Проєкт Закону про внесення змін до пункту 3-2 статті 15 Закону України "Про гуманітарну допомогу" щодо розширення переліку набувачів гуманітарної допомоги з метою забезпечення в період дії воєнного стану надання споживачам послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення

1ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проєкту Закону України «Про внесення змін до пункту 3-2 статті 15

Закону України «Про гуманітарну допомогу» щодо розширення переліку

набувачів гуманітарної допомоги з метою забезпечення у період дії

воєнного стану надання споживачам послуг з централізованого

водопостачання та централізованого водовідведення»

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

У результаті збройної агресії російської федерації проти України,

ракетних обстрілів населених пунктів України – багато об’єктів

інфраструктури зазнали та продовжують зазнавати руйнувань та

пошкоджень. Під час тимчасової окупації ворогом окремих місцевостей

також відбулось знищення або викрадення великої кількості майна громадян

та організацій. Інтенсивність ворожих обстрілів, спрямованих безпосередньо

на об’єкти критичної інфраструктури, в останній час збільшилась. У зв’язку

із цим мешканці окремих громад позбавлені можливості повноцінно і

безперебійно користуватись комунальними послугами (електричною

енергією, послугами з тепло- та газопостачання, а також послугами з

централізованого водопостачання та централізованого водовідведення).

До комітету Верховної ради України з питань соціальної політики та

захисту прав ветеранів надійшло звернення Української асоціації

підприємств водопровідно-каналізаційного господарства

«УКРВОДОКАНАЛЕКОЛОГІЯ» з пропозиціями внесення змін до Закону

України «Про гуманітарну допомогу» в частині розширення переліку

набувачів гуманітарної допомоги з метою забезпечення у період дії воєнного

стану надання споживачам послуг з централізованого водопостачання та

централізованого водовідведення.

Як повідомляють заявники, унаслідок ракетних атак та бойових дій

збільшується ризик перебоїв або припинення водопостачання об’єктів, а

також підвищується ризик виникнення санітарних та екологічних проблем (у

зв’язку з руйнуваннями систем водовідведення та очистки стоків). У разі

виникнення на території окремих громад проблем у сфері централізованого

водопостачання та централізованого водовідведення, у першу чергу

страждають соціально незахищені верстви населення: особи з інвалідністю,

діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, люди похилого

віку та пенсіонери, які не змогли виїхати на безпечні території та

перебувають у вразливому становищі і мають обмежений доступ до ресурсів,

послуг та можливостей, необхідних для задоволення навіть базових потреб.

Перед населенням, яке перебувало або перебуває у зоні ризиків

бомбардувань та/або бойових дій, особливо гостро стоїть проблема

отримання доступу до питної води, необхідної для нормальної

життєдіяльності.

Генеральна Асамблея ООН, ухваливши 28 липня 2010 року Резолюцію

64/292, прямо визнала право людини на безпечну, чисту питну воду та

санітарію як важливий засіб забезпечення повноцінного життя, а також той

2факт, що чиста питна вода і забезпечення санітарії необхідні для реалізації

всіх прав людини.

Резолюція закликає держави – учасниці та міжнародні організації

надавати фінансові ресурси, сприяти розвитку та зміцненню потенціалу,

передавати технології для допомоги іншим країнам з метою активізації

зусиль для забезпечення населення безпечною, чистою та доступною питною

водою, а також санітарним послугам.

Комітет ООН з економічних, соціальних і культурних питань у

листопаді 2002 року прийняв «Загальний коментар № 15 щодо права на

воду». Відповідно до ст. 1 право людини на воду є обов’язковою умовою для

життя в умовах дотримання людської гідності. Це право є неодмінною

умовою для здійснення інших прав людини.

Право на воду також визначається як право кожної людини на достатню

кількість безпечної, якісно прийнятної, фізично та фінансово доступної води

для особистих та побутових потреб.

Під час збройних конфліктів, надзвичайних ситуацій та стихійних лих

до зобов’язань держави належить забезпечення реалізації права на воду, а

також виконання положень міжнародного гуманітарного права, що

стосуються води. Ці зобов’язання включають у себе захист об’єктів,

необхідних для виживання цивільного населення, зокрема запасів питної

води та систем постачання питної води, а також забезпечення людям доступу

до води належної якості.

За цих обставин важливим завданням держави є недопущення

виникнення ситуацій відсутності у населення доступу до питної води, а

також до послуг водовідведення (забезпечення санітарії). Одним із способів

виконання цього завдання є, зокрема, сприяння належному матеріально-

технічному забезпеченню підприємств водопровідно-каналізаційного

господарства з метою надання можливості вказаним суб’єктам

господарювання оперативно та у повному обсязі проводити необхідні

ремонтні роботи, усувати несправності, проводити заміну пошкодженого

обладнання та/або пошкоджених ділянок трубопровідних мереж, а також

іншим чином забезпечувати безперебійне водопостачання об’єктів та

водовідведення.

Разом із тим, заявники зазначили, що на територіях, де велись/ведуться

бойові дії, пріоритетною та першочерговою задачею відповідних військових

адміністрацій є забезпечення та захист держаної цілісності таких територій.

Ресурсів та часу для захисту підприємств комунальної сфери просто не

вистачає. У ситуації, що склалась, єдиним реальним способом допомоги

споживачам послуг з централізованого водопостачання та централізованого

водовідведення, підприємствам водопровідно-каналізаційного господарства

та комунальній сфері у цілому є надходження гуманітарної допомоги від

донорів.

Водночас наразі на законодавчому рівні існує проблема в отриманні

гуманітарної допомоги водоканалами, оскільки згідно зі статтею 1 Закону

України «Про гуманітарну допомогу» водоканали не є отримувачами та

набувачами гуманітарної допомоги.

3Відповідно до змін, внесених Законом України від 08.11.2023 № 3448-IX

«Про внесення змін до деяких законів України щодо ввезення, обліку,

розподілу гуманітарної допомоги, особливостей оподаткування відповідних

операцій та подання звітності» до Закону України «Про гуманітарну

допомогу» (далі – Закон), що набрали чинності 23.01.2024, відповідно до

визначень, наведених у пунктах 5, 6 статті 1 Закону:

отримувачами гуманітарної допомоги є юридичні особи, а також

акредитовані представництва іноземних держав, міжнародних та іноземних

гуманітарних організацій в Україні (без створення юридичної особи),

визначені у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку

отримувачами гуманітарної допомоги, зокрема, неприбуткові державні та

комунальні підприємства, установи, організації та органи місцевого

самоврядування (підпункт «б» пункту 5 статті 1 Закону );

набувачами гуманітарної допомоги є фізичні та юридичні особи, які

потребують допомоги і яким вона безпосередньо надається. Набувачі

гуманітарної допомоги із статусом юридичної особи визначаються

відповідно до підпунктів "а", "б", "в", "г", "ґ", "д", "е", "є" пункту 5 цієї статті.

Враховуючи відсутність можливості у багатьох підприємств

водопровідно-каналізаційного господарства забезпечити безперебійне

надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого

водовідведення, питну воду належної якості, а також захистити споживачів

від можливих негативних наслідків, пов’язаних із неякісним

водопостачанням та водовідведенням (можливі інфекційні хвороби тощо),

зважаючи, що водоканали відповідно до Закону України «Про критичну

інфраструктуру» належать до об’єктів критичної інфраструктури та

реалізують життєво важливі функції та/або послуги, а захист критичної

інфраструктури є складовою частиною забезпечення національної безпеки

України, - виникла об’єктивна необхідність включення підприємств

критичної інфраструктури у галузі централізованого водопостачання та

централізованого водовідведення до переліку набувачів гуманітарної

допомоги згідно профільного закону.

2. Цілі і завдання прийняття акта

Метою законопроєкту є матеріально-технічна підтримка у період дії

воєнного стану суб’єктів господарювання, які надають на території України

послуги водопостачання, водовідведення та належать до об’єктів критичної

інфраструктури шляхом включення їх до переліку набувачів гуманітарної

допомоги згідно Закону України «Про гуманітарну допомогу».

3. Загальна характеристика і основні положення проекту

Проєктом Закону передбачається внесення змін до пункту 3-2 статті 15

Закону України Про гуманітарну допомогу» та розширення переліку

набувачів гуманітарної допомоги, додавши до вказаного переліку

4підприємства критичної інфраструктури у галузі централізованого

водопостачання та централізованого водовідведення.

4. Стан нормативно-правової бази

Сфера правових відносин, у яких пропонуються нововведення,

регулюється Конституцією України та Законом України «Про гуманітарну

допомогу». Пропонується несення змін до Закону України «Про гуманітарну

допомогу», що буде достатнім для досягнення цілей, визначених

законопроєктом.

Водночас з метою узгодження положень підзаконних нормативно-

правових актів у сфері обігу на території України гуманітарної допомоги, а

також реалізації положень закону на практиці – прикінцевими положеннями

законопроєкту на Кабінет Міністрів України покладаються обов’язки

протягом двох місяців з дня набрання чинності цим Законом:

розробити та затвердити порядок отримання гуманітарної допомоги для

забезпечення надання споживачам послуг з централізованого водопостачання

та централізованого водовідведення від донорів, її зберігання, розподілу та

передачі набувачам;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними

органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із

цим Законом.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація законопроєкту не вимагатиме додаткових витрат із

Державного бюджету України та/або інших бюджетів.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття

акта

Законопроєкт у разі його прийняття сприятиме належному рівню

отримання споживачами під час воєнного стану послуг з централізованого

водопостачання та централізованого водовідведення, а також дозволить

знизити ризик настання негативних соціально-економічних наслідків для

населення у вказаній сфері.

Народний депутат України Сергій ГРИВКО

«___» __________ 2024 року