Проєкт Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення порядку ідентифікації осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху чи безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі

КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

з питань цифрової трансформації

вул. М. Грушевського, 5, м. Київ, 01008, www.rada.gov.ua

В И С Н О В О К

до проекту Закону про внесення змін до Кодексу України про

адміністративні правопорушення щодо удосконалення порядку

ідентифікації осіб, які притягаються до адміністративної

відповідальності за вчинення правопорушень у сфері забезпечення

безпеки дорожнього руху чи безпеки на автомобільному транспорті,

зафіксовані в автоматичному режимі

(реєстр. № 11023 від 19.02.2024)

Комітет Верховної Ради України з питань цифрової трансформації

розглянув на своєму засіданні 21 травня 2024 року (Протокол № 122) проект

Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про

адміністративні правопорушення щодо удосконалення порядку

ідентифікації осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності за

вчинення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху чи

безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному

режимі» (реєстр. № 11023 від 19.02.2024), поданий народним депутатом

України Медяником В.А. та іншими народними депутатами України.

Міністерство внутрішніх справ України у своєму висновку до

законопроекту зазначило про підтримку такої законодавчої ініціативи, але,

разом з тим, висловило ряд зауважень та пропозицій.

Згідно з пояснювальною запискою метою законопроекту є

вдосконалення процесуального механізму ідентифікації осіб, які

притягаються до адміністративної відповідальності за вчинення

правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху чи безпеки

на автомобільному транспорті, зафіксованих в автоматичному режимі.

Так, відповідно до частини другої статті 142 Кодексу України про

адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) суб’єктом

адміністративного правопорушення за порушення у сфері забезпечення

безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за

порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів,

зафіксованих в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо вони вчинені на

2

транспортному засобі, зареєстрованому за межами території України, є

особа, яка ввезла такий транспортний засіб на територію України.

Законопроектом пропонується зобов’язати Державну прикордонну

службу України надавати уповноваженим органам відомості про особу, яка

ввезла транспортний засіб на територію України, що в цілому відповідає

чинній нормі, але за своїм змістом таке положення не узгоджується з

положеннями Митного кодексу України та Закону України «Про Державну

прикордонну службу України».

Відповідно до термінів, які містяться в частині першій статті 1

Митного кодексу України, ввезення транспортних засобів на митну

територію України – це сукупність дій, пов’язаних із переміщенням

транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у

відповідному напрямку.

Згідно зі статтею 341 Митного кодексу України облік транспортних

засобів, що переміщуються через митний кордон України, здійснюється

митним органом на підставі національних реєстраційних документів з

метою проведення їх митного контролю.

Пунктом 14 розділу І Правил митного контролю та митного

оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через

митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби

України (далі – Держмитслужба) від 17 листопада 2005 року № 1118 (у

редакції наказу Держмитслужби від 17 березня 2008 року № 229),

зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 листопада 2005 року за

№ 1428/11708, визначено, що митні органи для звітності ведуть облік

транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України і

належать громадянам, із застосуванням Єдиної автоматизованої

інформаційної системи Держмитслужби.

Водночас прикордонному відомству відповідно до пункту 10 частини

першої статті 20 Закону України «Про Державну прикордонну службу

України» надано право створювати і використовувати інформаційні

системи, у тому числі банки даних виключно щодо осіб.

Для реалізації наданого права в Державній прикордонній службі

України з урахуванням визначених законодавством України завдань

створено базу даних, порядок роботи з якою визначено Положенням про

базу даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України,

в’їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої

території», затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України

від 27 вересня 2022 року № 614, зареєстрованим у Міністерстві юстиції

3

України 26 жовтня 2022 року за № 1319/38655. Відповідно до пункту 9 цього

Положення інформація про транспортні засоби та осіб, які ввезли їх на

територію України, у базі даних не обробляється.

З огляду на наведене вважаємо, що суб’єктом надання відомостей про

особу, яка ввезла транспортний засіб на територію України, у випадках,

передбачених статтями 2792 та 2796 КУпАП, є Державна митна служба

України.

Крім того, зазначаємо, що законопроектом запропоновано викласти

статтю 2795 КУпАП у новій редакції. Водночас частина друга цієї статті (у

редакції законопроекту) не узгоджується з частиною третьою статті 341

Закону України «Про дорожній рух», а саме стосовно надання

Міністерством внутрішніх справ України відомостей про

вантажовідправника. Зауважуємо на тому, що надання відомостей про

вантажовідправника не належить до компетенції Міністерства внутрішніх

справ України.

Законопроектом пропонується внести до статей 2791, 2792, 2795, 2796

КУпАП зміни, згідно з якими розширюються можливості встановлення

відповідальної особи під час провадження у справах про адміністративні

правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та у сфері

безпеки на автомобільному транспорті, що зафіксовані в автоматичному

режимі, за рахунок відомостей, що містяться, зокрема, у Єдиному

державному демографічному реєстрі, відомчій інформаційній системі

центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у

сфері реєстрації фізичних осіб (далі – Реєстр), у частині даних, переданих із

реєстрів територіальних громад.

Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» законопроекту

пропонується доповнити новою частиною статтю 11 Закону України «Про

Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують

громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус».

Так, запропонованою законопроектом новою частиною статті 11

зазначеного Закону передбачається, що інформація, відомості або інші

персональні дані про осіб, що містяться в Реєстрі, передаються до системи

фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки

дорожнього руху в автоматичному режимі, системи фіксації

адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному

транспорті в автоматичному режимі з використанням системи електронної

взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів за отриманим від

системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення

4

безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі або від системи фіксації

адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному

транспорті в автоматичному режимі за запитом з метою ідентифікації

відповідальних осіб під час провадження у справах про адміністративні

правопорушення в такому обсязі:

1) ім’я особи;

2) дата народження;

3) відомості про зареєстроване або задеклароване місце проживання

(перебування) особи, зняття особи з реєстрації місця проживання або про

зміну місця проживання (перебування) особи;

4) реквізити паспортного документа особи (серія, номер, дата видачі

паспорта громадянина України, назва уповноваженого суб’єкта, що видав

документ, строк дії (за наявності);

5) інформація про податковий номер (реєстраційний номер облікової

картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників

податків) (за наявності);

6) відомості про унікальний номер запису в Реєстрі;

7) реквізити документів, виданих особі засобами Реєстру, а також

документів, на підставі яких видано такі документи (тип, назва документа,

серія, номер, дата видачі, уповноважений суб’єкт, що видав документ, строк

дії документа).

Звертаємо увагу, що обсяг інформації про фізичну особу, що збирається,

має бути відповідним, адекватним та ненадмірним стосовно визначеної

мети обробки персональних даних (принцип необхідності та пропорційності

обробки) (частина третя статті 6 Закону України «Про захист персональних

даних»).

Відповідно до цього принципу склад та зміст персональних даних, що

обробляються володільцем, а також спосіб їх обробки повинні відповідати

легітимній меті їх обробки.

Оброблятися повинні виключно ті дані, які необхідні для досягнення

мети, і при цьому слід враховувати, що, у разі якщо навіть певні дані і є

необхідними для досягнення мети, їх обробка буде незаконною, якщо мети

можна досягти не здійснюючи обробки таких даних.

У свою чергу, до протоколу про адміністративне правопорушення або

постанови по справі про адміністративне правопорушення вноситься

інформація про реквізити лише одного документа, що підтверджує

громадянство України, посвідчує особу чи її спеціальний статус.

5

Тож з метою дотримання принципу юридичної визначеності,

значущими елементами якого є ясність, чіткість, доступність,

недвозначність правових норм, а також з метою узгодженості правових

норм у системі загального правового регулювання необхідно привести

положення законопроекту у відповідність до термінології Закону України

«Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що

підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний

статус», у зв’язку із чим у пункті 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення»

законопроекту пропонуємо:

абзац шостий викласти в такій редакції:

«4) реквізити одного з документів, виданих особі засобами Реєстру

(тип, назва документа, серія (за наявності), номер, дата видачі та

уповноважений суб’єкт, що видав документ, строк дії документа);»;

абзац дев’ятий виключити.

Крім того, у пунктах 1, 3 розділу І законопроекту слова «центрального

органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері реєстрації

фізичних осіб» необхідно замінити словами «центрального органу

виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері міграції

(імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній)

міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших

визначених законодавством категорій мігрантів», що відповідатиме єдиній

термінології КУпАП.

Міністерство цифрової трансформації України повідомило про

відсутність зауважень та пропозицій до цього законопроекту.

Народні депутати України – члени Комітету, розглянувши положення

законопроекту зазначають, що він дозволить удосконалити процесуальний

механізм ідентифікації осіб, які притягаються до адміністративної

відповідальності за вчинення правопорушень у сфері забезпечення безпеки

дорожнього руху чи безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в

автоматичному режимі, але законопроект потребує доопрацювання з

урахуванням викладених зауважень.

Враховуючи зазначене, за результатами обговорення Комітет

ухвалив:

1. Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань

правоохоронної діяльності врахувати висловлені зауваження та

пропозиції під час підготовки до розгляду проекту Закону України «Про

6

внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення

щодо удосконалення порядку ідентифікації осіб, які притягаються до

адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень у сфері

забезпечення безпеки дорожнього руху чи безпеки на автомобільному

транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі» (реєстр. № 11023 від

19.02.2024), поданого народним депутатом України Медяником В.А. та

іншими народними депутатами України.

2. Надіслати цей Висновок до Комітету Верховної Ради України з

питань правоохоронної діяльності.

Голова Комітету М. КРЯЧКО