Проєкт Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо стимулювання розвитку енергосервісу

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу

України щодо стимулювання розвитку енергосервісу

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

На сьогодні в Україні енергоефективність бюджетної сфери залишається у

2 – 3 рази нижче відповідних показників у країн Європейського Союзу. Це

призводить до неефективного використання бюджетних коштів.

Разом з тим, політика ЄС спрямована на забезпечення провідної ролі в

питаннях енергоефективності саме бюджетною сферою. Це відображено, зокрема

в Директиві Європейського Парламенту та Ради 2012/27/ЕС від 25 жовтня 2012

року про енергоефективність.

Одним із ефективних інструментів підвищення енергетичної ефективності

бюджетних установ є укладання енергосервісних договорів (ЕСКО-механізм).

Механізм полягає в тому, що виконавець енергосервісу реалізує енергоефективні

заходи, гарантує досягнення певного рівня економії енергоресурсів та повертає

вкладені інвестиції за рахунок отриманої економії витрат на оплату спожитих

паливно-енергетичних ресурсів та комунальних послуг протягом строку дії

енергосервісного договору.

Можливість застосування механізму енергосервісу в Україні визначена

Законами України № 327-VIII від 09.04.2015 «Про запровадження нових

інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів

підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації» та №

328-VIII від 09.04.2015 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо

запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних

інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної

енергомодернізації», а також відповідними підзаконними нормативно-правовими

актами, прийнятими на виконання положень цих законів.

Крім того, у 2017 році були внесені законодавчі зміни у зв’язку із набуттям

чинності та введенням в дію нового базового законодавства в сфері закупівель –

Закону України «Про публічні закупівлі».

В результаті після відновлення можливості проведення публічних

закупівель енергосервісу з кінця жовтня 2017 по жовтень 2020 року оголошено

більше 1240 тендерів, з яких лише близько половини успішно завершено та

укладено 526 енергосервісних договорів на суму близько 1,25 млрд гривень.

Перший етап реалізації механізму енергосервісу в Україні засвідчив, що

необхідне удосконалення існуючої законодавчої бази, для більшого залучення

інвестицій, створення умов для банківського кредитування енергосервісних

2

компаній, що призведе до впровадження більш комплексних енергоефективних

заходів. Крім того спрощення укладання енергосервісних договорів з

дотриманням балансу ризиків та вигід як замовників енергосервісу (державної та

комунальної форми власності), так і виконавців енергосервісу (ЕСКО) призведе

до більшої кількості успішних тендерів, які б закінчувались укладання

енергосервісних договорів та впровадження енергоефективних заходів.

2. Цілі і завдання законопроекту

Прийняття проекту Закону України про внесення змін до Бюджетного

кодексу України щодо стимулювання розвитку енергосервісу (далі –

законопроект) сприятиме удосконаленню механізму закупівлі енергосервісу та

реалізації енергосервісних договорів для впровадження енергоефективних заходів

у бюджетних установах, поширення дії механізму на ширше коло об’єктів

бюджетної сфери.

Прийняття законопроекту спрямовано на створення сприятливих умов для

залучення банківських установ до кредитування ЕСКО-компаній, а також

поширення механізму не тільки на розпорядників бюджетних коштів, а й на

одержувачів бюджетних коштів (зокрема, для модернізації зовнішнього

освітлення).

3. Загальна характеристика і основні положення законопроекту

Законопроектом вносяться зміни до Бюджетного кодексу України.

Основні положення пропонованого законопроекту:

-пропонується надати право брати довгострокові бюджетні зобов’язання за

енергосервісом одержувачами бюджетних коштів, а не лише розпорядниками

бюджетних коштів;

- визначення базового рівня як середньорічного за три роки, що передують

року, в якому здійснюється публічна закупівля енергосервісу негативно

сприймається замовниками енергосервісу з причини поступового зменшення з

року в рік споживання енергоресурсів (особливо в останні роки). Після введення

у 2017 році норми щодо коригування визначення та розрахунку результату

здійснення енергосервісу з урахуванням змін кліматичних умов, температури

зовнішнього повітря, призначення об’єкта енергосервісу, змін у конструкції або

площі, порядку або режиму роботи об’єкта енергосервісу ідеологія усереднення

базового рівня за три роки як, зокрема кліматичний фактор, втрачає сенс.

Пропонується визначати базовий рівень за календарний рік, що передує року, в

якому здійснюється публічна закупівля енергосервісу та при розрахунку

результатів енергосервісу керуватись співставними умовами, процедура та

порядок такого перерахунку вже визначена як одна з істотних умов

енергосервісного договору;

3

-пропонується відмова від затвердження істотних умов енергосервісного

договору (ціни, строку та рівня економії), що відбувається протягом 60 робочих

днів після завершення тендеру до укладання енергосервісного договору. Як

засвідчила практика, ця процедура не несе додаткових гарантій інвесторам,

затягує процес укладання договору – до 3 місяців – що, в свою чергу, впливає на

початок впровадження енергоефективних заходів, особливо перед новим

опалювальним періодом (або призводить до його не укладання та неуспішного

тендеру). Крім того, з 01.01.2019 функція із затвердження істотних умов (ціни,

строку та рівня скорочення споживання) відносно об’єктів державної форми

власності передана від Мінфіну до Держенергоефективності, який за своєю

компетенцією не включений до бюджетного процесу закладання оплати за

енергосервісом. Загальний підхід додаткового погодження результатів тендеру

стороннім органом не відповідає принципам публічних закупівель.

-передбачається посилення мотивації осіб задіяних в енергосервісі з боку

замовника сумлінно виконувати енергосервісні договори шляхом включення

норми щодо прийняття головним розпорядником бюджетних коштів рішень щодо

перерозподілу видатків (асигнувань) в розмірі не більше 30% від заощаджених в

результаті дії енергосервісних договорів витрат на паливно-енергетичні ресурси

та житлово-комунальні послуги, що залишаються в замовника енергосервісу після

сплати виконавцю, на збільшення фонду заробітної плати (матеріальне

стимулювання) для осіб, задіяних в процесі укладення та реалізації

енергосервісних договорів.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового

регулювання

У даній сфері правового регулювання основними нормативно-правовими

актами є:

Бюджетний кодекс України;

Закон України “Про запровадження нових інвестиційних можливостей,

гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для

проведення масштабної енергомодернізації”;

Закон України “Про енергозбереження”;

Примірний енергосервісний договір, затверджений постановою Кабінету

Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 845.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Впровадження проекту Закону не потребуватиме додаткових фінансових

витрат з Державного бюджету України.

6. Прогноз очікуваних соціально-економічних, правових та інших

4

наслідків прийняття проекту

Прийняття законопроекту дозволить залучати більше приватних інвестицій

до реалізації проектів з термомодернізації будівель бюджетних установ, що має

на меті економію споживання паливно-енергетичних ресурсів та комунальних

послуг і забезпечить суттєву економію державного та місцевих бюджетів на їх

оплату.

Створення та розвиток ринку енергосервісу є виконанням зобов’язань

України щодо імплементації директив Європейського Союзу, Національного

плану дій з енергоефективності на період до 2020 року, зокрема в частині

забезпечення провідної ролі бюджетних установ в досягнення показників

енергоефективності та стимулювання укладання енергосервісних договорів.

Удосконалення процесів закупівель енергосервісу дозволить більш повно

розкрити потенціал зазначеного механізму, який передбачає скорочення

споживання природного газу на 700 млн. куб. м щорічно.

Народний депутат України Камельчук Ю.О.

СЕДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Підписувач:КАМЕЛЬЧУК ЮРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ

Сертифікат: 2B6C7DF9A3891DA104000000E31C4D003FAB7701

Дійсний до: 08.04.2021 23:59:59Апарат Верховної Ради України

№ 325д9/1-2020/206903 від 10.11.2020