Тип: Звичайний
№ 4416
Дата: 24 листопада 2020 р.
Статус: Заслухано та знято з розгляду
Субʼєкт: Народний депутат України
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проєкту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про
індустріальні парки» щодо спрощення створення та стимулювання
діяльності індустріальних парків»
1.Обґрунтування необхідності прийняття акта
Наразі у Реєстрі Мінекономіки зареєстровано 43 індустріальні парки (далі –
парках), більшість з яких немає учасників, а деякі навіть і керуючих компаній.
Відповідно до відповіді на депутатське звернення від 27.10.2020 року
Мінекономіки надало наступну інформацію:
- до Реєстру індустріальних парків включено 43 парки;
- господарська діяльність станом на дату звернення провадиться у 3-х з них,
при цьому загальна кількість суб’єктів господарювання-учасників парків складає
8;
- керуючі компанії обрані у 23-х парках.
Враховуючі наведені дані профільного міністерства, ефективність
функціонування парків складає менше ніж 7%. Все це демонструє недосконалість
чинного законодавчого поля як з точки зору організації створення парку, відбору
учасників, так і подальших переваг функціонування в рамках такого парку.
По-перше, все варто звернути увагу на фактичну нежиттєздатність механізму
«керуючих компаній», який за наявних статистичних даних демонструє
невиконання покладених на них завдань в частині належного, ефективного відбору
учасників парків та залучення нових учасників.
Зважаючи на що, у цьому законопроєкті пропонується замінити зазначений
механізм, наділивши ініціатора створення правом проводити відбір учасників
індустріального парку.
Крім того, учасники парку матимуть різний статус на різних етапах
створення парку. Так, першочергово суб’єкт господарювання, який має намір
провадити господарську діяльність в рамках індустріального парку набуватиме
статус «потенційного учасника», що буде давати йому право звертатися до органу
державної влади, орган місцевого самоврядування, або іншого суб’єкту створення
згідно з законодавством з ініціативою про бажання стати учасником парку.
По-друге, «Потенційний учасник» зможе самостійно пропонувати концепцію
індустріального парку (відповідно то потреб економічного запиту), або пропозиції
до неї, що кардинально змінить сам підхід та доцільність створення індустріальних
парків.
Відтак, наявна ситуація, коли парки створюються із невизначеними
лозунгами на кшталт «для підвищення якості життя населення» або іншої
абстрактної мети (саме невідповідність ринковим потребам мають наслідком
реальну наповненість парків на 7%) – буде виправлена.
Натомість у законопроекті пропонується запровадити механізм «запит на
створення» – «створення», а не навпаки.
На додаток, це суттєво заощадить кошти ініціаторів створення парків та
підвищить якість нових концепцій, які будуть розроблятися не з формальних
підстав, а з реальним якісним врахуванням економічних складових.
2
Ще однією новелою буде можливість подавати декількох потенційних
учасників свої пропозиції до концепції індустріального парку, з врахуванням
економічних потреб, щоб якомога краще прорахувати інфраструктуру та режим
діяльності парку у фінальній версії документу.
По-третє, вибір учасника парку пропонується здійснювати напряму
ініціатором створення на конкурентних засадах шляхом організації і проведення
відкритого конкурсу без будь-яких «комерційних таємниць керуючої компанії».
Ця норма суттєво зменшить потенційні корупційні ризики та просилить
прозорість процедури відбору, адже у разі залучення державних та комунальних
коштів не може йтися про комерційну таємницю певних посередників.
Передбачається, що усім претендентам надається однаковий обсяг
інформації та документів, без будь-яких обмежень.
Крім того, оціночні критерії відбору у виді пропозицій «кращих умов»
відповідно до частини сьомої статті 19 Закону України «Про індустріальні парки»
пропонується замінити на чіткі економічні критерії відбору:
- кількість новостворених робочих місць;
- прогнозовані надходження від податків та зборів до місцевого та
державного бюджетів в рамках роботи парку;
- прогнозовані інвестиції в загальнодоступну інфраструктуру;
- прогнозований обсяг капітальних інвестицій в об’єкти у межах
індустріального парку та суміжну (загальнодоступну) інфраструктуру за межами
парку.
Для додаткового громадського контролю проєкт передбачає оприлюднення
протягом 5 днів після визначення переможця (переможців) конкурсу результати
конкурсного оцінювання на вебсайті уповноваженого державного органу, який
забезпечує ведення Реєстру індустріальних парків, без будь-яких обмежень.
По-четверте, запроваджується новий структурований механізм державної
підтримки індустріальних парків, відповідно до якого кошти місцевих та
Державного бюджету України можуть використовуватися на чітко визначені
напрями:
- розроблення концепції парку;
- розробка проєктної, землевпорядної документації, тощо;
- створення інфраструктури інженерних мереж та комунікацій на території
індустріального парку для подальшого підключення учасників тощо.
Окрема увага приділяється питанню державної підтримки у виді
здешевлення кредитів. Вона здійснюється в режимі кредитної субсидії та полягає у
субсидуванні частини плати (процентів) за використання кредитів.
Така субсидія передбачається до надання на:
- придбання засобів виробництва (техніка, обладнання та інших, визначені
Кабінетом Міністрів України, засоби);
- здійснення витрат, пов'язаних з будівництвом, реконструкцією або
капітальним ремонтом виробничих об'єктів.
3
2.Мета і шляхи її досягнення
Метою вказаного законопроєкту є стимулювання розвитку виробничих
галузей економіки через перезапуск механізму створення та функціонування
індустріальних парків.
Наявний механізм залучення учасників індустріальних парків, закладений у
Законі України «Про індустріальні парки» показав себе нежиттєздатним.
Запровадження додаткових посередників між ініціаторами створення парків та
учасниками на практиці не забезпечило належну організацію.
Натомість новелами пропонується забезпечити прямий зв'язок між
ініціаторами створення індустріальних парків та потенційними учасниками,
зокрема дати право останнім вносити пропозиції та напрацювання щодо концепції
індустріальних парків. Такий підхід дозволить не лише заощадити час та ресурси,
а й безпосередньо інтегрувати економічні запити бізнесу на практиці.
Водночас, у разі наявності у ініціатора створення чіткого бачення концепції
парку, але відсутності необхідних коштів для проєктних розрахунків – новели
законопроєкту передбачають можливість виділення таких коштів для розробки до
моменту включення парку до Реєстру.
Ще однією важливою складовою законопроєкту є чітке визначення напрямів
державної підтримки та цільових напрямів використання коштів такої підтримки,
що має слугувати новою сходинкою на шляху до підтримки розвитку парків.
Враховуючи важкі економічні наслідки пандемії COVID-19 та не
прогнозованість строків її завершення, доцільно розглянути виділення коштів
Держбюджету на розвиток інфраструктури парків, як механізму підтримки та
стимулювання бізнесу.
Вказані кроки мають стимулювати розвиток саме виробничої складової
економіки з метою нарощування виробництва товарів з високою доданою вартістю
та збільшення їх долі у складі експортного потенціалу України.
Такий підхід покликаний розвивати і прилеглі складові економіки –
машинобудування, конструювання, логістику тощо.
У зв’язку з цим, та намаганнями залучити безпосередніх виробників
пропонується виключити будь-які механізми, які залучали сторін – не виробників,
тобто – суборенда, посередництво тощо.
Загалом через спрощення механізму доступу до участі в індустріальному
парку та додатковим стимулам у виді кредитування та державних інвестицій у
інфраструктуру, що суттєво зменшить витрати бізнесу для початку економічної
діяльності, очікується суттєве збільшення виробництва, а відтак і запиту на робочі
кадри.
3. Основні положення законопроєкту
Законом передбачається:
-зміна порядку створення індустріальних парків;
-запровадження прямого зв’язку між ініціаторами індустріального
парку та його потенційними учасниками;
-заборона право продажу ділянок в межах індустріального парку, що
існує та скасовується право суборенди земельних ділянок в межах
індустріального парку;
4
-деталізація переліку розрахунків, які мають бути включені до концепції
індустріального парку;
-визначення переліку видів економічної діяльності, визначених
національним класифікатором України, які можуть провадитися в
межах індустріального парку;
-запровадження повної відкритості механізму відбору учасників та
скасування «конфіденційності конкурсних пропозицій», що дозволить
забезпечити належний громадський контроль;
-обов’язковість врахування кількості новостворених робочих місць при
відборі учасників;
-інвестування коштів у розбудову інфраструктури індустріальних
парків (та похідної/прилеглої до них);
-здешевлення кредитів, залучених для закупівлі виробничого
обладнання.
4.Правові аспекти
Законопроєкт розроблено з урахуванням нормативно-правової бази, яку
визначають:
Конституція України;
Цивільний кодекс України;
Закон України «Про індустріальні парки».
5.Фінансово-економічне обґрунтування
Реалізація законопроєкту самостійно не передбачає додаткові видатки
Державного бюджету України. Фінансування запропонованих механізмів можливе
через цільові видатки в обсягах асигнувань, затверджених законодавством про
Державний бюджет на рік.
6. Запобігання корупції
Законопроєкт суттєво розширює можливості для громадського контролю в
рамках відбору учасників індустріальних парків, а також прибирає низку
посередницьких послуг, діяльність щодо яких нині не підлягає розголошенню.
Крім того, вводяться більш жорсткі обмеження щодо можливого відчуження
державного або комунального майна.
7. Прогноз соціально-економічних, правових та інших наслідків
прийняття законопроєкту.
Цей законопроєкт дозволить суттєво покращити механізм стимулювання
створення виробничих потужностей на території країни та дати реальні стимули
для відкриття нових виробничих індустріальних парків.
Народні депутати України
СЕДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Підписувач:ЛАБАЗЮК СЕРГІЙ ПЕТРОВИЧ
Сертифікат: 4C7C2C0700000000000000000000000000000001
Дійсний до: 08.04.2022 23:59:59Апарат Верховної Ради України
№ 389д9/1-2020/216041 від 19.11.2020