Проєкт Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо підвищення ефективності укладення угод про визнання винуватості

КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

з питань правоохоронної діяльності

вул. М. Грушевського, 5, м. Київ, 01008, www.rada.gov.ua

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ВИСНОВОК

на проект Закону України

«Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального

процесуального кодексу України щодо підвищення ефективності

укладення угод про визнання винуватості»

(реєстр. № 11340-2 від 01.07.2024)

Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності за

дорученням Голови Верховної Ради України Стефанчука Р.О. розглянув на

засіданні 17 липня 2024 року (протокол № 186) проект Закону України «Про

внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального

процесуального кодексу України щодо підвищення ефективності укладення угод

про визнання винуватості» (реєстр. № 11340-2), поданий народним депутатом

Павлюком М.В.

Метою законопроекту є вдосконалення національного законодавства в

частині положень, які визначають укладення угод про визнання винуватості у

кримінальних провадженнях щодо корупційних та пов’язаних з корупцією

кримінальних правопорушень.

Для досягнення вказаної мети у законопроекті пропонується:

1) внести зміни до ч. 3 ст. 53 Кримінального кодексу України (далі – КК

України), якими передбачити, що виключно щодо корупційних правопорушень,

правопорушень, пов’язаних з корупцією, суд може ухвалити вирок, яким

затверджує угоду про визнання винуватості, і призначити узгоджене сторонами

додаткове покарання у виді штрафу у разі, коли таке покарання не передбачено

в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України;

2) доповнити КК України новою ст. 69-2 «Призначення більш м’якого

покарання, ніж передбачено законом, за наслідками укладання угоди про

визнання винуватості у корупційних та пов’язаних з корупцією

правопорушеннях»;

3) встановити, що у кримінальних провадженнях щодо корупційних

кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов’язаних з

корупцією (далі – корупційні правопорушення), суд приймає рішення про

звільнення від відбування покарання з випробуванням у разі затвердження угоди

про визнання винуватості, коли сторонами угоди узгоджено звільнення від

відбування покарання у виді позбавлення волі на строк не більше восьми років

або іншого більш м’якого покарання, а також узгоджено звільнення від

відбування покарання з випробуванням (ч. 2 ст. 75 КК України в редакції

проекту);

4) встановити строки погашення судимості для осіб, звільнених від

відбування покарання з випробуванням, у випадку затвердження угоди про

визнання їх винуватості у вчиненні корупційних правопорушень (новий п. 1-1

ст. 89 КК України);

5) внести зміни до ч. 4 ст. 469 Кримінального процесуального кодексу

України (далі – КПК України), якими передбачити можливість укладання угоди

про визнання винуватості у провадженні щодо особливо тяжких злочинів,

віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України (далі

– НАБУ), за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у

вчиненні злочину, віднесеного до підслідності НАБУ, якщо інформація щодо

вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами та повного або

часткового (з урахуванням характеру та ступеня участі особи у вчиненні

злочину) відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або

заподіяної шкоди (якщо такі збитки або шкода були завдані);

6) встановити, що у разі відмови суду в затвердженні угоди, укладення якої

ініційовано на стадії досудового розслідування, судове провадження за згодою

сторін кримінального провадження продовжується в загальному порядку (ч. 7

ст. 474 КПК України в редакції проекту), тощо.

Зазначений законопроект визначено альтернативним щодо проекту Закону

України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та

Кримінального процесуального кодексу України щодо підвищення ефективності

укладення угод про визнання винуватості» (реєстр. № 11340 від 14.06.2024; далі

– проект № 11340). При цьому більшість положень альтернативного проекту за

своїм змістом є тотожними тим, що містяться у проекті № 11340.

Основні відмінності альтернативного проекту від проекту № 11340

полягають у наступному: 1) в альтернативному проекті пропонується з ч. 1 ст. 69

КК України та ч. 1 ст. 75 КК України виключити словосполучення «крім випадків

засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне

правопорушення, пов’язане з корупцією»; 2) в альтернативному проекті

пропонується передбачити можливість укладання угоди про визнання

винуватості у провадженні щодо особливо тяжких злочинів, віднесених до

підслідності НАБУ, за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої

особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності НАБУ, якщо інформація

щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами та повного

або часткового відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого

збитку або заподіяної шкоди (п. 2 ч. 4 ст. 469 КПК України в редакції проекту).

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України

висловило зауваження та пропозиції до поданого законопроекту.

З огляду на зазначене та керуючись пунктом 2 частини першої статті 16

Закону України «Про комітети Верховної Ради України», частиною третьою

статті 93, пунктом 1 частини першої статті 111, пунктом 2 частини першої статті

114 Регламенту Верховної Ради України, Комітет з питань правоохоронної

діяльності рекомендує Верховній Раді України проект Закону України «Про

внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального

процесуального кодексу України щодо підвищення ефективності укладення угод

про визнання винуватості» (реєстр. № 11340-2) включити до порядку денного

одинадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання та за

результатами розгляду в першому читанні відхилити.

Співдоповідачем на засіданні Верховної Ради України визначено Голову

Комітету – народного депутата України Іонушаса Сергія Костянтиновича.

Проект Постанови Верховної Ради України додається.

Голова Комітету С. Іонушас