Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо імплементації норм європейського права з інтеграції енергетичних ринків, підвищення безпеки постачання та конкурентоспроможності у сфері енергетики

КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

з питань бюджету

вул. М. Грушевського, 5, м. Київ, 01008, www.rada.gov.ua

Комітет Верховної Ради України з

питань енергетики та житлово-

комунальних послуг

До розгляду законопроекту

реєстр. № 12087-1 від 18.10.2024

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на засіданні

25 березня 2025 року (протокол № 214) відповідно до статей 27 і 109

Бюджетного кодексу України та статті 93 Регламенту Верховної Ради України

розглянув проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо

імплементації норм європейського права з інтеграції енергетичних ринків,

підвищення безпеки постачання та конкурентоспроможності у сфері

енергетики, реєстр. № 12087-1 від 18.10.2024, поданий народними депутатами

України Кучеренком О.Ю., Гриб В.О. та іншими, і повідомляється наступне.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічається, що його

розроблено з метою виконання зобов’язань України щодо імплементації

положень низки acquis Енергетичного Співтовариства. Для досягнення

відповідної мети законопроектом вносяться зміни до деяких законів України,

насамперед до Закону України «Про ринок електричної енергії» /далі – Закон/.

Відповідні зміни не лише доповнюють та/або уточнюють чинні норми, але і

вносять нові положення, які нині відсутні у чинному законодавстві. Зокрема,

пропонується доповнити Закон новими статтями щодо:

термінологічного визначення окремих понять (наприклад,

передиспетчеризація, зустрічна торгівля, механізм забезпечення потужності,

міжзональна пропускна спроможність, послуги з гнучкості, паспортизація

тощо; загалом це більше 50 нових понять) /стаття 1/;

запобігання кризам в електроенергетиці /стаття 16-1/;

запровадження механізмів забезпечення потужності /стаття 19-1/;

залучення оператором системи передачі та оператором систем

розподілу агрегаторів, які здійснюють агрегацію реагування попиту, на рівних

умовах з виробниками під час придбання допоміжних послуг /стаття 30-3/;

передиспетчеризація виробництва, зберігання енергії і реагування

попиту /стаття 44-1/;

придбання та використання оператором системи розподілу послуг з

гнучкості в системі розподілу /стаття 50-1/;

запровадження торгових агентів та центральних контрагентів із

визначенням їх функцій та прав /стаття 51-2/;

діяльність громадського енергетичного об’єднання на добровільній та

відкритій участі його членів /стаття 58-2/;

2вимог до платіжних документів (рахунків) та платіжної інформації

/стаття 60-1/;

єдиного сполучення ринків «на добу наперед» та єдиного сполучення

внутрішньодобових ринків /стаття 67-1/;

застосування технічних цінових обмежень /стаття 70-1/.

Крім того, законопроектом значно розширюються повноваження

Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики

та комунальних послуг (далі – Регулятор), у першу чергу, щодо:

затвердження ряду порядків, переліків, критеріїв, вимог, пропозицій,

правил, необхідних для практичної реалізації положень законопроекту;

переліку загальноєвропейських та регіональних правил, що підлягають

застосуванню оператором системи передачі та номінованим оператором ринку

із забезпеченням їх перекладу на українську мову;

координації з регуляторними органами держав-членів Європейського

Союзу та держав-сторін Енергетичного Співтовариства;

впровадження мережевих кодексів та настанов в електроенергетичному

комплексі;

забезпечення недопущення перехресного субсидіювання видів

діяльності на ринку електричної енергії, а також одних споживачів за рахунок

інших;

оцінки вартості втраченого навантаження;

прийняття рішення про призначення номінованого оператора (-ів)

ринку, призупинення діяльності, припинення виконання функції

номінованого оператора ринку, а також встановлення процедури паспортизації

номінованого оператора ринку;

оцінки обґрунтованості та затвердження витрат оператора системи

передачі, понесених ним при єдиному сполученні ринків «на добу наперед» та

єдиному сполученні внутрішньодобових ринків;

прийняття рішення про початок функціонування єдиного сполучення

ринків «на добу наперед! та/або єдиного сполучення внутрішньодобових

ринків;

погодження договорів, наданих оператором системи передачі, що

стосуються приєднання до Європейських платформ балансування;

надання звільнення або встановлення зобов’язання щодо виконання

окремих вимог кодексу системи передачі;

укладення договорів, що встановлюють обмеження, включаючи

положення, які перешкоджають споживачам укладати договори одночасно з

кількома електропостачальниками (агрегаторами) та/або обмежують вибір

споживачів щодо обрання електропостачальника (агрегатора);

застосування санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору про

участь в агрегованій групі та договору про постачання електричної енергії

споживачу, зокрема при зміні агрегатора або електропостачальника;

впровадження інтелектуальних систем обліку;

усунення необґрунтованих перешкод та обмежень для розвитку

3самостійного виробництва електричної енергії споживачем для забезпечення

власних потреб, та громадських енергетичних об’єднань;

впровадження інтелектуальних лічильників серед споживачів;

призначення номінованого оператора ринку відповідно до

затвердженого порядку, виходячи із відповідності юридичних осіб, які мають

намір виконувати такі функції, законодавчо закріпленим критеріям тощо.

Таким чином, реалізація запропонованих вище положень

законопроекту, зокрема, щодо розширення повноважень Регулятора призведе

до збільшення відповідних видатків спеціального фонду державного бюджету,

адже згідно зі статтею 11 Закону України «Про Національну комісію, що

здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»

фінансове забезпечення діяльності Регулятора, його центрального апарату і

територіальних органів здійснюється за рахунок надходження до спеціального

фонду державного бюджету внесків на регулювання, які сплачуються

суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та

комунальних послуг.

Водночас, розширення повноважень Регулятора може призвести до

перегляду розмірів внесків на регулювання, що матиме наслідком зміну

фінансово-економічного стану та податкоспроможності платників таких

внесків – суб’єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах

енергетики, що у результаті може впливати на сплату податків і зборів до

державного і місцевих бюджетів цими суб’єктами господарювання.

Окремо варто зауважити, що для реалізації положень законопроекту на

Кабінет Міністрів України покладено додаткові повноваження щодо:

затвердження інтегрованого національного плану з енергетики та

клімату;

затвердження плану заходів з усунення виявлених регуляторних

викривлень або ринкових збоїв та моніторингу виконання цього плану;

державного регулювання цін на електричну енергію для вразливих

споживачів, а також побутових споживачів;

Також розширено повноваження Антимонопольного комітету України

у частині:

погодження проектів правил ринку, правил ринку «на добу наперед» та

внутрішньодобового ринку, кодексів системи передачі та систем розподілу,

кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, інших нормативно-

правових актів, що можуть вплинути на конкуренцію

здійснення моніторингу дотримання власником системи передачі своїх

зобов’язань (спільно із Регулятором);

забезпечення державного регулювання ринку електричної енергії

(спільно із Регулятором).

Таким чином, розширення повноважень таких державних органів може

потребувати додаткових коштів державного бюджету на забезпечення їх

діяльності. Аналогічну думку висловлює і Міністерство фінансів України /далі

– Мінфін/ у своєму експертному висновку до законопроекту (копія додається),

4наголошуючи, що необхідних фінансово-економічних обґрунтувань та

розрахунків таких витрат, а також пропозицій щодо джерел їх покриття до

законопроекту не надано.

Слід відмітити, що статтею 25 Закону України «Про центральні органи

виконавчої влади» встановлено, що фінансове і матеріально-технічне

забезпечення діяльності міністерств та інших центральних органів виконавчої

влади здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, крім випадків,

визначених законом. Водночас, статтею 2 Закону України «Про джерела

фінансування органів державної влади» встановлено, що органи державної

влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного

фінансування (крім випадків, визначених цим Законом) в межах, передбачених

законом про державний бюджет на відповідний рік.

Водночас, законопроектом розширюється перелік учасників, що є

суб’єктами ринку електричної енергії. Так, до переліку додано: центральний

контрагент, торговий агент, громадське енергетичне об’єднання,

компетентний орган, агрегатор, кризовий координатор, номінований оператор

ринку електричної енергії, регіональний координаційний центр тощо. Відтак,

за умови утворення нових суб’єктів господарювання можливе збільшення

надходжень державного і місцевих бюджетів від сплачених нами податків і

зборів.

Серед іншого, законопроектом передбачено надання можливості

окремим суб’єктам ринку електричної енергії отримати певні виплати

відшкодувань та компенсацій, зокрема, положення законопроекту наступного

змісту:

обрання електроустановок, призначених для виробництва електричної

енергії, зберігання енергії та реагування попиту, для передиспетчеризації

здійснюється із застосуванням ринкових механізмів та на умовах виплати

оператором системи компенсації учаснику ринку /доповнення Закону новою

статтею 44-1/. Проте, законопроектом не визначено хто виплачує

компенсацію оператор системи передачі (НЕК «Укренерго», що знаходиться у

власності держави) чи оператор системи розподілу (юридичні особи –

акціонерні товариства);

Регулятор може дозволити оператору системи розподілу отримати

обґрунтовану компенсацію, зокрема, щоб відшкодувати залишкову вартість

своїх інвестицій в інфраструктуру електрозарядних станцій /внесення змін до

статті 46 Закону/;

обґрунтовані витрати, понесені оператором системи розподілу у зв’язку

з придбанням послуг з гнучкості (зокрема витрати на необхідні інформаційно-

комунікаційні технології та інфраструктуру) підлягають відшкодуванню за

рахунок тарифу на послуги з розподілу електричної енергії /доповнення Закону

новою статтею 50-1/;

усі витрати, понесені центральним контрагентом та торговим агентом

під час здійснення ними їхніх функцій, підлягають відшкодуванню

/доповнення Закону новою статтею 51-2/.

5Поряд з цим, у межах захисту вразливих споживачів передбачається

надання підтримки для підвищення енергоефективності з метою подолання

проблеми енергетичної бідності, якщо така проблема буде встановлена. При

цьому категорія вразливі споживачі має визначатись з урахуванням

енергетичної бідності, включаючи низький рівень доходу, значну частку

витрат на енергоресурси в доході та низький рівень енергоефективності. Крім

того законопроектом встановлюється, що крім випадків, встановлених

частиною третьою статті 61 Закону, захист вразливих споживачів не може

здійснюватися шляхом державного регулювання цін на електричну енергію

/внесення змін до статті 61 Закону/. Мінфін зауважує, що такі зміни

потребуватимуть додаткових видатків на їх реалізацію та звертає увагу, що

відповідно до пункту 3 «Прикінцевих положень» Закону України «Про

Державний бюджет України на 2025 рік» передбачено зупинення на 2025 рік

дії, зокрема, частини першої статті 61 Закону України «Про ринок електричної

енергії». Тому в законопроекті слід визначити реальні терміни набрання

чинності змін до вказаної статті з урахуванням розробки механізмів реалізації

її положень та наявних ресурсів для їх виконання. З огляду на зазначене,

запропоновані законопроектом зміни до статті 61 Закону Мінфіном не

підтримуються.

Крім того, законопроектом пропонується змінити підхід до розрахунку

тарифів на послуги з розподілу електричної енергії для кожного класу

споживачів. Так, пропонується зробити їх диференційованими залежно від

профілів споживання (відбору) або виробництва (відпуску) електричної енергії

користувачів системи. Також при встановленні відповідного тарифу

пропонується враховувати платежі та надходження в межах механізму

компенсації між операторами систем передачі /внесення змін до статті 7

Закону/, а також можуть включатись витрати на участь оператора системи

передачі в регіональному координаційному центрі та Європейській мережі

операторів системи передачі електричної енергії, витрати оператора системи

передачі, понесені у зв’язку із його участю у сполученні ринків, витрати на

здійснення заходів з передиспетчеризації або зустрічної торгівлі, якщо такі

витрати були включені у відповідний тариф рішенням Регулятора /внесення

змін до статті 33 Закону/.

Також законопроектом пропонується змінення підходу розподілу

пропускної спроможності /внесення змін до статті 38 Закону/. Законодавча

ініціатива заключається в тому, щоб за наявності перевантажень розподіл

пропускної спроможності здійснювався шляхом проведення аукціонів: явного

(за принципом першочергового задоволення заявок зареєстрованих учасників,

які пропонують найвищу ціну) та неявного (відповідно до алгоритму

сполучення цін та/або алгоритму зіставлення у межах безперервної торгівлі)

/довідково: на сьогодні відповідний розподіл здійснюється за принципом

першочергового задоволення заявок зареєстрованих учасників, які пропонують

найвищу ціну/.

Таким чином, реалізація положень законопроекту в частині надання

6Регулятором та оператором системи суб’єктам господарювання окремих видів

відшкодувань та компенсацій; захисту вразливих споживачів (індивідуальних

побутових споживачів) за рахунок надання їм підтримки; зміни підходу до

розрахунку тарифів на послуги з розподілу електричної енергії для кожного

класу споживачів та зміни підходу розподілу пропускної спроможності може:

зменшувати розрахункову базу, з якої розраховується та сплачується

частина чистого прибутку НЕК «Укренерго», що може призвести до

зменшення надходжень до бюджету від дивідендів;

призвести до збільшення відповідних видатків спеціального фонду

державного бюджету, спрямованих на фінансове забезпечення діяльності

Регулятора, що, у свою чергу, може призвести до перегляду розмірів внесків

на регулювання, що матиме наслідком зміну фінансово-економічного стану та

податкоспроможності платників таких внесків;

призвести до потреби перегляду вартості/ціни електричної енергії, що

матиме вплив на обсяг видатків державного та місцевих бюджетів у частині

сплати споживання електричної енергії бюджетними установами та на виплату

пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних

послуг.

Разом з тим, законопроектом запропоновано передбачити норми щодо

запровадження стимулів для підвищення енергоефективності та інвестиційних

стимулів для виробництва електричної енергії, зокрема, щодо довгострокових

інвестицій у декарбонізовану та сталу енергосистему, зберігання енергії,

енергоефективність та реагування попиту для задоволення потреб ринку

електричної енергії, а також сприяння добросовісній конкуренції з метою

забезпечення безпеки постачання електричної енергії. Водночас такі заходи

стимулювання, зокрема, можуть надалі передбачати різного роду податкові

пільги, преференції та витрати, які впливатимуть на дохідну та видаткову

частини державного та місцевих бюджетів. Аналогічне застереження надає і

Мінфін у своєму експертному висновку, вказуючи на відсутність механізмів та

джерел впровадження вищезазначеного стимулювання та пропонує виключити

із даної законодавчої ініціативи слова «стимулів» у відповідних відмінках.

У свою чергу, законопроектами пропонується встановити нові штрафні

санкції за порушення вимог постачальниками послуг комерційного обліку

щодо: неподання, несвоєчасне подання, систематичне порушення строків

надання, подання завідомо недостовірних або спотворених основних даних

та/або даних комерційного обліку; поводження з даними, невиконання заходів

щодо забезпечення зберігання даних у пристроях зберігання, невиконання

обґрунтованих вимог та рішень адміністратора комерційного обліку /внесення

змін до статті 77 Закону/. Так, законопроектом пропонується передбачити

штрафні санкції у розмірі від 1 тисячі до 10 тисяч неоподатковуваних

мінімумів доходів громадян (виходячи з розміру встановленого на даний час

неоподаткованого мінімуму доходів громадян – 17 грн, розмір штрафів

становитиме від 17 до 170 тис. гривень).

Відтак, зважаючи на вимоги базових законів у сфері енергетичних

7ринків та відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного

кодексу України щодо зарахування доходів загального фонду державного

бюджету, зокрема коштів від санкцій (штрафів, пені тощо), що застосовуються

відповідно до закону, застосування заходів впливу, запропонованих у

законопроектах, у разі виявлення таких правопорушень може опосередковано

збільшити надходження загального фонду державного бюджету.

Слід наголосити, що всупереч вимогам частини першої статті 27

Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України

суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого

призведе до зміни показників бюджету, не подано належного фінансово-

економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та

пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат

бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення

збалансованості бюджету, що унеможливлює визначення орієнтовного обсягу

потреби у додаткових коштах держаного бюджету. На невиконання вказаних

вимог звернуто увагу також Мінфіном.

Крім того, Мінфін надає ряд пропозицій по суті законопроекту та вказує

на потребу в отриманні інформації про відповідність положень законопроекту

положенням директиви та регламентів (із зазначенням статей), згаданих у

пояснювальній записці, а також довідки щодо відповідності положень

законопроекту зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та праву

Європейського Союзу (acquis ЄС).

Загалом Мінфін у межах компетенції наголошує на доцільності

отримання відповідних висновків Регулятора та відмічає, що законопроект

потребує суттєвого доопрацювання з урахуванням зауважень Мінфіну.

Згідно із вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу

України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники

бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати

бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому,

вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці

Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що

передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду,

що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22

розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не

застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом

заходів із загальної мобілізації.

За підсумками розгляду Комітет прийняв рішення, що проект закону

про внесення змін до деяких законів України щодо імплементації норм

європейського права з інтеграції енергетичних ринків, підвищення безпеки

постачання та конкурентоспроможності у сфері енергетики

(реєстр. № 12087-1 від 18.10.2024), поданий народними депутатами України

Кучеренком О.Ю., Гриб В.О. та іншими, має вплив на показники бюджету

(збільшуючи витрати державного і місцевих бюджетів та впливатиме на

надходження відповідних бюджетів залежно від практики застосування

8положень законопроекту). У разі прийняття відповідного закону він має

вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного

кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VІ цього

Кодексу).

Додаток: на 4 арк.

Голова Комітету Роксолана ПІДЛАСА