Проєкт Закону про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо діяльності Служби судової охорони

КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

з питань правової політики

вул. М. Грушевського, 5, м. Київ, 01008, www.rada.gov.ua

ВИСНОВОК

щодо проекту Закону про внесення змін до Закону України

«Про судоустрій і статус суддів» щодо діяльності Служби судової охорони

(реєстр. № 12025 від 09 вересня 2024 року)

За дорученням Голови Верховної Ради України від 10 вересня 2024 року

Комітет з питань правової політики розглянув на своєму засіданні 05 березня

2025 року (протокол № 183) проект Закону про внесення змін до Закону України

«Про судоустрій і статус суддів» щодо діяльності Служби судової охорони

(реєстр. № 12025 від 09 вересня 2024 року), поданий народним депутатом

України Ватрасом В.А. та іншими народними депутатами України (далі –

Законопроект).

Згідно з пояснювальною запискою до Законопроекту його метою є

врегулювання правових засад організації проходження служби у Службі судової

охорони (далі – Служба), уточнення й деталізація низки норм Закону України

«Про судоустрій і статус суддів», а також забезпечення виконання Службою

визначених законом завдань.

Для досягнення зазначеної мети авторами Законопроекту пропонується

внести зміни до статей 160-163 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,

зокрема, визначити, що забезпечення охорони та підтримання громадського

порядку Служба здійснює не лише в судах, а і в органах та установах системи

правосуддя; фінансування і матеріально-технічне забезпечення Служби може

здійснюватися за рахунок інших не заборонених законодавством джерел;

пропонується змінити порядок проходження служби у Службі.

Розглядаючи Законопроект, Комітет з питань правової політики виходить

з такого.

Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова

держава. В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція

України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти

приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. При

прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається

звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (стаття 1, частини перша-друга

статті 8, частина третя статті 22 Основного Закону України).

Частиною першою статті 55, частиною першою статті 124 Конституції

України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються

судом; правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Право особи на доступ

до правосуддя також закріплено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і

основоположних свобод.

2

Підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги

до суду, а також охорону приміщень суду, органів та установ системи

правосуддя, виконання функцій щодо державного забезпечення особистої

безпеки суддів та членів їхніх сімей, працівників суду, забезпечення у суді

безпеки учасників судового процесу здійснює Служба судової охорони

(стаття 160 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Так, Законопроектом передбачається, що забезпечення охорони та

підтримання громадського порядку Служба здійснює не лише в судах, а і в

органах та установах системи правосуддя; фінансування і матеріально-технічне

забезпечення Служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету

України, а також з інших не заборонених законодавством джерел;

співробітникам Служби надано право застосувати спеціальні технічні засоби

(прилади) з метою попередження та недопущення учинення протиправних діянь

у приміщені суду, органів і установ системи правосуддя, визначати види

спеціальних заходів забезпечення безпеки, засоби та методи їх застосування,

вимагати від осіб, відносно яких вживаються заходи державного захисту,

додержання умов здійснення заходів безпеки, а також виконання законних

вимог, пов’язаних із застосуванням цих заходів. Крім того, Законопроектом

пропонується змінити порядок проходження служби у Службі, зокрема,

призначення на посади співробітників Служби в порядку просування по службі;

передбачити компетенцію Голови Служби застосовувати дисциплінарні

стягнення до всіх працівників Служби, а керівників територіальних підрозділів

Служби – в межах повноважень, визначених Головою Служби; а також

визначено відстави для притягнення працівника Служби до дисциплінарної

відповідальності тощо.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України

висловило низку зауважень до Законопроекту, зокрема, щодо необхідності

додаткового обґрунтування доцільності надання права Службі використовувати

спеціальні технічні засоби (прилади) контролю і уточнення, про які саме засоби

йдеться; відсутності права Служби на адміністративне затримання особи, яка

вчинила адміністративне правопорушення; узгодження порядку проведення

атестації співробітників Служби з Державною судовою адміністрацією України.

Комітет Верховної Ради України з питань інтеграції України до

Європейського Союзу визнав положення Законопроекту такими, що

регулюються національним законодавством країн-членів ЄС та не підпадають

під дію міжнародно-правових зобов’язань України у сфері європейської

інтеграції.

Офіс підтримки адаптації законодавства України до положень права

Європейського Союзу (acquis ЄС) зазначає, що правовідносини, які плануються

врегулювати Законопроектом, не регулюються правом ЄС та Угодою про

асоціацію з ЄС.

Дослідницька служба Верховної Ради України у своєму висновку звернула

увагу на те, що Законопроект може потребувати додаткових видатків на його

реалізацію.

3

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини підтримує

прийняття Законопроекту за умови врахування висловлених зауважень щодо

недопущення обмеження прав і свобод людини і громадянина.

Верховний Суд підтримує прийняття Законопроекту, проте надає деякі

уточнення щодо його положень.

Державна судова адміністрація України та Міністерство економіки

України повідомили про відсутність пропозицій до Законопроекту.

Служба судової охорони підтримує прийняття Законопроекту.

Міністерство юстиції України зазначає про необхідність доопрацювання

положень Законопроекту, зокрема, щодо адміністративного затримання особи, а

також про невідповідність Законопроекту вимогам статті 27 Бюджетного

кодексу України стосовно надання фінансово-економічного обґрунтування.

Міністерство внутрішніх справ України та Національна поліція України

висловили низку зауважень до Законопроекту та вважають, що він потребує

доопрацювання.

Міністерство фінансів України зазначило, що реалізація Законопроекту

матиме вплив на показники державного бюджету, в зв’язку з чим він потребує

доопрацювання.

Пунктами 1, 14 частини першої статті 92 Конституції України

передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи

людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки

громадянина; судоустрій.

Прийняття законів належить до повноважень Верховної Ради України як

єдиного органу законодавчої влади в Україні (стаття 75, пункт 3 частини першої

статті 85 Основного Закону України).

Врахувавши вищевикладене та обговоривши Законопроект, відповідно до

статей 93, 111, 114 Регламенту Верховної Ради України Комітет з питань

правової політики вирішив:

1. Рекомендувати Верховній Раді України включити до порядку денного

тринадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання проект Закону

про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо

діяльності Служби судової охорони (реєстр. № 12025 від 09 вересня 2024 року),

поданий народним депутатом України Ватрасом В.А. та іншими народними

депутатами України, і за результатами розгляду в першому читанні прийняти

його за основу.

2. Доповідачем від Комітету з цього питання під час розгляду на

пленарному засіданні Верховної Ради України визначити голову підкомітету з

питань організації та діяльності адвокатури, органів надання правової допомоги

Ватраса В.А.

Голова Комітету Д.В. МАСЛОВ