Проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану та цільового використання акумульованих доходів Державного бюджету України

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України “Про внесення змін до Податкового

кодексу України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного

стану та цільового використання акумульованих доходів Державного

бюджету України”

1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту.

Розробка проекту закону обумовлена необхідністю відповідного

наповнення дохідної частини бюджету за рахунок надходження податкових

платежів від справляння військового збору у період дії військового стану та

протягом шести місяців після його завершення, скасування чи відміни та з метою

подальшого забезпечення належного функціонування економіки країни,

створення умов для повноцінного забезпечення фінансуванням потреб Збройних

сил України, виконання заходів національної безпеки і оборони, відсічі і

стримування у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти

України.

З метою забезпечення фінансування заходів з підвищення обороноздатності

держави тимчасово з 3 серпня 2014 року Законом України від 31 липня 2014 року

№ 1621-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких

законодавчих актів України» в Україні введено військовий збір.

З моменту його запровадження планувалося надати відповідному збору

тимчасовий характер і встановити термін його дії до 1 січня 2015 року.

Однак, Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення

змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України»,

який набрав чинності з 1 січня 2015 року, термін дії військового збору

продовжений, а тимчасовий характер його дії замінено на невизначений час, а

саме до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення

реформи Збройних Сил України.

Відповідно до інформації отриманої від Міністерства фінансів України та за

результатами опрацювання звітів Рахункової палати України про результати

аудиту ефективності справляння та результативності контролю за повнотою

нарахування та своєчасністю сплати військового збору, до державного бюджету

за період з серпня 2014 року по 01.05.2024 року до загального фонду Державного

бюджету України було перераховано близько 221,1 млрд. гривень:

•2014 рік (із серпня) – 2,5 млрд. грн;

•2015 рік – 9,2 млрд. грн;

•2016 рік – 11,5 млрд. грн;

•2017 рік – 15,1 млрд. грн;

•2018 рік – 18,7 млрд. грн;

•2019 рік – 22,3 млрд. грн;

•2020 рік – 23,9 млрд. грн;

2

•2021 рік – 28,6 млрд. грн;

•2022 рік – 33,7 млрд. грн;

•2023 рік - 37,9 млрд. грн;

•2024 (по 01.07.2024 року) – 20,2 млрд. грн.

Разом з тим, відповідно до інформації отриманої від Державної податкової

служби України за № 471/2/99-00-19-03-02-02 від 22.07.2024 року встановлено

наступне, що наразі перед державою існує податковий борг зі сплати військового

збору до державного бюджету.

Так, станом на 01.07.2024 року державний борг зі сплати військового збору

до державного бюджету становив близько 4,8 млрд. гривень:

•2014 рік (із серпня) – 29,6 млн. грн;

•2015 рік – 1,4 млрд. грн;

•2016 рік – 30,5 млн. грн;

•2017 рік – 72,5 млн. грн;

•2018 рік – 140,9 млн. грн;

•2019 рік – 277,6 млн. грн;

•2020 рік – 287,3 млн. грн;

•2021 рік – 304,3 млн. грн;

•2022 рік – 373,2 млн. грн;

•2023 рік – 908,8 млн. грн;

•2024 (по 01.07.2024 року) – 897,1 млн. грн.

Починаючи з 2018 року сума податкового боргу зі сплати військового збору

пропорційно збільшується, що свідчить про не ефективність адміністрування

вказаного податку, що матиме негативні наслідки за результатами різкого

підняття відсоткової ставки зі сплати вказаного податку з 1,5 відсотків до 5

відсотків. Реалізація зазначеної пропозиції призведе до збільшення податкового

навантаження на фізичних осіб та, як наслідок, зменшення їх доходів та

купівельної спроможності, гальмування легалізації трудових відносин.

Вже сьогодні внаслідок масштабної російської агресії мільйони громадян

нашої держави залишились на межі виживання. Чимало підприємств були

змушені припинити свою діяльність. Навіть ті підприємства, які продовжують

роботу, часто потерпають через проблеми з логістикою та нестачею сировини.

За прогнозами НБУ, скорочення ВВП України очікується за усіма

складовими. Зокрема, знизиться приватне споживання, зважаючи на вимушений

виїзд багатьох громадян з країни, зростання рівня безробіття, зменшення доходів

та економію на другорядних витратах.

За результатами дослідження Advanter Group, лише український малий та

середній бізнес з початку війни скоротив близько 1,2 млн. співробітників (33 %),

34 % співробітників відправлено у відпустку. З тих, що залишилися, 42 %

працюють на умовах скороченої заробітної плати. Через війну сотні тисяч

українців втратили житло.

3

Навіть у таких складних умовах українські громадяни та підприємства

всіляко підтримують Збройні Сили України. Лише на спецрахунок НБУ на

потреби ЗСУ було перераховано понад 15,5 млрд. грн., з яких близько 4,9

млрд. грн. надійшло з-за кордону.

В Україні внаслідок повномасштабної війни підвищилися ціни на товари та

послуги. За даними Держстату, інфляція на споживчому ринку з початку року

сягнула 7,6 % (4,5 % у березні), у т.ч. ціни на продукти харчування зросли на

11,9 % (6,4 % у березні); на фармацевтичну продукцію – на 9,3 % (7,7 % у

березні), на паливо та мастила – на 19,2 % (7,7 % у березні).

На тлі зниження доходів, у т.ч. трудових, високий рівень інфляції та

підняття відсоткової ставки податків призведе до зростання бідності серед

українського населення. Зокрема, Світовий банк прогнозує, що кількість бідних

людей в Україні внаслідок війни збільшиться майже вчетверо.

Враховуючи зазначене, вбачається, що збільшення податкового

навантаження на фізичних осіб шляхом підвищення військового збору не

вирішить питання належного наповнення дохідної частини бюджету. У той же

час, прийняття запропонованої норми генеруватиме подальше поглиблення

бідності населення та падіння його купівельної спроможності, збільшення

відтоку кваліфікованих кадрів за кордон та зростання частки тіньової економіки.

2. Мета законопроекту.

Проект розроблений, як альтернативний до Проекту Закону про внесення

змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо

особливостей оподаткування у період дії воєнного стану за №11416 від

18.07.2024 року з метою створення сприятливих умов для зміцнення та розвитку

економіки, збереження існуючої податкової системи та зменшення податкового

тиску та навантаження на бізнес.

3. Загальна характеристика та основні положення законопроекту.

У першу чергу, законопроект пропонує передбачити цільове використання

коштів Державного бюджету України, джерелом яких є військовий збір. Вказані

надходження пропонується використати на видатки у таких пропорціях та за

такими напрямками:

40 відсотків - на здійснення заходів із закупівлі спеціальної техніки та

обладнання, виконання державних цільових програм реформування та розвитку

оборонно-промислового комплексу, розроблення, освоєння і впровадження

нових технологій, нарощування наявних виробничих потужностей для

виготовлення продукції оборонного призначення;

40 відсотків - на виплату винагороди грошового забезпечення

військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань,

утворених відповідно до законів України;

4

20 відсотків - головним розпорядникам коштів державного бюджету, що

належать до сектору безпеки і оборони, для подальшого автоматичного

спрямування військовим частинам Збройних Сил України, інших військових

формувань на матеріально-технічне забезпечення пропорційно чисельності

особового складу, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Крім того, законопроект пропонує закріпити презумпцію невинуватості

платника податків у податковому законодавстві, а також встановити додаткові

запобіжники проти перешкоджання господарській діяльності суб'єкта

господарювання контролюючими органами під час перевірки, зокрема шляхом:

1)впровадження окремої норми про презумпцію невинуватості платника

податків як загального положення Глави 11 "Відповідальність" Податкового

кодексу України;

2)впровадження окремої норми у статті 80 "Порядок проведення фактичної

перевірки" Податкового кодексу України, відповідно до якої контролюючі

органи можуть перешкоджати господарським операціям лише у випадках прямо

передбачених Податковим кодексом України та зобов'язані не допускати

необґрунтованого перешкоджання господарській діяльності.

3)закріплення необґрунтованого та непропорційного цілям перевірки

перешкоджання господарській діяльності платника податків посадовими

особами контролюючого органу під час проведення фактичної перевірки як

податкового правопорушення контролюючого органу;

4)запровадження автоматична реєстрації податкової накладної, якщо

протягом 30-ти днів після її неприйняття не прийнято рішення про наявність

податкового правопорушення.

5)закріплення презумпції невинуватості та принципу неперешкоджання

господарській діяльності як прав платника податків відповідно до статті 17

Податкового кодексу України.

Альтернативний законопроект також містить окремі норми з основного

законопроекту, наприклад, ініціативу запровадити листування контролюючих

органів з великими платниками податків, платниками податку на додану вартість,

фінансовими агентами платниками, платниками, що набули статусу

електронного резидента (е-резидента) засобами електронного зв’язку в

електронній формі через електронний кабінет.

Щодо ініціативи включення до переліку обов’язків платників податків

обов’язку стосовно проведення інвентаризації на вимогу контролюючого органу

під час проведення перевірки, то альтернативний законопроєкт надає право

контролюючому органу ініціювати таку інвентаризацію, а не вимагати її

проведення. Таким чином, мінімізується тиск на бізнес, оскільки урядовий

законопроект допускав безпідставні вимоги податкової служби проводити

постійні інвентаризації, що могло б паралізувати чи ускладнити господарську

діяльність.

5

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Нормативно-правовими актами у цій сфері правового регулювання є:

Податковий кодекс України;

міжнародні договори (конвенції) про уникнення подвійного оподаткування

між Україною та іноземними державами.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація проекту Закону не потребуватиме видатків з Державного

бюджету України та місцевих бюджетів.

6. Очікувані правові та соціальні наслідки прийняття законопроекту

Прийняття проекту Закону та його реалізація сприятиме веденню бізнесу в

України через стабільність, чіткість та зрозумілість податкового законодавства, а

також підвищить інвестиційну привабливість України як юрисдикції із чітко

закріпленими правами платника податків.

Народні депутати України