Проєкт Закону про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо строку відрядження суддів в порядку тимчасового переведення судді до іншого суду

1ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України «Про внесення змін до

Закону України «Про судоустрій і статус суддів»

щодо строку відрядження суддів в порядку тимчасового переведення

судді до іншого суду»

1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

На даний час 417 суддів продовжують здійснювати правосуддя на підставі

рішень про відрядження. У провадженні цих суддів перебуває велика кількість

судових справ. Проте, ближчим часом або виникає необхідність у продовженні

строку відрядження, або закінчується строк відряджень відповідних суддів, який

згідно чинної редакції статті 55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»

не може перевищувати два роки.

Водночас, є об’єктивна необхідність збереження рівномірного навантаження

у окремих судах, які неприйнятно тривалий термін здійснюють судочинство з

численним навантаженням через брак фактично працюючих суддів.

Враховуючи надтривалі процедури проведення Вищою кваліфікаційною

комісією суддів України оголошених конкурсів на зайняття вакантних посад

суддів, а відповідно і відтермінування добору та призначення суддів на

невизначений термін, проблема по заповненню вакантних посад суддів

найближчим часом не вирішиться.

Така ситуація породжує затягування розгляду справ, порушення прав

громадян на доступ до правосуддя, що також підриває авторитет судової гілки

влади в Україні.

Законопроект спрямований на врегулювання кадрового колапсу в судовій

системі, вдосконалення процедури щодо відрядження суддів, а також з метою

зміцнення незалежності судової влади в України та довіри до неї з боку суспільства.

Водночас, 357 суддів продовжують здійснювати правосуддя на підставі

рішень про відрядження, прийнятих у порядку, передбаченому чинною редакцією

підпунктом 2 п. 56 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону

України «Про судоустрій і статус суддів» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2016,

№ 31, ст.545), згідно якого положення абзацу другого частини другої статті 55

цього Закону щодо граничного строку відрядження судді не застосовуються.

Як наслідок, строк відрядження судді є необмеженим без з’ясування дійсної

необхідності перебування судді у відрядженні до іншого суду.

Таким чином, застосовуються дві правові процедури прийняття рішень про

відрядження суддів, проте із порушенням принципу рівності щодо строку

відрядження.

Приймаючи до уваги вищенаведене, виникла обґрунтована необхідність у

унормуванні строку відрядження суддів для забезпечення доступу до правосуддя

громадян у вказаних судах.

А тому, з урахуванням термінів на які відряджено суддів, враховуючи

важливість забезпечення безперервності судового розгляду справ, які перебувають

у провадження суддів, які здійснюють правосуддя на підставі рішень про

2відрядження, даним законопроектом запропоновано не обмежувати загальний

строк відрядження.

2. Мета і шляхи її досягнення

Основною метою прийняття законопроекту є попередження можливості

збільшення і так не малого кадрового дефіциту суддів в окремих судах та

дестабілізації у здійсненні судочинства, шляхом скасування обмежень загального

строку відрядження суддів до іншого суду того самого рівня і спеціалізації для

здійснення правосуддя та продовження Вищою радою правосуддя строку

відрядження судді, але не більше ніж на один рік, за зверненням голови суду у

якому суддя перебував у відрядженні та за згодою такого судді.

3. Загальна характеристика та основні положення законопроекту

Законопроектом передбачено не обмежувати загальний строк відрядження

судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації для здійснення правосуддя та

продовження Вищою радою правосуддя строку відрядження судді, але не більше

ніж на два рки, за зверненням голови суду у якому суддя перебував у відрядженні

та заяви судді на продовження строку відрядження. Передбачено право

дострокового припинення відрядження у випадку припинення обставин, за

існування яких таке відрядження стало можливим, в тому числі при призначенні на

таку посаду іншого судді на постійній основі після проходження конкурсних

процедур в порядку, передбаченого даний законом. Доповнено положення, що в

період дії надзвичайного чи воєнного стану та протягом 30 днів після дня його

скасування (припинення) і за умови відсутності повноважного складу Вищої ради

правосуддя, визначеного статтею 131 Конституції України, Голова Верховного

Суду або особа, яка виконує повноваження Голови Верховного Суду може

приймати рішення про продовження відрядження судді на строк, передбачений

абзацом другим частини другої статті 55 цього Закону та визначенням відповідних

строків відрядження.

4. Правові аспекти

У даній сфері правового регулювання діють Конституція України, Закони

України «Про судоустрій та статус суддів» та «Про Вищу раду правосуддя».

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття проекту Закону не потребуватиме додаткових витрат з Державного

бюджету України.

6. Прогноз результатів

Прийняття Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про

судоустрій і статус суддів» щодо строку відрядження суддів в порядку

тимчасового переведення судді до іншого суду» дасть змогу поліпшити доступ до

правосуддя громадян України, забезпечить їх право на своєчасне та справедливе

судове рішення, дозволить врегулювати кадровий колапс в судовій системі, що

негативно впливає на реалізацію права громадян України на звернення до суду та

ставить під сумнів належне виконання Україною своїх зобов’язань в частині

реформування судової системи.

Народні депутати України