Проєкт Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України щодо охорони водних біоресурсів та середовища їх існування

КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

з питань бюджету

вул. М. Грушевського, 5, м. Київ, 01008, www.rada.gov.ua

Комітет Верховної Ради України з

питань правоохоронної діяльності

До законопроекту

за реєстр. №10433-1

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на своєму засіданні

25 березня 2024 року (протокол №183) відповідно до статей 27 і 109 Бюджетного

кодексу України та статті 93 Регламенту Верховної Ради України розглянув

проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні

правопорушення, Кримінального кодексу України щодо охорони водних

біоресурсів та середовища їх існування (реєстр. №10433-1 від 07.02.2024),

поданий народними депутатами України Чорноморовим А.О., Гайду О.В. та

іншими народними депутатами, і повідомляє про таке.

Законопроектом, як зазначено у пояснювальній записці до нього,

пропонується посилити відповідальність за порушення громадянами та

посадовими особами законодавства у сферах рибного господарства та

аквакультури, зокрема, правил рибальства та охорони водних біоресурсів. При

цьому:

1)змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення

серед іншого передбачається:

посилити адміністративну відповідальність за порушення правил

рибальства шляхом збільшення розмірів штрафів з двох – п’ятидесяти до сорока

– тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з

встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів

громадян 17 грн., розмір штрафу може збільшитися від 34 – 850 гривень до 680

– 25 500 гривень/;

посилити адміністративну відповідальність за експлуатацію на водних

об’єктах водозабірних споруд, не забезпечених рибозахисним обладнанням

шляхом збільшення розмірів штрафів з одного – восьми до ста – дев’ятисот

дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу

може збільшитися від 17 – 136 гривень до 1 700 – 16 830 гривень/;

посилити адміністративну відповідальність за перевищення лімітів, квот

добування (вилову) та нормативів використання природних ресурсів шляхом

збільшення розмірів штрафів з трьох – тридцяти до двохсот – восьмисот

неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може

збільшитися від 51 – 510 гривень до 3 400 – 13 600 гривень/;

встановити адміністративну відповідальність за порушення законодавства

про рибне господарство та аквакультуру щодо державного моніторингу,

державного обліку водних біоресурсів і рибогосподарських водних об’єктів (їх

частин) та вимог моніторингу риболовних суден – у вигляді накладення штрафу

в розмірі від двадцяти п’яти до п’ятисот з конфіскацією незаконно добутих

(виловлених) водних біоресурсів або без такої /розмір штрафу може становити

від 425 до 8 500 гривень./;

встановити адміністративну відповідальність за незаконний вилов живих

водних біоресурсів в межах природно-заповідного фонду – у вигляді накладення

штрафу на громадян від дев'яти до двадцяти чотирьох неоподатковуваних

мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення

правопорушення та незаконно добутих природних ресурсів чи без такої і на

посадових осіб від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів

громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення та

незаконно добутих природних ресурсів /розмір штрафу може становити від 153

до 510 гривень./;

встановити адміністративну відповідальність за порушення вимог під час

виконання робіт на землях водного фонду щодо охорони середовища перебування

водних біоресурсів – у вигляді накладення штрафу на громадян від чотирьохсот

дев’яноста до дев’ятисот дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів

громадян з конфіскацією засобів вчинення правопорушення і на посадових осіб

— від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

з конфіскацією засобів вчинення правопорушення /розмір штрафу може

становити від 680 до 51 000 гривень./.

При цьому згідно із змінами до статей 221, 240 та 255 КУпАП справи про

такі правопорушення визначено розглядати районним, районним у місті, міськім

чи міськрайонним судам (суддям)та органам рибоохорони за протоколами,

складеними органами державної прикордонної служби України, органами

рибоохорони, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну

політику у сфері лісового господарства, центральним органом виконавчої влади,

що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у

сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального

використання, відтворення і охорони природних ресурсів та службою державної

охорони природно-заповідного фонду України.

2)змінами до Кримінального кодексу України передбачається посилити

кримінальну відповідальність за незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим

водним добувним промислом, встановивши покарання у вигляді штрафу від

однієї тисячі до одинадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів

громадян /розмір штрафу може становити від 17 000 до 187 000 гривень/, або

обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на той самий строк

з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого (чинна норма –

штраф від однієї тисячі до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів

громадян або обмеження волі на строк до трьох років або позбавлення волі на

той самий строк).

Реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення

доходів державного бюджету за рахунок надходжень від штрафів за виявлені

правопорушення та від реалізації конфіскованого майна (за умови здійснення

такої), а також до збільшення видатків державного бюджету на утримання в

установах виконання покарань засуджених до позбавлених волі осіб.

Міністерство фінансів України, зазначаючи про вплив законопроекту на

дохідну частину державного бюджету, зауважує, що вартісна величина впливу

на показники бюджету буде залежати від кількості встановлених порушень.

З огляду на зазначене до законопроекту належало надати фінансово -

економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін

до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел

додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що

визначається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу

України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

За підсумками розгляду Комітет з питань бюджету ухвалив рішення, що

проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні

правопорушення, Кримінального кодексу України щодо охорони водних

біоресурсів та середовища їх існування (реєстр. №10433-1) є таким, що

має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до

збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за

вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може

набирати чинності згідно із законодавством.

Голова Комітету Роксолана ПІДЛАСА