Проєкт Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (щодо перенесення бюджетного фінансування з Конституційного Суду України на розвиток освітніх програм)

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проєкту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про

Державний бюджет України на 2020 рік" (щодо перенесення бюджетного

фінансування з Конституційного Суду України на розвиток освітніх програм)

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Прийняття проєкту Закону України "Про внесення змін до Закону України

"Про Державний бюджет України на 2020 рік" (щодо перенесення бюджетного

фінансування з Конституційного Суду України на розвиток освітніх програм) є

необхідним для відновлення інфраструктури навчальних закладів та субвенцій

навчальним закладам на лінії розмежування.

27 жовтня 2020 року Конституційний суд України на закритому засіданні

виніс рішення № 13-р/2020 у справі за конституційним поданням 47 народних

депутатів України щодо відповідності Конституції України окремих положень

Закону України «Про запобігання корупції», Кримінального кодексу України.

Судді Конституційного Суду визнали такою, що не відповідає Конституції,

статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачала відповідальність за

декларування недостовірної інформації.

Згідно ст. 1 Закону України «Про Конституційний Суд України», КСУ є

органом конституційної юрисдикції, який забезпечує верховенство Конституції

України, вирішує питання про відповідність Конституції України законів

України та у передбачених Конституцією України випадках інших актів,

здійснює офіційне тлумачення Конституції України, а також інші повноваження

відповідно до Конституції України.

Водночас, рішення Конституційного Суду України № 13-р/2020 від 27

жовтня 2020 року містить ознаки порушення процедури ухвалення рішень КСУ,

а також норм Конституції України.

Стаття 6 Конституції України говорить про те, що державна влада в Україні

здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи

законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у

встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно статті 75 Конституції України, єдиним органом законодавчої влади в

Україні є парламент - Верховна Рада України. Водночас, своїм рішенням те, що

встановлення кримінальної відповідальності за декларування завідомо

недостовірних відомостей, а також умисне неподання декларації є надмірним

покаранням за вчинення цих правопорушень, Конституційний Суд України

втрутився в повноваження парламенту.

Слід додати, що на момент ухвалення рішення КСУ про скасування

електронного декларування низка суддів Конституційного Суду України могли

мати конфлікт інтересів. Про що свідчать виявлені Національним агентством з

питань запобігання корупції (НАЗК) ознаки декларування недостовірної

інформації у двох суддів Конституційного Суду України - Ірини Завгородньої та

2

Сергія Головатого. Що є порушенням статті 366–1 Кримінального кодексу

України, яку пізніше КСУ своїм рішенням визнав неконституційною. А також

раніше складені НАЗК адміністративні протоколи щодо неподання повідомлень

про суттєві зміни в майновому стані суддями КСУ Володимиром Мойсиком та

Ігорем Сліденком.

Розгляд зазначеними суддями Конституційного Суду України питань, які

стосуються долі електронного декларування в Україні, за таких умов, ставить під

питання об’єктивність рішення КСУ.

З практичної точки зору рішення Конституційного Суду України № 13-

р/2020 ускладнює реалізацію антикорупційної політики в нашій державі та може

негативно відобразитись на репутації України на міжнародній арені.

За своєю правовою природою Конституційний Суд України є державним

органом, який утримується коштом платників податків. Водночас, останні

рішення Конституційного Суду України систематично руйнують основоположні

реформи в Україні, зокрема, антикорупційну реформу.

За таких умов ресурси державного бюджету України, які наразі

направляються на утримання Конституційного Суду України, можуть бути

спрямовані на інші соціально-важливі потреби.

Для цього законопроектом пропонується зменшити бюджетне фінансування

Конституційного Суду України та перерозподілити грошові кошти на

фінансування розвитку освітніх програм, а саме відновлення інфраструктури

навчальних закладів та субвенцій навчальним закладам на лінії розмежування.

2. Мета та завдання прийняття акта

Проєкт Закону розроблено з метою відновлення пошкоджених в наслідок

подій на сході України навчальних закладів.

3. Загальна характеристика і основні положення проекту нормативно-

правового акта

Законопроєктом пропонується зменшити бюджетне фінансування

Конституційного Суду України перерозприділивши грошові кошти на

фінансування розвитку освітніх програм, а саме відновлення інфраструктури

навчальних закладів та субвенцій навчальним закладам на лінії розмежування.

4. Нормативно-правова база у даній сфері правового регулювання

У даній сфері правового регулювання діють такі нормативно-правові акти:

Закон України "Про Державний бюджет України на 2020 рік";

Бюджетний кодекс України;

інші нормативно-правові акти.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Проєкт Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про

Державний бюджет України на 2020 рік" розроблено відповідно до вимог

Бюджетного кодексу України та є збалансованим.

3

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття

проєкту Закону

Проект акту не стосується питань функціонування місцевого

самоврядування, соціально-трудової сфери та сфери наукової та науково-

технічної діяльності, та не впливає на зміну обсягів доходів та витрат Державного

Бюджету України.

Народний депутат України Галина Янченко

(посвідчення № 5)

СЕДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Підписувач:Янченко Галина Ігорівна

Сертифікат: 58E2D9E7F900307B0400000049DB2E0007698200

Дійсний до: 13.03.2022 0:00:00Апарат Верховної Ради України

№ 5д9/1-2020/199640 від 02.11.2020