Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання розвитку енергосервісу

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань бюджету

01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: 255-40-29, 255-43-61, факс: 255-41-23

Комітет Верховної Ради України з питань

енергетики та житлово-комунальних послуг

Про розгляд законопроекту за

реєстр. № 4356

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на засіданні 14 квітня

2021 року (протокол № 85) відповідно до статей 27 і 109 Бюджетного кодексу

України та статті 93 Регламенту Верховної Ради України розглянув проект

закону про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання

розвитку енергосервісу (реєстр. № 4356 від 10.11.2020), внесений народним

депутатом України Камельчуком Ю.О.

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про питну

воду, питне водопостачання та водовідведення», «Про теплопостачання», «Про

енергозбереження», «Про ринок природного газу», «Про виконавче

провадження», «Про ринок електричної енергії», «Про запровадження нових

інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів

підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації»

пропонується реалізовувати здійснення енергосервісу на об’єктах

теплопостачання, централізованого питного водопостачання, централізованого

водовідведення, розподілу природного газу та електричної енергії, а також

забезпечення захисту інвестицій, вкладених у реалізацію енергосервісу, серед

іншого шляхом запровадження рахунків із спеціальним режимом використання

для розрахунків за енергосервісними договорами, визначення базового рівня

для об’єктів енергосервісу за новими підходами, відмови від процедури

затвердження істотних умов енергосервісного договору, встановлення

можливості сторін переглядати розподіл економії на користь замовника у разі

впровадження ним самостійно додаткових енергоефективних заходів на об’єкті

енергосервісу, ціни енергосервісного договору у разі зміни цін (тарифів) на

комунальні послуги, надання замовнику права на зазначення у тендерній

документації мінімального рівня скорочення споживання енергоресурсів.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його реалізація не

потребуватиме додаткових фінансових витрат з Державного бюджету України.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у експертному висновку до

законопроекту звертає увагу на таке: оскільки відповідно до запропонованих

положень законопроекту суб’єкти господарювання перераховують кошти на

рахунки із спеціальним режимом використання для розрахунків за

енергосервісними договорами в обсязі, передбаченому в установлених тарифах

для виконання зобов’язань за енергосервісними договорами, передбачається

додаткова складова тарифів, що призведе до їх зростання, та не відповідає суті

енергосервісних договорів, фінансове забезпечення яких має здійснюватися за

рахунок скорочення видатків, що утворюються внаслідок економії витрат від

реалізації заходів енергосервісу.

Тому, за висновком Міністерства фінансів України реалізація його

положень може потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету в

частині збільшення видатків на утримання бюджетних установ щодо оплати

послуг теплопостачання, централізованого питного водопостачання,

централізованого водовідведення та на виплату пільг і житлових субсидій

громадянам на оплату житлово-комунальних послуг. Зважаючи, що об’єктами

енергосервісу комунальної власності є установи, заклади, заходи, що

забезпечуються з місцевих бюджетів, такий висновок є доцільним також щодо

впливу на видатки місцевих бюджетів в частині оплати послуг

теплопостачання, централізованого питного водопостачання, централізованого

водовідведення відповідними бюджетними установами.

Крім того, на відміну від чинної норми щорічне скорочення витрат

замовника енергосервісу розраховується учасником процедури закупівлі не як

розрахункове скорочення споживання паливно-енергетичних ресурсів та/або

житлово-комунальних послуг порівняно з базовим рівнем, помноженим на ціни

(тарифи) на оплату паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-

комунальних послуг, чинних на дату оголошення про проведення процедури

публічної закупівлі, а як різниця між таким розрахунковим скороченням та

додатковими витратами на оплату паливно-енергетичних ресурсів та житлово-

комунальних послуг, що виникатимуть під час дії енергосервісного договору як

результат функціонування обладнання (устаткування), встановленого за

енергосервісним договором, розрахованими з урахуванням цін (тарифів) на

оплату паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг,

чинних на дату оголошення про проведення процедури публічної закупівлі.

Такі додаткові витрати також можуть зумовити вплив на видатки

державного та місцевих бюджетів і на строк виконання енергосервісного

договору.

Відтак, всупереч вимогам частини третьої статті 91 Регламенту Верховної

Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України

суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належного

фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та

пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або

джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості

бюджету.

З урахуванням наведеного термін набрання чинності законом, визначений

у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає

частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги

щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають

на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують

витрати бюджету).

За результатами розгляду Комітет ухвалив рішення, що проект закону про

внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання розвитку

енергосервісу (реєстр. № 4356 від 10.11.2020), внесений народним депутатом

України Камельчуком Ю.О., може призвести до збільшення видатків

державного та місцевих бюджетів. У разі прийняття відповідного закону до

15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після

15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим

року залежно від часу прийняття закону).

Голова Комітету Ю.Ю. Арістов

ЄАС ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Підписувач:Арістов Юрій Юрійович

Сертифікат: 58E2D9E7F900307B04000000D6452E0032508F00

Дійсний до: 28.01.2023 0:00:00Апарат Верховної Ради України

№ 04-13/9-2021/130996 від 15.04.2021