Тип: Звичайний
№ 11521
Дата: 26 серпня 2024 р.
Статус: Очікує розгляду
Субʼєкт: Народний депутат України
КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
з питань молоді і спорту
вул. М. Грушевського, 5, м. Київ, 01008, www.rada.gov.ua
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
Комітет Верховної Ради України з питань молоді і спорту на засіданні
19 березня 2026 року (протокол № 109) розглянув проект Закону України про
внесення змін до деяких законів України щодо сприяння меценатській діяльності
з метою підтримки олімпійського, паралімпійського та оздоровчого руху
(реєстр. № 11521), поданий народним депутатом України Мазурашу Г.Г. та
іншими народними депутатами України.
Законопроектом пропонується внести такі зміни до законів України «Про
підтримку олімпійського, паралімпійського руху та спорту вищих досягнень в
Україні» та «Про фізичну культуру і спорт»:
включити заклади фізичної культури і спорту, що розвивають олімпійські
та/або паралімпійські види спорту, до переліку організацій, що забезпечують
розвиток олімпійського та паралімпійського руху і спорту вищих досягнень;
розширити напрями спрямування коштів зі спеціальних рахунків «України
Олімпійська» та «України Паралімпійська» на підготовку й участь в офіційних
міжнародних змаганнях з видів спорту, які входять до програм Олімпійських та
Паралімпійських ігор, для утримання і ремонту баз олімпійської підготовки,
інших спортивних споруд, які використовуються для проведення національних
змагань і підготовки національних збірних з олімпійських та паралімпійських
видів спорту;
покласти на державу нові зобов’язання щодо:
надання фінансової допомоги іншим спортивним базам та комплексам, що
використовуються для тренувань і змагань збірних команд України;
надання однакової фінансової (бюджетної) підтримки всім закладам
фізичної культури і спорту, що розвивають олімпійські та/або паралімпійські
види спорту за аналогічні кількісні (масовість) та якісні (результати на офіційних
національних та міжнародних змаганнях) показники і залежно від
результативності та ефективності роботи, а також надання такої підтримки з
державного та місцевих бюджетів на підставі вимог та критеріїв, розроблених і
затверджених центральним органом виконавчої влади, що формує та реалізує
державну політику у сфері фізичної культури і спорту;
доповнити положеннями щодо визначення умов отримання меценатами
фізичної культури і спорту передбачених для них у чинному законодавстві пільг
та преференцій;
2доповнити Закон України «Про фізичну культуру і спорт» положеннями
стосовно інформування отримувачем меценатської допомоги органів виконавчої
влади з питань фізичної культури і спорту про укладення договору щодо
меценатської допомоги й отриману меценатську допомогу.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України
висловило до законопроекту низку зауважень та пропозицій.
Зокрема, у висновку Головного науково-експертного управління
зазначено, що законопроектом пропонується розширити перелік організацій, що
забезпечують розвиток олімпійського та паралімпійського руху і спорту вищих
досягнень в Україні, додавши до нього «заклади фізичної культури і спорту, що
розвивають один або декілька олімпійських та/або паралімпійських видів
спорту». Водночас, на думку Головного науково-експертного управління,
використана у проекті загальна категорія відповідних суб’єктів створюватиме
підґрунтя для значної дискреції у питаннях їх кваліфікації у якості бенефіціарів
запланованої меценатської допомоги. Тому Головне науково-експертне
управління пропонує зазначити, що під такими закладами маються на увазі
«центри олімпійської підготовки» та «спеціалізовані дитячо-юнацькі спортивні
школи олімпійського резерву, спеціалізовані дитячо-юнацькі спортивні школи
для осіб з інвалідністю паралімпійського та дефлімпійського резерву незалежно
від їх підпорядкування та форми власності».
Головне науково-експертне управління зазначає, що законопроектом
пропонується у оновленій частині четвертій статті 3 Закону «Про підтримку
олімпійського, паралімпійського руху та спорту вищих досягнень в Україні»
встановити, що держава забезпечує підтримку не тільки баз олімпійської та
паралімпійської підготовки, що використовуються для тренувань і змагань
членів збірних команд України, як це передбачено чинною нормою, але й інших
спортивних баз та комплексів. Також у новій частині сьомій цієї ж статті
пропонується зазначити, що «держава забезпечує однакову фінансову
(бюджетну) підтримку всім закладам фізичної культури і спорту, що розвивають
олімпійські та/або паралімпійські види спорту, за аналогічні кількісні (масовість)
та якісні (результати на офіційних національних та міжнародних змаганнях)
показники і залежно від результативності та ефективності роботи». Водночас, на
думку Головного науково-експертного управління, формулювання – «інших
спортивних баз та комплексів» – не дає чіткої уяви про порядок визначення
переліку таких об’єктів, механізм їх державної підтримки. Крім того,
пропоновані положення потребують узгодження з приписами статей 87-91
Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), що визначають перелік видатків
та бюджет (державний або відповідний місцевий), з якого вони здійснюються.
Стосовно припису про «однакову фінансову (бюджетну) підтримку всім
закладам фізичної культури і спорту, які розвивають олімпійські та/або
паралімпійські види спорту», не дивлячись на уточнення, що така підтримка
надається «за аналогічні кількісні (масовість) та якісні (результати на офіційних
національних та міжнародних змаганнях) показники і залежно від
результативності та ефективності роботи», на думку Головного науково-
3експертного управління, розглядаючи вказане положення паралельно припису,
за яким «… заклади фізичної культури і спорту можуть отримувати підтримку
від державного та місцевих бюджетів…» (нова частина сьома статті 3 цього
Закону), виникає питання, що вкладається в зміст поняття «однакова підтримка»:
чи йдеться про однакове фінансування між рівнями бюджетів (у частині розміру
виділених коштів, одночасності фінансування з різних бюджетів), за суб’єктами
– отримувачами коштів – незалежно від їх організаційно-правової форми тощо.
Головне науково-експертне управління зазначає, що у положеннях проекту
не уточнюється, про які «інші преференції» йдеться у новому абзаці шостому
статті 2 цього Закону, адже у частині п’ятій статті 47 чинного Закону України
«Про фізичну культуру і спорт» до заходів заохочення державою благодійної
діяльності у сфері фізичної культури і спорту віднесено надання податкових
пільг для відповідних юридичних та фізичних осіб, а у абзаці п’ятому частини
першої статті 51-2 Закону України «Про фізичну культуру і спорт» згадується
«інше сприяння меценатам фізичної культури і спорту відповідно до закону».
Міністерство фінансів України зазначає, що законопроект потребує
доопрацювання.
Міністерство молоді та спорту України не підтримує законопроект.
Міністерство фінансів України у своєму висновку зазначає, що
законопроектом передбачено, що держава забезпечуватиме підтримку, окрім баз
олімпійської та паралімпійської підготовки, ще й інших спортивних споруд і
комплексів.
Перелік видатків, які здійснюються з державного бюджету, визначено
статтею 87 Кодексу, якою не передбачено спрямування коштів державного
бюджету на надання фінансової допомоги іншим спортивним базам та
комплексам, які використовуються для тренувань і змагань збірних команд
України.
Статтею 4 Кодексу визначено, якщо іншим нормативно-правовим актом
бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються
відповідні норми цього Кодексу.
Водночас законопроект не визначає чіткого та прозорого механізму
надання такої підтримки, а також не зрозуміло, хто і в який спосіб буде визначати
перелік таких баз і комплексів.
Положення законопроекту щодо надання однакової фінансової
(бюджетної) підтримки як з державного, так і з місцевих бюджетів закладам
фізичної культури і спорту, які розвивають олімпійські та/або паралімпійські
види спорту (абзаци сьомий та восьмий підпункту 1.3 пункту 1 частини першої
законопроекту), порушують вимоги Кодексу та Закону України «Про місцеве
самоврядування в Україні». Згідно з цими актами законодавства місцеві
бюджети є самостійними, що забезпечується закріпленням за ними відповідних
джерел доходів бюджету, правом органів місцевого самоврядування визначати
напрями використання бюджетних коштів відповідно до законодавства України,
правом відповідних місцевих рад самостійно і незалежно одне від одного
розглядати та затверджувати відповідні місцеві бюджети.
4Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» заборонено
втручання державних органів у здійснення органами місцевого самоврядування
наданих їм власних повноважень, а також у процес складання, затвердження і
виконання місцевих бюджетів.
Водночас здійснення таких видатків місцевих бюджетів не передбачено
статтями 89–91 Бюджетного Кодексу України, що визначають перелік видатків,
які здійснюються з відповідних місцевих бюджетів.
Міністерство фінансів України також зазначає, що положення
законопроекту щодо фінансування закладів фізичної культури і спорту
спрямовано на отримання бюджетних коштів без врахування організаційно-
правової форми таких закладів, їх правового статусу та результатів фінансової
діяльності.
Це може призвести до виділення бюджетних коштів приватним,
комерційним структурам, а також прибутковим структурам, що не передбачено
законодавством України.
Законопроект не встановлює обмежень, критеріїв та інших умов щодо
недопущення спрямування бюджетних коштів на зазначену мету.
З огляду на це, Міністерство фінансів України пропонує з підпункту 1.3
пункту 1 частини першої законопроекту виключити абзаци сьомий та восьмий.
Абзацами шостим та сьомим підпункту 1.2 пункту 1 частини першої
законопроекту надається право використання центральним органом виконавчої
влади, що реалізує державну політику у сфері фізичної культури і спорту, коштів
із спеціальних рахунків «Україна Олімпійська» та «Україна Паралімпійська» на
утримання і ремонт інших спортивних споруд.
Водночас не зрозуміло, яким є механізм здійснення таких витрат, а також
їх законність.
Тому в абзаці сьомому підпункту 1.2 пункту 1 частини першої
законопроекту Міністерство фінансів України пропонує виключити слова
«інших спортивних споруд».
Запропоновані абзацами десятим та одинадцятим підпункту 1.2 пункту 1
частини першої законопроекту положення спрямовані на отримання меценатами
фізичної культури та спорту пільг і преференцій на підставі інформації про
укладений договір щодо меценатської допомоги, отримання та цільове
використання меценатської допомоги (зміни до статті 2 Закону).
Перелік таких пільг і преференцій запропоновано проектом Закону
України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сприяння
меценатській діяльності у сфері спорту» (реєстр. № 11522).
Міністерство фінансів України зазначає, що за результатами розгляду
цього законопроекту пропозиції щодо надання пільг для юридичних осіб та
фізичних осіб – підприємців, які надають меценатську допомогу на користь
суб’єктів сфери фізичної культури і спорту, не підтримуються як такі, що
призведуть до недонадходжень бюджету у зв’язку з розширенням
(дублюванням) наявних пільг.
5Податковим кодексом України вже передбачено можливість платникам
податку, які здійснюють операції з безоплатного перераховування (надання)
коштів, товарів, робіт, послуг суб’єктам сфери фізичної культури і спорту, що є
неприбутковими організаціями, враховувати зазначені витрати під час
визначення фінансового результату до оподаткування у розмірі, що не
перевищує 8 відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.
Також ці пропозиції не узгоджуються із Меморандумом про економічну та
фінансову політику від 17 червня 2024 року, укладеним з Міжнародним
валютним фондом, згідно з яким Україна, зокрема, взяла на себе зобов’язання
утримуватися від будь-яких податкових та адміністративних заходів, що можуть
зменшити базу податкових надходжень.
Тому Міністерство фінансів України зазначає, що зміни до Закону України
«Про підтримку олімпійського, паралімпійського руху та спорту вищих
досягнень в Україні», що визнають право та підстави для отримання привілеїв
надавачам меценатської допомоги, не підтримуються та потребують виключення
(абзаци десятий та одинадцятий підпункту 1.2 пункту 1 частини першої
законопроекту).
Міністерство молоді та спорту України зазначає, що абзац другий
підпункту 1.1 пункту 1 розділу І законопроекту потребує доопрацювання,
оскільки ці зміни звужують перелік закладів фізичної культури і спорту,
визначених Законом України «Про фізичну культуру і спорт», яким може бути
надана меценатська допомога, зокрема відсутні заклади спеціалізованої освіти
спортивного профілю із специфічними умовами навчання, де одночасно з
навчальним процесом набувають спортивної майстерності спортсмени
резервного спорту.
Також, щодо змін до статті 2 (підпункт 1.2 пункту 1 розділу І
законопроекту) Міністерство молоді та спорту України звертає увагу, що Закон
України «Про підтримку олімпійського, паралімпійського руху та спорту вищих
досягнень в Україні», що містить норму про рахунки «Україна Олімпійська» і
«Україна Паралімпійська», був прийнятий у 2000 році з урахуванням чинного на
той час бюджетного законодавства.
Прийнятим у 2010 році Бюджетним кодексом України та похідними від
нього нормативно-правовими актами затверджені правові засади
функціонування бюджетної системи України, обслуговування бюджетних
коштів.
Відповідно до Кодексу бюджетні установи можуть мати власні
надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами та
інші джерела власних надходжень, зокрема благодійні внески, гранти, дарунки
та надходження від підприємств, організацій, фізичних осіб для виконання
цільових заходів.
Згідно з Порядком відкриття та закриття рахунків у національній валюті в
органах Державної казначейської служби України, органи Казначейства
відкривають рахунки за відповідними кодами бюджетної класифікації.
6Таким чином, Міністерство молоді та спорту України зазначає, що діюче
на сьогоднішній день законодавство унеможливлює відкриття спеціальних
рахунків «Україна Олімпійська» і «Україна Паралімпійська» та потребує
внесення відповідних змін у Закон України «Про підтримку олімпійського,
паралімпійського руху та спорту вищих досягнень в Україні».
Також норма законодавства щодо акумулювання коштів як внесків від
юридичних, фізичних осіб на рахунках органу центральної влади потребує
узгодження зі статтею 54 Закону України «Про запобігання корупції», згідно з
якою державним органам, органам місцевого самоврядування забороняється
одержувати від фізичних, юридичних осіб безоплатно грошові кошти або інше
майно, нематеріальні активи, майнові переваги, пільги чи послуги, крім випадків,
передбачених законами або чинними міжнародними договорами, згоду на
обов’язковість яких надано Верховною Радою України.
Тому Міністерство молоді та спорту України пропонує абзац третій
підпункту 1.3 пункту 1 розділу І законопроекту викласти у такій редакції:
«1. Держава сприяє розвитку олімпійського, паралімпійського руху та
спорту вищих досягнень та визначає пріоритетність видів спорту (у частині видів
спорту, що входять до програми Олімпійських ігор)».
Міністерство молоді та спорту України також зазначає, що відповідно до
Закону України «Про фізичну культуру та спорт» спортивна споруда – нерухоме
майно, призначене для занять фізичною культурою і спортом та зауважує, що
спортивна споруда сама по собі не може бути юридичною особою, а виступає
об'єктом права власності або користування, що належить певній юридичній особі
– державній або комунальній установі, приватній компанії, яка має статус бази
олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, та є майном, а не
самостійним суб'єктом права. Враховуючи вищезазначене, Міністерство молоді
та спорту України пропонує в абзаці сьомому підпункту 1.2 пункту 1 розділу І
слова «інших спортивних споруд», виключити.
Міністерство молоді та спорту України зазначає, що пропозиція стосовно
доповнення статті 3 Закону України «Про підтримку олімпійського,
паралімпійського руху та спорту вищих досягнень в Україні» частиною сьомою
щодо обов’язку держави щодо забезпечення однаковою фінансовою
(бюджетною) підтримкою всіх закладів фізичної культури і спорту, які
розвивають олімпійські та/або паралімпійські види спорту, за аналогічні
кількісні та якісні показники (абзац восьмий підпункту 1.3 пункту 1 розділу І
законопроекту) не узгоджується із нормами щодо здійснення видатків,
затвердженими Кодексом. Держава не може забезпечувати однаковою
фінансовою підтримкою всі заклади фізичної культури і спорту, оскільки заклад
фізичної культури і спорту – юридична особа, що забезпечує розвиток фізичної
культури і спорту шляхом, зокрема, надання послуг у сфері фізичної культури і
спорту та може бути прибутковою організацією (наприклад, футбольний клуб).
Також Міністерство молоді та спорту України інформує, що на сьогодні
створена платформа United24 для підтримки України, благодійні кошти якої
зараховуються на рахунки Національного банку України. Постановою Кабінету
7Міністрів України від 07 червня 2022 року № 655 затверджений Порядок
використання коштів з цих рахунків для задоволення потреб фізичної культури і
спорту, молодіжної політики, зокрема розвиток державних і комунальних
закладів фізичної культури і спорту, придбання спортивного обладнання та
інвентарю, придбання обладнання, інвентарю тощо.
Під час обговорення законопроекту члени Комітету підтримали ідею
запровадження пільг зі сплати податків для меценатів, які підтримують сферу
фізичної культури і спорту. Водночас члени Комітету зазначили, що у
запропонованому вигляді законопроект суперечить нормам Бюджетного кодексу
України та інших законодавчих актів та потребує суттєвого доопрацювання.
Члени Комітету висловилися за направлення законопроекту на повторне
перше читання з метою його узгодження з Бюджетним кодексом України та
іншими законодавчими актами та запропонували створити робочу групу щодо
розробки законопроектів щодо сприяння меценатській діяльності у сфері
фізичної культури і спорту. Також члени Комітету наголосили на тому, що пільги
зі сплати податків для меценатів, які підтримують сферу фізичної культури і
спорту, мають набути чинності лише після закінчення військового стану.
За підсумками обговорення Комітет Верховної Ради України з питань
молоді і спорту ухвалив рішення:
1. Рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду у
першому читанні направити проект Закону України про внесення змін до деяких
законів України щодо сприяння меценатській діяльності з метою підтримки
олімпійського, паралімпійського та оздоровчого руху (реєстр. № 11521), поданий
народним депутатом України Мазурашу Г.Г. та іншими народними депутатами
України, для підготовки на розгляд у повторному першому читанні до Комітету
Верховної Ради України з питань молоді і спорту.
2.Співдоповідачем від Комітету визначити голову підкомітету з питань
фізичної культури та масового спорту Мазурашу Георгія Георгійовича.
3. Створити робочу групу щодо розробки законопроектів стосовно
сприяння меценатській діяльності у сфері фізичної культури і спорту.
4. Доручити підкомітетам з питань спорту вищих досягнень та спортивної
діяльності і з питань фізичної культури і масового спорту сформувати склад
зазначеної робочої групи.
Проект Постанови Верховної Ради України додається.
Голова Комітету КОЖЕМ’ЯКІН А.А.
Крикун Ю.Ю.
255-31-25