Проєкт Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та деяких інших законів України щодо впровадження заходів, спрямованих на зменшення неправомірного тиску на бізнес в Україні в межах кримінального провадження

КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

з питань бюджету

вул. М. Грушевського, 5, м. Київ, 01008, www.rada.gov.ua

Комітет Верховної Ради України

з питань правоохоронної

діяльності

До законопроекту за реєстр. № 11276 від 20.05.2024

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на своєму засіданні

19 червня 2024 року (протокол № 190) відповідно до статей 27 і 109

Бюджетного кодексу України та статті 93 Регламенту Верховної Ради України

розглянув проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального

кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та деяких

інших законів України щодо впровадження заходів спрямованих на

зменшення неправомірного тиску на бізнес в Україні в межах кримінального

провадження" (реєстр. № 11276 від 20.05.2024), поданий народним депутатом

України Демченком С.О.

Законопроектом пропонуються зміни до Кримінального кодексу України,

Кримінального процесуального кодексу України та Закону України "Про

судову експертизу", якими передбачається, серед іншого:

перенести окремі злочини у сфері господарської діяльності з категорії

особливо тяжких (із максимальним покаранням шляхом позбавлення волі на

строк до 11 чи 12 років) до категорії тяжких злочинів (з максимальним

покаранням шляхом позбавлення волі на строк до 10 років);

посилити кримінальну відповідальність за завідомо незаконне тримання

під вартою (шляхом обмеження (позбавлення) волі на строк від 5 до 10 років

/згідно з чинною нормою – від 3 до 10 років/) та за притягнення завідомо

невинного до кримінальної відповідальності (шляхом обмеження

(позбавлення) волі на строк від 7 до 10 років /згідно з чинною нормою – від 5

до 10 років/);

обмежити випадки тримання під вартою особи, яка підозрюється або

обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передусім

шляхом визначення переліку таких кримінальних правопорушень та

встановлення, що тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом,

який застосовується, якщо особою порушено умови інших запобіжних заходів,

та за умови підтвердження розміру матеріальної шкоди (збитків) за

результатом проведення судово-економічної експертизи;

встановити необхідність врахування висновку експерта під час вирішення

питання обрання запобіжного заходу;

встановити граничний строк у чотирнадцять днів для перегляду ухвал про

обрання, продовження або зміну запобіжного заходу;

встановити неможливість продовження запобіжного заходу у разі

незавершення розгляду апеляційної скарги на попередню ухвалу про

застосування запобіжного заходу;

зупинити дію ухвал про обрання, продовження або зміну запобіжного

заходу у разі порушення встановлених Кримінальним процесуальним

кодексом України строків розгляду апеляційних скарг на відповідні ухвали;

встановити обмеження максимального розміру застави – не більше десяти

тисяч розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

метою законопроекту є підвищення гарантій додержання органами

досудового розслідування загальних засад кримінального провадження та

обмеження можливостей зловживанням службовим становищем під час

досудового розслідування;

реалізація положень законопроекту не вимагає додаткових видатків з

державного бюджету, при цьому сприятиме збільшенню надходжень до

державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку

зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до

збільшення видатків державного бюджет на утримання засуджених в

установах виконання покарань у зв'язку із посиленням кримінальної

відповідальності за відповідні злочини, а загальний обсяг видатків бюджету

залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання,

обсяги яких оцінити неможливо. Загалом Мінфін в межах компетенції не має

зауважень до законопроекту.

Водночас, передбачене законопроектом обмеження випадків тримання

під вартою підозрюваних осіб може призвести до економії відповідних

видатків державного бюджету.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування

(включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини

першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91

Регламенту Верховної Ради України.

За підсумками розгляду даного питання прийнято рішення:

законопроект матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може

потребувати додаткових видатків державного бюджет на утримання

засуджених у разі виявлення відповідних порушень залежно від їх кількості і

видів покарань та/або може призвести до економії видатків державного

бюджету на тримання під вартою підозрюваних осіб залежно від практики

застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного

закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Голова Комітету Роксолана ПІДЛАСА