Проєкт Постанови про звіт Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення

КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

з питань гуманітарної та інформаційної політики

вул. М. Грушевського, 5, м. Київ, 01008, www.rada.gov.ua

Верховна Рада України

За дорученням Голови Верховної Ради України Стефанчука Р. О. Комітет

Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики на

засіданні 27 березня (протокол № 140) відповідно до вимог частини п’ятої статті

2321 Регламенту Верховної Ради України в межах повноважень розглянув звіт

Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за 2023 рік

(далі – Національної ради).

Особливістю звіту Національної ради за 2023 рік є те, що в цьому документі,

серед іншого, узагальнено перші результати проведення медійної реформи на

засадах, визначених Законом України «Про медіа» (далі – Закон), прийнятим на

виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та

Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми

державами-членами, з іншої, щодо поступового наближення національного

законодавства України до відповідного acquis ЄС.

У процесі імплементації у національне законодавство положень Директиви

Європейського Союзу про аудіовізуальні медіапослуги було запроваджено

комплекс правових норм, які відповідають стандартам права ЄС, сучасному

цифровому рівню розвитку медіаіндустрії, спрощують державне регулювання та

забезпечують захист прав споживачів на вільне отримання інформації.

Закон суттєво розширив перелік суб’єктів у сфері медіа, чию діяльність

регулює Національна рада, долучивши до нього онлайн - медіа, друковані медіа,

платформи спільного доступу до відео та платформи спільного доступу до

інформації, а також надав регулятору нові інструменти для здійснення

регуляторних, наглядових і контрольних повноважень.

З набранням чинності Законом України «Про медіа» 31 березня 2023 року

втратили чинність шість законів України, в тому числі й інституційний Закон

України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення».

Відтак правові норми, які визначають порядок формування складу Національної

ради, організації діяльності медіарегулятора, його регуляторні, контрольні,

наглядові повноваження і т. і., викладені в окремому VІ Розділі (статті 70 - 91)

Закону України «Про медіа».

Стаття 88 цього Закону зобов’язує Національну раду щорічно готувати звіт

про свою діяльність, оприлюднювати його на офіційному веб-сайті до 1 березня

року, наступного за звітним. Одночасно з оприлюдненням Національна рада

надсилає звіт до Верховної Ради України і Президента України.

Крім цього, частина третя статті 88 Закону встановлює перелік вимог до

змістового наповнення цього документа. Відповідно, звіт Національної ради

повинен містити наступну інформацію:

1) визначені Планом реалізації Стратегії завдання на звітний період та підсумки

їх виконання, визначені Планом реалізації Стратегії завдання на наступний

звітний період;

2) інформацію про внесені за звітний період зміни до Стратегії та Плану

реалізації Стратегії, пропозиції щодо внесення нових змін до Стратегії;

3) дані щодо ліцензування та реєстрації у сфері медіа за звітний період;

4) інформацію про дотримання законодавства суб’єктами у сфері медіа;

5) інформацію про результати здійснення нагляду (контролю) Національною

радою, у тому числі про порушення законодавства та/або умов ліцензії і

притягнення осіб до відповідальності;

6) інформацію про оскарження актів Національної ради в суді та узагальнення

результатів такого оскарження;

7) узагальнення скарг, що надійшли до Національної ради за звітний період;

8) інформацію про проведені консультації з фізичними та юридичними особами,

їх об’єднаннями щодо проектів нормативно-правових актів Національної ради;

9) інформацію про стан спільного регулювання у сфері медіа, результати

співпраці з органом спільного регулювання;

10) інформацію про виконання суб’єктами у сфері медіа вимог щодо розкриття

інформації про структуру власності відповідно до вимог статті 26 Закону;

11) аналіз стану розвитку сфери медіа, у тому числі результати проведених

досліджень;

12) відомості про використання у звітному році бюджетних коштів,

розпорядником яких є Національна рада, про кошти, що надійшли як плата за

видачу ліцензій, реєстрацію та інші послуги Національної ради, оцінку

фінансового та матеріально-технічного забезпечення діяльності Національної

ради;

13) іншу інформацію про виконання Національною радою своїх повноважень.

Отже, наприкінці лютого ц. р. Національна рада з дотриманням строків,

визначених Законом, подала звіт про свою діяльність за 2023 рік до Верховної

Ради України. Проаналізувавши його, а також додатки до звіту, в межах

повноважень, визначених пунктом 10 частини першої статті 14 Закону України

«Про комітети Верховної Ради України», Комітет відзначає, що документ за

інформаційним наповненням відповідає вимогам до змісту, передбаченим

частиною третьою статті 88 Закону.

Звіт структурований, складається із 10 розділів, які відображають в тій чи

іншій мірі весь масив завдань, над якими працювала Національна рада, і дають

можливість об’єктивно оцінити стан розвитку медійної галузі, тенденції

медіаринку та діяльність регулятора з урахуванням новітніх викликів у сфері

інформаційної безпеки.

Члени Комітету в своїх оцінках свідомі того, що регулятор, як і всі державні

органи, працює в парадигмі правового режиму воєнного стану, яким обумовлено

визначення пріоритетних цілей, а також обмежень, що мали місце впродовж

звітного періоду. Зокрема, на виконання постанови Кабінету Міністрів України

«Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного

ринкового нагляду в умовах воєнного стану» від 13.03.2022 № 303 на 15 місяців

були призупинені перевірки діяльності ліцензіатів. Національна рада відновила

проведення планових і позапланових перевірок 13 червня 2023 на підставі змін,

внесених Урядом до зазначеної постанови. Тоді ж було поновлено проведення

конкурсів на мовлення, яке також стояло на тривалій паузі.

У звіті зазначено, що за 6 місяців уповноваженими особами Національної

ради було проведено 112 планових виїзних перевірок ліцензіатів, насамперед з

числа тих, в кого закінчувалися строки дії ліцензій. На підставі скарг громадян

та результатів моніторингів було призначено і проведено 6 позапланових

безвиїзних перевірок суб’єктів у сфері аудіовізуальних та аудіальних медіа. В

числі таких були ТОВ «Апостроф ТВ», ТОВ «Ейчді фешн», м. Київ, ТОВ «Наше

медіа», с. Мамаївці Чернівецької обл., ТОВ «Фешн ТВ -Україна», м. Чернівці,

ТОВ «Ісландія», м. Буча Київської обл., підприємство з іноземними інвестиціями

у формі ТОВ «ТРК «НБМ», м. Київ (стор. 64-69 звіту).

Прикметно, що з вересня Національна рада почала активно користуватися

новим інструментом впливу на порушників – приписом. Цю умовно «жовту

картку» за незначні порушення вимог до мовлення першими отримали аудіальні

медіа «Країна FМ»., «Радіо-Лубни», «Радіо Магніт», «Богуслав - FM», «Бліц-

FM», а також Державне підприємство «Парламентський телеканал «Рада» та

канал «Так TV».

Варто зазначити, що Національна рада впродовж минулого року шукала

нестандартні рішення для підтримки регіональних та місцевих мовників, які

через катастрофічне зниження рекламних надходжень, втрату значної кількості

інфраструктурних активів опинилася на грані закриття. Регулятор невідкладно

розглядав усі звернення і заяви ліцензіатів, дозволяючи аудіовізуальним медіа

тимчасові відступи від програмних концепцій.

Звіт містить детальну інформацію (стор.15 - 17) про успішно реалізований

Національною радою проект Всеукраїнської платформи обміну телевізійним

контентом Media Change Ukraine. Створений на добровільних засадах ще у

«ковідному» 2020 році обмінний фонд контенту приростає охочими ділитися і

позичати. Сьогодні хронометраж каталогу Media Change Ukraine нараховує 2627

годин різножанрових відеоматеріалів, якими безоплатно для потреб мовлення

користуються 254 учасники. В числі найбільш затребуваних – відеоматеріали

безпекової тематики, де фахівці популярно вчать людей елементарним навичкам

надання домедичної допомоги, вчать розпізнавати інформаційні провокації,

обачно діяти у зоні обстрілів чи аварій.

У звітному році Національна рада також започаткувала довгостроковий

просвітницький проект «Компетентні медіа – демократичне і толерантне

суспільство». Він передбачає діалог між регулятором, медіа і громадянським

суспільством задля утвердження рівності, толерантності, плюралізму та

відповідальності.

Проте найбільшим активом регулятора у звітному періоді стало

організаційно-правове забезпечення медійної реформи (стор. 33 - 39 звіту).

На виконання вимог пункту 37 розділу Х «Прикінцеві та перехідні

положення» Закону України «Про медіа» Національна рада переглянула увесь

масив своїх підзаконних актів та у відповідності з новими вимогами підготувала

і ухвалила 21 нормативно - правовий акт.

У цьому переліку, крім Стратегії діяльності Національної ради на 2024 ‒ 2026

роки, Положення про особливості ліцензування та реєстрації суб’єктів у сфері

медіа в період дії воєнного чи надзвичайного стану, Методика розрахунку

ліцензійного збору та плати за внесення змін до Реєстру суб’єктів у сфері медіа,

Порядок функціонування Реєстру, Форми відомостей про структуру власності,

Порядок здійснення офіційного моніторингу та проведення перевірок діяльності

суб’єктів у сфері медіа, Порядок видачі та анулювання дозволів на тимчасове

мовлення на територіях з особливим режимом мовлення, Порядок замовлення

розрахунків щодо можливості та умов користування радіочастотним спектром

для потреб мовлення, у тому числі для потреб тимчасового мовлення, з метою

створення каналів мовлення та/або ефірних багатоканальних електронних

комунікаційних мереж.

У звітному році Національна рада цілеспрямовано працювала і над

вирішенням низки організаційних питань щодо розбудови у вітчизняному медіа

секторі нових для нас інститутів спільного регулювання, передбачених статтями

92 - 96 Закону. Через органи спільного регулювання, які створюються у статусі

громадських організацій суб’єктів у сфері медіа, забезпечуватиметься участь цих

медіа в напрацюванні кодексів (правил) та визначенні вимог до змісту

інформації, яка поширюється. Місія органів спільного регулювання -

недопущення як цензури, так і зловживань свободою слова.

Докладна інформація про перебіг процесів створення органів спільного

регулювання викладена в окремому восьмому розділі звіту (стор.89 - 92). Восени

Національна рада своїм рішенням затвердила персональні списки членів трьох

робочих груп, яким доручено упродовж трьох місяців підготувати проекти

статутів громадських організацій у секторах аудіовізуальних медіа сервісів,

аудіальних медіа та у сфері онлайн - медіа. Наступним етапом будуть установчі

збори громадських організацій.

Водночас зауважимо, що у звітному році регулятору не вдалося виконати

вимоги статі 69 Закону щодо створення електронного кабінету – комплексу

програмного забезпечення, інтегрованого з офіційним веб-сайтом Національної

ради та Реєстром суб’єктів у сфері медіа для опосередкованого проведення

ліцензійних та реєстраційних дій, комунікації між Національною радою та

суб’єктами у сфері медіа.

Національна рада пояснює цю проблему недостатніми бюджетними

призначеннями на видатки розвитку. З цієї ж причини затримується модернізація

Реєстру суб’єктів у сфері медіа. У рамках проекту міжнародної технічної

допомоги Національна рада торік отримала основний модуль державної

автоматизованої інформаційно-комунікаційної системи «TERES – Реєстр

суб’єктів у сфері медіа», який 11 січня ц. р. був введений у дослідну

експлуатацію, що й дозволило частково запустити Реєстр, але основні роботи над

цим проектом відкладені на 2024 рік.

Матеріали звіту (розділ «Ліцензування і реєстрація» стор.16 - 32) дають

підстави стверджувати, що вітчизняний медіа ринок назагал позитивно сприйняв

нововведення Закону щодо заміни процедури ліцензування на обов’язкову чи

добровільну реєстрацію для всіх медіа, окрім тих, що мовлять із використанням

радіочастотного спектра та провайдерів аудіовізуальних медіа сервісів наземних

ефірних цифрових мереж.

У 2023 році Національною радою було оголошено 15 конкурсів, у тому

числі 9 - для розвитку телевізійного мовлення, 6 – радіомовлення. Зокрема,

проведено конкурси на мовлення з використанням радіочастотного спектра

державної загальнонаціональної цифрової багатоканальної телемережі

наземного ефірного телебачення другого покоління DVB - T2 у смузі частот

метрового діапазону174 - 230 МГц (далі МХ-7).

Вважаємо, що рішення Кабінету Міністрів України про побудову на базі

державного Концерну РРТ мультиплексу «МХ – 7» було вимушеним, але вкрай

необхідним кроком для подолання негативних для інформаційної безпеки

України наслідків монополізації ринку цифрового ефірного телебачення

провайдером, який так і не виконав ліцензійні зобов’язання щодо забезпечення

доступу до програм українських мовників для 95 % жителів України.

Із введенням в дію мультиплексу МХ-7 вирішується проблема покриття

цифровим телесигналом усієї території України, включаючи північні райони

Чернігівської, Сумської, Харківської областей, де досі безальтернативно мовили

в цифровому ефірі російські телеканали. Для забезпечення українського

мовлення у цих регіонах Концерн РРТ встановлює додаткові щогли. Але поки

що залишається відкритим питання якісного заповнення п’яти вільних каналів

МХ -7. Адже результати конкурсу на мовлення в МХ - 7, який торік регулятор

проводив з різницею у два тижні з конкурсом на отримання ліцензій на мовлення

на вільних каналах мультиплексів МХ - 1, МХ - 2 та МХ - 5 ТОВ «Зеонбуд»,

стали цілком прогнозованими. Ліцензії отримали 7 із 9 претендентів - телеканали

«Сонце», «Рада», «Ми - Україна», «Світло» та нові канали з логотипами «УНІАН

- 2», «Віжн - 2» та «Віжн - 3».

Комітет має низку зауважень до змістовної частини звіту. Вважаємо, що у

документі бракує аргументованого викладу пріоритетних цілей, які визначає для

себе регулятор у Стратегії діяльності Національної ради на 2024 ‒ 2026 роки,

затвердженій рішенням Національної ради 23 листопада 2023 року. План

реалізації Стратегії діяльності Національної ради на 2024 рік було затверджено

25.01.2024 року. Ці документи доступні на офіційному веб - сайті регулятора.

Одначе слід зауважити, що деякі із 20 стратегічних напрямків, визначених

Національною радою, є такими, що не зовсім корелюються із повноваженнями

регулятора та, відповідно, суперечить приписам статті 19 Конституції України.

Йдеться насамперед про такі «цілі» як «Синхронізація законодавчих процесів

України і Європи з урахуванням особливостей національного медіа ландшафту»

та «Сприяння медіа в отриманні фінансування з боку держави і донорів».

З огляду на зазначене, Комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній

Раді України відповідно до вимог статті 2321 Регламенту Верховної Ради України

розглянути на пленарному засіданні звіт Національної ради України з питань

телебачення і радіомовлення за 2023 рік та за результатами розгляду визнати

роботу Національної ради задовільною, звіт за 2023 рік взяти до відома.

Співдоповідатиме питання на пленарному засіданні Верховної Ради

України Заступниця Голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної

політики, голова підкомітету з питань інформаційної політики та європейської

інтеграції Кравчук Євгенія Михайлівна.

Додатки: звіт Національної ради України з питань телебачення і

радіомовлення за 2023 рік на 117 аркушах;

проект Постанови Верховної Ради України.

Голова Комітету Микита ПОТУРАЄВ