Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку, враховуючи здоровий глузд та реальні перспективи зміцнення обороноздатності, збереження громадян і країни

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів

України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та

військового обліку, враховуючи здоровий глузд та реальні перспективи

зміцнення обороноздатності, збереження громадян і країни»

1. Обґрунтування необхідності прийняття акту

В умовах військової агресії Росії проти нашої держави особливо важливо,

щоби ми оптимізували свої рішення та дії, аби максимально ефективно

протистояти окупантам.

Цей законопроект є альтернативним до проекту, який був поданий

Кабінетом Мніністрів України (10449). Порівняно з тим законопроектом, у цьому

змінені запропоновані там зміни, які мають ознаки ставлення до громадян, «як до

рабів». Розрахунок виключно на заборони та примус, як рудимент радянської

епохи, на думку багатьох співгромадян є глибоко помилковим і не лише не

допомагає підвищувати здатність країни протистояти військовій агресії, а навпаки

– комплексно шкодить – і громадянам, і Армії, і економіці і країні в цілому (на

цьому наголошують і виборці та інші небайдужі громадяни).

Захист Вітчизни – це не лише служба в Армії та участь у бойових діях (що є

найважчою і найбільш небезпечною місією), а комплекс заходів. І важливо

залучити максимальну кількість працездатних громадян України до справи

Оборони та омріяної Перемоги, а не намагатися «совковими методами» (з позиції

«рабовласницької філософії») заганяти погрозами і примусом в Армію всіх

громадян чоловічої статі, у т.ч. тих, які з різних причин не можуть/хочуь

служити/воюати але можуть і мають приносити користь державі роботою на

економіку – в тилу, або, якщо вдома немає роботи з рівнем оплати, який дозволяє

утримувати себе і сім’ю, – за кордоном.

Громадян України, які в силу обставин опинилися за кордоном, не варто,

через запропоновані в урядовому законопроекеті «рабовласницькі механізми»,

підштовхувати до відмови від громадянства України, пошуку можливостей

влаштувати своє життя і майбутнє в інших країнах… Тим більше, що багато років

ми називали найбільшими інвесторами в нашу економіку заробітчан за кордоном.

Треба вмикати здоровий глузд і оптимізувати владні рішення та дії так, щоби

максимально мотивувати, підтримувати і соціально захищати тих найсміливіших

патріотів, які стали на захист Вітчизни зі зброєю в руках (та їх сім’ї), а інших

громадян стимулювати до підтримки Армії, участі у зміцненні обороноздатності

через роботу на економіку.

В альтернативному законопроекті (як і в інших законопроектах, які були

подані раніше), ще раз запропоновано захистити права військовослужбовців через

механізм можливості звільнятися за власним бажанням у разі, якщо порушуються

їх права і на відповідний рапорт немає позитивного рішення (або немає відповіді)

в частині тих питань, вирішення яких перебуває у повноваженнях

безпосереднього командира, або військового керівництва (по вертикалі). Оскільки

є багато сигналів від мобілізованих військових з фронту, які зазначають, що

регулярно порушуються їх права, як військовослужбовців, що командири

ставляться до них зневажливо, ігнорують їх рапорти про критичні проблеми зі

здоров’ям тощо. Болячи чути, коли Захисники кажуть, що до них ставляться «як

до рабів»… Для того, щоби позитивно вплинути на взаємини між командирами і

підлеглими, запропоновано розширити підстави для звільнення, аби військові

мали право звільнитися за власним бажанням у разі подання рапорту

безпосередньому керівнику щодо порушення його прав, як військовослужбовця, і

невирішення порушених у рапорті відповідних питань, які відповідають

повноваженням командирів (військових посадовців), протягом 7 днів від

зафіксованого дня подачі рапорту, або відсутності відповіді на рапорт. Такі зміни,

у разі ухвалення, «змушуватимуть» командирів та військове керівництво з

повагою ставитись до підлеглих і дбати, щоби їх права, як військовослужбовців,

не порушувались, а в разі, якщо до такого доходить, – щоби проблеми, які

перебувають в площині повноважень командирів та військового керівництва (по

всій вертикалі), оперативно вирішувались.

Окрема тема – демобілізація військовослужбовців строкової служби. Кожна

адекватна людина розуміє, що немає жодного сенсу утримувати строковиків

стільки часу після завершення передбаченого в законодавстві терміну строкової

служби. Адже це, за азами психології, не лише не сприяє підвищенню мотивації у

цих хлопців, а, навпаки, демотивує їх, викликає негативні емоції щодо рідної

країни… Тож логічно посприяти тому, щоби «строковики», які під час воєнного

стану суттєво вже «переслужили», нарешті, були звільнені. Частина з них можуть

після звільнення в запас піти Добровольцями. І це оптимально для Армії, адже

саме Добровольці є найціннішими у лавах ЗСУ.

Отож,для вирішення мобілізаційних проблем треба фахово шукати і

працювати з тими, які потенційно можуть поповнити ряди Збройних Сил України,

а не ганебно ганятися і намагатися погрозами та примусом заганяти в Армію

невмотивованих, які з різних причин не можуть/хочуть служити/воювати (при

цьому ще й створюючи приємну для ворогів картинку). Нам дуже потрібна

«мобілізація здорового глузду»…

2. Мета і завдання законопроекту

Головною метою законопроекту є внесення до законодавства змін, які

дозволять оптимізувати мобілізаційну роботу та сприятимуть і зміцненню

обороноздатності, і зняттю непотрібної зайвої напруги в суспільстві.

3. Загальна характеристика та основні положення законопроекту

Проектом Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів

України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та

військового обліку, враховуючи здоровий глузд та реальні перспективи

зміцнення обороноздатності, збереження громадян і країни» (який є

альтернативним до урядового) пропонується внести зміни до Кодексу законів

про працю України, Кодекс адміністративного судочинства України та законів

України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх

сімей», «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України»,

«Про місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві державні адміністрації»,

«Про правовий режим надзвичайного стану», «Про мобілізаційну підготовку та

мобілізацію», «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про військово-

цивільні адміністрації», «Про правовий режим воєнного стану», «Про державну

службу» «Про прокуратуру», «Про Національну поліцію», «Про виконавче

провадження» з метою сприяння оптимізації мобілізаційної роботи, а також

гідному ставленню командного складу до військовослужбовців тощо.

4. Стан нормативно-правової бази у зазначеній сфері правового

регулювання

Основними нормативно-правовими актами у даній сфері правовідносин є

Конституція України, Кодекс законів про працю України, Кодекс

адміністративного судочинства України, закони України «Про соціальний і

правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про порядок виїзду з

України і в'їзду в Україну громадян України» , «Про місцеве самоврядування в

Україні», «Про місцеві державні адміністрації», «Про правовий режим

надзвичайного стану», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про

військовий обов’язок і військову службу», «Про військово-цивільні

адміністрації», «Про правовий режим воєнного стану», «Про державну службу»

«Про прокуратуру», «Про Національну поліцію», «Про виконавче провадження».

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація запропонованого проекту Закону не потребує додаткових витрат

з Державного бюджету України.

6. Запобігання корупції

У законопроекті відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики

вчинення корупційних правопорушень. Навпаки, реалізація запропонованого

проекту Закону зведе до мінімуму, або до нуля багато корупційних ризиків.

7. Прогноз соціально-економічних наслідків прийняття проекту

Прийняття проекту Закону України «Про внесення змін до деяких

законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової

служби, мобілізації та військового обліку, враховуючи здоровий глузд та реальні

перспективи зміцнення обороноздатності, збереження громадян і країни»

посприяє оптимізації мобілізаційної роботи, залученню до Збройних Сил України

додатково громадян, які реально здатні виконувати бойові та інші важливі

завдання, покращенню ситуації із забезпеченням ротації для мобілізованих, які

служать тривалий час без ротації, нормалізації взаємин в Армії між командирами

та підлеглими тощо. В цілому це посприяє зміцненню обороноздатності країни та

зниженню рівня соціально-економічної напруги в суспільстві.

Народний депутат України Георгій Мазурашу