Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України, що стосуються торговельного мореплавства та судноплавства на внутрішніх водних шляхах

КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

з питань бюджету

вул. М. Грушевського, 5, м. Київ, 01008, www.rada.gov.ua

Комітет Верховної Ради України з

питань транспорту та

інфраструктури

До розгляду законопроекту

реєстр. № 11341 від 14.06.2024

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на засіданні

25 березня 2025 року (протокол № 214) відповідно до статей 27 і 109 Бюджетного

кодексу України та статті 93 Регламенту Верховної Ради України розглянув

проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України, що

стосуються торговельного мореплавства та судноплавства на внутрішніх водних

шляхах (реєстр. № 11341 від 14.06.2024), поданий Кабінетом Міністрів України, і

повідомляє наступне.

Законопроєктом пропонується внести зміни до низки нормативно-

правових актів що регулюють відносити у сфері торговельного мореплавства та

судноплавства на внутрішніх водних шляхах. Відповідно до пояснювальної

записки, підготовленій Міністерством розвитку громад та територій України,

законопроект розроблено з метою спрощення деяких законодавчих норм,

усунення наявних змістовних і термінологічних колізій та приведення норм

національного законодавства у відповідність міжнародним багатостороннім

договорам (конвенціям), стороною яких є Україна.

Варто зазначити, що серед змін, запропонованих законопроектом, є зміни,

мета яких приведення окремих нормативно-правових актів у відповідність із

чинним законодавством України, наприклад, через:

1) оптимізацію функціонування центральних органів виконавчої влади у

сферах морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства. Так,

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері

морського транспорту та центральний орган виконавчої влади, що реалізує

державну політику у сфері внутрішнього водного транспорт стали центральним

органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах морського і

внутрішнього водного транспорту та судноплавства /зміни до статті 16-3 Закону

України «Про транспорт»/. При цьому, перейменування Державної служби

морського та річкового транспорту України (Морської адміністрації) на

Державну службу морського і внутрішнього водного транспорту та

судноплавства України (Адміністрацію судноплавства) /постанова Уряду від

06.03.2022 № 212/ призвело до уточнення повноважень відповідної державної

установи. Відтак, виникла потреба замінити у чинному законодавстві

«центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері

внутрішнього водного транспорту» на «центральний орган виконавчої влади, що

реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного

2транспорту та судноплавства»;

2) зміну назви свідоцтва, що підтверджує право власності на судно – з

«свідоцтво про право власності на судно» на «свідоцтвом про право плавання під

Державним Прапором України».

Іншими найбільш вагомими законодавчими ініціативами, представленими

у законопроекті, є визначення або удосконалення чинних законодавчих норм, що

стосуються: організації аварійно-рятувальної готовності; координації та

проведення аварійно-рятувальних операцій; основ забезпечення безпеки

мореплавства в територіальному морі, внутрішніх морських водах; розподілу

повноважень капітана морського порту, начальника морського порту та

ДП «Адміністрація морських портів України»; впровадження міжнародного

режиму охорони суден і морських портів, морських і річкових портів, контролю

суден в морському порту, поводження з судновими відходами в морських портах;

вимог до дипломування моряків; уточнення ролі і повноважень класифікаційних

товариств і визнаних організацій; спрощення процедури реєстрації суден в

Державному судновому реєстрі тощо.

Згідно із фінансово-економічним обґрунтуванням, наведеним у

пояснювальній записці до законопроекту, реалізація положень проекту закону не

потребуватиме фінансування з державного та місцевих бюджетів. При цьому за

експертним висновком Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/

законопроект може вплинути на дохідну частину бюджетів за рахунок збільшення

надходжень місцевих бюджетів від плати за надання адміністративних послуг

(копія додається).

Проте слід зауважити, що ряд положень законопроекту матимуть вплив і

на видаткову частину державного та місцевих бюджетів, а також призведуть до

зміни показників доходів бюджетів.

Так, законопроектом /шляхом внесення змін до статті 67 Водного кодексу

України; статті 3, 7, 10 Кодексу торговельного мореплавства України, статті

13 Закону України «Про морські порти України», статті 5 Закон України «Про

внутрішній водний транспорт»/ розширюються повноваження:

Кабінету Міністрів України у частині:

1) затвердження загальних правил плавання суден у територіальному морі

та у внутрішніх морських водах України; положення про забезпечення готовності

до реагування на аварійні морські події в територіальному морі; порядку

класифікації, розслідування та обліку аварійних подій на морському і

внутрішньому водному транспорті; правил підготовки та дипломування моряків;

порядку організації охорони у морських портах та в портових об’єктах; програми

виконання міжнародних багатосторонніх договорів (конвенцій) у сфері

торговельного мореплавства; порядку розслідування, класифікації та обліку

аварійних подій на морському і внутрішньому водному транспорті;

центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у

сферах морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства у частині:

1) затвердження технічних вимог до суден внутрішнього плавання та

правил судноплавства на внутрішніх водних шляхах,

2) погодження місцевих правил плавання для малих, спортивних суден і

водних мотоциклів та використання засобів для розваг на воді; правил

3експлуатації для каскаду водосховищ комплексного призначення і порядку

встановлення режимів роботи штучних водних об’єктів та водогосподарських

систем;

3) розширення напрямів державного нагляду (контролю) за безпекою на

морському транспорті та в морських портах.

Відтак, відповідне розширення повноважень Кабінету Міністрів України

та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у

сферах морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства може

потребувати виділення додаткових коштів із державного бюджету.

Разом з тим, законопроектом пропонується виключити повноваження

органів місцевої влади (місцевих адміністрацій) щодо розробки та затвердження

місцевих правил плавання для малих, спортивних суден і водних мотоциклів та

використання засобів для розваг на воді, розміщення плавучих споруд /шляхом

внесення змін до статті 20 Закон України «Про місцеві державні адміністрації»

та статті 5 Закону України «Про внутрішній водний транспорт»/. Реалізація

вказаної законодавчої ініціативи може призвести до економії видатків місцевих

бюджетів, спрямованих на виконання цих повноважень.

Слід наголосити, що обсяг додаткових коштів із державного бюджету та

обсяг економії видатків місцевих бюджетів неможливо спрогнозувати за

відсутністю вихідних даних.

Серед іншого законопроектом пропонується зміна підходу до розрахунку

низки адміністративних зборів за видачу дозвільних документів, зокрема без

врахування коефіцієнтів віку судна, його технічних характеристик, вартості

реєстрації судна /зміни до статті 27 Кодексу торговельного мореплавства

України/. Відтак при розрахунку адміністративних зборів пропонується

застосовувати виключно прожитковий мінімум для працездатних осіб,

установлений на 1 січня відповідного календарного року. Відтак залежно від виду

документа розмір підвищеного адміністративного збору за їх видачу варіює від

1 до 7 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установленого на 1 січня

відповідного календарного року /виходячи з розміру прожиткового мінімуму для

працездатних осіб – 3 028 гривень, встановленого на 01.01.2025 року, розмір

плати становитиме від 3 028 до 21 196 гривень/.

За розрахунками, наведеними у експертному висновку Мінфіну,

реалізація вищезазначених положень законопроекту вплине на щорічне

збільшення надходжень до місцевих бюджетів від плати за надання

адміністративних послуг у сумі 5 344,887 тис. грн, оскільки відповідно до пунктів

26 і 36 частини першої статті 64, пункту 14 частини першої статті 64-1 та пункту

23 частини першої статті 66 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ плата за

державну реєстрацію (крім адміністративного збору за проведення державної

реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських

формувань), плата за надання інших адміністративних послуг, що справляється за

місцем надання послуг, зараховуються до загального фонду місцевих бюджетів.

Водночас, законопроектом пропонується скасувати вимогу щодо

ліцензування господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних

вантажів та небезпечних відходів внутрішнім водним, морським транспортом

/шляхом внесення змін до статті 7 Закону України «Про ліцензування видів

4господарської діяльності»/. Слід зауважити, що на сьогодні за видачу такої

ліцензії справляється разова плата в розмірі одного прожиткового мінімуму для

працездатних осіб, що діє на день прийняття органом ліцензування рішення про

видачу ліцензії /виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних

осіб, встановленого на 01.01.2025 року, розмір плати становитиме

3 028 гривень/.

Крім цього, шляхом внесення змін до стаття 27 Кодексу торговельного

мореплавства України, законопроектом пропонується виключення судна з

Державного суднового реєстру України з видачею свідоцтва здійснювати на

безоплатній основі /на сьогодні, відповідно до чинного законодавства, за цю

послугу справляється плата у розмірі від 0,5 до 0,8 вартості реєстрації судна у

Державному судновому реєстрі України/.

Відтак, скасування вимоги щодо ліцензування господарської діяльності з

перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів

внутрішнім водним, морським транспортом; безоплатне виключення судна з

Державного суднового реєстру України з видачею свідоцтва призведе до втрат

надходжень державного /враховуючи положення пункту 24 частини другої

статті 29 Кодексу/ та місцевих /враховуючи положення пункту 36 частини

першої статті 64 Кодексу/ бюджетів. Однак, оцінка зазначеного впливу

визначатиметься у ході практичної реалізації положень законопроекту.

Серед іншого, законопроектом пропонується виключити норму, якою

передбачається, що судновласник не відшкодовує вартість майна членів екіпажу,

які винні в аварійній морській події /шляхом внесення змін до статті 56 Кодексу

торговельного мореплавства України/. Таке виключення може призвести до

зменшення розміру прибутку судновласника, з якого сплачуються податки і

збори, та до відповідного зменшення надходжень державного і місцевих

бюджетів.

Також законопроектом /шляхом внесення змін до статті 74 Закону

України «Про внутрішній водний транспорт»/ пропонується розширити перелік

суб’єктів, що несуть відповідальність за порушення законодавства про

внутрішній водний транспорт щодо здійснення діяльності без внесення до

Реєстру об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту. Так,

законопроектом пропонується на власників, балансоутримувачів або

утримувачів об’єктів інфраструктури, зазначених у пунктах 2, 3, 4, 8, 11 і 12

частини четвертої статті 26 цього Закону, накладати штраф у розмірі 3-х тисяч

неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (виходячи з розміру

встановленого на даний час неоподаткованого мінімуму доходів громадян 17 грн,

розмір штрафу становитиме 51 000 грн). Застосування таких заходів впливу у

разі виявлення відповідних правопорушень може опосередковано збільшити

надходження державного бюджету.

Слід звернути увагу, що законопроектом пропонується змінити форму

власності Адміністрації морських портів України з державного підприємства на

державне унітарне підприємство, філіями якого визначити адміністрацію

морського порту /шляхом внесення змін до статті 1 Закону України «Про морські

порти України»/. Однак, відповідна законодавча ініціатива не матиме впливу на

показники бюджетів, оскільки відповідно до Статуту ДП «Адміністрація

5морських портів України, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад

та територій України від 06.12.2024 № 1430, ДП «АМПУ» вже є державним

унітарним підприємством і діє, як державне комерційне підприємство /довідково:

у попередніх редакціях Статуту ДП «АМПУ» мав таку ж саму форму

власності/.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої

статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам права законодавчої

ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників

бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи

відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо

скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для

досягнення збалансованості бюджету.

Згідно із вимогами частини третьої статті 27 Кодексу, закони України або

їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують

надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не

пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку

планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі

положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться

в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим,

відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини

третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або

для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

За підсумками розгляду Комітет прийняв рішення, що проект закону про

внесення змін до деяких законодавчих актів України, що стосуються

торговельного мореплавства та судноплавства на внутрішніх водних шляхах

(реєстр. № 11341 від 14.06.2024), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме

вплив на показники бюджетів (може потребувати додаткових видатків

державного бюджету, призвести до економії видатків місцевих бюджетів та

вплинути на дохідну частину бюджетів залежно від практики застосування

положень законопроекту). У разі прийняття відповідного закону він має

вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу

України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VІ цього Кодексу).

Додаток: на 3 арк.

Голова Комітету Роксолана ПІДЛАСА