Проєкт Закону про порядок повернення у власність релігійних організацій культових будівель, їх комплексів

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України

«Про порядок повернення у власність релігійних організацій

культових будівель, їх комплексів»

Обґрунтування необхідності прийняття Закону

Створення правових, економічних і соціальних основ демократичної держави є невід'ємною умовою розбудови державності України, розвитку її політичної системи. Роль церкви й релігійних організацій як соціально інтегруючого чинника в житті українського суспільства, а, отже, і в політичній системі держави, визначає соціальну спрямованість державної політики в цій сфері. Україна багатонаціональна, багатоконфесійна держава. Тому від тонкощів державного регулювання державно-релігійних відносин залежить формування гармонійних і плідних відносин у системі: людина—релігійна організація—держава—суспільство.

В Україні державно-конфесійні відносини розвиваються доволі активно: зустрічі, звернення, заклики до постійного діалогу, законодавчі ініціативи. Одним із найбільш обговорюваних питань в останні роки є проблематика повернення колишньої церковної власності, майна культового призначення їх історичним власникам.

Це одне із зобов’язань, яке взяла на себе Українська держава у 1995 році під час вступу до складу Ради Європи. Відповідне рішення про необхідність «повернення церковного майна» прийняте Парламентською Асамблеєю Ради Європи (Висновок ПАРЄ № 190 (1995), підпункт 13.18 Резолюції ПАРЄ 1466 (2005).

Тому прийняття законопроекту ««Про порядок повернення у власність релігійних організацій культових будівель, їх комплексів» дозволить повернути культові споруди їх законному історичному власнику – релігійній громаді, які безпідставно були у неї вилучені та передані у державну власність.

Цілі і завдання прийняття Закону

Ціллю і завданням законопроекту є врегулювання правових та організаційних засад повернення у власність релігійним організаціям культових будівель, їх комплексів, які були націоналізовані, вилучені чи іншим шляхом відчужені державою у релігійних організацій.

Загальна характеристика і основні положення проекту Закону

Об'єктами, що підлягають поверненню згідно із цим Законом, є культові будівлі, їх комплекси, які були націоналізовані, вилучені чи іншим шляхом відчужені державою у релігійних організацій у державну власність, збереглися і можуть бути їм повернуті.

У разі, якщо об’єкти, що підлягають поверненню згідно із цим законопроектом, перебувають у приватній власності, держава здійснює заходи із викупу цих об’єктів у власника за рахунок коштів державного бюджету відповідно до цього Закону.

Відповідно до законопроекту повернення у власність релігійним організаціям культових будівель, їх комплексів, що є пам’ятками культурної спадщини, здійснюється за погодженням з відповідним органом охорони культурної спадщини та за умови укладення майбутнім власником попереднього договору про укладення охоронного договору на об’єкт повернення, який є пам’яткою культурної спадщини (далі – попередній договір), з визначенням його істотних умов щодо забезпечення режиму збереження і використання, у тому числі із зазначенням робіт, які майбутній власник зобов’язується провести на об’єкті повернення з метою утримання його в належному стані.

Згідно із проектом не підлягають поверненню у власність релігійним організаціям культові будівлі, їх комплекси, якщо вони: є пам’ятками культурної спадщини, відчуження або передача яких у постійне користування обмежується актами законодавства України; були раніше повернуті релігійним організаціям та у подальшому відчужені ними добровільно; перебувають на території військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України та інших військових формувань України, установ пенітенціарної системи, а також інших режимних об’єктів чи об’єктів з особливим режимом допуску або перебування; перебувають у приватній власності; є житловими будинками чи квартирами; є будівлями, внаслідок перебудови та перепланування яких їх загальна площа збільшилася більш ніж на 1/3 і утворена площа не може бути відділена від попередньої, або якщо більше 50 відсотків їх основних конструкцій зазнали змін.

Проектом передбачено, що суб’єктами, які мають право на повернення культових будівель, їх комплексів, є релігійні організації, статути (положення), яких зареєстровані у встановленому законом порядку. Право на повернення культових будівель, їх комплексів мають релігійні організації, які можуть документально підтвердити, що відповідні об’єкти до моменту їх переходу у власність держави належали їм або релігійним організаціям, правонаступниками яких вони є, на праві власності.

Згідно із законопроектом у випадках, коли держава або місцева територіальна громада відмовляється повернути культову будівлю, комплекс культових будівель або зазначене нерухоме майно не підлягає поверненню відповідно до цього Закону, держава або місцева територіальна громада: 1) здійснює безоплатну передачу у власність релігійної організації іншої культової будівлі, комплексу культових будівель такого ж виду або такої ж вартості; 2) виплачує релігійній організації грошову компенсацію, що дорівнює ринковій вартості культової будівлі, комплексу культових будівель; 3) здійснює ремонт (реставрацію) культової будівлі, комплексу культових будівель, які належать релігійній організації. Вибір способу компенсації проводиться релігійною організацією. Компенсація здійснюється з урахуванням ринкової вартості культової будівлі, комплексу культових будівель на час виплати компенсації у порядку та строки, встановлені Кабінетом Міністрів України. Виплата грошової компенсації проводиться центральних органом виконавчої влади у справах релігій або органом місцевого самоврядування відповідно за рахунок коштів державного бюджету або місцевого бюджету протягом трьох років з дня прийняття рішення про виплату компенсації релігійній організації, але не пізніше п’яти років з дня прийняття рішення про відмову у поверненні культової будівлі, комплексу культових будівель.

Законопроект також визначає порядок подання релігійними організаціями клопотань про повернення будівель, а також розгляду клопотань релігійних організацій про повернення культових будівель, прийняття рішення про повернення культової будівлі релігійній організації.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Основним нормативним актом, що регулює дану сферу, є Конституція України. Також дану сферу регулюють закони України «Про управління об’єктами державної власності», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про свободу совісті та релігійні організації», «Про приватизацію державного та комунального майна», «Про Національний архівний фонд та архівні установи», до яких законопроектом пропонується внести зміни.

Прийняття Закону не потребуватиме внесення змін до інших законів України.

Фінансово-економічне обґрунтування

Проект Закону не потребує додаткових фінансових витрат із Державного бюджету України.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття Закону

Прийняття Закону дозволить врегулювати правові та організаційні засади повернення у власність релігійним організаціям культових будівель, їх комплексів, які були націоналізовані, вилучені чи іншим шляхом відчужені державою у релігійних організацій та виконати ще одне із зобов’язань, яке взяла на себе Українська держава у 1995 році під час вступу до складу Ради Європи (Висновок ПАРЄ № 190 (1995), підпункт 13.18 Резолюції ПАРЄ 1466 (2005)).

Народний депутат України В.З. Рабінович