Тип: Інші
№ 12081
Дата: 30 вересня 2024 р.
Статус: Відхилено та знято з розгляду
Субʼєкт: Народний депутат України
КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
з питань організації державної влади, місцевого
самоврядування, регіонального розвитку та
містобудування
вул. М. Грушевського, 5, м. Київ, 01008, www.rada.gov.ua
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
В И С Н О В О К
про перейменування міста Синельникове Синельниківського району
Дніпропетровської області на місто Ріднопілля та Синельниківського
району Дніпропетровської області на Ріднопільський район
Комітет Верховної Ради України з питань з організації державної влади,
місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування
розглянув на засіданнях 20 березня та 10 квітня 2024 року питання щодо
перейменування міста Синельникове Синельниківського району
Дніпропетровської області та Синельниківського району Дніпропетровської
області, у зв’язку з необхідністю приведення назви населеного пункту та
району у відповідність із вимогами Закону України «Про засудження та
заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію
топонімії» (далі – Закон).
25 березня 2024 року у відповідності до положень частини другої статті
6 Закону Експертною комісією Українського інституту національної пам’яті з
питань реалізації норм Закону було підготовлено фаховий висновок, яким
визначено, що «з огляду на те, що місту Синельникове Дніпропетровської
області присвоєно ім’я Синельникова І. М. – особи, яка обіймала керівні
посади в органах влади і управління територіальних утворень,
адміністративно-територіальних одиниць, що створювалися під час реалізації
російської імперської політики на окупованих, анексованих чи в інший спосіб
зайнятих Російською імперією територіях, збройних формуваннях Російської
імперії та безпосередньо брала участь або сприяла реалізації російської
імперської політики, назва міста Синельникове Дніпропетровської області,
відповідно до підпункту «є» пункту 4 частини першої статті 2 Закону,
належить до символіки російської імперської політики».
Комітет відзначає, що відповідно до пункту 7 статті 8 Закону органам
місцевого самоврядування, військовим адміністраціям, військово-цивільним
адміністраціям у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом
у встановленому законодавством порядку доручено провести консультації з
громадськістю та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо
перейменування населених пунктів, районів, назви яких містять символіку
російської імперської політики або присвячені особам/подіям, визначеним
пунктом 6 цієї статті.
26 січня 2024 року до Комітету надійшла копія рішення
Синельниківської міської ради Синельниківського району Дніпропетровської
області «Про звернення депутатів Синельниківської міської ради щодо
перейменування міста Синельникове Дніпропетровської області» від
26.01.2024 року №662-30/VIII, яке не містило пропозиції щодо
перейменування населеного пункту. Синельниківська міська рада натомість у
своєму рішенні звернулася до Верховної Ради України з пропозицією
«розглянути питання щодо перейменування міста Синельникового після
закінчення воєнного стану в Україні».
Пунктом 8 статті 8 Закону встановлено, що Верховна Рада України у
тримісячний строк, який обчислюється з дня закінчення строку, визначеного
пунктом 7 цієї статті, приймає рішення про перейменування населених пунктів
та районів, назви яких містять символіку російської імперської політики або
присвячені особам/подіям, визначеним пунктом 6 цієї статті, з урахуванням
пропозицій, поданих органами місцевого самоврядування, військовими
адміністраціями населених пунктів, військово-цивільними адміністраціями
населених пунктів, Кабінету Міністрів України та рекомендацій центрального
органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері відновлення
та збереження національної пам’яті Українського народу. У разі якщо
протягом строку, встановленого пунктом 7 цієї статті, пропозиції щодо
перейменування населених пунктів та районів, назви яких містять символіку
російської імперської політики або присвячені особам/подіям, визначеним
пунктом 6 цієї статті, не подані до Верховної Ради України, відповідне
рішення про перейменування таких населених пунктів та районів приймається
Верховною Радою України на підставі рекомендацій центрального органу
виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері відновлення та
збереження національної пам’яті Українського народу.
З огляду на зазначене, 19 березня та 9 квітня 2024 року до Комітету
надійшли рекомендації Українського інституту національної пам’яті
перейменувати місто Синельникове Синельниківського району
Дніпропетровської області на місто Ріднопілля або Ріднопіль та
Синельниківський район Дніпропетровської області на Ріднопільський район.
Також 26 вересня 2024 року до Комітету надійшов лист Українського
інституту національної пам’яті щодо історичного походження назви міста
Синельникове Синельниківського району Дніпропетровської області. Інститут
відзначив, що з відкритих джерел інформації відомо, що Синельникове
виникло на початку XIX століття як селище Павлоградського повіту
Катеринославської губернії на землях, наданих генералу І. М. Синельникову
російським урядом. У зв’язку з будівництвом у другій половині XIX століття
на півдні України залізниць на цій території почалося спорудження однієї з
ділянок Курсько-Харківсько-Севастопольської залізниці (між Лозовою і
Олександрівськом). У 1868-1869 роках тут збудовано залізничну станцію, яка
отримала назву від імені власника землі – Синельникове. Поблизу залізничної
станції швидко зростало селище, яке отримало однойменну назву.
Інститут вказав, що у назві міста Синельникове Дніпропетровської
області використано ім’я Синельникова Івана Максимовича (1738-1788) –
російського військового та політичного діяча, першого намісника
«Новоросійського краю». Іван Синельников народився в с. Валуйки (нині
місто Бєлгородської області, РФ). 1766 року воронезьке дворянство обрало
Синельникова депутатом до Комісії законодавчої 1767-1768 років. Учасник
російсько-турецької війни 1768-1774 років (командував Донецьким
пікінерським полком). У 1774 р. брав участь у переслідуванні О. Пугачова; з
поверненням із Казані (нині столиця Татарстану, РФ) призначений воєводою
до Полтави. 1776 року командував Херсонським пікінерським полком
(утвореним 31 жовтня 1776 р. із колишніх запорожців). У 1778-1779 роках брав
участь в організованому генерал-поручиком Олександром Суворовим за
наказом Катерини ІІ так званому «переселенні» понад 30 тисяч християн
Кримського ханства до Північного Приазов’я. Під ширмою задекларованого
«захисту від утисків татар» Петербург здійснив виведення, а насправді
депортацію з Криму місцевого християнського населення, головна мета якої
полягала в пришвидшенні ліквідації знекровленого російсько-турецькою
війною 1768-1774 років формально незалежного Кримського ханства, а
депортовані християни мали скласти демографічний ресурс для імперської
колонізації степової України. За рекомендацією О. Суворова генерал-аншеф
князь Г. Потьомкін призначив Івана Синельникова начальником комісії з
продовольства переселенців до «Новоросії» (із 1778 р.), упродовж 1784-1788
рр. Синельников обіймав посаду губернатора Катеринославського
намісництва. Був розробником маршруту подорожі Катерини II у 1787 р. до
щойно завойованого Північного Причорномор’я («Путешествия в полуденный
край России»), за що задоволена мандрівкою імператриця пожалувала
Синельникову Оршанське староство. З початком російсько-турецької війни
1787-1791 років призначений завідувати облаштуванням флоту та
продовольством російської армії.
Беручи до уваги зареєстрований керівництвом Парламенту України та
головами депутатських фракцій та груп проект Постанови Верховної Ради
України про перейменування окремих населених пунктів та районів (реєстр.
№12043 від 18.09.2024 р.), заслухавши інформацію підкомітету з питань
деколонізації, з’ясувавши позицію народних депутатів України – членів
Комітету, запрошених на засідання осіб та всебічно обговоривши питання,
Комітет ухвалив рекомендувати Верховній Раді України відповідно до пункту
29 частини першої статті 85 Конституції України, частини третьої статті 138
Регламенту Верховної Ради України, пункту 8 статті 8 Закону України «Про
засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні
і деколонізацію топонімії» перейменувати місто Синельникове
Синельниківського району Дніпропетровської області на місто Ріднопілля та
Синельниківський район Дніпропетровської області на Ріднопільський район,
прийнявши в цілому відповідний проект Постанови.
Доручити виступити на пленарному засіданні Верховної Ради України
під час розгляду цього питання народному депутату України, голові
підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого
самоврядування В.Безгіну.
Голова Комітету О.ШУЛЯК