Проєкт Закону про внесення змін до статті 233 Кодексу законів про працю України щодо забезпечення права застосування необмеженого строку звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати

КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

з питань бюджету

вул. М. Грушевського, 5, м. Київ, 01008, www.rada.gov.ua

Комітет Верховної Ради України

з питань соціальної політики та

захисту прав ветеранів

До законопроекту

за реєстр.№11107

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на своєму

засіданні 18 квітня 2024 року (протокол №185) відповідно до статей 27 і 109

Бюджетного кодексу України та статті 93 Регламенту Верховної Ради

України розглянув проект Закону про внесення змін до статті 233 Кодексу

законів про працю України щодо забезпечення права застосування

необмеженого строку звернення працівника до суду з позовом про стягнення

належної йому заробітної плати (реєстр. №11107 від 22.03.2024), поданий

народним депутатом України Морозом В.В.

Згідно із законопроектом у разі порушення роботодавцем

законодавства про оплату праці звернення працівника до суду з позовом про

стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто всіх виплат, на які

працівник має право згідно з умовами трудового договору і державними

гарантіями, установленими законодавством, не обмежується будь-яким

строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

Слід відмітити, що встановлені у статті 233 Кодексу законів про

працю України вимоги щодо можливості звернутися із заявою про вирішення

трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли

працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права,

спрямовані на уникнення зловживання трудовим правом.

Повернення до необмеженого строку для звернення працівника до

суду з позовом про стягнення виплат може зумовити більш тривалий період

до часу такого звернення, а відтак може призвести до збільшення видатків

державного і місцевих бюджетів на здійснення виплат за рішенням суду.

Міністерство фінансів України не підтримує прийняття

законопроекту, зазначаючи таке:

реалізація його положень може потребувати додаткових видатків з

державного та місцевих бюджетів на задоволення (у разі прийняття

відповідного рішення суду) грошових вимог за минулі періоди,

відшкодування роботодавцем моральної шкоди тощо, однак відсутність

вихідних даних унеможливила визначення вартісної величини впливу на

показники бюджетів;

в умовах воєнного стану видатки державного бюджету першочергово

спрямовуються на потреби Збройних Сил України, інших військових

формувань, правоохоронних та інших державних органів, залучених до

виконання завдань щодо відсічі збройної агресії, забезпечення

недоторканності державного кордону та захисту держави або для здійснення

згідно із законом заходів загальної мобілізації.

Враховуючи зазначене, законопроект подано без дотримання вимог

частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої

статті 91 Регламенту Верховної Ради України, оскільки до нього не надано

належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні

розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо

скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету

для досягнення збалансованості бюджету. Натомість у пояснювальній

записці до законопроекту вказано, що його реалізація не потребуватиме

додаткових видатків з державного бюджету.

За таких умов, передбачена законопроектом дата набрання чинності

відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) має

узгоджуватися з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України

щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу

України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах

воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної

мобілізації.

За підсумками розгляду Комітет з питань бюджету ухвалив рішення,

що законопроект (реєстр. №11107) буде мати вплив на показники державного

і місцевих бюджетів (може призвести до збільшення їх видатків на виконання

рішень суду за відповідними позовами у трудових спорах). У разі прийняття

відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини

третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1

пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

Голова Комітету Роксолана ПІДЛАСА