Проєкт Закону про внесення змін до Закону України "Про судовий збір" щодо розміру судового збору у справах про колективні трудові спори

КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

з питань соціальної політики

та захисту прав ветеранів

вул. М. Грушевського, 5, м. Київ, 01008, www.rada.gov.ua

ВИСНОВОК

щодо проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про

судовий збір» щодо розміру судового збору у справах про колективні

трудові спори (реєстр. № 12036)

Відповідно до статті 16 Закону України «Про комітети Верховної Ради

України» та доручення Голови Верховної Ради України Стефанчука Р.О. Комітет

Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів

на своєму засіданні 26 грудня 2024 року (Протокол № 200) розглянув проект

Закону України про внесення змін до Закону України «Про судовий збір» щодо

розміру судового збору у справах про колективні трудові спори (реєстр. №

12036), поданий народним депутатом України Третьяковою Г.М. та іншими

народними депутатами України.

Проект Закону за реєстр. № 12036 є супутнім до проекту Закону України

про колективні трудові спори (реєстр. № 12034), яким пропонується осучаснити

систему вирішення колективних трудових спорів в Україні та прийняти новий

закон на заміну Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових

спорів (конфліктів)» 1998 року.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту за реєстр. №

12036, внаслідок прийняття проекту Закону України «Про колективні трудові

спори» виникне необхідність у законодавчому врегулюванні питань щодо

уточнення деяких положень стосовно встановлення ставок судового збору за

подання до суду процесуальних документів у справах про колективні трудові

спори.

У зв’язку з цим законопроектом пропонується внести зміни до Закону

України «Про судовий збір» та виділити окремі категорії суб’єктів звернення до

суду і передбачити такі ставки судового збору:

1) за подання позовної заяви майнового характеру юридичною особою –

стороною (представником сторони) колективного трудового спору – 1,5 відсотка

ціни позову, але не менше 50 і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму

для працездатних осіб; фізичною особою – роботодавцем – стороною

колективного трудового спору – 1 відсоток ціни позову, але не менше 20 і не

більше 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) за подання позовної заяви немайнового характеру юридичною особою –

стороною (представником сторони) колективного трудового спору – 5 розмірів

прожиткового мінімуму для працездатних осіб; фізичною особою –

2

роботодавцем – стороною колективного трудового спору – 1 розмір

прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) за подання позовної заяви про визнання страйку/локауту незаконним,

його припинення, обмеження, відміну – 1 розмір прожиткового мінімуму для

працездатних осіб.

4) за подання до суду заяви про скасування рішення трудового арбітражу,

заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення трудового

арбітражу – такі ж ставки судового збору, які передбачені за подання подібних

заяв щодо рішень третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу).

Також пропонується визначити, що від сплати судового збору під час

розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняється позивач – сторона

працівників колективного трудового спору (її представник) у справах про

погашення простроченої заборгованості із виплати заробітної плати в сумі, що

складає не менше двох середньомісячних заробітних плат, якщо інше не

передбачене у колективній угоді (договорі); усунення виробничої ситуації,

небезпечної для їх життя чи здоров'я.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що реалізація його

положень не потребуватиме додаткового фінансування з Державного бюджету

України. Водночас, як зауважує Міністерство фінансів України, відповідно до

статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до

спеціального фонду Державного бюджету України. Отже, розширення пільг із

сплати судового збору призведе до зменшення надходжень у цій частині.

Крім того, слід зауважити, що відповідно до пункту 1 частини першої

статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час

розгляду справи в усіх судових інстанціях звільнено позивачів у справах про

стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Соціальні партнери також наголошують на тому, що запропоноване

законопроектом виокремлення окремих категорій суб’єктів звернення до суду і,

як наслідок, встановлення для них вищих ставок судового збору, є

антимотивацією звернення до суду на користь позасудових способів вирішення

колективних трудових спорів і може трактуватися як серйозне обмеження для

сторін судового процесу в доступі до судового захисту своїх інтересів.

Цю позицію підтримують і фахівці кафедри цивільного процесу

Київського національного університету імені Тараса Шевченка, зауважуючи, що

сплата судового збору є складовою доступу до правосуддя. Відповідно до пункту

1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має

право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного

строку незалежним і безстороннім судом. Європейський Суд з прав людини

зазначає, що судовий збір не повинен обмежувати право заявників у доступі до

правосуддя та має бути «розумним». Таким чином, науковці переконані, що

пропоноване законопроектом суттєве підвищення ставок судового збору не

відповідає критерію «розумності», а отже і принципу доступності судового

захисту.

3

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України

висловлює зауваження до законопроекту.

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету прийняв рішення, що

законопроект матиме вплив на показники бюджету (може призвести до

зменшення або збільшення доходів спеціального фонду державного бюджету від

судового збору залежно від кількості, ціни і видів відповідних позовів до суду та

відповідно може потребувати додаткових видатків загального фонду державного

бюджету на функціонування органів судової влади).

Комітет Верховної Ради України з питань інтеграції України до

Європейського Союзу зазначає, що проєкт закону частково відповідає цілям

Угоди про асоціацію та правовим стандартам Ради Європи стосовно

забезпечення права на доступ до суду, і потребує суттєвого доопрацювання в

частині положень, якими встановлюються розміри ставок судового збору

Міністерство фінансів України не підтримує законопроект та відзначає, що

враховуючи цільове спрямування коштів судового збору, остаточне рішення

стосовно доцільності звільнення окремих категорій платників від сплати

судового збору, а також доцільності виокремлення певних категорій справ і

встановлення для них окремих ставок має прийматись Міністерством юстиції

України, яке є головним органом у системі центральних органів виконавчої

влади з формування та забезпечення реалізації державної правової політики, за

участю Державної судової адміністрації України, яка здійснює організаційне

забезпечення діяльності органів судової влади.

Міністерство юстиції України, Міністерство внутрішніх справ України,

Верховний Суд, Конфедерація роботодавців України, Київський національний

університет імені Тараса Шевченка висловлюють зауваження до законопроекту.

Міністерство економіки України, Міністерство соціальної політики

України, Національне агентство України з питань державної служби, Інститут

правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук

України, Національна школа суддів України не мають пропозицій та зауважень

до законопроекту.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини підтримує

законопроект.

Спільний представницький орган репрезентативних всеукраїнських

об’єднань профспілок на національному рівні не підтримує законопроект.

Враховуючи вищезазначене та за результатами обговорення Комітет

Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів

ухвалив цей висновок і рекомендує Верховній Раді України проект Закону

України про внесення змін до Закону України «Про судовий збір» щодо розміру

судового збору у справах про колективні трудові спори (реєстр. № 12036),

поданий народним депутатом України Третьяковою Г.М. та іншими народними

депутатами України, за результатами розгляду у першому читанні, керуючись

пунктом 1 частини першої статті 114 Регламенту Верховної Ради України,

прийняти за основу.

4

Надіслати цей висновок у головний комітет – Комітет Верховної Ради

України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Голова Комітету Г.М. Третьякова