3) принцип прозорості та громадської

участі – відкритість прийняття рішень та

комунікації, розроблення та реалізація

житлової політики із забезпеченням вільної

участі громадськості та інших суб’єктів

житлових відносин, обов’язковість

забезпечення публічного доступу до

інформації про житлові програми;

4) принцип свободи вибору – особа

самостійно та на власний розсуд реалізує своє

право на житло шляхом вибору різних

механізмів, передбачених цим Законом та

іншими законами України;

5) принцип справедливості та рівного

доступу до житла – недопущення та

запобігання будь-яким формам дискримінації,

забезпечення рівного доступу до житла всіх

осіб незалежно від їхнього соціального,

економічного статусу, особистих

характеристик, забезпечення рівного

ставлення до всіх осіб у сфері реалізації права

на житло та надання підтримки особам, які

мають право на державну підтримку для

реалізації права на житло. Цей принцип

передбачає побудову системи житлової

політики, що забезпечить захист права на

житло кожної особи, недопущення свавілля і

нерівності серед суб’єктів житлових відносин,

визначення категорій осіб, які мають право на

державну підтримку для реалізації права на

житло, встановлення обов’язків осіб під час

реалізації ними своїх житлових прав перед

державою та субʼєктами житлових відносин;

6) принцип стратегічного планування –

системна діяльність з обґрунтування та

8№ Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції та поправки до проекту Висновки, обґрунтування Законопроект, запропонований головним

комітетом в остаточній редакції

ухвалення рішень щодо житлової політики на

основі даних аналізу зовнішнього оточення та

внутрішнього потенціалу, документів

середньо- та довгострокового планування

державного, регіонального і місцевого рівнів

(стратегії, плани, проекти і програми);

7) принцип соціальної інтеграції –

розвиток територій із змішаною структурою

доходів населення, соціальна інклюзія та

мобільність, запобігання концентрації

бідності, підтримання різноманіття соціально-

економічного походження, культурної

ідентичності;

8) принцип економічної ефективності –

житлова політика формується на основі

оптимального співвідношення витрат та

надходжень при реалізації права осіб на

житло, удосконалення спроможності

інституційної бази для забезпечення

достатньої пропозиції житла, що надається за

державної підтримки, створення умов для

залучення приватного сектору економіки,

коштів юридичних осіб приватної форми

власності та фізичних осіб.

2. Основними пріоритетами житлової

політики є:

1) запобігання виникненню та подолання

бездомності;

2) формування, наповнення, облік та

ефективне використання житлових фондів з

метою забезпечення осіб житлом;

3) забезпечення доступу осіб до

доступного та соціального житла через різні

механізми державної підтримки, передбачені

цим Законом та іншими законами України;

4) забезпечення прозорості орендних

відносин, захисту прав орендарів і

орендодавців;

5) надання компенсації за пошкоджене,

знищене (зруйноване) житло у випадках,

визначених законом;

9№ Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції та поправки до проекту Висновки, обґрунтування Законопроект, запропонований головним

комітетом в остаточній редакції

6) розроблення, затвердження та

виконання документів стратегічного

планування і реалізації житлової політики,

місцевих, регіональних та державних

цільових програм з питань, що стосуються

реалізації права на житло;

7) залучення громадськості до

формування та реалізації житлової політики;

8) встановлення та періодичне оновлення

вимог до споживчої якості житла, що

відповідають динамічним ринковим умовам

та технологіям.

3. Метою житлової політики є створення

умов для реалізації особами права на житло,

регулювання житлових відносин, зокрема

щодо ухвалення правових, економічних,

соціальних та організаційних рішень.

4. Завданнями житлової політики є:

1) реалізація мети та дотримання

принципів житлової політики;

2) створення умов і залучення фінансових

ресурсів для формування та ефективного

використання (придбання, нове будівництво,

реконструкція, реставрація, ремонт)

житлового фонду, забезпечення енергетичної

ефективності житла;

3) забезпечення стабільного фінансування

житлових програм з державного та місцевих

бюджетів, а також залучення приватних

інвестицій і міжнародної технічної допомоги;

4) розширення житлового фонду шляхом

нового будівництва, реконструкції,

реставрації, капітального ремонту, ефективне

використання наявного житлового фонду.

Стаття 5. Житлові відносини

1. Житлові відносини – це суспільні

відносини щодо реалізації особами права на

житло, володіння, користування і

розпорядження житлом, формування,

наповнення та використання житлового

фонду України.

10№ Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції та поправки до проекту Висновки, обґрунтування Законопроект, запропонований головним

комітетом в остаточній редакції

2. Суб'єктами житлових відносин є фізичні

та юридичні особи, органи державної влади та

органи місцевого самоврядування.

3. Об'єктом житлових відносин є житло в

межах території України.

4. Житлові відносини регулюються

Конституцією України, цим Законом та

іншими нормативно-правовими актами у цій

сфері.

Стаття 6. Право на житло

1. Відповідно до Конституції України,

цього Закону та інших законів України кожна

особа має право на житло, захист якого

гарантується законодавством, яке відповідає

встановленим законодавством вимогам,

зокрема щодо споживчої якості житла.

2. Правові та організаційні основи

створення повноцінного життєвого

середовища, сталого розвитку територій,

забезпечення надійності та безпечності

об’єктів будівництва встановлюються

законами України "Про регулювання

містобудівної діяльності", "Про архітектурну

діяльність", іншими актами законодавства

України, планами і програмами з питань

будівництва, містобудування та архітектури.

Основні вимоги до будівель і споруд з

урахуванням їхнього функціонального

призначення, дотримання яких забезпечується

під час проектування, будівництва та

експлуатації об’єктів, визначаються Законом

України "Про будівельні норми".

Забезпечення енергетичної ефективності

будівель, підвищення рівня енергетичної

ефективності з урахуванням місцевих

кліматичних умов, забезпечення належних

умов для проживання та/або життєдіяльності

людей у будівлях здійснюються відповідно до

Закону України "Про енергетичну

ефективність будівель".

Органи місцевого самоврядування при

плануванні та забудові нових житлових

11№ Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції та поправки до проекту Висновки, обґрунтування Законопроект, запропонований головним

комітетом в остаточній редакції

кварталів (мікрорайонів) зобов'язані

забезпечити створення повноцінного

життєвого середовища шляхом будівництва

об’єктів інженерно-транспортної

інфраструктури та дорожньої мережі,

соціальної інфраструктури, зокрема

дошкільних та шкільних навчальних закладів,

закладів охорони здоров'я, інших об'єктів

соціально-культурного призначення,

благоустрою території.

Забезпечення інклюзивності будівель,

підвищення рівня доступності та

забезпечення безперешкодного доступу

маломобільних груп населення здійснюються

відповідно до законів України "Про основи

соціальної захищеності осіб з інвалідністю в

Україні" та "Про регулювання містобудівної

діяльності".

3. З метою створення умов, за яких кожна

особа матиме змогу побудувати, набути у

власність або орендувати житло, держава

впроваджує механізми державної підтримки

для реалізації права на житло.

4. Особи, які не мають доступу до житла,

що відповідає мінімальним вимогам до

споживчої якості житла, зокрема особи, які

потребують соціального захисту, особи, які

були змушені залишити своє місце

проживання з підстав, що загрожують їхньому

життю чи здоров’ю або стану та безпеці

займаного житла, інші категорії осіб,

визначені законом, мають право на отримання

соціального житла на підставі договору

оренди соціального житла за доступну

орендну плату залежно від рівня доходу особи

(сім’ї), домогосподарства та з урахуванням

пільг, гарантій і субсидій, на які вони мають

право відповідно до закону. Особи,

передбачені цією частиною, також можуть

набути право власності на житло шляхом

використання фінансово-кредитних

12№ Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції та поправки до проекту Висновки, обґрунтування Законопроект, запропонований головним

комітетом в остаточній редакції

механізмів підтримки будівництва, придбання

та оренди житла.

5. Особам, які були змушені залишити

своє місце проживання у результаті або з

метою уникнення негативних наслідків

збройного конфлікту, тимчасової окупації,

повсюдних проявів насильства, порушень

прав людини або надзвичайних ситуацій,

особам, у яких житло знищене або

пошкоджене до ступеня непридатного для

проживання, іншим особам, визначеним

законом, житло для тимчасового проживання

надається з державного житлового фонду або

житлового фонду територіальної громади за

рахунок коштів державного або місцевого

бюджету відповідно до Кодексу цивільного

захисту України, Закону України "Про

забезпечення прав і свобод внутрішньо

переміщених осіб" та інших законів.

Порядок надання житла для тимчасового

проживання затверджує Кабінет Міністрів

України. Отримання житла для тимчасового

проживання не позбавляє особу права на

державну підтримку, передбачену цим

Законом.

6. Для тимчасового проживання сімей та