Проєкт Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо підвищення ефективності укладення угод про визнання винуватості

КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

з питань правоохоронної діяльності

вул. М. Грушевського, 5, м. Київ, 01008, www.rada.gov.ua

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ВИСНОВОК

на проект Закону України

«Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального

процесуального кодексу України щодо підвищення ефективності

укладення угод про визнання винуватості»

(реєстр. № 11340-1 від 01.07.2024)

Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності на

засіданні 17 липня 2024 року (протокол № 186) на виконання доручення Голови

Верховної Ради України Стефанчука Р.О. розглянув проект Закону України «Про

внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального

процесуального кодексу України щодо підвищення ефективності укладення угод

про визнання винуватості» (реєстр. № 11340-1), поданий народними депутатами

України Устіновою О.Ю. та Юрчишиним Я.Р., а також висновок Головного

науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України від

10 липня 2024 року (електронна картка документа (1612371).

Метою даного проекту Закону є підвищення ефективності діяльності

правоохоронних органів шляхом розширення переліку інструментів для

укладання угод про визнання винуватості в корупційних кримінальних

правопорушеннях та кримінальних правопорушеннях, пов’язаних з корупцією

(далі – корупційні правопорушення).

Для досягнення вказаної мети проектом Закону пропонується:

1) виключно щодо корупційних кримінальних правопорушень та

правопорушень, пов’язаних з корупцією, суд може ухвалити вирок, яким

затверджує угоду про визнання винуватості, і призначити додаткове покарання

у виді штрафу у випадках, коли таке покарання не передбачено в санкції статті,

розмір штрафу узгоджується сторонами в межах від дванадцяти тисяч

неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до дванадцяти мільйонів

неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – в залежності від тяжкості

вчиненого злочину (зміни у ч. 3 ст.53 КК в редакції проекту);

2) суд може ухвалити вирок, яким затверджує угоду про визнання

винуватості, і призначити узгоджене сторонами додаткове покарання у виді

позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю

строком від одного до п’яти років (зміни до ст.55 КК);

3) якщо підозрюваний чи обвинувачений викриє іншу особу у вчиненні

корупційного кримінального правопорушення, кримінального правопорушення,

пов'язаного з корупцією, і ця інформація буде підтверджена доказами та за умови

часткового чи повного відшкодування збитку або заподіяної шкоди, суд може

ухвалити рішення про затвердження угоди про визнання винуватості, у випадку,

якщо сторонами узгоджено покарання у виді позбавлення волі нижче від

найнижчої межі, встановленої в санкції статті. В той же час така особа не може

бути звільнена від відбуття такого покарання з випробуванням (нова ст. 692 КК

в редакції проекту);

4) суд прийматиме рішення про звільнення від відбування покарання з

випробуванням у випадку затвердження угоди про визнання винуватості, якщо

сторонами угоди узгоджено звільнення від відбування покарання у виді

позбавлення волі на строк не більше восьми років або іншого більш м’якого

покарання з випробуванням. Іспитовий строк у такому випадку встановлюється

судом тривалістю від двох років до шести років (ст. 75 КК в редакції проекту);

5) суд може застосувати таке додаткове покарання, як конфіскації майна

(ст.77 КК в редакції проекту);

6) особи, звільнені від відбування покарання з випробуванням, якщо

протягом іспитового строку вони не вчинили нового кримінального

правопорушення протягом такого строку з дня набрання вироком законної сили

- від двох до шести років в залежності від тяжкості вчиненого злочину,

вважатимуться такими, що не мають судимості (новий п. 1-1 статті 89 КК);

7) укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та

підозрюваним чи обвинуваченим здійснюється за погодженням з керівником

органу прокуратури у межах їх компетенції. Для тяжких і особливо тяжких

злочинів (крім віднесених до підслідності НАБУ), угоди укладаються за

погодженням з Генеральним прокурором. У випадку злочинів, віднесених до

підслідності НАБУ, угоди укладаються за погодженням із заступником

Генерального прокурора – керівником Спеціалізованої антикорупційної

прокуратури (стаття 469 КПК);

8) Генеральний прокурор затверджує керівні настанови для прокурорів

щодо укладення угод про визнання винуватості у кримінальних провадженнях, а

керівні настанови щодо укладення угод про визнання винуватості у

кримінальних провадженнях віднесених до підслідності НАБУ затверджує

заступник Генерального прокурора – керівник Спеціалізованої антикорупційної

прокуратури. Ці настанови є обов'язковими для врахування при ініціюванні угод,

визначенні основного та додаткового покарання, можливості звільнення з

випробуванням, а також умов та строків відшкодування збитків;

9) у разі відмови суду затвердити угоду, укладену на стадії досудового

розслідування, судове провадження продовжується в загальному порядку за

згодою сторін. Якщо одна зі сторін не погоджується на продовження судового

провадження у загальному порядку, досудове розслідування продовжується в

загальному порядку. У випадку, коли суд не затверджує угоду, укладену на стадії

судового провадження, судовий процес продовжується у загальному порядку

(ст.474 КПК в редакції проекту);

10) сторони можуть вносити зміни до укладеної угоди до моменту

видалення суду до нарадчої кімнати, а повторне звернення з угодою з тим самим

підозрюваним, обвинуваченим в одному кримінальному провадженні

допускається одноразово у разі усунення підстав, на основі яких суд відмовив у

затвердженні такої угоди (ст.474 КПК в редакції проекту).

Даний законопроект є альтернативним до проекту Закону України «Про

внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального

процесуального кодексу України щодо підвищення ефективності укладення угод

про визнання винуватості» (реєстр. № 11340 від 14.06.2024).

Основні відмінності альтернативного проекту від проекту № 11340

полягають у наступному:

1) в альтернативному проекті пропонується передбачити, що виключно

щодо корупційних правопорушень, суд може ухвалити вирок, яким затверджує

угоду про визнання винуватості, і призначити узгоджене сторонами додаткове

покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися

певною діяльністю строком від одного до п’яти років (новий абз. 6 ч. 1 ст. 55

КК);

2) в альтернативному проекті частина перша статті 692 КК передбачає для

укладення угоди у кримінальному провадженні одночасне існування двох умов:

викриття підозрюваним іншої особи та повне або часткове відшкодування

завданого злочином збитку, в той час як основний законопроект передбачає

існування як двох умов одночасно так і однієї;

3) в альтернативному проекті пропонується передбачити можливість

укладання угоди про визнання винуватості у провадженні щодо тяжких,

особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності НАБУ, у разі викриття

підозрюваним/обвинуваченим, який не є організатором кримінального

правопорушення, іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності

НАБУ, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде

підтверджена доказами та за умови повного або часткового відшкодування

підозрюваним/обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (п. 2 ч. 4

ст. 469 КПК у редакції проекту);

4) в альтернативному проекті пропонується, щоб Генеральний прокурор

(виконувач обов’язків Генерального прокурора), Заступник Генерального

прокурора – керівник САП затверджували керівні настанови для прокурорів

щодо укладення угод про визнання винуватості у кримінальних провадженнях

(ст.469 КПК).

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України

висловило зауваження та пропозиції до поданого законопроекту.

Обговоривши питання щодо підвищення ефективності діяльності

правоохоронних органів шляхом розширення переліку інструментів для

укладання угод про визнання винуватості в корупційних кримінальних

правопорушеннях та кримінальних правопорушеннях, пов’язаних з корупцією,

народні депутати України – члени Комітету зауважили, що основний проект

Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та

Кримінального процесуального кодексу України щодо підвищення ефективності

укладення угод про визнання винуватості» (реєстр. № 11340), на думку членів

Комітету, є змістовнішим, ніж альтернативні законопроекти, та його прийняття

вбачається більш ефективним.

З огляду на зазначене та керуючись пунктом 2 частини першої статті 16

Закону України «Про комітети Верховної Ради України», частиною третьою

статті 93, пунктом 1 частини першої статті 111, пунктом 2 частини першої статті

114 Регламенту Верховної Ради України, Комітет з питань правоохоронної

діяльності рекомендує Верховній Раді України проект Закону України «Про

внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального

процесуального кодексу України щодо підвищення ефективності укладення угод

про визнання винуватості» (реєстр. № 11340-1) включити до порядку денного

одинадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання та за

результатами розгляду в першому читанні відхилити.

Доповідачем від Комітету при розгляді питання на пленарному засіданні

Верховної Ради України визначено Голову Комітету з питань правоохоронної

діяльності – народного депутата України Іонушаса Сергія Костянтиновича.

Голова Комітету С. Іонушас