Проєкт Закону про особливості служби в Апараті Верховної Ради України

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань Регламенту, депутатської етики

та організації роботи Верховної Ради України

01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел./факс: 255-49-56 E-mail: k_reglam@rada.gov.ua

До реєстр. № 4530-1

від 29.12.2020

Комітет з питань організації

державної влади, місцевого

самоврядування, регіонального

розвитку та містобудування

ВИСНОВОК

на відповідність оформлення та реєстрації вимогам закону, Регламенту

Верховної Ради України та прийнятим відповідно до них нормативно-

правовим актам проекту Закону України «Про особливості служби в

Апараті Верховної Ради України», внесеного народними депутатами

України Геращенко І.В., Климпуш-Цинцадзе І.О., Княжицьким М.Л.,

Іоновою М.М. та іншими (всього 13 підписів) (реєстр. № 4530-1 від

29.12.2020)

Комітет на засіданні 27 січня 2021 року (протокол № 60), згідно з

дорученням Голови Верховної Ради України Разумкова Д.О. від 31 грудня 2020

року розглянув на відповідність оформлення та реєстрації вимогам закону,

Регламенту Верховної Ради України та прийнятим відповідно до них

нормативно-правовим актам проект Закону України «Про особливості служби в

Апараті Верховної Ради України», внесений народними депутатами України

Геращенко І.В., Климпуш-Цинцадзе І.О., Княжицьким М.Л., Іоновою М.М. та

іншими (всього 13 підписів) (реєстр. № 4530-1 від 29.12.2020).

Зазначений законопроект є альтернативним до проекту Закону України

«Про парламентську службу», внесеного народними депутатами України

Разумковим Д.О., Корнієнком О.С., Стефанчуком Р.О., Кондратюк О.К.,

Арахамією Д.Г. та іншими (всього 131 підпис) (реєстр. № 4530 від 21.12.2020).

Відповідно до положень частини четвертої статті 93 Регламенту Верховної

Ради України Комітет зазначив, що проект Закону «Про особливості служби в

Апараті Верховної Ради України» (реєстр. № 4530-1) внесено на реєстрацію

згідно з частинами першою, другою та шостою статті 91 Регламенту Верховної

Ради України разом з проектом постанови, яку пропонується Верховній Раді

України прийняти за результатами його розгляду, пояснювальною запискою та

порівняльною таблицею, які подані в електронній формі, а також відповідно до

2положень статті 100 Регламенту Верховної Ради України – з дотриманням

строків для внесення альтернативних законопроектів.

Проект закону (реєстр. № 4530-1) ініційовано (як зазначено у

пояснювальній записці до нього) з метою визначення особливих правових,

організаційних, матеріальних та соціальних умов реалізації громадянами

України права на службу в Апараті Верховної Ради України, врегулювання

порядку та правових гарантій перебування громадян України на службі в Апараті

Верховної Ради України.

В обґрунтування необхідності окремого правового регулювання

парламентської служби ініціатори законопроекту наводять іноземний досвід.

Так, зокрема, у міжнародній практиці статус парламентських служб регулюється

конституційно (Австрія, Греція, Канада, ФРН, Норвегія, Швеція), законодавчо

(США, Швеція, Великобританія) або визначається внутрішнім регламентом

(Франція, Іспанія, Італія, Польща, Фінляндія, Румунія).

Також Комітет звернув увагу на те, що реформуванню Апарату Верховної

Ради України та парламентської служби значна увага була приділена у

Рекомендаціях Місії П. Кокса, затверджених Постановою Верховної Ради

України від 17 березня 2016 року, які визнані обов’язковими для врахування в

парламентській діяльності.

Рекомендації містять низку взаємопов’язаних пропозицій та

конструктивних ідей, зокрема, таких, як: розробка всеохоплюючої стратегії

розбудови кадрового потенціалу Апарату Верховної Ради України, яка

передбачатиме, у тому числі, достатнє ресурсне забезпечення навчальних

програм, включаючи підвищення рівня володіння іноземними мовами,

індивідуалізовані плани кар’єрного зростання у поєднанні з впровадженням

системи проведення регулярного оцінювання; необхідними є розробка та

впровадження системи кадрової мобільності (пункт 39 Рекомендацій);

посилення структури Апарату Верховної Ради України (пункт 37); у структурі

Апарату Верховної Ради України повинна бути створена цілковито оновлена

сучасна Кадрова Служба (пункт 38 Рекомендацій); Верховна Рада України у

довгостроковій перспективі може розглянути можливість переходу до створення

системи відокремленої парламентської державної служби (пункт 41

Рекомендацій). Отже, наголос у Рекомендаціях зроблено на створенні системи

відокремленої парламентської державної служби, що передбачає наявність

спеціального (первинного) законодавчого акта.

У проекті висновку Комітету на законопроект «Про парламентську службу»

(реєстр. № 4530) зазначено, зокрема, що питання законодавчого врегулювання

особливостей правового статусу парламентської служби, які зумовлені

специфікою функцій та повноважень єдиного органу законодавчої влади, було

предметом уваги Верховної Ради України восьмого скликання. Зокрема,

Комітетом з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України

восьмого скликання було створено робочу групу з підготовки проекту закону

України про парламентську службу, результати роботи якої стали основою для

практичної реалізації одного з напрямів внутрішньої реформи Верховної Ради

України та створення ефективної парламентської служби.

3По суті правового змісту внесеного законопроекту та відповідно до

предмета відання Комітету, визначеного Постановою Верховної Ради України

«Про перелік, кількісний склад і предмети відання комітетів Верховної Ради

України дев’ятого скликання» від 29 серпня 2019 року № 19-IХ, Комітет

зазначив, що законопроект (реєстр. № 4530-1), як і законопроект (реєстр. №

4530), складається із таких розділів:

Розділ І – Загальні положення;

Розділ ІІ – Управління службою в Апараті;

Розділ III – Вступ на державну службу в Апараті;

Розділ ІV – Службова кар’єра державних службовців в Апараті;

Розділ V – Оплата праці та соціальні гарантії державних службовців

Апарату;

Розділ VI – Дисциплінарна відповідальність державних службовців

Апарату;

Розділ VII – Припинення державної служби в Апараті;

Розділ VIII – Патронатні служби Апарату;

Розділ ІХ – Працівники Апарату, які виконують функції з обслуговування;

Розділ Х – Прикінцеві та перехідні положення, який передбачає внесення

змін до Закону України «Про комітети Верховної Ради України», Регламенту

Верховної Ради України та Закону України «Про державну службу».

Зміст положень більшості розділів законопроекту (реєстр. № 4530-1) по суті

є аналогічними змісту таких самих положень, що наведені у проекті Закону

України «Про парламентську службу» (реєстр. № 4530).

Водночас, Комітет звернув увагу на відмінність основних термінів,

вживаних у текстах законопроектів (реєстр. № 4530 та № 4530-1), зокрема, в

альтернативному проекті вживається поняття «службовець Апарату» (на відміну

від поняття «парламентський службовець», наведеному у законопроекті

основному), «державна служба Апарату» (на відміну від «парламентська

державна служба») тощо.

У розділі І законопроекту наводяться визначення термінів «служба в

Апараті», «службовець Апарату», перелік суб’єктів, на яких поширюється дія

закону, правові засади та принципи діяльності державних службовців Апарату, а

також визначення переліку посад, категорій державних службовців Апарату,

перелік посад патронатних служб Апарату, посад працівників, які виконують

функції з обслуговування в Апараті.

На відміну від аналогічних положень проекту Закону України «Про

парламентську службу» (реєстр. № 4530), альтернативний законопроект не

містить статті, положення якої визначають правові засади діяльності Апарату

Верховної Ради України.

Крім того законопроектом (реєстр. № 4530-1) пропонується серед переліку

суб’єктів, на яких має поширюватися дія Закону, визначити помічників-

консультантів народних депутатів України. З цього приводу Комітет зазначив,

що правовий статус помічників-консультантів народних депутатів України

визначається положеннями статті 34 Закону України «Про статус народного

4депутата України», Положенням про помічника-консультанта народного

депутата України, затвердженим Постановою Верховної Ради України від

13.10.1995 № 379/95-ВР. Проте, ініціатори законопроекту, визначаючи нове

нормативне врегулювання статусу помічників-консультантів народних депутатів

України, зокрема Законом України «Про особливості служби в Апараті

Верховної Ради України», не пропонують жодних змін до чинного

законодавства, що діє у даній сфері правового регулювання.

У розділі ІІ законопроекту «Управління службою в Апараті» запропонована

система управління службою в Апараті, яка включає: Верховну Раду України,

Голову Верховної Ради України, комітети Верховної Ради України, голів

комітетів Верховної Ради України, керівника Апарату Верховної Ради України

(далі – Керівник Апарату), Комісію з питань добору державних службовців

Апарату категорії «А», Комісію з питань добору державних службовців Апарату

категорій «Б» і «В», службу управління персоналом Апарату Верховної Ради

України.

Комітет звернув увагу на те, що у положеннях статті 10 законопроекту

(реєстр. № 4530-1), якими пропонується врегулювати питання призначення на

посаду та звільнення з посади Керівника Апарату, а також визначити його

повноваження, не зазначено суб’єкта визначення кандидатури на посаду

Керівника Апарату (так, як це визначено у частині другій статті 11 законопроекту

(реєстр. № 4530) «Кандидатуру на посаду Керівника Апарату визначає і

пропонує Верховній Раді України Голова Верховної Ради України»).

Також потребують узгодження положення частин другої та п’ятої статті 10,

а саме - в частині того, що питання звільнення з посади Керівника Апарату, як і

питання його призначення на посаду, підлягає обговоренню та підготовці

відповідного висновку комітетом, до предмета відання якого належать питання

організації роботи Верховної Ради України (таке ж зауваження висловлено

до аналогічних положень частин третьої та п’ятої статті 11 законопроекту

(реєстр. № 4530).

Положеннями статті 11 законопроекту визначено перелік осіб, які

входитимуть до складу Комісії для добору державних службовців Апарату

категорії «А». Цим переліком, на відміну від визначеного положеннями статті 12

законопроекту (реєстр. № 4530) передбачено, що до статутних завдань

громадських об’єднань і організацій, представник від яких може входити до

складу Комісії, має належати консультативна та експертна робота у сфері

публічного управління та адміністрування.

Враховуючи те, що обговорення кандидатури на посаду Керівника Апарату

(який належить до категорії «А») здійснюється комітетом, до предмета відання

якого належать питання організації роботи Верховної Ради України, і який згідно

з предметом відання здійснює контроль за діяльністю Апарату, то до складу

Комісії з добору заступників Керівника Апарату, які також є службовцями

категорії «А», доцільно також включити особу, визначену вказаним комітетом.

Разом з цим, Комітет звернув увагу на положення частини десятої статті 11

законопроекту, якими передбачено, що засідання Комісії є повноважним, якщо в

ньому бере участь не менше половини її членів, а рішення, в межах наданих

5повноважень, Комісія приймає більшістю голосів від її затвердженого складу. Ця

норма є дієвою за умови не парної кількості членів комісії.

Відтак, у разі збільшення складу Комісії (з врахуванням вищенаведених

пропозицій Комітету), прийняття рішення, за умови присутності на засіданні

Комісії половини її членів, буде неможливим.

Комітет звернув увагу, що законопроектом (реєстр. № 4530-1) як і

законопроектом (реєстр. № 4530) поряд із визначеними повноваженнями Комісії

щодо внесення Керівнику Апарату пропозицій стосовно кандидатур на зайняття

посад парламентської державної служби категорії «А» загальною кількістю не

більше п’яти осіб, не встановлено критеріїв, за якими суб’єкт призначення

визначає переможця конкурсу на зайняття цих посад серед п’яти кандидатур

(тобто ця процедура залишаться нормативно не врегульованою).

У законопроекті серед повноважень служби управління персоналом

(стаття 12) відсутнє положення щодо кадрового забезпечення помічників-

консультантів народних депутатів України, які прикріплюються для кадрового

забезпечення до Апарату, що наразі здійснюється Управлінням кадрів Апарату.

Оскільки серед визначених положеннями частини третьої статті 13

законопроекту вимог, яким має відповідати особа, яка претендує на зайняття

посади державної служби в Апараті, наводяться вимоги до освіти, досвіду

роботи тощо, то у частині другій цієї статті варто зазначити, що вимогами до

осіб, які претендують на заняття посад державної служби в Апараті «є вимоги до

їхньої кваліфікації, професійних знань та компетентностей».

У свою чергу, Комітет звернув увагу на положення пункту 3 частини третьої

статті 13 законопроекту, яким пропонується визначити загальні вимоги до осіб,

які претендують на зайняття посад керівників (заступників керівників)

структурних підрозділів парламентської державної служби. Так, на ці посади має

право претендувати особа, що має загальний досвід роботи не менше чотирьох

років на посадах державної служби категорії «А» чи «Б». Тому працівники,

посади яких належать до категорії «В» (посади консультанта, старшого

консультанта, головного консультанта) структурних підрозділів Апарату, у

складі яких немає структурних підрозділів (відділи, сектори), не зможуть брати

участь у конкурсі на зайняття посад керівників структурних підрозділів, їх

заступників.

Крім того, у частині п’ятій статті 13 законопроекту зазначено, що особи, які

претендують на зайняття посад парламентської державної служби категорії «А»,

мають відповідати типовим вимогам, затвердженим Головою Верховної Ради

України. У зв’язку з цим слід зазначити, що до типових вимог до осіб, які

претендують на зайняття посад державної служби категорії «А», відносяться

загальні та спеціальні вимоги (постанова Кабінету Міністрів України від

22.07.2016 № 448), в свою чергу загальні вимоги до посад парламентської

державної служби категорії «А» вже наведені у пунктах 1 та 2 частини третьої

статті 13 законопроекту. До того ж, Голова Верховної Ради України є суб’єктом

призначення лише стосовно однієї посади категорії «А» – Керівника Апарату.

Положення статей 14 – 18 Розділу ІІІ законопроекту (реєстр. № 4530-1) за

змістом є такими ж як положення статей 15 – 19 законопроекту (реєстр. № 4530),

6а пропозиції щодо їх змісту – такими ж, що наводяться у проекті висновку на

законопроект (реєстр. № 4530).

Розділ ІV законопроекту (реєстр. № 4530-1) змістовно відповідає

положенням аналогічного розділу законопроекту (реєстр. № 4530).

Розділ V законопроекту визначає особливості оплати праці та соціальних

гарантій парламентських державних службовців.

Зокрема, на відміну від положень частини другої статті 26 законопроекту

(реєстр. № 4530), якими пропонується прирівняти парламентських державних

службовців в умовах оплати праці (визначення посадових окладів) до державних

службовців, які займають посади державної служби в постійно діючому

допоміжному органі, що забезпечує здійснення повноважень Президентом

України, у статті 23 альтернативного законопроекту (реєстр. № 4530-1)

пропонується саме спеціальним законом визначити структуру заробітної плати

державних службовців Апарату, розмір їх посадових окладів (у коефіцієнтах до

прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня

календарного року), інші розміри доплати за вислугу років (у відсотках до

посадових окладів), аніж визначаються Законом України «Про державну

службу».

Аналізуючи запропоноване ініціаторами внесення законопроекту

визначення розмірів посадових окладів державних службовців Апарату

спеціальним законом, Комітет зазначив, що існує практика визначення розмірів

посадових окладів спеціальними законами, наприклад, відповідно до Закону

України «Про Національне антикорупційне бюро України», Закону України

«Про запобігання корупції» установлюються оклади працівників відповідно

Національного бюро, Національного агентства, виходячи з розміру

прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня

календарного року.

Відповідно до частини п’ятої статті 23 законопроекту передбачено виплату

державним службовцям Апарату щомісячної доплати за роботу, яка передбачає

доступ до державної таємниці, тоді як чинним законодавством передбачено

компенсацію у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці,

види, розміри і порядок надання якої затверджені постановою Кабінету

Міністрів України від 15.06.1994 № 414 (таким чином у даному випадку

авторами законопроекту не дотримано принципу використання у тексті термінів,

що вживаються в чинному законодавстві).

Оскільки положеннями законопроекту запропоновано новий підхід у

питаннях оплати праці службовців Апарату, то його реалізація може потребувати

зміни фінансового забезпечення, а набрання чинності, зокрема, цими

положеннями, можливе з 1 січня 2022 року (як це зазначено у пункті 1 Розділу Х

законопроекту) у разі прийняття цього Закону до 15 липня 2021 року.

У статті 33 законопроекту також наводяться особливості оплати праці

працівників патронатної служби Апарату, основною з яких (особливостей) є

повноваження Керівника Апарату, що полягають у визначенні «конкретних

розмірів посадових окладів працівників патронатної служби Апарату»; розмірів

надбавок, премій тощо. Комітет зазначив, що саме такі повноваження Керівника

7Апарату не відповідають його повноваженням, визначеним статтею 10 цього ж

законопроекту.

Запропоновані у Розділі Х «Прикінцеві та перехідні положення»

законопроекту зміни до Закону України «Про комітети Верховної Ради

України», що зумовлені положеннями законопроекту в частині визначення

повноважень комітетів та голів комітетів Верховної Ради України у системі

управління парламентською державною службою, є аналогічними за змістом

змінам, запропонованим до цього Закону законопроектом (реєстр. № 4530).

Комітет зазначив, що зміни до статті 8 Регламенту Верховної Ради України

стосуються правового статусу Керівника Апарату і зумовлені запропонованими

положеннями частин четвертої та п’ятої статті 10 законопроекту.

Враховуючи зазначене вище, керуючись положеннями частини четвертої

статті 93 Регламенту Верховної Ради України, Комітет ухвалив зазначений

експертний висновок на відповідність оформлення та реєстрації проекту

Закону України «Про особливості служби в Апараті Верховної Ради

України», внесеного народними депутатами України Геращенко І.В., Климпуш-

Цинцадзе І.О., Княжицьким М.Л., Іоновою М.М. та іншими (всього 13 підписів)

(реєстр. № 4530-1 від 29.12.2020), вимогам закону, Регламенту Верховної Ради

України та прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам, та

прийняв рішення направити його до Комітету з питань організації державної

влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування,

який визначено головним з підготовки і попереднього розгляду цього

законопроекту.

Голова Комітету С.В.КАЛЬЧЕНКО

СЕДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Підписувач:Кальченко Сергій Віталійович

Сертифікат: 58E2D9E7F900307B040000003EBE2A00D62B8F00

Дійсний до: 26.01.2023 17:56:49Апарат Верховної Ради України

№ 04-28/15-2021/22247 від 27.01.2021