Проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо гармонізації оподаткування інструментів фінансового сектору в частині стимулювання фізичних осіб до довгострокових заощаджень

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо гармонізації оподаткування інструментів фінансового сектору в частині стимулювання фізичних осіб до довгострокових заощаджень»

1. Обґрунтування необхідності прийняття проекту Закону

Інструменти фінансового сектору в частині довгострокових заощаджень, такі як приватні (недержавні) пенсійні фонди та довгострокове страхування життя, в розвинутих країнах активно використовуються для створення громадянами власних накопичень, в тому числі для накопичення особистої пенсії додатково до державної. В Україні такі інструменти продовжують залишатися поза межами інтересів більшості громадян, в тому числі і внаслідок обтяжливих (несправедливих) правил оподаткування. Наявність дискримінаційних умов оподаткування у сфері страхування життя стримує розвиток особистого страхування, що може бути дієвим механізмом захисту майнових інтересів людини, пов’язаних із життям та здоров’ям.

На сьогодні у разі заощадження фізичною особою коштів у банках, оподаткуванню підлягає виключно інвестиційний дохід від розміщення коштів на депозитах. У разі здійснення фізичною особою накопичень у недержавних пенсійних фондах та/або у страховиках, що здійснюють страхування життя за договорами довгострокового страхування життя - оподаткуванню підлягає 60% суми виплати (накопичення). При цьому за довгостроковими договорами життя до оподатковуваного доходу включається дохід від курсових різниць за договорами, деномінованими у валюті, що позбавляє можливості фізичну особу мінімізувати інфляційні ризики. Тобто, накопичені фізичною особою кошти у недержавних пенсійних фондах та страховиках, що здійснюють страхування життя, за договорами довгострокового страхування життя, підлягають подвійному оподаткуванню – при здійсненні внесків із особистих коштів, з яких уже було сплачено податок на доходи фізичних осіб, та у момент отримання страхової виплати із частини здійснених нею внесків у складі 60% суми відповідної виплати.

Разом з цим, за довгостроковими договорами страхування життя оподаткування спадщини, у разі смерті застрахованої особи, також є дискримінаційним внаслідок встановлення правил, за якими оподаткуванню не підлягає лише виплата особам, що відносяться до першого ступеня спорідненості, тоді як загальний принцип оподаткування доходів у складі спадщини, передбачає нульову ставку оподаткування для осіб, що відносяться до першого та другого ступеня спорідненості.

Найбільш заінтересованими особами у встановленні справедливих принципів оподаткування у сфері недержавного пенсійного забезпечення, в тому числі за договорами довгострокового страхування життя, є насамперед фізичні особи, але встановлення сприятливих правил оподаткування у цій сфері може дати поштовх до появи у державі довгострокового інвестиційного ресурсу.

У зв’язку з вищезазначеним виникає актуальна потреба в гармонізації оподаткування фінансових інструментів для створення громадянами власних заощаджень, запровадженні дієвих механізмів щодо економічного стимулювання фізичних осіб та роботодавців для створення власним коштом, без звернення до коштів державного бюджету, приватного (недержавного) пенсійного забезпечення.

Також, актуальною проблемою є виправлення помилок із запровадженням фрагментарного державного регулювання діяльності страхових посередників щодо їх господарської діяльності в частині ціноутворення.

2. Мета та завдання законопроекту

Метою законопроекту є створення цивілізованих економічних умов для надання можливості громадянам, а також відповідальним роботодавцям, для власних працівників, створення програм для захисту майнових інтересів, пов’язаних із життям, здоров’ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням. Пропоновані зміни не є пільгами чи преференціями для бізнесу, а лише створюють для них умови, в балансі з інтересами громадян та держави, для розвитку їх бізнесу та запровадження нових програм для соціального захисту людини.

Також, пропоновані зміни мають на меті встановити правила визначення бази оподаткування у разі здійснення за договорами страхування життя розрахунків у валюті, що стало можливим із набранням чинності Законом України «Про валюту і валютні операції», а саме з 07.02.2019.

Крім цього, проектом пропонується скасувати введені минулоріч недієві на практиці положення щодо адміністративного впливу на формування ціни страхової послуги.

3. Загальна характеристика і основні положення законопроекту

Законопроектом пропонується:

доповнити визначення договору довгострокового страхування життя положеннями про критичні захворювання, що наддасть змогу використовувати в повній мірі інструмент приватного страхування життя для захисту майнових інтересів людини у випадках настання у неї критичних захворювань (онкологічні захворювання, інсульт, інфаркт, тощо) коли лікування відбуватиметься за рахунок коштів приватних страхових компаній (пп.14.1.52);

встановити для довгострокових договорів страхування життя правила оподаткування платежів фізичної особи на створення власних накопичень, однакові принципи, як у для інших вкладів у сфері недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, недержавні пенсійні фонди(пп.164.2.16);

збільшити сумарний розмір пільги для цілей віднесення витрат у сфері недержавного пенсійного забезпечення на податковий кредит до 25%, що стимулюватиме фізичну особу не лише до довгострокового накопичення (пенсійні програми, страхування життя, тощо) але і до того, щоб фізична особа мала прямий фінансовий інтерес до отримання легальних доходів, із яких сплачуються податки (пп.164.2.16);

привести у відповідність оподаткування виплат за договором страхування життя у разі смерті застрахованої особи до правил оподаткування спадщини, шляхом не включення до оподаткованого доходу виплат за договором страхування життя, які здійснюються членам сім’ї першого та другого ступенів спорідненості, у разі смерті застрахованої особи за аналогією правил оподаткування спадщини – нульова ставка для членів сім’ї першого та другого ступенів спорідненості (пп.165.1.43);

надати можливість застосовувати податкову знижки на платежі, здійснені з метою довгострокового накопичення у встановлених розмірах та запровадити правила щодо оподаткування накопиченої суми, у розмірі різниці між сумою виплати та сплаченими внесками за будь-якими договорами, які містять накопичувальну складову (пп.170.8.2).

Разом з цим, з метою унеможливлення здійснення адміністративного впливу на формування ціни страхової послуги пропонується скасувати запроваджені минулорічні та нереалізовані у підзаконних актах внаслідок неможливості їх практичного застосування, норми щодо адміністративного впливу на формування цін на страхові послуги, які реалізуються через страхових посередників (пп. 14.1.1251, 141.1.3).

4. Стан нормативно-правової бази в даній сфері правового регулювання

Правовідносини у сфері оподаткування інструментів фінансового сектору в частині довгострокових заощаджень регулюються Податковим кодексом України.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

В умовах гострого дефіциту балансу пенсійного фонду солідарного рівня та негативної тенденції зміни демографічної ситуації добровільні персональні накопичення повинні користуватись режимом найбільшого сприяння в Україні. Прийняття проекту Закону не потребуватиме додаткових витрат Державного та місцевих бюджетів України а, навпаки, сприятиме залученню від фізичних осіб довгострокових ресурсів, які, через фінансові інструменти направлятимуться на розвиток економіки країни.

6. Прогноз соціально-економічних, правових та інших наслідків прийняття законопроекту

Прийняття законопроекту створить умови для появи зручних для людини інструментів для захисту власних майнових інтересів, пов’язаних із життям, здоров’ям, працездатністю та пенсійним забезпечення, що сприятиме поступовій відмові від патерналістських настроїв у суспільстві та продукування отримання грошової допомоги з державного бюджету, а також полегшить правила ведення господарської діяльності платниками податків, зменшить витрати часу посадових осіб контролюючих органів на перевірки.

Народні депутати України: Г.М. Третьякова (посв. № 53)

В.О. Струневич (посв. № 39)

О.О. Арсенюк (посв. № 396)

С.Д. Гривко (посв. № 110)

А.Д. Остапенко (посв. № 425)