Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо детінізації ринку металургійної сировини та операцій з металобрухтом)

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо детінізації ринку металургійної сировини та операцій з металобрухтом)»

Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

Проект Закону України «Про детінізацію ринку металургійної сировини (про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо операцій з металобрухтом» (далі – проект Закону) розроблено для забезпечення прозорої та сталої роботи в сфері заготівлі й переробки брухту та відходів чорних і кольорових металів.

Неефективне регулювання даного виду діяльності в Україні ускладнює процес заготівлі й переробки брухту, а також значно ускладнює експортно-імпортні операції на українському ринку. Більше того, наявність великої кількості регуляторних процедур породжує корупційні схеми, які в цілому гальмують розвиток і модернізацію металургійного комплексу.

Основною причиною необхідності прийняття Закону є потреба у системному вдосконаленні і модернізації всіх етапів і порядку здійснення операцій з металобрухтом та необхідність спрощення процедури приймання металобрухту від фізичних осіб задля виведення ринку з тіні, що сьогодні, за даними об'єднання підприємств «Укрметалургпром», сягає близько 80%. У зв’язку з цим, проектом пропонується:

1. Скасувати поділ металобрухту на промисловий та побутовий.

Чинним законодавством заборонено приймати від населення промисловий брухт, при цьому наявні визначення не дають чіткого розуміння, який брухт є побутовим, а який промисловим. Такий поділ –«радянський спадок», але в сучасних умовах брухт будь-якого походження може належати як фізичній, так і юридичній особі. Для мінімізації ризиків пошкодження промислових об’єктів існують інші інструменти, наприклад, кримінальна та/або адміністративна відповідальність. Збереження поділу лому на промисловий і побутовий в сучасних умовах обумовлює можливості для зловживань з боку правоохоронних органів.

2. Спростити вимоги до заготівлі брухту (без його переробки).

Так, на теперішній час первинна ланка брухтозаготівельної галузі – невеликі заготівельники – не мають можливості офіційно, з дотриманням норм чинного законодавства та сплатою податків здійснювати заготівлю брухту, оскільки їм необхідно отримувати акт обстеження від місцевих адміністрацій, виконувати низку вимог щодо наявності брухтопереробного та вантажопідйомного обладнання, які є для них економічно недоцільними та складними у виконанні. Тоді як основна функція дрібних заготівельників – це зібрати брухт у населення та передати його далі металургійним переробникам, для чого взагалі не потрібна більшість з передбаченого на сьогоднішній день обладнання.

3. Усунути неефективні й надмірні механізми державного регулювання.

Пропонується відмінити акти обстеження, які видають місцеві адміністрації. Фактично, оформлення таких документів втратило сенс ще з відміною ліцензування заготівлі металобрухту. Така форма контролю є застарілою та не відповідає сучасним засадам державного нагляду (контролю) в сфері підприємницької діяльності. Оскільки діяльність з заготівлі металобрухту є підприємницькою діяльністю, за суб’єктами здійснюють контроль державні органи в межах своїх повноважень (поліція, екологічна інспекція тощо).

4. Спростити розрахунки з фізичними особами за готівку.

Пропонується відмінити заборону на розрахунки готівкою за металобрухт, що здається населенням (якої немає при розрахунках за інші види вторинної сировини), а також спростити документообіг в частині фіксування в первинних документах даних особи, яка здає брухт. Надмірна зарегульованість в цій сфері призводить тільки до того, що майже весь брухт від населення приймається без дотримання встановлених правил.

5. Усунути правову колізію в частині відповідальності за здійснення операцій з брухтом.

Статтею 213 Кримінального кодексу України встановлено відповідальність за здійснення операцій з брухтом посадових осіб суб'єктів господарювання, які не включені до переліку суб'єктів господарювання, які здійснюють операції з брухтом. При цьому, після відміни ліцензування операцій з металобрухтом не існує та не передбачено законодавством жодного такого переліку.

Мета і завдання законопроекту

Метою законопроекту є детінізація ринку металургійної сировини шляхом усунення неузгодженостей та недоліків положень законодавства щодо операцій з металобрухтом, які створюють неприпустимі умови для легального ведення господарської діяльності.

Загальна характеристика і основні положення законопроекту

Законопроектом пропонується внести ряд змін до чинних нормативно-правових актів, що забезпечить спрощення ведення господарської діяльності в даній сфері.

Переважна більшість положень законопроекту спрямовані на лібералізацію умов провадження діяльності суб’єктів господарювання і зняття неефективних регуляторних обмежень.

Законопроект вдосконалює регулювання діяльності учасників ринку металобрухту шляхом:

- спрощення порядку здійснення операцій з металобрухтом;

- зменшення необґрунтованих вимог до суб’єктів господарювання, які здійснюють операції з металобрухтом, та вимог до оформлення операцій з металобрухтом;

- скасування застарілої системи поділу металобрухту на побутовий і промисловий та пов’язаних з нею обмежень, чим усувається можливість для корупційних зловживань з боку правоохоронних органів через пред’явлення ними необґрунтованих претензій до легальних пунктів приймання металобрухту;

- уточнення компетенції державних органів у сфері здійснення операцій з металобрухтом;

- виведення з-під подвійного державного контролю здійснення операцій з металобрухтом;

- спрощення документального оформлення операцій з металобрухтом за участю фізичних осіб, порядку та оплати закупленого у населення металобрухту шляхом скасування заборони розрахунків готівкою;

- усунення дублювання функцій органів державної влади в сфері здійснення операцій з металобрухтом, скасування права складання місцевими державними адміністраціями акту обстеження спеціалізованих підприємств;

- спрощення технічних та регуляторних вимог до заготівників металобрухту, які здійснюють лише його заготівлю (закупівлю) без фактичної переробки;

Законопроектом також вносяться зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення з метою надання нового визначення адміністративного правопорушення при здійсненні операцій з металобрухтом у зв’язку з необхідністю скасування класифікації металобрухту як «промислового» та «побутового».

Важливо, що проектом Закону здійснюється усунення правової колізії норми статті 213 Кримінального кодексу України, яка встановлює кримінальну відповідальність за здійснення операцій з брухтом кольорових і чорних металів посадовими особами суб’єктів господарської діяльності, відомості про яких не включено до переліку суб’єктів господарювання, що здійснюють операції з металобрухтом. На сьогоднішній день існування такого переліку не передбачено чинним законодавством.

Відтак, законопроект в цілому спрямований на досягнення прозорості в господарській діяльності суб’єктів операцій з металобрухтом, вирішує окремі важливі питання дерегуляції такого виду господарської діяльності як заготівля металобрухту та сприяє масштабній детінізації цієї індустрії.

4. Стан нормативно-правової бази у цій сфері правового регулювання

Основними нормативно-правовими актами, що регулюють зазначені правовідносини є Конституція України, Господарський кодекс України, Кримінальний кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Закон України «Про металобрухт».

Реалізація даного законопроекту передбачає внесення змін до Кримінального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України «Про металобрухт», Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Реалізація даного законопроекту після його прийняття не передбачає визнання актів такими, що втратили чинність, а також розроблення нових правових актів.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

На момент внесення реалізація проекту Закону не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України.

За оцінками експертів об'єднання підприємств «Укрметалургпром» брухтозаготівля в 2019 році складе близько 3200 тис. т. з них понад 80% знаходиться в тіні (2560 тис.т). Відповідні надходження в бюджет в 2019 році становитимуть - 45,7 млн. грн. Запропоновані заходи щодо детінізації ринку металобрухту створять передумови для легалізації брухтозаготівельного бізнесу і виведення його з тіні, що в свою чергу, дозволить збільшити надходження до бюджету в 20 разів – близько 914 млн. грн.

6. Прогноз соціально-економічних наслідків

Прийняття запропонованих змін дозволить:

- забезпечити прозору та сталу роботу в сфері заготівлі і переробки брухту та відходів металів;

- спростити процедуру приймання металобрухту від фізичних осіб, стимулювати заготівлю та вивести учасників ринку з тіні;

- збільшити обсяги заготівлі металобрухту – стратегічної сировини для металургійної галузі, одного з «локомотивів» української економіки;

- збільшити надходження до Державного бюджету України у вигляді податків від легальної господарської діяльності суб’єктів, що здійснюють заготівлю та операції з металобрухтом;

- усунути корупціогенні чинники та зайві регуляторні впливи в галузі;

- створити умови для підвищення конкурентоспроможності металургійної галузі України.