Проєкт Закону про внесення змін до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" щодо розрахункової величини для обчислення виплат за рішенням суду

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проєкту Закону України «Про внесення змін до статті 8 Закону

України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» щодо

розрахункової величини для обчислення виплат за рішенням суду»

1. Обґрунтування необхідності прийняття Закону

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024

рік» передбачається встановити з 1 січня 2024 року мінімальну заробітну

плату – 7100 грн., з 1 квітня – 8000 гривень.

Водночас, у частині другій цієї ж статті встановлюється мінімальна

заробітна плата у розмірі 1600 грн. як розрахункова величина для обчислення

виплат за рішенням суду.

У зв’язку з цим варто врахувати, що у частині четвертій статті 43

Конституції України встановлено гарантії щодо права на заробітну плату, не

нижчу від визначеної законом.

Положеннями міжнародних актів встановлено, що держава має

забезпечувати:

– право на справедливу і задовільну винагороду, яка забезпечує гідне

людини існування, її самої та її сім’ї, і яка в разі необхідності доповнюється

іншими засобами соціального забезпечення (пункт 3 статті 23 Загальної

декларації прав людини 1948 року);

– задовільне існування для усіх трудящих та їхніх сімей відповідно до

постанов цього пакту (стаття 7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні

і культурні права 1966 року).

Право на справедливу винагороду є одним із фундаментальних понять

Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року (пункт 4 частини I),

ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Європейської соціальної

хартії (переглянутої)» від 14 вересня 2006 року № 137-V зі змінами.

Під час визначення рівня мінімальної заробітної плати мають

враховуватись потреби працівників та їхніх сімей з урахуванням загального

рівня заробітної плати в країні, прожиткового мінімуму, допомоги з

соціального забезпечення та порівняльного життєвого рівня інших соціальних

груп (стаття 3 Конвенції Міжнародної організації праці № 131 про

встановлення мінімальної заробітної плати з особливим урахуванням країн,

що розвиваються, 1970 року, ратифікованої Законом України «Про

ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 131 про встановлення

мінімальної заробітної плати з особливим урахуванням країн, що

розвиваються» від 19 жовтня 2005 року № 2997-IV).

Таким чином, відповідно до міжнародних стандартів рівень мінімальної

заробітної плати розглядається як нижня межа, яка повинна гарантувати

задоволення основних життєвих потреб працівника та членів його сім’ї.

Водночас, прожитковий мінімум є фактично абсолютною нижньою

межею, гарантією для осіб, які з тих чи інших причин не мають можливості

заробляти собі на життя працею, адже право на соціальний захист,

передбачене статтею 46 Конституції України, охоплює право на забезпечення

громадян у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності,

втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у

старості та в інших випадках, передбачених законом (частина перша).

У зв’язку з цим у частині другій статті 9 Закону України «Про оплату

праці» закріплено, що мінімальна заробітна плата встановлюється у розмірі не

нижчому від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Натомість передбачена частиною другою статті 8 Закону України «Про

Державний бюджет України на 2024 рік» мінімальна заробітна плата (1600

гривень), яка має застосовуватися як розрахункова величина для обчислення

виплат за рішенням суду, майже вдвічі нижча, ніж визначений статтею 7 цього

Закону прожитковий мінімум для працездатних осіб (3028 гривень).

Відтак, застосування зменшеного розміру мінімальної заробітної плати

в окремих випадках призведе до порушення статті 43 Конституції України,

якою гарантується, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови

праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Крім того, встановлення Законом України «Про Державний бюджет

України на 2024 рік) різних розмірів мінімальних заробітних плат, що

застосовуються як певні величини щодо встановлення розмірів оплати праці

за виконану працівником місячну (годинну) норму праці, є некоректним, а

також не узгоджується із Законом України «Про оплату праці», який не

передбачає наявності різних рівнів мінімальних заробітних плат.

До того ж, конструкція – «для обчислення виплат» – не відповідає

принципу правової визначеності, оскільки невідомо, які саме виплати

підпадають під дію цієї норми, що вже на сьогодні призвело до різного

тлумачення вказаної ініціативи та неоднозначності при її правозастосуванні,

зокрема, під час призначення та нарахування рішеннями судів доплат

громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення.

Також запроваджене частиною другою статті 8 Закону України «Про

Державний бюджет України на 2024 рік» правове регулювання призвело до

абсурдної ситуації, за якої громадяни, які довели в судах неправомірні дії

органів виконавчої влади щодо невиплати їм грошових допомог (доплат,

виплат), розрахунковою величиною яких є мінімальна заробітна плата,

отримають такі доплати за рішенням суду в рази менше, ніж мали б їх

отримати за належного виконання відповідними державними органами вимог

законодавства України.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно

відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в

правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що

кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними

національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй

конституцією або законом (стаття 8).

У зв’язку з викладеним виникла необхідність у розробленні відповідного

проєкту Закону.

2. Мета і завдання законопроєкту

Проєкт Закону розроблений з метою приведення положень Закону

України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» у відповідність до

вимог Конституції України.

3. Загальна характеристика та основні положення законопроєкту

Проєктом Закону пропонується виключити положення частини другої

статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», якою

встановлено розмір мінімальної заробітної плати як розрахункова величина

для обчислення виплат за рішенням суду на рівні 1600 гривень.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового

регулювання

Правові відносини у вказаній сфері регулюються Конституцією України,

Законами України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», «Про

оплату праці».

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття цього Закону прямо не впливає на видатки Державного

бюджету України.

6. Очікувані правові та соціальні наслідки прийняття

законопроекту

Прийняття даного законопроекту сприятиме підвищенню рівня

соціального захисту громадян, забезпечить дієвість права особи на судовий

захист, реального поновлення порушених прав і свобод особи, особливо в

ситуації, коли це порушення спричинено рішеннями, діями або бездіяльністю

органів публічної влади, їх посадових і службових осіб.

Народні депутати України