Проєкт Закону про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо удосконалення процедури відрядження суддів в порядку тимчасового переведення судді іншого суду

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проєкту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про

судоустрій і статус суддів» щодо удосконалення процедури відрядження

суддів в порядку тимчасового переведення судді іншого суду»

1.Обґрунтування необхідності прийняття законопроєкту

Судочинство в Україні потребує забезпечення безперервності,

ефективності та доступності, що особливо актуально в умовах кадрового

дефіциту, зумовленого воєнним станом, реорганізацією судів та іншими

обставинами. Відрядження суддів є одним із дієвих механізмів вирішення

проблем тимчасового перевантаження окремих судів або забезпечення

судочинства у випадках неможливості здійснення правосуддя в певних регіонах.

20 червня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін

до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо відрядження суддів та

врегулювання інших питань забезпечення функціонування системи правосуддя

в період відсутності повноважного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів

України» від 04.06.2020 № 679-ІХ, яким було внесено зміни до частини другої

статті 55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» з огляду на

необхідність у продовженні строку відрядження суддів для забезпечення

доступу до правосуддя громадян у вказаних судах. Зокрема, даним Законом було

передбачено граничний строк для відрядження суддів до іншого строку у два

роки.

Однак, внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації,

введення, у зв’язку з цим, на території України воєнного стану тощо,

необхідність відрядження суддів до іншого суду та продовження строку їх

відрядження не лише не відпала, а й навпаки – стала більш гострою.

Зазначене, зокрема, підтверджується й тим, що 11.12.2024 Вищою

кваліфікаційною комісією суддів України було опубліковано оголошення про

необхідність добору 1 800 кандидатів на вакантні посади суддів місцевого суду.

Дані обставини свідчать про існування гострого кадрового голоду в

судовій системі України, що значно ускладнює забезпечення своєчасного та

ефективного правосуддя. Оголошення Вищою кваліфікаційною комісією суддів

України про необхідність добору 1 800 кандидатів на вакантні посади суддів

місцевих судів свідчить про те, що у багатьох судах, особливо в умовах воєнного

стану та пов’язаних з ним складнощів, є критична нестача суддів, яка

унеможливлює повноцінну роботу цих установ.

До моменту завершення процедур добору та призначення нових суддів,

які є тривалими та залежать від багатьох факторів, ситуація з кадровим

забезпеченням у судах залишатиметься складною. У таких умовах одним із

найбільш оперативних та ефективних механізмів вирішення цієї проблеми буде

відрядження суддів до судів, які найбільше потребують кадрового підсилення.

Продовження строку відряджень суддів у разі збереження обставин, що

обумовлюють таку потребу, дозволить тимчасово вирівняти кадровий дефіцит та

забезпечити належне здійснення правосуддя у місцевих судах. Це дасть змогу

громадянам отримувати своєчасний доступ до правосуддя, уникнути

затягування розгляду справ та сприятиме збереженню довіри суспільства до

судової влади навіть у складних умовах.

Водночас чинна редакція частини другої статті 55 Закону України «Про

судоустрій і статус суддів» обмежує строк відрядження суддів та не передбачає

можливості його продовження за умови збереження відповідних підстав. Це

створює ризик переривання судочинства в судах, які мають кадровий дефіцит, та

може негативно вплинути на права громадян на доступ до правосуддя.

Продовження відрядження суддів має базуватися на наявності

об’єктивних обставин, які стали підставою для такого відрядження, а не

обмежуватися формальним строком. Поточна редакція частини другої статті 55

Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює граничний строк

відрядження суддів у два роки, що часто не враховує реальних умов, які

вимагають тривалішої участі судді у забезпеченні правосуддя в суді, до якого

його відряджено.

Існування обставин, які зумовлюють необхідність відрядження, таких як

кадровий дефіцит у судах або надмірне навантаження на окремі суди, має

залишатися основним критерієм для продовження строку відрядження.

Формальне обмеження строку без урахування таких обставин може призвести до

ситуацій, коли суди залишаються без необхідної кількості суддів, що

унеможливлює належний розгляд судових справ та порушує права громадян

на доступ до правосуддя.

З огляду на це, є доцільним внесення змін до частини другої статті 55

Закону України «Про судоустрій і статус суддів», якими буде передбачено

можливість неодноразового продовження строку відрядження суддів. Така

можливість має ґрунтуватися на збереженні обставин, які стали підставою для

первинного відрядження, що забезпечить баланс між гнучкістю кадрового

забезпечення судів та дотриманням принципів верховенства права.

Прийняття таких змін сприятиме сталості роботи судової системи,

надасть змогу ефективно реагувати на виклики, що виникають у судочинстві, та

забезпечить громадянам України своєчасний і повноцінний доступ до

правосуддя навіть у складних умовах.

2. Мета акта і шляхи її досягнення

Проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про

судоустрій і статус суддів» щодо удосконалення процедури відрядження суддів

в порядку тимчасового переведення судді іншого суду» розроблено з метою є

вдосконалення механізму продовження відрядження суддів, спрямованого на

забезпечення ефективного функціонування судової системи, належного розгляду

судових справ та дотримання права громадян на доступ до правосуддя.

3. Загальна характеристика та основні положення законопроєкту

Законопроєктом передбачається внесення змін до частини другої статті

55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», які стосуються усунення

обмежень строку відрядження суддів до іншого суду.

4. Стан нормативно-правової бази у сфері правового регулювання

Нормативно-правовими актами у зазначеній сфері правового

регулювання є Конституція України, Закони України «Про судоустрій та статус

суддів» та «Про Вищу раду правосуддя».

5. Фінансово-економічне обґрунтування законопроєкту

Прийняття та реалізація вказаного законопроєкту не потребуватиме

додаткових видатків з державного та/або місцевого бюджету.

6. Очікувані правові та соціально-економічні наслідки прийняття

законопроєкту

Прийняття цього законопроєкту сприятиме:

удосконаленню нормативного регулювання процедури відрядження

суддів до іншого суду, що забезпечить її відповідність реальним потребам

судової системи;

створенню гнучкого механізму продовження строків відрядження суддів

до іншого на основі об’єктивних обставин, що зумовлюють необхідність такого

рішення. Це сприятиме безперервності правосуддя в судах з кадровим дефіцитом

або надмірним навантаженням;

зменшенню ризику переривання розгляду справ, що перебувають у

провадженні суддів, відряджених до інших судів, та забезпечення їх своєчасного

і якісного розгляду;

посиленню гарантій доступу громадян до правосуддя в умовах

надзвичайних обставин, таких як воєнний стан, реорганізація судів чи інші

виклики, що впливають на стабільність судочинства.

Народні депутати України Скороход А.К. та інші