Проєкт Закону про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України та деяких законів України щодо вдосконалення проведення перевірок Антимонопольним комітетом України

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проєкту Закону України «Про внесення змін до Господарського

процесуального кодексу України та деяких законів України щодо

вдосконалення проведення перевірок Антимонопольним комітетом

України»

1. Мета

Проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів

України щодо вдосконалення проведення перевірок Антимонопольним

комітетом України та його територіальними відділеннями» (далі –

законопроєкт) розроблено з метою створення правових та організаційних

механізмів належного застосування судами першої інстанції норм

процесуального права під час отримання Антимонопольним комітетом

України (далі - Комітет), територіальними відділеннями Комітету рішень

господарського суду про надання дозволу на проведення перевірки суб'єктів

господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування,

органів адміністративно-господарського управління та контролю, доступу до

приміщень, інших володінь, інших місць зберігання інформації, що перебуває

у володінні та/або користуванні суб'єктів господарювання, об'єднань, органів

влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-

господарського управління та контролю, та/або на вчинення спеціальних дій,

передбачених законодавством про захист економічної конкуренції, у вигляді

проведення огляду приміщень, інших володінь підприємств, установ та

організацій, систем електронних комунікацій, місць зберігання інформації,

майна, предметів чи інших носіїв інформації, документів, у тому числі їх

оригіналів, опломбовування (опечатування) приміщення, іншого володіння,

системи електронних комунікацій чи місця зберігання інформації, накладення

арешту на майно, предмети чи інші носії інформації, документи, у тому числі

їх оригінали, які можуть свідчити про ознаки порушення законодавства про

захист економічної конкуренції чи бути доказами чи джерелом доказів у справі,

вилучення майна, предметів чи інших носіїв інформації, документів, у тому

числі їх оригіналів, а також продовження строку проведення перевірки.

Цей законопроект є альтернативним до проекту Закону України «Про

внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення

проведення перевірок Антимонопольним комітетом України та його

територіальними відділеннями», реєстр. № 11350 від 18.06.2024 року.

2. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Законом України від 09.08.2023 № 3295-IX «Про внесення змін до деяких

законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства про захист

економічної конкуренції та діяльності Антимонопольного комітету України»

були внесені зміни, зокрема до Господарського процесуального кодексу

України (далі - ГПК України, Кодекс) якими доповнено Кодекс новими

положеннями, що визначають порядок отримання органами Комітету дозволу

2

суду на проведення перевірки суб’єктів господарювання та вчинення окремих

процесуальних дій.

ГПК України доповнився статтею 252-1, а також до його інших статей

були внесені відповідні зміни з метою узгодження їх змісту з положеннями

статті 252-1.

Зазначеною статтею 252-1 ГПК України передбачається порядок розгляду

господарським судом клопотань Комітету, його територіальних відділень про

надання дозволу на проведення перевірки суб'єктів господарювання,

об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів

адміністративно-господарського управління та контролю, доступу до

приміщень, інших володінь, інших місць зберігання інформації, що перебуває

у володінні та/або користуванні суб'єктів господарювання, об'єднань, органів

влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-

господарського управління та контролю та/або на вчинення окремих

процесуальних дій, передбачених законодавством про захист економічної

конкуренції, у вигляді проведення огляду, опломбовування (опечатування),

накладення арешту на майно, вилучення майна.

Діюча редакція положень ГПК України не містить належного

врегулювання наступних положень, що може призвести до неоднакового

застосування судами першої інстанції норм процесуального права під час

отримання відповідного дозволу Комітетом, а саме:

1. Стаття 252-1 «Особливості розгляду справи у порядку спрощеного

позовного провадження за клопотаннями Антимонопольного комітету

України, територіального відділення Антимонопольного комітету України»

знаходиться у Розділу ІV ГПК – «ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ» Глава 1.

Апеляційне провадження § 1. Апеляційна скарга.

При цьому, частина друга статті 24 ГПК України не зазнала змін в

частині надання права на розгляд клопотання Комітету, його територіального

відділення, апеляційними господарськими судами як судами першої

інстанції.

У зв’язку із чим, стаття 252-1, має знаходись в Главі 10 Розділу III ГПК

України, оскільки саме він визначає порядок здійснення спрощеного

позовного провадження місцевими господарськими судами, тобто судом

першої інстанції.

Однак, розгляд клопотань органів Комітету щодо проведення перевірки

в порядку спрощеного позовного провадження юридично некоректні і не

можуть бути предметом регулювання Главі 10 Розділу III Кодексу, оскільки

особливості процесу розгляду судом клопотання органів Комітету про

отримання судового дозволу на проведення перевірки та вчинення

відповідних процесуальних дій не можна відносити до розгляду справи у

спорах в порядку спрощеного позовного провадження, адже відповідно до

частини першої статті 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного

провадження розглядаються малозначні справи. Інші справи можуть бути

3

розглянуті у такому порядку, але за умови, що вони не входять до переліку

справ, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Позовне провадження є основною формою судового провадження в

господарському процесі і поділяється на загальне та спрощене, що

застосовується до окремих категорій спорів, пріоритетом у розгляді яких є

швидкість. При цьому основним документом позовного провадження, який

подається сторонами до суду, є позовна заява, а не клопотання.

Клопотання – це документ з процесуальних питань, а не документ, що

подається до суду по суті справи та спору. Відтак розгляд господарським

судом клопотання органів Комітету про надання дозволу на проведення

перевірки та вчинення відповідних процесуальних дій не є розглядом справи

про спір по суті, а є певним заходом примусового характеру, який

застосовується з метою забезпечення діяльності Комітету та його

територіальних відділень, а, отже, не може розглядатися в спрощеному

проваджені.

2. ГПК України в § 3 Глави 2 Розділу I врегульовує територіальну

юрисдикцію розгляду справ, зокрема випадки звернення до суду за

місцезнаходженням відповідача, випадки обрання підсудності за вибором

позивача та наявність виключної компетенції щодо окремих категорій спорів.

ГПК України не містить належного врегулювання питання територіальної

юрисдикції розгляду клопотання Комітету про надання дозволу проведення

перевірки суб’єктів господарювання та вчинення окремих процесуальних дій.

У зв’язку із чим, під час звернення Комітету, його територіального

відділення постає питання територіальної юрисдикції, зокрема розгляду

клопотань можливий за місцезнаходження органу Комітету,

місцезнаходження реєстрації суб’єкта господарювання або місцезнаходження

майна (приміщень, предметів, носіїв інформації тощо).

3. Частина друга статті 248 ГПК України визначає строк розгляду

клопотання Комітету, втім відсутня згадка про територіальне відділення

Комітету.

У зв’язку із чим, положення ГПК України підлягають уточненню шляхом

доповнення строку розгляду справи за клопотанням територіального

відділення.

Унаслідок такої неповноти та недосконалості регулювання створюються

ризики як в частині неможливості ефективного виконання Комітетом своїх

функцій, так і в частині можливості зловживання процесуальними

прогалинами.

Таким чином, положення ГПК України потребують внесення відповідних

змін, а механізм проведення перевірок Комітетом та його територіальними

відділеннями загального узгодження норм та термінології, що міститься в

різних нормативно-правових актах.

3. Основні положення проєкту акта

4

На відміну від основного законопроекту, альтернативним проектом

закону пропонується встановити, що суддя, який брав участь у розгляді

клопотань Антимонопольного комітету України, його територіального

відділення, передбачених розділом І1 Господарського процесуального кодексу

України, не може брати участі в розгляді справ в судах першої, апеляційної і

касаційної інстанцій у спорах, пов'язаних з оскарженням рішень

Антимонопольного комітету України, його територіального відділення, що

ґрунтуються на доказах, зібраних під час проведення відповідної перевірки,

передбаченої законодавством про захист економічної конкуренції

4. Правові аспекти

Правовими підставами розроблення законопроєкту та іншими

нормативно-правовими актами, що діють у відповідній сфері суспільних

відносин, є:

Конституція України;

Господарський процесуальний кодекс України;

Закон України «Про Антимонопольний комітет України»;

Закон України «Про захист економічної конкуренції»;

Закон України «Про судовий збір»;

Закон України «Про доступ до судових рішень».

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація законопроєкту (у разі його прийняття) не потребуватиме

додаткових видатків з державного чи місцевих бюджетів.

6. Оцінка відповідності

Водночас у законопроєкті відсутні положення, що:

стосуються зобов’язань України у сфері європейської інтеграції;

стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав

людини і основоположних свобод;

впливають на забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;

містять ризики вчинення корупційних правопорушень та правопорушень,

пов’язаних з корупцією;

створюють підстави для дискримінації.

7. Прогноз результатів

Законопроєкт передбачає створення окремої процедури в рамках

господарського процесу для розгляду клопотань Комітету та його

територіальних відділень, що стосуються проведення перевірок суб’єктів

господарювань.

Таким чином, прийняття законопроєкту сприятиме підвищенню

юридичної визначеності шляхом встановлення законодавчого підґрунтя для

належного застосування судами першої інстанції норм процесуального права

під час отримання Комітетом, територіальними відділеннями Комітету рішень

5

(ухвал) господарського суду про надання дозволу на проведення перевірки

суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого

самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та

контролю, доступу до приміщень, інших володінь, інших місць зберігання

інформації, що перебуває у володінні та/або користуванні суб'єктів

господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування,

органів адміністративно-господарського управління та контролю, та/або на

вчинення спеціальних дій, передбачених законодавством про захист

економічної конкуренції, у вигляді проведення огляду приміщень, інших

володінь, підприємств, установ та організацій, систем електронних

комунікацій, місць зберігання інформації, майна, предметів чи інших носіїв

інформації, документів, у тому числі їх оригіналів, опломбовування

(опечатування) приміщення, іншого володіння, системи електронних

комунікацій чи місця зберігання інформації, накладення арешту на майно,

предмети чи інші носії інформації, документи, у тому числі їх оригінали, які

можуть свідчити про ознаки порушення законодавства про захист економічної

конкуренції чи бути доказами чи джерелом доказів у справі, вилучення майна,

предметів чи інших носіїв інформації, документів, у тому числі їх оригіналів,

а також продовження строку проведення перевірки.

Реалізація законопроєкту не матиме негативного впливу на ринкове

середовище, забезпечення захисту прав та інтересів суб’єктів господарювання,

громадян і держави; розвиток регіонів, підвищення чи зниження спроможності

територіальних громад; ринок праці, рівень зайнятості населення; громадське

здоров’я, покращення чи погіршення стану здоров’я населення або його

окремих груп; екологію та навколишнє природне середовище, обсяг

природних ресурсів, рівень забруднення атмосферного повітря, води, земель,

зокрема забруднення утвореними відходами; інші суспільні відносини.

Слід зазначити, що основним завданням Комітету є захист економічної

конкуренції, а отже і добросовісних суб’єктів господарювання. Тому

підвищення ефективності роботи Комітету в частині проведення перевірок

дозволить ефективніше захищати як конкуренцію на ринках України загалом,

так і добросовісних підприємців, що страждають від дій порушників

законодавства про захист економічної конкуренції. При цьому, збалансований

та деталізований механізм судового контролю захищатиме добросовісних

суб’єктів господарювання від непрогнозованості та ймовірних зловживань.