Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення розгляду справ незначної складності про пенсійні та інші соціальні виплати, а також типових адміністративних справ

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих

актів України щодо удосконалення розгляду справ незначної складності

про пенсійні та інші соціальні виплати, а також типових адміністративних

справ» (далі – проект Закону)

Мета: проект Закону розроблений для удосконалення розгляду справ

незначної складності про пенсійні та інші соціальні виплати, а також типових

адміністративних справ.

Цей проект Закону є альтернативним до проекту Закону України «Про

внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення

розгляду справ незначної складності про пенсійні та інші соціальні виплати, а

також типових адміністративних справ», реєстр. № 11170 від 12.04.2024 року.

1. Підстава розроблення проекту Закону.

Одним із завдань Стратегії розвитку системи правосуддя та

конституційного судочинства на 2021-2023 роки, затвердженої указом

Президента України від 11 червня 2021 року №231/2021 (далі – Стратегія), було

підвищення ефективності організації судової влади та інститутів правосуддя,

зміцнення довіри до них суспільства.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його

справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом,

встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків

цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого

проти нього кримінального обвинувачення.

При цьому Україна є однією з небагатьох держав – членів Ради Європи, в

яких Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) виявив структурну

проблему, що стосується надмірної тривалості судових розглядів (групи справ

Світлани Науменко (скарга № 41984/98) проти України).

Так, ЄСПЛ зазначив, що розумність тривалості провадження повинна

оцінюватись у світлі конкретних обставин справи з урахуванням критеріїв,

напрацьованих Європейським судом, зокрема складності справи, поведінки

заявника і відповідних державних органів та важливості предмета спору для

заявника.

На необхідності дотримання розумних строків судового провадження

неодноразово наголошувалося у рекомендаціях та висновках Комітету

Міністрів Ради Європи, Консультативної ради європейських суддів,

Венеціанської комісії та інших міжнародних та європейських інституцій,

зокрема:

-рекомендаціях СМ/REC (2010) Комітету Міністрів Ради Європи щодо

ефективних засобів правового захисту від надмірної тривалості

провадження;

-звіті Венеціанської Комісії CDL-AD (2006) 036rev від 03 квітня 2007

року щодо ефективності внутрішніх засобів правового захисту

стосовно надмірної тривалості судового розгляду;

-висновку Венеціанської Комісії CDL-AD (2013) 034 від 10 грудня 2013

року;

-висновку № 6 (2004) Консультативної ради європейських суддів про

справедливий суд у розумні строки та роль судді в судових процесах з

урахуванням альтернативних засобів вирішення спорів.

З приводу розумних строків у процесуальних законах Консультативна рада

європейських суддів у своєму висновку № 6 (2004) з метою гарантування

ухвалення судових рішень у розумні строки рекомендувала, щоб законодавці

робили оптимальний вибір для забезпечення балансу між тривалістю судового

процесу, спрощених та/або прискорених і скорочених процедур, а також

процесуальних прав сторін тощо.

Слід зазначити, що востаннє Комітет Міністрів Ради Європи на своєму

черговому 1468-му засіданні, яке відбулося 5 – 7 червня 2023 року у м.

Страсбург, ухвалив рішення, в якому делегати, зокрема:

-визнали труднощі, з якими стикається українська влада в умовах

триваючої агресії російської федерації; однак закликали органи влади

продемонструвати тверду політичну волю та продовжувати надавати

необхідний пріоритет питанню забезпечення ефективного здійснення

правосуддя, що є одним з аспектів основних недоліків, які впливають на

верховенство права, як це також підкреслено у Висновку Комісії ЄС

щодо заявки України на членство в Європейському Союзі;

-із зацікавленістю відзначили інформацію про поточні судові реформи та

законодавчі, інституційні і практичні заходи, що вживаються для

підвищення ефективності та скорочення тривалості цивільних та

кримінальних проваджень, а також підкреслили необхідність їх

подальшого впровадження та якнайшвидшого досягнення відчутного

прогресу;

-повторюючи глибоку стурбованість через відсутність конкретного

прогресу, закликали українську владу надати необхідний пріоритет

стратегії для впровадження засобу юридичного захисту (або комбінації

засобів юридичного захисту), що охоплював би всі види судових

проваджень відповідно до принципів Конвенції, встановлених у

прецедентній практиці Європейського суду та відповідно до

рекомендацій Комітету міністрів.

Тож структурна проблема надмірної тривалості судових проваджень, на

яку ЄСПЛ звернув увагу ще у 2004 році, досі залишається невирішеною.

Ця проблема складається із декількох компонентів:

1)відсутність достатньої кількості суддів та працівників апарату судів;

2)відсутність належного фінансування судової влади;

3)недосконалість процесуального законодавства;

4)усталена практика неналежної процесуальної поведінки суб‘єктів

владних повноважень, що сприяє збільшенню кількості судових спорів

у відносинах громадянина та держави.

Законопроект має на меті зосередитися на частковому вирішенні

компонентів № 3 та № 4.

2. Обґрунтування необхідності прийняття проекту Закону.

Можна стверджувати, що одними з найрозповсюдженіших та соціально-

важливих категорій судових спорів є адміністративні справи щодо оскарження

фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних

повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення,

надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним

громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним

страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат,

соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг (далі – пенсійні та інші соціальні

спори).

Відповідно до проведеного Громадською організацією "Платформа

Громадський контроль" дослідження1, у період з 2019-2022 рр. кількість

пенсійних спорів, які розглядали адміністративні суди, зросла у відсотковому

значенні до загальної кількості спорів (з 22,6% у 2019 році – до 58,3% у 2022

році), і так само у абсолютному значенні (з 49 348 у 2019 році – до 207 593 у

2021 році).

Відповідно до статистики Державної судової адміністрації України за

2022 рік, проаналізованої на майданчику «Опендатабот»2, у 2022 році спори про

пенсійні та інші соціальні виплати склали 67,6% від загальної кількості всіх

адміністративних справ.

Отже, спори про пенсійні та інші соціальні виплати становлять величезну

частку від загального навантаження на адміністративні суди і ця кількість

постійно зростає.

Законодавство визначає спори щодо пенсійних та інших соціальних

виплат справами незначної складності (пункт 3 частини 6 статті 12 Кодексу

адміністративного судочинства України), які розглядаються у спрощеному

позовному провадженні (частина друга статті 12 Кодексу адміністративного

судочинства України).

За наявності певних обставин, спори щодо пенсійних та інших соціальних

виплат можуть розглядатися як типові адміністративні справи (стаття 291

Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 263 КАСУ передбачено особливості розгляду окремих категорій

справ незначної складності, серед яких – спори щодо пенсійних та інших

соціальних виплат. Такі справи розглядають в письмовому провадженні у строк

не більше 30 днів, а заявами по суті у таких справах є позов та відзив.

З огляду на існуючу тенденцію збільшення кількості зазначених справ в

провадженні адміністративних судів, існує доцільність удосконалити

особливості їх розгляду.

3. Суть проекту Закону.

На відміну від основного проекту Закону, цим законопроектом

пропонується не надавати можливість подання апеляційної скарги на скорочене

судове рішення у справах, передбачених новою статтею 2631 КАСУ.

Натомість, якщо суддя, який ухвалив скорочене рішення, після

надходження до суду заяви про намір оскаржити судове рішення не склав повне

1 https://docs.google.com/document/d/1jQeluwv1GlnvBRxaxqh2YggQyj3JnYQR/edit

2 https://opendatabot.ua/analytics/court-2022

судове рішення у зв’язку із його переведенням до іншого суду, звільненням,

припиненням повноважень судді або тимчасового відсторонення від здійснення

правосуддя в порядку, встановленому законом, пропонується встановити, що

склад суду підлягає зміні відповідно до статті 31 КАСУ, а розгляд відповідної

справи починається спочатку.

Суддя, визначений для розгляду справи спочатку, скасовує скорочене

судове рішення, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

За наслідками такого розгляду справи суд ухвалює повне судове рішення.

4. Правові аспекти.

Основними нормативно-правовими актами, що діють у цій сфері

правового регулювання, є Конституція України, Кодекс адміністративного

судочинства України, Закон України «Про судовий збір».

5. Фінансово-економічне обґрунтування.

Реалізація проекту Закону не потребує додаткового фінансування з

державного та місцевого бюджетів, а також інших додаткових витрат.

6. Запобігання дискримінації.

У проекті Закону відсутні положення, які містять ознаки дискримінації.

7. Запобігання корупції.

У проекті Закону відсутні правила і процедури, які можуть містити

ризики вчинення корупційних правопорушень.

Проект Закону не потребує проведення антикорупційної експертизи.

8. Прогноз результатів.

Реалізація проекту Закону дозволить спростити та пришвидшити судовий

процес розгляду справ незначної складності про пенсійні та інші соціальні

виплати, а також типових адміністративних справ.

Народний депутат України Павліш П.В.