Проєкт Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо підвищення ефективності укладення угод про визнання винуватості

КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

з питань правоохоронної діяльності

вул. М. Грушевського, 5, м. Київ, 01008, www.rada.gov.ua

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ВИСНОВОК

на проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу

України та Кримінального процесуального кодексу України щодо

підвищення ефективності укладення угод про визнання винуватості

(реєстр. № 11340 від 14.06.2024)

Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності на

засіданні 17 липня 2024 року (протокол № 186) на виконання доручення Голови

Верховної Ради України Стефанчука Р.О. розглянув проект Закону України «Про

внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального

процесуального кодексу України щодо підвищення ефективності укладення угод

про визнання винуватості» (реєстр. № 11340), поданий Кабінетом Міністрів

України, а також висновок Головного науково-експертного управління Апарату

Верховної Ради України від 10 липня 2024 року (електронна картка документа

(1612344).

Законопроект розроблено Міністерством юстиції України на виконання

пункту 3.3.2.4.1 Очікуваного стратегічного результату 3.3.2.4 проблеми 3.3.2

підрозділу 3.3 розділу ІІІ Антикорупційної програми на 2023–2025 роки,

затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2023 року

№ 220 «Про затвердження Державної антикорупційної програми на 2023–2025

роки» та Плану України, схваленого розпорядженням Кабінету Міністрів

України від 18 березня 2024 року № 244-р «Про схвалення Плану України»,

метою якого є реалізація ініціативи Європейського Союзу “Ukraine Facility”,

запровадженої Регламентом (ЄС) Європейського Парламенту та Ради (ЄС) від 29

лютого 2024 р. № 2024/792.

Метою законопроекту є вдосконалення національного законодавства в

частині положень, які визначають укладення угод про визнання винуватості у

кримінальних провадженнях щодо корупційних та пов’язаних з корупцією

кримінальних правопорушень.

Відповідними положеннями законопроекту пропонується:

1) внести зміни до ч. 3 ст. 53 Кримінального кодексу України (далі - КК),

якими передбачити, що виключно щодо корупційних правопорушень,

правопорушень, пов’язаних з корупцією, суд може ухвалити вирок, яким

затверджує угоду про визнання винуватості, і призначити узгоджене сторонами

додаткове покарання у виді штрафу у разі, коли таке покарання не передбачено

в санкції статті (частини статті) Особливої частини КК.

2У такому разі розмір штрафу визначатиметься у таких межах:

а) від дванадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до

ста двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі

вчинення кримінального проступку;

б) від ста двадцяти однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів

громадян до одного мільйона двохсот тисяч неоподатковуваних мінімумів

доходів громадян - у разі вчинення нетяжкого злочину;

в) від одного мільйона двохсот однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів

доходів громадян до шести мільйонів неоподатковуваних мінімумів доходів

громадян - у разі вчинення тяжкого злочину;

г) від шести мільйонів однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів

громадян до дванадцяти мільйонів неоподатковуваних мінімумів доходів

громадян - у разі вчинення особливо тяжкого злочину;

2) доповнити КК новою ст. 692, якою передбачається, що за умови викриття

підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні корупційного

кримінального правопорушення, кримінального правопорушення, пов’язаного з

корупцією, якщо інформація щодо вчинення такою особою кримінального

правопорушення буде підтверджена доказами та/або за умови повного або

часткового відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку

або заподіяної шкоди, суд може ухвалити рішення про затвердження угоди про

визнання винуватості, у випадку якщо сторонами узгоджено покарання у виді

позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті

(частини статті) Особливої частини КК. При цьому у разі призначення такої міри

покарання, особа не може бути звільнена від його відбування з випробуванням

на підставі статті 75 КК;

3) з огляду на редакцію нової статті 692 доповнити відповідними

положеннями статтю 75 КК України, якими встановити, що у випадку

затвердження угоди про визнання винуватості суд приймає рішення про

звільнення особи від відбування покарання з випробуванням, якщо сторонами

угоди узгоджено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше восьми

років або інше більш м’яке покарання з випробуванням. Іспитовий строк у

такому випадку становитиме від двох років до шести років;

4) змінами до статті 77 КК України до переліку додаткових покарань, які

можуть бути застосовані, додано покарання у виді конфіскації майна;

5) встановити строк погашення судимості для осіб, звільнених від

відбування покарання з випробуванням, у випадку затвердження угоди про

визнання їх винуватості у вчиненні корупційних правопорушень (новий п. 1-1 ст.

89 КК), та визначати такий строк з моменту проголошення вироку суду та якщо

з цього часу особа протягом шести років не вчинить нового кримінального

правопорушення. Якщо на момент закінчення такого шестирічного строку особа

не відбула додаткове покарання, вона визнається такою, що не має судимості,

тільки після відбуття цього додаткового покарання;

36) внести зміни до ст. 469 КПК України, якими передбачити можливість

укладання угоди про визнання винуватості у провадженні щодо особливо тяжких

злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро

України, за умови повного або часткового (з урахуванням характеру та ступеня

участі особи у вчиненні злочину) відшкодування підозрюваним чи

обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо такі збитки або

шкода були завдані);

7) встановити, що у разі відмови суду в затвердженні угоди, укладення якої

ініційовано на стадії досудового розслідування, судове провадження за згодою

сторін кримінального провадження продовжується в загальному порядку (ч. 7 ст.

474 КПК у редакції проекту).

Сторонам кримінального провадження пропонується надати можливість

вносити зміни до укладеної угоди до моменту видалення суду до нарадчої

кімнати, а також передбачити, що повторне звернення з угодою в одному

кримінальному провадженні допускається одноразово у разі усунення підстав,

на основі яких суд відмовив у затвердженні такої угоди. У разі повторної відмови

судом у затвердженні угоди наступне звернення з угодою у цьому

кримінальному провадженні не допускається.

Комітет Верховної Ради України з питань інтеграції України до

Європейського Союзу на засіданні 15 липня 2024 року ухвалив рішення

рекомендувати визначити проект Закону України «Про внесення змін до

Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу

України щодо підвищення ефективності укладення угод про визнання

винуватості» (реєстр. № 11340) таким, що спрямований на адаптацію

законодавства України до положень права Європейського Союзу (acquis ЄС) в

частині виконання міжнародно-правових зобов’язань України у сфері

європейської інтеграції

До проекту Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу

України та Кримінального процесуального кодексу України щодо підвищення

ефективності укладення угод про визнання винуватості» (реєстр. № 11340),

подано два альтернативні законопроекти.

Передбачені в них пропозиції щодо внесення змін до КК України та КПК

України здебільшого аналогічні за своїм змістом і дублюють відповідні

положення основного законопроекту, а також мають спільну мету -

вдосконалення національного законодавства в частині положень, які визначають

укладення угод про визнання винуватості у кримінальних провадженнях щодо

корупційних та пов’язаних з корупцією кримінальних правопорушень.

Заслухавши інформацію доповідача, з’ясувавши позицію народних

депутатів України та запрошених осіб, взявши до уваги надані висновки та

всебічно обговоривши питання, члени Комітету зазначили, що корупція як явище

становить серйозну загрозу верховенству права, демократії та правам людини, а

також руйнує належне державне управління. Для належного запобігання

корупційним проявам, досягнення значного прогресу в запобіганні та протидії

4корупції, забезпечення злагодженості та системності антикорупційної діяльності

всіх державних органів постала необхідність у вдосконаленні інституту угод про

визнання винуватості у корупційних кримінальних правопорушеннях.

Водночас, було зазначено і про деякі положення основного законопроекту,

на які необхідно звернути увагу під час його підготовки до другого читання.

Зокрема, йдеться про виключення «організаторів кримінального

правопорушення» із числа осіб, з якими може бути укладена угода про визнання

винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України

також висловило низку зауважень до законопроекту.

За наслідками обговорення основного та альтернативних законопроектів,

Комітет з питань правоохоронної діяльності на підставі відповідних положень

статей 93, 100, 110, 111, 114, 116 Регламенту Верховної Ради України вирішив

рекомендувати Верховній Раді України:

- включити до порядку денного одинадцятої сесії Верховної Ради України

дев’ятого скликання проекти законів України «Про внесення змін до

Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу

України щодо підвищення ефективності укладення угод про визнання

винуватості» (реєстр. № 11340), «Про внесення змін до Кримінального кодексу

України та Кримінального процесуального кодексу України щодо підвищення

ефективності укладення угод про визнання винуватості» (реєстр. № 11340-1) та

«Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального

процесуального кодексу України щодо підвищення ефективності укладення угод

про визнання винуватості» (реєстр. № 11340-2);

- за результатами розгляду зазначених законопроектів у першому читанні

основний проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу

України та Кримінального процесуального кодексу України щодо підвищення

ефективності укладення угод про визнання винуватості» за реєстр. № 11340

прийняти за основу з урахуванням положень абзацу першого частини першої

статті 116 Регламенту Верховної Ради України щодо необхідності внесення

пропозицій і поправок щодо виправлень, уточнень, усунення помилок або

суперечностей у тексті законопроекту, інших структурних частин законопроекту

або інших законодавчих актів, що не були предметом розгляду в першому

читанні та відповідають предмету правового регулювання основного

законопроекту, скоротивши наполовину строк подання пропозицій і поправок

суб’єктами права законодавчої ініціативи, альтернативні законопроекти за

реєстр. № 11340-1 та № 11340-2 – відхилити.

Співдоповідачем на пленарному засіданні Верховної Ради України

визначено Голову Комітету з питань правоохоронної діяльності – народного

депутата України Іонушаса Сергія Костянтиновича.

Проект постанови Верховної Ради України додається.

Голова Комітету С. Іонушас