Проєкт Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо оперативності кримінального провадження з дотримання міжнародних стандартів та принципу верховенства права

КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

з питань правоохоронної діяльності

вул. М. Грушевського, 5, м. Київ, 01008, www.rada.gov.ua

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ВИСНОВОК

на проект Закону України

«Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України

щодо оперативності кримінального провадження з дотримання

міжнародних стандартів та принципу верховенства права»

(реєстр. № 11039 від 26.02.2024)

Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності на

засіданні 01 травня 2024 року (протокол № 180) на виконання доручення Голови

Верховної Ради України Стефанчука Р.О. розглянув проект Закону України «Про

внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо

оперативності кримінального провадження з дотримання міжнародних

стандартів та принципу верховенства права» (реєстр. № 11039), поданий

народним депутатом України Неклюдовим В.М. та іншими народними

депутатами України, висновок Головного науково-експертного управління

Апарату Верховної Ради України від 13 березня 2024 року (електронна картка

документа (1492127), а також експертний висновок Комітету з питань бюджету

від 19 квітня 2024 року (електронна картка документа (1543130).

Метою даного проекту Закону, як зазначено у пояснювальній записці до

нього, є підвищення оперативності кримінального провадження з дотриманням

міжнародних стандартів, прав та інтересів сторін кримінального провадження та

принципу верховенства права.

Для досягнення вказаної мети проектом Закону пропонується внести зміни

до Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК), а саме:

1) після зміни складу суду розгляд кримінального провадження

продовжується, за винятком випадків, передбачених КПК (частина 10

статті 35 КПК у редакції проекту);

2) у випадку, передбаченому частиною 1 статті 319 КПК, докази, що були

дослідженні під час судового розгляду до заміни судді, зберігають доказове

значення та можуть бути використані для обґрунтування судових рішень;

3) суд вмотивованою ухвалою може прийняти рішення про необхідність

розпочинати судовий розгляд з початку та здійснювати повторно всі або частину

процесуальних дій, які вже здійснювалися під час судового розгляду до заміни

судді, якщо таке рішення може позитивно вплинути на судовий розгляд та за

умови дотримання таких вимог:

- сторони кримінального провадження, потерпілий наполягають на новому

проведенні процесуальних дій, які вже були здійсненні судом до заміни судді;

- суддя, що замінив суддю, який вибув, ознайомився з ходом судового

провадження та матеріалами кримінального провадження, наявними в

розпорядженні суду, не згоден з прийнятими судом процесуальними рішеннями

і вважає доцільним провести повторно процесуальні дії, що вже були проведені

до заміни судді (частина 2 статті 319 КПК у редакції проекту).

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України

висловлює щодо змісту законопроекту свої зауваження та пропозиції, які варті

уваги і повинні бути опрацьовані при підготовці законопроекту до другого

читання.

Загалом, законопроект, не зважаючи на висловлені до нього зауваження та

пропозиції, отримав схвальні висновки.

Служба безпеки України, Національне антикорупційне бюро України та

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини підтримують прийняття

законопроекту.

Національна поліція України повідомила про відсутність зауважень,

Міністерство внутрішніх справ України також повідомляє про відсутність

зауважень та застережень до законопроекту, але зазначає про доцільність

одночасного внесення відповідних змін до статті 23 КПК в частині

безпосереднього досліджування доказів судом в разі заміни складу суду.

Міністерство юстиції України зазначає, що положення проекту в частині

продовження судового розгляду у випадку заміни судді, складу суду суперечать

загальним засадам кримінального провадження, що полягає у порушенні

принципу безпосередності дослідження доказів у кримінальному провадженні.

Наукове експертне середовище (Національна академія правових наук

України, Дослідницька служба Верховної Ради України, Національний

юридичний університет ім. Ярослава Мудрого, Київський національний

університет ім. Тараса Шевченка, Національна академія Служби безпеки,

Тренінговий центр прокурорів України, Національна академія внутрішніх справ)

не заперечують проти прийняття вказаного законопроекту, але вказують на

положення, що потребують доопрацювання та уточнення.

Заслухавши інформацію підкомітету, з’ясувавши позицію народних

депутатів України – членів Комітету та запрошених осіб, взявши до уваги надані

висновки та всебічно обговоривши питання, народні депутати України – члени

Комітету підтримали доцільність реалізації стратегічного пріоритету щодо

оперативності кримінального провадження з дотриманням міжнародних

стандартів, прав та інтересів сторін кримінального провадження і принципу

верховенства права та звернули увагу, що запропоновані законопроектом зміни

актуальні та варті підтримки.

З огляду на викладене та керуючись пунктом 2 частини першої статті 16

Закону України «Про комітети Верховної Ради України», частиною третьою

статті 93, пунктом 1 частини першої статті 114 Регламенту Верховної Ради

України, Комітет з питань правоохоронної діяльності рекомендує Верховній Раді

України проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального

процесуального кодексу України щодо оперативності кримінального

провадження з дотримання міжнародних стандартів та принципу верховенства

права» (реєстр. № 11039) включити до порядку денного одинадцятої сесії

Верховної Ради України дев’ятого скликання та за результатами розгляду

прийняти його в першому читанні за основу.

Доповідачем від Комітету при розгляді питання на пленарному засіданні

Верховної Ради України визначено народного депутата України – Голову

Комітету з питань правоохоронної діяльності Іонушаса Сергія Костянтиновича.

Голова Комітету С. Іонушас