Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з реалізації вимог Конституції України та міжнародного права щодо питань мінімальних гарантій в оплаті праці

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань бюджету

01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: 255-40-29, 255-43-61, факс: 255-41-23

Комітет Верховної Ради

України з питань соціальної

політики та захисту прав

ветеранів

До розгляду законопроекту

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на засіданні від

19 лютого 2020 року (протокол № 27) відповідно до статей 27 і 109

Бюджетного кодексу України та статті 93 Регламенту Верховної Ради України

розглянув проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих

актів України з реалізації вимог Конституції та міжнародного права щодо

питань мінімальних гарантій в оплаті праці (реєстр. № 2378 від 05.11.2019),

поданий народними депутатами України Волинцем М.Я. та іншими, і

повідомляється наступне.

Законопроектом шляхом внесення змін до Кодексу законів про працю

України та законів України «Про оплату праці», «Про прожитковий мінімум»,

«Про колективні договори і угоди», «Про індексацію грошових доходів

населення» та «Про Регламент Верховної Ради України», зокрема,

передбачається:

встановлювати розміри мінімальної заробітної плати та мінімального

посадового окладу (тарифної ставки) не менше 150 % встановленого законом

розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (згідно з діючим

законодавством мінімальний розмір заробітної плати та мінімальний

посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюються у розмірі, не меншому за

прожитковий мінімум для працездатних осіб) ;

Кабінету Міністрів України ініціювати протягом 15 днів перед

Верховною Радою України внесення змін до державного бюджету на

відповідний рік щодо підвищення розмірів мінімальної заробітної плати та

прожиткового мінімуму з урахуванням прогнозного рівня інфляції до кінця

бюджетного року у разі перевищення двох місяців підряд фактичного рівня

інфляції над плановим більше ніж на 2 %;

змінити умови визначення розміру мінімальної заробітної плати,

відповідно до яких розмір такої заробітної плати визначатиметься з

урахуванням: потреб працівників та їх сімей; середнього рівня заробітної

плати; фактичного прожиткового мінімуму для працездатних осіб; індексу

споживчих цін; продуктивності праці; рівня зайнятості та інших економічних

умов; податків, обов’язкових зборів та внесків. При цьому, розмір мінімальної

заробітної плати має перевищувати 75 % суми найбільших величин

фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та

фактичного прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років у цінах першого

півріччя, року, що передує даті введення нового розміру мінімальної

заробітної плати;

визначати розмір мінімальної ставки (окладу) заробітної плати як

генеральною, так і галузевими (міжгалузевими) угодами і такий розмір має

перевищувати законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати.

Крім того, у галузевих (міжгалузевих) угодах мінімальний розмір ставки

(окладу) заробітної плати встановлюватиметься з дотриманням

підвищувальних галузевих коефіцієнтів, мінімальні значення яких

затверджуються Кабінетом Міністрів України за погодженням із сторонами

соціального діалогу;

не включати до мінімального розміру ставки (окладу) заробітної плати

доплати, надбавки, заохочувальні, компенсаційні виплати тощо;

здійснювати оплату праці працівників установ і організацій, що

фінансуються з бюджету, не лише у межах бюджетних асигнувань, а й за

рахунок інших позабюджетних доходів;

встановити, що розмір прожиткового мінімуму не може бути

встановлений на рівні нижчому ніж 115 % середньозваженого фактичного

розміру прожиткового мінімуму першого півріччя року, що передує даті

введення нового розміру прожиткового мінімуму.

Відповідний Закон набиратиме чинності з 1 січня 2020 року.

Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту, реалізація

положень цього проекту закону забезпечить суттєве збільшення надходжень

до державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб та

податку з доданої вартості від реалізованих споживчих товарів і послуг, а

також призведе до суттєвого зростання доходів Пенсійного фонду України

через збільшення надходжень в результаті сплати єдиного соціального внеску.

При цьому, реалізація положень проекту закону потребує фінансування за

рахунок коштів державного бюджету в обсягах, визначених Кабінетом

Міністрів України, а на момент внесення не потребує коштів.

В своєму експертному висновку Міністерство фінансів України

зазначено, що реалізація законопроекту матиме вплив на видаткову та дохідну

частини бюджетів усіх рівнів. Так, збільшення в 1,5 рази розміру мінімального

посадового окладу в бюджетній сфері потребуватиме додаткових видатків на

оплату праці працівників бюджетної сфери в обсязі понад 175 млрд. гривень.

Варто відмітити, що підвищення рівня оплати праці може зумовити

збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів не тільки від

податку на доходи фізичних осіб, а й військового збору, а також фондів

загальнообов’язкового державного пенсійного та соціального страхування від

єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, про

що також зазначено у пояснювальній записці до законопроекту.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу

України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України

суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого

призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного

обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до

законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел

додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності відповідних законів, визначених у

законопроектах, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу

України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які

впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або

збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує

плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає

за плановим.

Варто зазначити, що окремі положення законопроекту не

узгоджуються з нормами Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), це

стосується:

здійснення оплати праці працівників установ і організацій, що

фінансуються з бюджету, за рахунок інших позабюджетних доходів, що

суперечить частині дев’ятій статті 13 Кодексу, відповідно до якої створення

позабюджетних фондів органами державної влади, органами влади

Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та іншими

бюджетними установами не допускається. При цьому, відкриття

позабюджетних рахунків для розміщення бюджетних коштів (включаючи

власні надходження бюджетних установ) органами державної влади, органами

влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та

іншими бюджетними установами забороняється;

внесення протягом 15 днів перед Верховною Радою України змін до

державного бюджету на відповідний рік щодо підвищення розмірів

мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму з урахуванням

прогнозного рівня інфляції до кінця бюджетного року у разі перевищення двох

місяців підряд фактичного рівня інфляції над плановим більше ніж на 2 %, що

не узгоджується із положеннями статті 52 Кодексу, якою визначено вичерпний

перелік підстав для внесення змін до закону про Державний бюджет України і

який не містить позиції, яка б відповідала запропонованим змінам до

бюджетних показників.

За наслідками розгляду Комітет прийняв рішення, що проект Закону

України про внесення змін до деяких законодавчих актів України з реалізації

вимог Конституції та міжнародного права щодо питань мінімальних гарантій

в оплаті праці (реєстр. № 2378 від 05.11.2019), поданий народними депутатами

України Волинцем М.Я. та іншими:

має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного та

місцевих бюджетів, а також надходження державного і місцевих бюджетів, а

також фондів загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного

страхування). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він

має вводитися в дію не раніше 01 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року

– не раніше 01 січня 2022 року (або 01 січня наступного за цим року залежно

від часу прийняття закону);

рекомендувати Комітету з питань соціальної політики та захисту прав

ветеранів при опрацюванні законопроекту узгодити його положення із

вимогами статей 13 і 52 Бюджетного кодексу України із урахуванням висновку

Комітету з питань бюджету до цього законопроекту.

Голова Комітету Ю.Ю. Арістов

Кочергіна 255-41-34

СЕДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИПідписувач:Арістов Юрій ЮрійовичСертифікат: 58E2D9E7F900307B04000000D6452E007B2D8000Дійсний до: 07.02.2022 0:00:00

Апарат Верховної Ради України

№ 04-13/8-2020/6952 від 24.02.2020