Тип: Звичайний
№ 11139
Дата: 01 квітня 2024 р.
Статус: Очікує розгляду
Субʼєкт: Народний депутат України
КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
з питань бюджету
вул. М. Грушевського, 5, м. Київ, 01008, www.rada.gov.ua
Комітет Верховної Ради України
з питань економічного розвитку
До законопроекту за реєстр. № 11139 (доопр.) від 11.11.2024
Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на своєму засіданні
25 березня 2025 року (протокол № 214) відповідно до статей 27 і 109
Бюджетного кодексу України та статті 93 Регламенту Верховної Ради України
розглянув доопрацьований проект Закону України "Про внесення змін до
деяких законів України щодо підвищення ефективності управління державним
майном, вдосконалення процедур захисту прав кредиторів, механізму
реалізації арештованого майна та наближення правових стандартів в Україні
до європейських стандартів" (реєстр. № 11139 (доопр.) від 11.11.2024),
поданий народними депутатами України – членами Комітету Верховної Ради
України з питань економічного розвитку Наталухою Д.А., Мовчаном О.В. та
іншими.
Законопроектом шляхом внесення змін до законів України "Про
введення мораторію на примусову реалізацію майна", "Про виконавче
впровадження" та "Про іпотеку" пропонується, зокрема:
встановити на 3 роки мораторій на застосування примусової реалізації
майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних
капіталах яких частка держави становить 50 і більше відсотків /згідно з чинною
нормою встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна
державних підприємств та господарських товариств, у статутних
капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків/;
здійснювати реалізацію арештованого майна шляхом проведення
електронних аукціонів (публічних торгів) в електронній торговій системі
/згідно з чинною нормою – шляхом проведення електронних аукціонів або за
фіксованою ціною/;
передбачити зменшення стартової ціни нерухомого і рухомого майна, на
яке звернено стягнення, на повторних і третіх повторних електронних
аукціонах, при цьому визначивши, що у разі повторної нереалізації земельна
ділянка або право користування нею виставляються на другий повторний
електронний аукціон за ціною, що становить 50% стартової ціни на першому
електронному аукціоні /згідно з чинною нормою – у разі повторної нереалізації
майна нерухоме майно виставляється на третій електронний аукціон за
ціною, що становить 70% його вартості/;
уповноважити Кабінет Міністрів України за поданням центрального
органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної
політики у сфері реалізації майна (майнових прав, інших активів) або прав на
нього на конкурентних засадах у формі аукціонів (яким наразі є Міністерство
економіки України), визначати порядок організації і проведення електронних
аукціонів та порядок реалізації іншого майна, на яке звернено стягнення
/згідно з чинною нормою відповідні порядки визначаються Міністерством
юстиції України/;
визначити, що після проведення електронного аукціону переможець
аукціону перераховує плату, яка становить 1,5% ціни реалізованого майна, до
спеціального фонду державного бюджету і ця плата використовується у
порядку, встановленому Законом України "Про судовий збір".
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його реалізація
сприятиме здійсненню акумуляції наявних в держави ресурсів з метою їх
ефективного використання та відновлення державного виробничого
потенціалу, зокрема дозволить відновити підприємствам доступ до
кредитування, сприятиме оптимізації економіки країни шляхом ефективного
використання наявних у держави ресурсів для регулярних надходжень до
бюджету, дозволить вдосконалити застарілий механізм реалізації майна, на
яке звернено стягнення, та ефективно реалізовувати таке майно шляхом
проведення електронних аукціонів в дворівневій електронній торговій
системі, щоб збільшити надходження до державного бюджету.
Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному
висновку до законопроекту зазначає, що:
реалізація положень, якими передбачається зменшити відсоток вартості
стартової ціни земельної ділянки на електронному аукціону (з 70% на 50%)
під час третьої повторної нереалізації земельної ділянки або права
користування нею на земельних торгах, може призвести до зменшення
надходжень до відповідних бюджетів від продажу земельних ділянок та прав
на них;
покладання на Міністерство економіки України додаткових
повноважень може потребувати додаткових коштів державного бюджету на
забезпечення їх реалізації, розрахунків щодо яких не надано.
Водночас, передбачене законопроектом законодавче унормування
перерахування до державного бюджету плати у розмірі 1,5% ціни реалізації
майна після проведення електронного аукціону його переможцем може
призвести до збільшення доходів державного бюджету залежно від практики
застосування даної законодавчої ініціативи.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування
(включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини
першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної
Ради України.
Окремо слід відмітити, що положення законопроекту щодо спрямування
відповідної плати після проведення електронного аукціону до спеціального
фонду державного бюджету та використання цієї плати у порядку,
встановленому Законом України "Про судовий збір" /абзац 12 підпункту 5
пункту 1 розділу І законопроекту/ не відповідає нормам Бюджетного кодексу
України, зокрема: частині другій статті 4 /згідно з якою виключно законом про
Державний бюджет України визначаються надходження та витрати
державного бюджету, якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні
відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються
відповідні норми цього Кодексу/; частині п‘ятій статті 13 /згідно з якою
розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини
визначаються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет
України/; частині третій статті 29 /якою визначено джерела формування
доходів спеціального фонду державного бюджету/; частині четвертій
статті 30 /якою визначено напрями використання коштів спеціального
фонду державного бюджету/. Питання щодо цільового спрямування
бюджетних коштів є предметом регулювання виключно бюджетного
законодавства. Міністерство фінансів України теж відмічає, що
вищезазначене положення законопроекту не відповідає нормам Бюджетного
кодексу України, та зауважує, що передбачене законопроектом використання
відповідної плати у порядку, встановленому Законом України "Про судовий
збір" (тобто її спрямування на здійснення судочинства та функціонування
органів судової влади), є необґрунтованим і неприйнятним, оскільки процес
реалізації арештованого майна безпосередньо не пов'язаний із процесом
здійснення правосуддя.
Загалом Мінфін вважає, що законопроект може бути розглянутий
Верховною Радою України з урахуванням наданих зауважень (копія висновку
Мінфіну додається у електронному вигляді).
За підсумками розгляду даного питання прийнято рішення:
1) законопроект матиме опосередкований вплив на показники бюджету
(може призвести до недоотримання доходів бюджетів від продажу земельних
ділянок та прав на них, збільшення доходів державного бюджету від
відповідної плати після проведення електронного аукціону та може
потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування
Міністерства економіки України залежно від практики застосування даної
законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може
набирати чинності згідно із законодавством;
2) рекомендувати Комітету з питань економічного розвитку при
доопрацюванні законопроекту положення абзацу 12 підпункту 5 пункту 1
розділу І законопроекту привести у відповідність до норм Бюджетного
кодексу України (зокрема, статей 4, 13, 29 і 30), зокрема слова і цифри
"спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у
порядку, встановленому Законом України "Про судовий збір"" замінити
словами "Державного бюджету України".
Голова Комітету Роксолана ПІДЛАСА