Тип: Звичайний
№ 11115
Дата: 25 березня 2024 р.
Статус: Очікує розгляду
Субʼєкт: Народний депутат України
КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
з питань гуманітарної та інформаційної
політики
вул. М. Грушевського, 5, м. Київ, 01008, www.rada.gov.ua
Верховна Рада України
ВИСНОВОК
на проєкт Закону України про внесення змін до деяких законів
України щодо регулювання діяльності платформ спільного доступу до
інформації, через які поширюється масова інформація, поданий
народними депутатами України Княжицьким М. Л., Павленком Р.М.
та іншими
(реєстр. № 11115 від 25.03.2024 р.)
За дорученням Голови Верховної Ради України Стефанчука Р. О.
Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики на засіданні 25
березня 2026 року (протокол №193) розглянув проект Закону України про
внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності
платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова
інформація (реєстр. № 11115 від 25.03.2024 р.), поданий народними
депутатами України Княжицьким М. Л., Павленком Р.М. та іншими.
Метою законопроєкту, як зазначено в пояснювальній записці, є
створення ефективного законодавства, яке дозволяло б забезпечити
реалізацію прав на свободу вираження поглядів і одночасно захищало
національні інтереси України у сфері інформаційної безпеки та права
користувачів медіа-сервісів.
Автори пропонують шляхом внесення змін до законів України «Про
медіа», «Про центральні органи виконавчої влади», «Про банки і банківську
діяльність» та «Про хмарні послуги» унормувати діяльність платформ
спільного доступу до інформації, які мають в Україні багатомільйонну
аудиторію користувачів і потужний медійний вплив, зокрема, в частині:
•надання провайдерам платформ спільного доступу до інформації, через
які поширюється масова інформація, статусу суб’єктів у сфері медіа у
разі наявності на таких платформах сторінок (облікових записів,
каналів тощо), через які поширюється масова інформація;
•встановлення законодавчих вимог щодо діяльності провайдерів
платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється
масова інформація, в тому числі відповідальності за порушення
законодавства, аналогічних вимогам до провайдерів платформ
спільного доступу до відео, передбачених Законом України «Про
медіа», за винятком обов’язкової реєстрації. Замість реєстрації новели
2проекту передбачають зобов’язання для провайдерів платформ
спільного доступу до інформації, через які поширюється масова
інформація, забезпечити присутність в Україні свого представника
(представництва, юридичну особу або фізичну особу з довіреністю) для
комунікації з регулятором у сфері медіа та органами державної влади.
Ця вимога не поширюється на платформи, які зареєстровані або мають
представництво в ЄС, що відповідає статті 13 Регламенту (ЄС)
2022/2065 (Акт про цифрові послуги);
•покладення на провайдерів платформ спільного доступу до інформації,
через які поширюється масова інформація, обов’язку надавати на
вимогу Національної ради України з питань телебачення і
радіомовлення документів про структуру власності та джерела
фінансування. Національна рада може вимагати відповідні документи
для встановлення дотримання провайдером умов, передбачених
статтею 120 Закону України «Про медіа». Вказані умови не допускають
діяльність в Україні суб’єктів у сфері медіа, які належать або
фінансуються резидентами держави-агресора;
•встановлення заборони для органів державної влади, органів місцевого
самоврядування, їх посадових осіб, а також для надавачів фінансових
послуг використовувати платформи спільного доступу до інформації з
непрозорою структурою власності їх провайдерів. Також не
допускається встановлення вказаних платформ та пов’язаних з ними
сервісів на пристрої, які використовуються для службових цілей, що
узгоджується з практикою низки країн ЄС та Швейцарії;
•доручення Кабінету Міністрів України врегулювати порядок
використання сервісів платформ спільного доступу до інформації з
непрозорою структурою власності військовослужбовцями,
працівниками правоохоронних органів.
Проаналізувавши положення законопроєкту (№ 11115) в контексті
викликів і проблем національної безпеки, пов’язаних із діяльністю окремих
платформ спільного доступу до інформації, Комітет дійшов висновку, що
діяльність таких платформ, зокрема тих, що мають облікові записи, канали
тощо, через які поширюється масова інформація, підлягає регулюванню
національним законодавством.
Необхідність такого регулювання підтверджується тим, що низка
платформ спільного доступу до інформації, які є популярними в Україні,
зокрема платформа Telegram, відповідно до оцінок компетентних органів і
результатів незалежних досліджень, становлять потенційну загрозу для
інформаційної безпеки держави. Про причетність окремих каналів на
платформі Telegram до структур держави-агресора йдеться у спільній заяві
щодо захисту інформаційного простору України від ворожих телеграм-
каналів, оприлюдненій Центром протидії дезінформації при РНБО України.
3У Європейському Союзі також вживаються заходи для забезпечення
балансу між правом громадян на вільне вираження поглядів та потребами
безпеки в широкому розумінні, у тому числі інформаційної. Під загрозою
застосування значних фінансових санкцій відповідно до Регламенту (ЄС)
2022/2065 власники платформи Telegram у 2024 році відкрили
представництво в ЄС, призначили бельгійську компанію EDSR своїм
офіційним представником у Євросоюзі та погодились на здійснення нагляду
з боку Бельгійського інституту поштових послуг (BIPT) — в частині
модерації контенту, оперативного видалення протиправних матеріалів і
дотримання вимог Акту про цифрові послуги (Digital Services Act).
Аналогічні правові механізми, що забезпечуватимуть право громадян
України на результативну комунікацію з адміністраціями соціальних мереж
і месенджерів та надаватимуть регулятору медійної сфери інструменти для
виконання вимог національного законодавства, передбачені положеннями
законопроєкту № 11115.
Предмет правового регулювання пропонованих законопроєктом змін
охоплюється: Главою 6 «Заснування підприємницької діяльності, торгівля
послугами та електронна торгівля» Розділу IV «Торгівля і питання,
пов’язані з торгівлею»; Главою 14 «Інформаційне суспільство» та Главою
15 «Політика з питань аудіовізуальної галузі» Розділу V «Економічне та
галузеве співробітництво» Угоди про асоціацію між Україною та
Європейським Союзом; а також Розділом 3 «Свобода підприємництва та
надання послуг» і Розділом 10 «Цифрова трансформація та медіа» в рамках
переговорного процесу щодо членства в ЄС. З огляду на це, законопроєкт
було направлено для проведення правової експертизи до Офісу підтримки
адаптації законодавства України до положень права Європейського Союзу
(acquis ЄС).
17 квітня 2024 року Комітет отримав правовий висновок щодо
відповідності законопроєкту (№ 11115) зобов’язанням України у сфері
європейської інтеграції та праву Європейського Союзу (acquis ЄС) із
постатейною таблицею на 49 аркушах. У резюме висновку зазначено, що
законопроєкт за своєю метою — врегулювання діяльності платформ
спільного доступу до інформації — відповідає праву ЄС. Разом з тим до
окремих його положень висловлено низку комплексних зауважень та
застережень, викладених у звіті та додатку до нього, а також зазначено, що
законопроєкт системно не відповідає ряду положень Регламенту (ЄС)
2022/2065, імплементація яких є необхідною для належного регулювання
зазначеної сфери. Зокрема, вказано про необхідність концептуального
узгодження обсягу контролюючих повноважень, що пропонується надати
Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення, з
положеннями статті 9(1) Акту про цифрові послуги, а також приведення у
відповідність до вимог Європейського акту про свободу медіа національних
4вимог щодо встановлення спеціальних посилених зобов'язань для дуже
великих онлайн-платформ (VLOPs).
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради
України зауважує, що на рівні acquis ЄС відповідні відносини
унормовуються насамперед Директивою про електронну комерцію та
Законом про цифрові послуги (Регламент (ЄС) 2022/2065). У зв’язку з цим
при узгодженні національного законодавства з acquis ЄС необхідно
враховувати положення зазначених актів вторинного права ЄС.
Слід також зазначити, що Регламент (ЄС) 2022/2065 (пункт 13
преамбули) визначає онлайн-платформи, зокрема соціальні мережі, як
постачальників хостингових послуг, що не лише зберігають інформацію,
надану одержувачами послуг на їхній запит, але й поширюють цю
інформацію серед широкої аудиторії. Відповідно, визначений Регламентом
правовий режим діяльності соціальних мереж та месенджерів відрізняється
від правового режиму, застосовного до суб’єктів у сфері медіа — на що,
зокрема, звертає увагу Міністерство цифрової трансформації України у
своєму висновку до законопроєкту. Крім того, Міністерство зазначає, що
законопроєкт не містить положень, які б чітко розмежовували суб'єктів, що
підпадають під юрисдикцію України, та суб'єктів, що перебувають поза
нею, що призводить до правової невизначеності як для Національної ради з
питань телебачення і радіомовлення, так і для самих онлайн-платформ.
Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення
рішенням від 11.07.2024 затвердила аргументовані зауваження до
законопроєкту із узагальнюючим висновком про необхідність його
доопрацювання шляхом комплексного узгодження зі специфікою Закону
України «Про медіа», законодавством у сфері електронної комерції,
електронних комунікацій, хмарних послуг та відповідними положеннями
європейського законодавства.
Комітет Верховної Ради України з питань цифрової трансформації у
своєму висновку звертає увагу на те, що пунктом 4 розділу І законопроєкту
пропонується внести зміни до статті 11 Закону України «Про хмарні
послуги». Авторами не враховано, що внаслідок набрання чинності Законом
№ 3783-IX від 05.06.2024 р., структуру частини третьої статті 11 Закону
України «Про хмарні послуги» було змінено й у чинній редакції її другий
абзац містить критично важливий для обороноздатності дозвіл Міністерству
оборони України та Збройним Силам України обробляти інформацію у
хмарних ресурсах за кордоном під час дії воєнного стану. Запропонована
Проєктом редакція фактично анулює вказаний дозвіл, що створює пряму
загрозу стабільному функціонуванню інформаційних систем у оборонній
сфері. Вказану колізію необхідно усунути під час підготовки Проєкту до
другого читання шляхом інтеграції пропонованих обмежень виключно до
абзацу третього частини третьої статті 11 Закону з метою забезпечення
належної роботи оборонного сектору.
5Консолідовані зауваження щодо законопроєкту надійшли до Комітету
від громадських організацій медійної сфери, зокрема «Лабораторія
цифрової безпеки», «Національна асоціація медіа», «Центр демократії та
верховенства права» і «Платформа прав людини». На їхню думку,
пропоновані зміни до Закону України «Про медіа» є суперечливими і
можуть зашкодити євроінтеграційному процесу. Громадські організації
пропонують продовжити спільну роботу за участю Міністерства цифрової
трансформації, Національної ради, інших органів державної влади та
представників громадянського суспільства над повноцінною транспозицією
і подальшим впровадженням Акту ЄС про цифрові послуги в Україні.
З метою забезпечення широкого фахового обговорення
законопроєкту, 10 липня 2024 року за підтримки Проєкту Ради Європи
«Захист свободи слова та свободи медіа в Україні» Комітет провів круглий
стіл, у якому взяли участь представники медійної спільноти, юристи,
представники громадських медійних організацій, експерти Ради Європи та
представники органів державної влади, відповідальних за інформаційну
безпеку.
Враховуючи наведене, Комітет підтримав концептуальну ідею
створення ефективних законодавчих механізмів регулювання діяльності
платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова
інформація. Водночас висловлені до законопроєкту пропозиції та
зауваження свідчать про необхідність системного доопрацювання окремих
його положень під час підготовки до другого читання. З огляду на це,
відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради
України, під час доопрацювання законопроєкту необхідно узгодити його
положення з нормами, що не були предметом розгляду в першому читанні,
та внести відповідні поправки в межах предмета його правового
регулювання, зокрема потребує зміни концептуальний підхід до визначення
правової природи суб’єкта регулювання, відмовившись від ототожнення
провайдерів платформ із суб’єктами у сфері медіа на користь статусу
провайдерів посередницьких послуг, що відповідає вимогам Регламенту
(ЄС) 2022/2065 (DSA) та практиці ЄСПЛ щодо обмеження відповідальності
інтернет-посередників. Окрему увагу в процесі доопрацювання слід
приділити забезпеченню конституційно визначених меж повноважень
Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.
За результатами обговорення Комітет з питань гуманітарної та
інформаційної політики ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді
України проект Закону України про внесення змін до деяких законів
України щодо регулювання діяльності платформ спільного доступу до
інформації, через які поширюється масова інформація (реєстр. № 11115 від
25.03.2024), поданий народними депутатами України Княжицьким М. Л.,
Павленком Р.М. та іншими, за результатами розгляду у першому читанні
6прийняти за основу з доопрацюванням відповідно до частини першої статті
116 Регламенту Верховної Ради України.
Співдоповідачем з цього питання на пленарному засіданні Верховної
Ради України визначено Голову Комітету з питань гуманітарної та
інформаційної політики Потураєва Микиту Руслановича.
Проєкт постанови додається.
Голова Комітету Микита ПОТУРАЄВ