Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення використання земель оборони

1

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проєкту Закону України “Про внесення змін до деяких

законодавчих актів України щодо удосконалення використання

земель оборони”

1.Обґрунтування необхідності прийняття проекту закону, його цілі

та завдання

Проєкт Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів

України щодо удосконалення використання земель оборони”

розроблено з метою унормування здійснення на земельних ділянках, що

належать до земель оборони, дозволених законодавством видів господарської

діяльності, у тому числі - надання без заподіяння шкоди бойовій і

мобілізаційній готовності в оренду для потреб сільськогосподарського

використання та залучення додаткових джерел фінансування оборонних

заходів.

Необхідність прийняття акта обумовлена створенням належних умов для

здійснення на землях оборони дозволених і передбачених законодавством

видів господарської діяльності, у тому числі передачі цих земельних ділянок,

що придатні для сільськогосподарського використання, в оренду, вирішенні

комплексу існуючих тривалий час у цій сфері проблем, що сприятиме

забезпеченню прозорості використання таких земель для

сільськогосподарських цілей третіми особами, раціональному використанню

земель оборони, здійсненню на них передбаченої законодавством

господарської діяльності, наповненню спеціального фонду Державного

бюджету України коштами, отриманими від передачі земельних ділянок, які

придатні для потреб сільського господарства та належать до земель оборони в

оренду для сільськогосподарського використання, що також сприятиме

внаслідок такої діяльності додатковим надходженням до місцевих бюджетів

необхідних податків і обов’язкових платежів та підвищить у цілому рівень

економічного розвитку окремих регіонів, де розташовані такі землі.

У постійному користуванні Міністерства оборони, Збройних Сил

України та інших, утворених відповідно до законів України військових

формувань обліковується близько 530 тис. га земель. Станом на 2021 рік,

близько 35 тис. га з них (6%), без шкоди бойовій і мобілізаційній

готовності та життєдіяльності військ (сил) використовувалися для ведення

товарного сільськогосподарського виробництва та сільськогосподарського

використання третіми особами. Це дозволяло щороку наповнювати

спеціальний фонд Державного бюджету України надходженнями в районі

100 млн. грн.

Проте, варто зазначити, що за відсутності чіткого законодавчого

врегулювання цього питання, використання таких земель третіми особами

має значні корупційні ризики, а відтак, за умови врегулювання цього

питання, може призвести до збільшення щорічного наповнення бюджету.

2

У зв’язку з цим та зважаючи на приписи частини першої статті 23

Земельного кодексу України, згідно з якою землі, придатні для потреб

сільського господарства, повинні надаватися насамперед для

сільськогосподарського виробництва, розглядається можливість

використання таких земельних ділянок для зазначених потреб з метою

забезпечення додаткових надходжень для потреб фінансування Збройних

Сил України.

Дотепер Кабінетом Міністрів України відповідно до частини першої

статті 4 Закону України “Про використання земель оборони” (далі – Закон)

не видано нормативно-правового акта, який визначав би порядок

використання для сільськогосподарських потреб земельних ділянок, що

належать до земель оборони. Основною причиною цього є те, що відповідно

до Земельного кодексу України (далі – Кодекс) у постійних користувачів

земельних ділянок, що перебувають у державній власності, відсутні

повноваження стосовно розпорядження цими земельними ділянками та

надання їх у користування.

Так, частиною четвертою статті 77 Кодексу передбачено, що порядок

використання земель оборони встановлюється законом, а частиною першою

статті 4 Закону визначено, що військові частини за погодженням з органами

місцевого самоврядування або місцевими органами виконавчої влади і в

порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України,(далі – Порядок) можуть

дозволяти фізичним і юридичним особам вирощувати сільськогосподарські

культури, випасати худобу та заготовляти сіно на землях, наданих їм у

постійне користування.

Однак наведені окремі норми Закону не узгоджуються із земельним

законодавством в частині наявності в постійних землекористувачів землями

оборони повноважень щодо розпорядження такими земельними ділянками та

надання дозволу фізичним і юридичним особам здійснювати на них

сільськогосподарську діяльність.

Зокрема, частиною першою статті 77 Кодексу передбачено, що землями

оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності

військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та

організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених

відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати

лише в державній власності та порядок їх використання встановлюється

законом. Тобто приписи цієї статті надають право зазначеним суб’єктам

лише володіти та користуватися такими землями, а не розпоряджатися ними.

Статтею 92 цього Кодексу визначено, що право постійного

користування земельною ділянкою – це право володіння і користування

земельною ділянкою, яка перебуває у державній власності, без встановлення

строку, а згідно зі статтею 95 зазначеного Кодексу до прав землекористувачів

віднесено: самостійне господарювання на землі; використання в

установленому порядку для власних потреб корисних властивостей землі та

власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур,

вироблену продукцію.

3

За наведених обставин видання Кабінетом Міністрів України

зазначеного Порядку є неможливим, у зв’язку з чим вирішити питання щодо

врегулювання використання земельних ділянок, що належать до земель

оборони, для сільськогосподарських потреб можливо виключно шляхом

внесення відповідних змін до окремих законодавчих актів, які регулюють

земельні відносини.

З огляду на викладене, цілі та завдання проекту полягають в

унормуванні здійснення на земельних ділянках, що належать до земель

оборони, дозволених законодавством видів господарської діяльності, у тому

числі надання без заподіяння шкоди бойовій і мобілізаційній готовності в

оренду для потреб сільськогосподарського використання та залучення

додаткових джерел фінансування оборонних заходів, що особливо актуально

в умовах воєнного стану та з метою забезпечення збройної відсічі агресору.

2.Загальна характеристика та основні положення проекту закону

Проєктом закону передбачається внесення до Земельного кодексу

України, Законів України “Про оренду землі”, “Про використання земель

оборони” змін, згідно з якими пропонується унормувати питання

використання земель оборони в господарських цілях і встановити порядок:

проведення земельних торгів та укладення договору оренди землі; передачі

земельних ділянок в оренду для сільськогосподарського використання;

формування розміру орендної плати за земельну ділянку та порядок її

використання.

Разом із тим проєктом закону встановлюється ряд обмежень, серед яких:

заборона передачі земель оборони в суборенду; обмеження строку дії оренди

до трьох років років, встановлення максимального розміру земельних

ділянок, які можуть надаватися в оренду. За постійним користувачем земель

оборони пропонується закріпити право одностороннього розірвання договору

в разі введення воєнного стану чи особливого періоду на всій території

України або в тій її місцевості, де розташована земельна ділянка, що

передана в оренду, необхідності здійснення на ній передбачених законом

заходів національної безпеки і оборони або за інших підстав, визначених у

договорі.

Також проєктом закону передбачено особливості формування розміру

орендної плати за використання земельної ділянки, умови та строки її

внесення для зарахування до спеціального фонду Державного бюджету

України згідно з Бюджетним кодексом України та Законом України «Про

Державний бюджет України» на відповідний рік і їх використання на

національну безпеку і оборону згідно з кошторисом органу сил безпеки і

оборони, до сфери управління якого належить постійний користувач цієї

земельної ділянки.

4

3.Правові аспекти

У відповідній сфері суспільних відносин діють: Земельний кодекс

України, Господарський кодекс України, Закони України “Про оренду землі”,

“Про використання земель оборони”, “Про охорону земель” та “Про

господарську діяльність у Збройних Силах”.

Реалізація закону не потребує внесення змін до інших законодавчих

актів.

4.Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація закону не потребуватиме виділення додаткових коштів із

Державного бюджету України та місцевих бюджетів.

5.Соціально-економічні, правові та інші позитивні наслідки

прийняття проекту закону

Прийняття цього законопроекту дозволить унормувати здійснення на

земельних ділянках, що належать до земель оборони, дозволених

законодавством видів господарської діяльності, у тому числі - надання без

заподіяння шкоди бойовій і мобілізаційній готовності в оренду для потреб

сільськогосподарського використання та залучення додаткових джерел

надходжень до спеціального фонду Державного бюджету України для

фінансування оборонних заходів.