Проєкт Закону про внесення змін до статті 64 Бюджетного кодексу України щодо порядку зарахування податку на доходи фізичних осіб у зв'язку із завершенням реформи децентралізації

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України «Про внесення змін до статті 64 Бюджетного

кодексу України щодо порядку зарахування податку на доходи фізичних

осіб у зв’язку із завершенням реформи децентралізації»

1.Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

Запровадження змін у зв’язку із проведенням реформи децентралізації в

Україні вплинуло на оновлення системи формування доходів місцевих бюджетів.

Відтак, одним із пріоритетних напрямків роботи у сфері фінансової

децентралізації стало забезпечення функціонування спроможних та фінансово

незалежних адміністративно-територіальних одиниць базового рівня. Зважаючи

на це, питома вага змін, які були запропоновані починаючи з 2014 року і донині,

були спрямовані на збільшення дохідної частини місцевих бюджетів та

ефективного використання власного фінансового та економічного потенціалу.

У цьому аспекті слід зазначити, що основним джерелом наповнення

місцевих бюджетів є податки, а тому оптимізація та покращення механізмів їх

справляння прямо впливає на економічне зростання тієї чи іншої об’єднаної

територіальної громади. За даними офіційної звітності Державної казначейської

служби України за підсумками І півріччя 2020 року найбільшу частку серед видів

надходжень місцевих бюджетів займають надходження податку на доходи

фізичних осіб (далі – ПДФО).1 Аналіз середніх обсягів надходження власних

доходів дозволяє акцентувати, що до бюджетів міст надходить майже вдвічі

більше ПДФО на одну особу, аніж, наприклад, плати за землю чи єдиного

податку. Враховуючи природу податку, який сплачується роботодавцями з

доходів працівників, показник кількості зайнятих на суб’єктах господарювання

виступає одним з основних чинників впливу на обсяги податку загалом.

Виходячи з цього, особливої актуальності набувають питання порядку

зарахування надходжень ПДФО до відповідного місцевого бюджету. Так, згідно

зі статтею 168 Податкового кодексу, ПДФО зараховується до місцевого бюджету

за місцезнаходженням юридичної особи – платника податку. Однак, станом на

сьогодні, поширеною є практика, коли працівник має реєстрацію місця

проживання в одному населеному пункті, а трудову діяльність здійснює у

іншому, тоді як ПДФО надходить саме до тієї територіальної громади, де

1 Офіційний веб-сайт Державної казначейської служби України. Режим доступу:

https://www.treasury.gov.ua/ua/file-storage/kvartalnij-zvit-pro-vikonannya-derzhavnogo-

byudzhetu-ukrayini-za-pershe-pivrichchya-2020-roku?page=1.

2

юридично зареєстроване підприємство. Внаслідок цього виходить, що велика

частка цих грошей — дуже важливих для підвищення якості життя у власному

місті чи селі — сплачується працівником іншій громаді. Відповідно до цього, від

такого перерозподілу найбільший обсяг надходжень з даного податку

недоотримують саме сільські територіальні громади, де податкові надходження

мешканців йдуть на підвищення добробуту зовсім іншої громади.

Для вирішення цієї проблеми можна звернутися до практики зарубіжних

країн (зокрема, Польщі, з якої був запозичений реалізований в Україні варіант

децентралізації, а також Сполучених Штатів Америки та низки скандинавських

країн) й розглянути можливість запровадження справедливого розподілу

надходжень податку на доходи фізичних осіб. Так, найбільш прийнятною

вбачається модель, за якою надходження від податку спрямовуються до

відповідного місцевого бюджету за податковою адресою фізичної особи

(працівника).

Податковий кодекс України у пункті першому статті 45 містить правове

визначення податкової адреси, згідно з чим нею вважається місце проживання

фізичної особи – платника податків, за яким остання береться на облік в

контролюючому органі. Зважаючи на це, згадане поняття «місце проживання»

передбачає житло, розташоване на території адміністративно-територіальної

одиниці, в якому особа проживає та зареєстрована у визначеному національним

законодавством порядку.2

Використовуючи дані положення, можна презюмувати, що податкова

адреса фізичної особи є ознакою, що дає змогу індивідуалізувати фізичну особу

у податкових правовідносинах. Пропонована модель дозволить здійснювати

перерахування податку на доходи фізичних осіб впродовж визначеного періоду

(до наступного поновлення даних працівником) до відповідного місцевого

бюджету.

Окреслені зміни спрямовані на продовження курсу фіскальної

децентралізації задля забезпечення фінансової незалежності місцевих бюджетів,

що за позицією Міністерства фінансів України «залишається одним з

пріоритетних напрямів роботи та важливим компонентом удосконалення

системи управління публічними фінансами в цілому».3

2 Закон України «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні»

від 11 грудня 2003 року № 1382-IV.

3 Урядовий портал. Режим доступу: https://www.kmu.gov.ua/news/dlya-minfinu-reforma-

fiskalnoyi-decentralizaciyi-zalishayetsya-odnim-z-prioritetnih-napryamiv-roboti-pershij-zastupnik-

ministra-finansiv-denis-ulyutin.

3

Основним позитивом запропонованого підходу є спрощення механізму

перерахування податку та можливість контролю за інформацією про актуальну

податкову адресу особи. Також неможливо не відмітити той факт, що з 1 січня

2021 року почне діяти Єдиний рахунок для сплати податків і зборів, що у свою

чергу значно спростить адміністрування податків, у тому числі і ПДФО.

Варто зазначити, що даний законопроект є системно пов’язаним із

проектом Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України

щодо порядку зарахування податку на доходи фізичних осіб у зв’язку із

завершенням реформи децентралізації», а тому пропоновані законодавчі зміни

мають розглядатися комплексно.

2.Мета і завдання законопроекту

Метою законопроекту є вдосконалення порядку сплати основного

місцевого бюджетоутворювального податку – податку на доходи фізичних осіб

та усунення диспропорції у наявності джерел для розвитку територіальних

громад.

3.Загальна характеристика і основні положення законопроекту

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 64 Бюджетного

кодексу України щодо встановлення порядку зарахування податку на доходи

фізичних осіб за місцем податкової адреси фізичних осіб – платників податку.

4.Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового

регулювання

Основними нормативно-правовими актами у даній сфері правового

регулювання є Бюджетний Кодекс України та Податковий кодекс України.

5.Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація положень проекту має на меті врегулювання податкових

надходжень до місцевих бюджетів та фінансової спроможності невеликих

об’єднаних територіальних громад, а тому в загальному не змінює показники

бюджету. Однак, у матеріалах, поданих до законопроекту, є проведений

фінансово-економічний аналіз поточної ситуації, який показав, що в середньому

невеликі об’єднані територіальні громади недоотримують близько 16% доходів

в місцеві бюджети від ПДФО в зв’язку з тим, що значна частина населення, яке

проживає на відповідній території, сплачує ПДФО в бюджети інших міст чи

територіальних одиниць.

4

6. Прогнозовані соціально-економічні та інші наслідки прийняття

законопроекту

Прийняття законопроекту забезпечить збалансоване та справедливе

наповнення місцевих бюджетів за допомоги встановлення оптимального

порядку сплати податку на доходи фізичних осіб, а також функціонування

спроможних та фінансово незалежних адміністративно-територіальних одиниць.

Народні депутати України Г.І. Васильченко (посвід.№319)

та інші

СЕДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Підписувач:Васильченко Галина Іванівна

Сертифікат: 65D23C0700000000000000000000000000000001

Дійсний до: 26.08.2022 23:59:59Апарат Верховної Ради України

№ 319д9/1-2020/206390 від 10.11.2020