Проєкт Закону про кліматичну безпеку

КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

з питань освіти, науки та інновацій

вул. М. Грушевського, 5, м. Київ, 01008, www.rada.gov.ua

До протоколу № 159

від 07 листопада 2024 року

В И С Н О В О К

до проекту Закону України «Про кліматичну безпеку»

(реєстр. № 11534 від 30.08.2024)

Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій за

дорученням Голови Верховної Ради України Стефанчука Р.О. попередньо

розглянув 07 листопада 2024 року (протокол № 159) проект Закону України «Про

кліматичну безпеку» (реєстр. № 11534 від 30.08.2024), поданий народним

депутатом України Гривком С.Д., і зазначає таке.

Головним комітетом з розгляду законопроекту визначено Комітет

Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування.

У пояснювальній записці до законопроекту визначено, що його розроблено

з метою визначення принципів, правових та організаційних засад забезпечення

кліматичної безпеки та відвернення негативних наслідків, зумовлених зміною

клімату.

Відтак, для досягнення мети законопроектом пропонується виконання

таких завдань:

запровадження нормативно-правового визначення окремих понять та

законодавчого регулювання процесів у сфері забезпечення кліматичної безпеки;

визначення основних засад державної політики у сфері забезпечення

кліматичної безпеки та порядку її реалізації;

створення правових підстав діяльності, визначення завдань та

повноважень спеціалізованої державної установи – Науково-дослідного центру

кліматичної безпеки та пошуку рішень (далі – Науково-дослідний центр, НДЦ),

яка у якості незалежного дослідницького та аналітичного органу здійснюватиме

вивчення кліматичних питань, пошук та прийняття рішень у системі

забезпечення кліматичної безпеки, іншим чином сприятиме формуванню та

ефективній реалізації державної політики у сфері забезпечення кліматичної

безпеки;

створення правового підґрунтя для формування та впровадження

широкого спектру рішень та заходів, спрямованих на посилення кліматичної

безпеки на рівні держави, місцевого самоврядування, секторів економіки та у

повсякденному житті громадян.

За прогнозними розрахунками витрати на реалізацію законопроекту у

першому році набрання чинності відповідним законом (2026 рік) складуть 210

млн. грн., які можуть бути профінансовані за рахунок сплаченого суб’єктами

господарювання екологічного податку за викиди у атмосферне повітря, скиди у

водні об'єкти забруднюючих речовин та інше розміщення відходів згідно

встановленого порядку.

У межах предметів відання Комітету щодо запропонованих законодавчих

змін Комітет зазначає наступне.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради

України (далі – ГНЕУ) надало висновок із зауваженнями і пропозиціями.

У висновку ГНЕУ зазначено, що законопроект не включений до Плану

законопроектної роботи Верховної Ради України на 2024 рік, затвердженого

Постановою Верховної Ради України від 06.02.2024 № 3561-IX.

ГНЕУ звертає увагу, що у законопроекті не враховано необхідності

дотримання принципу системності у регулюванні суспільних відносин, яке має

проявлятися у взаємозв’язку законодавчих актів з відповідного питання.

Насамперед, це стосується того, що регулювання суспільних відносин у сфері

зміни клімату почалося на міжнародному рівні (починаючи з Рамкової конвенції

ООН про зміну клімату (1992, м. Ріо-де-Жанейро, Бразилія) тощо), а формування

національного законодавства у кожній країні, у тому числі, й в Україні,

відбувається під впливом міжнародно-правових документів та на їх виконання.

ГНЕУ зазначає, що потребують узгодження між собою базові положення

законопроекту, що визначають предмет та сферу правового регулювання, а

також доопрацювання й визначена у ст. 1 «Визначення основних понять і

термінів» проекту термінологія (узгодження з термінологією, що

використовується у законах України відповідної сфери, зокрема, «Про охорону

навколишнього природного середовища», «Про охорону атмосферного повітря»,

«Про метрологію та метрологічну діяльність», а також з термінологією Рамкової

конвенції ООН про зміну клімату).

У висновку ГНЕУ зазначено, що ст.9 проекту визначено повноваження

органів місцевого самоврядування у галузі кліматичної безпеки, однак, у Законі

України «Про місцеве самоврядування в Україні» не передбачено повноважень

органів місцевого самоврядування у галузі кліматичної безпеки. У проекті не

визначено також повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі

кліматичної безпеки, які згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про місцеві державні

адміністрації» здійснюють виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та

Севастополі.

Проектом визначаються функції та повноваження Науково-дослідного

центру. При цьому, вбачається незрозумілим, як будуть співвідноситись

відповідні положення (у разі прийняття проекту) з існуючою системою

державних органів та профільних бюджетних установ у сфері зміни клімату, які

наразі вже виконують подібні функції (наприклад, Державна екологічна

інспекція України, Національний центр обліку викидів парникових газів,

Український гідрометеорологічний центр Державної служби України з

надзвичайних ситуацій та інші).

ГНЕУ акцентує увагу, що у Верховній Раді України прийнято за основу

проект Закону України «Про основні засади державної кліматичної політики»

(реєстр. № 11310 від 31.05.2024), який стосується аналогічних питань.

Також до Комітету надійшли експертні висновки від центральних органів

виконавчої влади та відомств, зокрема від:

Міністерства освіти і науки України (далі – МОН), яке надало лист із

зауваженнями та пропозиціями до законопроекту.

МОН зазначає, що потребує узгодження визначення Науково-дослідного

центру, наведеного в пункті 13 частини першої статті 1 та в частині першій статті

10 законопроекту. Також, потребує доопрацювання розділ ІІІ законопроекту у

частині визначення порядку утворення Науково-дослідного центру, вимог та

порядку призначення його керівника, створення наглядової ради Науково-

дослідного центру та визначення її складу, повноваження, порядку створення та

роботи тощо.

Зважаючи на те, що дія цього Закону після прийняття буде поширюватися

тільки на територію України, МОН пропонує в пункті 3 частини першої статті 3

слово «світовому» виключити.

МОН пропонує в пункті 6 частини першої статті 3 законопроекту слово

«вимірів» замінити словом «вимірювань», у зв’язку з узгодження термінології

законопроекту з термінологією, яка використовується в законах України «Про

охорону атмосферного повітря», «Про охорону навколишнього природного

середовища» та «Про метрологію та метрологічну діяльність».

МОН зауважує, що положення законопроекту частково дублюють

положення проєкту Закону України «Про основні засади державної кліматичної

політики» (реєстр. № 11310 від 31.05.2024, Кабінет Міністрів України), зміст

якого значною мірою спрямований на забезпечення кліматичної безпеки.

Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (далі –

Міндовкілля), яке надало висновок, у якому зазначило, що не підтримує

законопроект та надало пропозиції до законопроекту.

У висновку також зазначено, що:

зазначені у законопроекті функції НДЦ в повній мірі не відображають

положення Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2021/1119,

зокрема щодо необхідності розгляду та використання останніх наукових звітів

Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату;

функція НДЦ щодо проведення наукових та практичних досліджень у

галузі кліматології та інших галузях, які стосуються питань кліматичної безпеки

та запобігання кліматичних загроз, є дублюванням функцій відповідних

наукових установ Національної академії наук України;

терміни «клімат», «зміна клімату», «кліматичні загрози» та «кліматичні

ризики» законопроекту не відповідають міжнародним термінам, що визначені

Міжурядовою групою експертів з питань зміни клімату та прийняті Рамковою

конвенцією ООН зі зміни клімату, ратифікованою Законом України від

29 жовтня 1996 року № 435/96-ВР;

законопроект не містить жодних положень Регламенту Європейського

Парламенту і Ради (ЄС) 2018/1999 від 11 грудня 2018 року про управління

Енергетичним Союзом і пом’якшення наслідків зміни клімату, який є ключовим

елементом європейської системи кліматичного врядування і має бути

імплементований в законодавство України.

У той же час, Міндовкілля акцентує увагу, що проектом Закону України

«Про основні засади державної кліматичної політики» (реєстр № 11310 від

31 травня 2024 року) комплексно унормовано державну кліматичну політику з

урахування норм Європейського Союзу, а саме Регламенту 2021/1119 та

Регламенту 2018/1999, а також, з метою наукового забезпечення встановлення

кліматичних цілей, формування державної кліматичної політики, відстеження

впроваджень державних політик та заходів, загальної наукової координації та

прогнозування у сфері зміни клімату, передбачено утворення Науково-

експертної ради з питань зміни клімату та збереження озонового шару.

Національної академії наук України, яка направила експертні висновки,

підготовлені в Інституті держави і права імені В.М. Корецького НАН України,

Українському гідрометеорологічному інституті ДСНС України та НАН України,

Інституті газу НАН України, Інституті загальної енергетики НАН України,

Українського ордена знак пошани науково-дослідному інституті лісового

господарства та агролісомеліорації ім. В.М. Висоцького державного агентства

лісових ресурсів України та НАН України, Інституті економіки та прогнозування

НАН України.

У висновку Інституту держави і права імені В.М. Корецького

НАН України зазначено, що розробники законопроекту не врахували належним

чином наявності в Україні сформованої системи законодавчого регулювання

відповідних відносин, організації діяльності державних органів, наукових

центрів, інших інституцій, наділених певними повноваженнями і оснащених

технічними і іншими засобами, що здійснюють необхідні фундаментальні та інші

кліматичні дослідження та іншу діяльність щодо змін клімату. У разі прийняття

законопроекту порушиться конституційна система державного управління,

безпідставно зросте множинність актів законодавства в регулюванні однорідних

суспільних відносин, дублювання повноважень та діяльності різних структур.

Таким чином, зроблено висновок, що підстави і потреби в ухваленні

додаткового Закону України «Про кліматичну безпеку» у запропонованій

редакції відсутні.

У висновках, що надані Українським гідрометеорологічним інститутом

ДСНС України та НАН України зазначено, що не доцільно приймати

законопроект та створювати НДЦ, разом з тим, висловлені такі зауваження:

законопроект не враховує існуючу в Україні систему та інфраструктуру

наукових досліджень та моніторингу довкілля і не передбачає її покращити;

автор законопроекту не посилається на чинний Закон України «Про

гідрометеорологічну діяльність» та Концепцію її розвитку до 2030 року;

терміни «клімат», «зміна клімату», «кліматологічні ризики»,

«кліматологічна інформація» тощо не відповідають прийнятим у галузі

кліматології і встановленим ДСТУ 3992-2000 «Кліматологія. Терміни та

визначення основних понять»;

створення на законодавчому рівні окремого утворення призведе до

нецільового використання обмежених ресурсів держави і міжнародних

інституцій і не є пріоритетом в сучасних умовах.

У висновку Інституту газу НАН України зазначено, що законопроект

потребує узгодження з проектом Закону України «Про основні засади державної

кліматичної політики» (реєстр. № 11310 від 31.05.2024) у частині термінології.

Висловлено зауваження, що законопроектом не передбачено співпрацю НДЦ з

українськими науковими установами, ЗВО й іншими організаціями та

пропозицію щодо розширення законопроекту, а саме введення розділу, що

передбачає розроблення заходів попередження змін клімату в різних галузях

промисловості та народного господарства, зокрема в енергетиці та зауваження..

Інститут загальної енергетики НАН України надав висновок з такими

зауваженнями: використання термінів у законопроекті не є узгодженим і

некоректним; мета чітко не визначена; потребують розширення завдання НДЦ у

частині розвитку методологічної бази визначення викидів парникових газів,

оцінка потенціалу заходів, спрямованих на пом’якшення клімату, оцінювання

ефективності заходів з адаптації тощо.

У висновку Українського ордена знак пошани науково-дослідному

інституті лісового господарства та агролісомеліорації ім. В.М. Висоцького

державного агентства лісових ресурсів України та НАН України здійснено

комплексне порівняння проектів Законів України «Про кліматичну безпеку» та

«Про основні засади державної кліматичної політики». За результатами

порівняння зазначених законопроектів зроблено висновок, що законопроект

«Про кліматичну безпеку» недоцільно виносити на розгляд Верховної ради

України.

Інститут економіки та прогнозування НАН України також акцентує увагу

на тому, що законопроект є альтернативним до урядового законопроекту «Про

основні засади державної кліматичної політики». Відзначено некоректність

вживання термінології у законопроекті, суперечність у визначенні юридичного

статусу і компетенції НДЦ (пункт 1 статті 10 не відповідає абзацу 13 пункту 1

статті 1; пункт 2 статті 10 суперечить абзацу 1 пункту 1 статті 8).

Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій

зазначає, що законопроект «Про основні засади державної кліматичної

політики» (реєстр. № 11310 від 31.05.2024), на який посилаються у своїх

висновках стейкхолдери, було ухвалено Верховною Радою України як Закон

України «Про основні засади державної кліматичної політики» (№ 3991-ІХ від

08.10.2024).

Підкомітет з питань науки та інновацій, розглянувши на своєму засіданні

28.10.2024 законопроект реєстр. № 11534 та надані до нього експертні висновки,

пропонує за результатами розгляду на засіданні Комітету з питань освіти, науки

та інновацій рекомендувати Верховній Раді України повернути зазначений

законопроект суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Заслухавши інформацію голови підкомітету з питань науки та інновацій

Колюха В.В. та широко обговоривши це питання, Комітет Верховної Ради

України з питань освіти, науки та інновацій ухвалив:

1.Рекомендувати Верховній Раді України:

1.1.Відповідно до пункту 3 частини першої статті 114 Регламенту

Верховної Ради України проект Закону України «Про кліматичну безпеку»

(реєстр. № 11534 від 30.08.2024), поданий народним депутатом України

Гривком С.Д., за результатами його розгляду в першому читанні повернути

зазначений законопроект суб'єкту права законодавчої ініціативи на

доопрацювання.

2. Направити цей висновок Комітету Верховної Ради України з питань

екологічної політики та природокористування, визначеному головним з

підготовки цього законопроекту.

Голова Комітету Сергій БАБАК