Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо надійного та сталого забезпечення споживачів електричною та тепловою енергіями

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань бюджету

01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: 255-40-29, 255-43-61, факс: 255-41-23

Комітет Верховної Ради України

з питань енергетики та житлово-

комунальних послуг

До розгляду законопроекту

за реєстр. № 4321 від 05.11.2020

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на засіданні від

8 вересня 2021 року (протокол № 99) відповідно до статей 27 і 109

Бюджетного кодексу України та статті 93 Регламенту Верховної Ради

України розглянув проект Закону України про внесення змін до деяких

законодавчих актів щодо надійного та сталого забезпечення споживачів

електричною та тепловою енергіями (реєстр. № 4321 від 05.11.2020), поданий

народним депутатом України Камельчуком Ю.О., і повідомляється наступне.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про

основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської

діяльності», «Про ринок електричної енергії», «Про теплопостачання»,

зокрема, щодо:

доповнення новими термінологічними визначеннями;

розширення повноважень центрального органу виконавчої влади, що

реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузях

електроенергетики та теплопостачання і деталізації повноважень

центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та

реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі;

визначення додаткових способів державного енергетичного нагляду

(контролю) в галузях електроенергетики та теплопостачання тощо.

Серед іншого, законопроектом передбачається, що центральний орган

виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю)

в галузі електроенергетики, під час здійснення державного енергетичного

нагляду (контролю) має право залучати в установленому законодавством

України порядку експертів, експертні організації для проведення заходів з

розслідування технологічних порушень.

Реалізація вищевказаних законодавчих ініціатив може потребувати

додаткових витрат державного бюджету на здійснення державного

регулювання в енергетичній сфері, про що також відмічено в експертному

висновку Міністерства фінансів України.

Слід зазначити, що згідно з вимогами частини першої статті 27

Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України

до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету,

суб'єкт права законодавчої ініціативи зобов'язаний додати фінансово-

економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), а якщо такі

зміни показників бюджету передбачають зменшення надходжень бюджету

та/або збільшення витрат бюджету, до законопроекту належить подати

пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат

бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення

збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали не надано. На

невиконання вказаних вимог також вказує Міністерство фінансів.

Крім того, пропозиціями законопроекту на центральний орган

виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю)

в галузі електроенергетики, у разі виявлення правопорушень на ринку

електричної енергії, додатково покладаються повноваження щодо прийняття

рішення про накладення штрафів на учасників ринку (крім побутових

споживачів та споживачів не віднесених до особливої групи непобутових

споживачів) у таких розмірах:

неподання копій документів з питань організації експлуатації та

оперативного управління, пояснень та іншої інформації на законну вимогу

центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері

нагляду /до 1 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян/;

створення перешкод у здійсненні державного енергетичного нагляду

(контролю) /до 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян/.

Довідково: виходячи із розміру встановленого на даний час

неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розміри вказаних

штрафів становитимуть від 17 000 до 170 000 гривень.

Реалізація зазначених положень законопроекту може призвести до

збільшення надходжень державного бюджету від штрафних санкцій за

відповідні правопорушення у разі їх виявлення та залежно від санкцій, що

застосовуватимуться.

За узагальнюючим висновком Міністерства фінансів України (копія

додається) реалізація положень законопроекту може мати вплив на видатки

державного бюджету, а саме розширення повноважень Держенергонагляду у

відповідному бюджетному періоді може потребувати додаткових видатків

державного бюджету, сума яких і джерела покриття розробником не

визначені, у зв’язку з чим законопроект запропоновано доопрацювати та

надати фінансово-економічні обґрунтування.

Разом з тим, положення законопроекту передбачають, що фінансове

забезпечення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну

політику у сфері нагляду (контролю) в галузях енергетики і теплопостачання,

здійснюється за рахунок коштів загального та спеціального фондів

державного бюджету. При цьому, у законопроекті відсутні положення щодо

конкретних джерел надходжень спеціального фонду державного бюджету, які

спрямовуватимуться на фінансове забезпечення вказаного центрального

органу виконавчої влади.

Доцільно зауважити, що відповідно до Закону України «Про джерела

фінансування органів державної влади» органи державної влади здійснюють

свою діяльності виключно за рахунок бюджетного фінансування (крім

випадків, визначених цим Законом) в межах, передбачених законом про

Державний бюджет України на відповідний рік.

Належить відмітити, що виходячи із загальноприйнятої практики

бюджетного нормування, фінансове забезпечення органів державної влади

здійснюється за рахунок коштів загального фонду державного бюджету, крім

того, в Законі України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» видатки

на забезпечення діяльності Держенергонагляду передбачені саме за загальним

фондом.

Слід нагадати, що відповідно до частини третьої статті 13 Бюджетного

кодексу України (далі – Кодекс) видатки спеціального фонду бюджету

здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального

фонду бюджету. Водночас, згідно із положеннями частини восьмої статті 13,

частини четвертої статті 23 та частини другої статті 48 Кодексу розпорядники

бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять витрати за

спеціальним фондом бюджету виключно в межах і за рахунок відповідних

фактичних надходжень спеціального фонду бюджету, тобто витрати

спеціального фонду мають постійне бюджетне призначення. Відповідно до

частини другої статті 57 Кодексу Казначейство на кінець бюджетного періоду

зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного

бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді

з урахуванням їх цільового призначення.

З огляду на вищевказані вимоги Кодексу, визначення надходжень

спеціального фонду державного бюджету джерелами забезпечення діяльності

органів державної влади має ризики щодо безперебійності та постійного їх

фінансового забезпечення, оскільки буде залежати від стану виконання

відповідних надходжень, що за певних умов може призвести до

недофінансування відповідних видатків і бути чинником неналежного

виконання органами державної влади покладених на них функцій та

повноважень.

Крім того, слід врахувати, що відповідно до частини п’ятої статті 13

Кодексу розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові

частини визначаються виключно цим Кодексом та законом про Державний

бюджет України.

Щодо терміну набрання чинності закону, то відповідно до вимог

частині третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх

окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують

надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються

після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку

бюджетного періоду, що настає за плановим.

За наслідками розгляду Комітет прийняв рішення, що проект Закону

України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо надійного та

сталого забезпечення споживачів електричною та тепловою енергіями (реєстр.

№ 4321 від 05.11.2020), поданий народним депутатом України

Камельчуком Ю.О.:

1) матиме вплив на показники бюджету (може збільшувати витрати

державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022

року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня

2022 року - не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року

залежно від часу прийняття закону);

2) рекомендувати Комітету з питань енергетики та житлово-

комунальних послуг при доопрацюванні положень законопроекту (а саме,

підпункту 3 пункту 2 розділу І /щодо частини восьмої статті 9 Закону України

«Про ринок електричної енергії», що викладається у новій редакції/ та

підпункту 3 пункту 3 розділу І /щодо абзацу 46 статті 14 Закону України «Про

теплопостачання», що викладається у новій редакції/) врахувати вимоги

частини п’ятої статті 13 Кодексу, взявши до уваги вимоги частин третьої та

восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48 та

частини другої статті 57 Кодексу.

Додаток на 2 арк.

Голова Комітету Ю.Ю. Арістов

ЄАС ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Підписувач:Арістов Юрій Юрійович

Сертифікат: 58E2D9E7F900307B04000000D6452E0032508F00

Дійсний до: 28.01.2023 0:00:00Апарат Верховної Ради України

№ 04-13/9-2021/281612 від 09.09.2021