Проєкт Кодексу України про працю

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань бюджету

01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: 255-40-29, 255-43-61, факс: 255-41-23

Комітет Верховної Ради України

з питань соціальної політики та

захисту прав ветеранів

До розгляду законопроектів

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на засіданні від

18 березня 2020 року (протокол №30) відповідно до статей 27 і 109

Бюджетного кодексу України та статті 93 Регламенту Верховної Ради України

розглянув проект Трудового кодексу України за реєстр. № 2410 від 08.11.2019,

поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В.

та іншими, та проект Кодексу України про працю за реєстр. № 2410-1 від

27.11.2019, поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В.,

Цимбалюком М.М. та іншими, і повідомляється наступне.

Реалізація окремих положень даних законопроектів потребуватимуть

додаткових видатків державного та місцевих бюджетів, це стосується:

надання юридичним особам, що проводять господарську діяльність та

отримують доходи від такої діяльності, дотації з бюджету, які можуть бути

джерелом коштів на оплату праці (за чинним законодавством не передбачено);

визначення мінімального посадового окладу у розмірі не нижчому від

прогнозного фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних

осіб, розрахованого відповідно до закону у цінах грудня попереднього року;

запровадження нових умов визначення мінімальної заробітної плати

(додаткового врахування: потреб працівників та їхніх сімей, податків,

обов’язкових зборів та внесків), а також здійснення перегляду розміру

мінімальної заробітної плати залежно від зміни розміру прожиткового

мінімуму для працездатних осіб, зростання індексу споживчих цін на товари і

тарифів на послуги, середнього рівня заробітної плати та інших чинників;

виплати вихідної допомоги при звільненні працівника, який працює за

сумісництвом (за чинним законодавством не передбачено);

збільшення розмірів вихідної допомоги у разі розірвання трудового

договору у зв'язку із скороченням - роботодавець зобов'язаний виплатити

вихідну допомогу в диференційованих розмірах від однієї до трьох

середньомісячних заробітних плат в залежності від безперервного стажу

роботи у даного роботодавця (за чинним законодавством - у розмірі не менше

середнього місячного заробітку );

сплати роботодавцем на користь працівника грошової суми в розмірі

2тарифної ставки (окладу) за відповідною професією (кваліфікацією) або

посадою за три місяці у разі не виконання ним обов’язку щодо поворотного

прийняття на роботу;

оплати часу чергування працівника, у разі ненадання працівнику, якого

було залучено до чергування, дня відпочинку, з урахуванням перевищення

норм робочого часу або у разі чергування у дні державних і релігійних свят (за

чинним законодавством чергування працівників не передбачено);

надання компенсації за відпрацьований понад норму тривалості

робочого часу за обліковий період як надурочні роботи (за чинним

законодавством не передбачено);

надання додаткових оплачуваних відпусток (трудова відпустка за

роботу на умовах ненормованого робочого часу, трудова відпустка за стаж

роботи, інші трудові відпустки, заохочувальна відпустка, відпустка у зв’язку

із профспілковим навчанням);

встановлення щорічної основної трудової відпустки тривалістю не

менш як 28 календарних днів за кожний робочий рік (за чинним

законодавством – тривалість такої відпустки становить не менш як 24

календарні дні) ;

збільшення оплати праці за роботу в нічній час на рівні не нижче ніж

30 відсотків тарифної ставки (окладу), посадового окладу (ставки заробітної

плати) за кожну годину (за чинним законодавством – не нижче 20 відсотків

тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічній час );

оплати роботи при поділі робочого дня на частини в розмірі, який

щонайменше на 20 відсотків перевищує тарифні ставки (за чинним

законодавством такого підвищення не передбачено);

здійснення оплати у потрійному розмірі надурочно відпрацьованого

часу понад 120 годин (за чинним законодавством – у подвійному розмірі за всі

відпрацьовані надурочні години);

визначення розміру польового забезпечення працівникам, які

працюють у польових умовах або вахтовим методом, у розмірів 30 відсотків

тарифної ставки (окладу) за відпрацьований час (виконану роботу) (чинним

законодавством не передбачено);

відшкодування витрат на проїзд працівникам, які протягом робочого

дня у зв’язку з виконанням трудових обов’язків користуються послугами

міського транспорту (крім таксі) (чинним законодавством не передбачено);

сплати працівнику пені (компенсації) у розмірі ставки Національного

банку у розрахунку на рік за кожний день затримки виплати заробітної плати,

індексації заробітної плати за весь час прострочення (відповідно до Закону

України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з

порушенням строків її виплати» сума компенсації обчислюється шляхом

множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за

відповідний місяць, на індекс інфляції в період невиплати доходу. Крім того,

застосування пені як санкції за порушення в трудових відносинах не

передбачено чинним законодавством).

Також, згідно із проектами законів у разі перевищення фактичного

3рівня інфляції над прогнозним більше ніж на три відсотки Кабінет Міністрів

України протягом 15 днів ініціює перед Верховною Радою України внесення

змін до Державного бюджету України на відповідний рік щодо підвищення

розміру мінімальної заробітної плати з урахуванням очікуваного рівня

інфляції до кінця бюджетного року.

Водночас, проектом закону за реєстр. № 2410-1:

запроваджується підвищення оплати праці за роботу у вечірній час з

вісімнадцятої до двадцять другої години (+15 % до посадового окладу);

шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні

правопорушення пропонується встановити адміністративну відповідальність

за упереджене ставлення у сфері праці (мобінг) у вигляді штрафу від п’ятисот

до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (розмір

штрафу становитиме від 8500 грн. до 51000 грн., виходячи із розміру

неоподаткованого мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн.), що може

зумовити збільшення надходжень до державного бюджету від штрафів.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу

України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України

суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроектів, прийняття яких

призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного

обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до

законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел

додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Міністерство фінансів України у своїх експертних висновках (копії

додаються) зазначає, що реалізація законопроектів потребуватиме

додаткового фінансового забезпечення, а також зазначає, що проекти законів

потребують доопрацювання та надання фінансово-економічних обгрунтувань.

Положення законопроектів щодо надання юридичним особам, що

провадять господарську діяльність та отримують доходи від такої діяльності,

дотації з бюджету на оплату праці не узгоджуються із нормами Бюджетного

кодексу України (статті 96, 97, 101), яким надання дотацій на заробітну плату

не передбачено, та нормою статті 16 Господарського кодексу України, якою

визначені цілі, на які держава може надавати дотації суб’єктам

господарювання.

Крім того, пропозиція вказаних законопроектів щодо внесення змін до

державного бюджету на відповідний рік про підвищення розміру мінімальної

заробітної плати з урахуванням очікуваного рівня інфляції до кінця

бюджетного року у разі перевищення фактичного рівня інфляції над

прогнозним більше ніж на три відсотки не узгоджується із положеннями

статей 52 та 53 Бюджетного кодексу України, згідно яких зміни до закону про

державний бюджет вносяться у разі відхилення оцінки основних прогнозних

макропоказників економічного і соціального розвитку України та надходжень

до бюджету від прогнозу, врахованого при затвердженні державного бюджету

на відповідний бюджетний період, а факт перевиконання надходжень

державного бюджету визнається за підсумками трьох кварталів у разі

перевищення показників надходжень державного бюджету, врахованих у

4розписі державного бюджету на відповідний період, більш ніж на 15 %.

Термін набрання чинності відповідних законів, визначених у

законопроектах, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу

України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які

впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або

збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує

плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає

за плановим.

За наслідками розгляду Комітет прийняв рішення, що проект

Трудового кодексу України за реєстр. № 2410 від 08.11.2019, поданий

народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та

іншими, та проект Кодексу України про працю за реєстр. № 2410-1 від

27.11.2019, поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В.,

Цимбалюком М.М. та іншими:

матимуть вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати

державного і місцевих бюджетів на оплату праці працівників). У разі

прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію

не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року - не раніше 1 січня

2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття

закону);

рекомендувати Комітету з питань соціальної політики та захисту прав

ветеранів при опрацюванні законопроектів узгодити їх положення із вимогами

статей 52, 53, 96, 97, 101 Бюджетного кодексу України із урахуванням

висновку Комітету з питань бюджету до цих законопроектів.

Додаток: на 2 арк.

Голова Комітету Ю.Ю. Арістов

СЕДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИПідписувач:Арістов Юрій ЮрійовичСертифікат: 58E2D9E7F900307B04000000D6452E007B2D8000Дійсний до: 07.02.2022 0:00:00

Апарат Верховної Ради України

№ 04-13/8-2020/13749 від 20.03.2020